Баклажани, запечені з білими грибами

Баклажани, запечені з білими грибами

Інгредієнти

ВагаКількість
Баклажан500 г2 шт
Гриби білі300 г
Часник5 г1 зубчика
Розмарин1 веточки
Майонез75 г3 ст.л.
Сир пармезан50 г

Приготування

1Розрізати навпіл баклажани, м’якоть надрізати гратами. Змастити оливковою олією, посолити, покласти розмарин і запікати в розігрітій до 180 ° С духовці хвилин 20-30 (до м’якості).
2Гриби відварити, порізати пластинами, обсмажувати з подрібненим часником кілька хвилин.
3З половинок баклажанів зробити «човники»: дістати м’якоть ложкою. М’якуш порізати кубиками і змішати з грибами. Додати майонез, натертий сир, посолити, поперчити.
4Заповнити "човники" начинкою і запікати в духовці при 180 ° С 15 хв.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Баклажан

    Баклажан — це низькокалорійний овоч, який є чудовим джерелом поживних речовин і корисних компонентів для організму людини. Він має прекрасний смак і текстуру, а також значно збагачує різноманітність раціону. Баклажан у сирому вигляді містить близько 25 калорій на 100 грамів, що робить його чудовим вибором для людей, які прагнуть контролювати свою вагу або дотримуються низькокалорійної дієти. Він також має хороше співвідношення вуглеводів, білків і жирів, що робить його підходящим продуктом для щоденного харчування.

    Основний компонент баклажанів — це вуглеводи, їх вміст складає приблизно 6-7 г на 100 г. Вуглеводи баклажанів в основному являють собою клітковину та цукри, що надає продукту м’яку солодкість. Однак рівень цукру в баклажанах порівняно низький, що робить їх підходящими для людей з діабетом і тих, хто слідкує за рівнем цукру в крові. Баклажани мають низький глікемічний індекс (ГІ близько 15-20), що означає, що вони повільно підвищують рівень цукру в крові, запобігаючи різким стрибкам. Це робить баклажани чудовим вибором для людей, які прагнуть уникнути гіперглікемії.

    У складі баклажанів практично відсутні жири (близько 0,2-0,3 г на 100 г), що робить їх корисними для тих, хто дотримується дієти з низьким вмістом жирів. Переважання вуглеводів і білків робить баклажани особливо корисними для людей, що слідкують за станом свого тіла, оскільки вони допомагають підтримувати стабільний рівень енергії без значного додавання жирів.

    Одним з важливих елементів баклажанів є вітаміни, особливо вітаміни групи B. Баклажани містять вітамін B1 (тіамін), який важливий для нормального обміну вуглеводів і підтримки здоров’я нервової системи. Вітамін B2 (рибофлавін) підтримує здоров’я шкіри, очей і нервової системи. Вітамін B3 (ніацин) сприяє нормалізації роботи травної системи та покращенню стану шкіри, а також бере участь у процесі вироблення енергії. Ці вітаміни допомагають організму справлятися з різними стресовими факторами і забезпечують здорову роботу метаболічних процесів.

    Крім того, баклажани є гарним джерелом вітаміну C (аскорбінова кислота), який має потужну антиоксидантну дію. Вітамін C сприяє зміцненню імунної системи, захисту клітин від ушкоджень, викликаних вільними радикалами, а також покращує засвоєння заліза в організмі, що важливо для профілактики анемії. Вітамін C також сприяє загоєнню ран і підтримує здоров’я ясен.

    Мінерали, що містяться в баклажанах, відіграють важливу роль у підтримці нормального функціонування організму. Баклажани містять калій, який необхідний для підтримки нормального рівня рідини в клітинах і функціонування серцево-судинної системи. Калій допомагає регулювати артеріальний тиск, запобігаючи гіпертонії. Також баклажани є хорошим джерелом магнію, який сприяє розслабленню м’язів, нормалізації роботи нервової системи і підтримує здоров’я кісток. Магній також грає ключову роль в енергетичному обміні, підтримуючи баланс в організмі. Крім того, баклажани містять невеликі кількості заліза, кальцію та фосфору, які сприяють підтриманню здоров’я кісток і зубів, а також беруть участь в обмінних процесах.

    Баклажани також містять корисні фітохімічні компоненти, такі як антоціани — потужні антиоксиданти, які надають баклажанам їх характерний фіолетовий колір. Антоціани мають протизапальні та антиоксидантні властивості, що допомагає захищати клітини організму від ушкоджень, зменшувати запалення і знижувати ризик розвитку хронічних захворювань, таких як рак і серцево-судинні хвороби. Антоціани також сприяють покращенню роботи мозку, допомагають знижувати ризик розвитку нейродегенеративних захворювань і підтримують когнітивні функції.

    Фітохімічні компоненти, такі як насунін, що міститься в шкірці баклажанів, також мають благотворний вплив на організм. Насунін допомагає покращити циркуляцію крові, а також сприяє виведенню токсинів і шкідливих речовин з організму. Він допомагає підтримувати здоров’я клітин і судин, захищаючи їх від окислювального стресу та запалень.

    Баклажани містять невелику кількість білка — близько 1 г на 100 г, але ці білки є хорошим джерелом амінокислот, які важливі для росту і відновлення клітин. Білки баклажанів не є повноцінними, оскільки в їх складі відсутні всі незамінні амінокислоти, однак при поєднанні з іншими продуктами, такими як зернові або бобові, вони можуть стати важливим компонентом повноцінного раціону.

    Що стосується клітковини, баклажани містять близько 3 г клітковини на 100 г. Клітковина допомагає покращити роботу кишечника, підтримує нормальний рівень холестерину в крові і сприяє нормалізації роботи травної системи. Клітковина також має позитивний вплив на підтримання стабільного рівня цукру в крові і може допомогти запобігти розвитку діабету 2 типу.

    Баклажани, незважаючи на їх низький вміст калорій і жирів, є джерелом корисних речовин, які необхідні для нормального функціонування організму. Вони сприяють підтримці здоров’я серця, кровоносних судин, шкіри і волосся, а також мають антиоксидантну і протизапальну дію. Регулярне включення баклажанів у раціон може допомогти запобігти розвитку різних захворювань, підтримувати нормальний рівень цукру в крові і покращити травлення. Для досягнення максимального ефекту баклажани рекомендується поєднувати з іншими овочами, білковими продуктами і здоровими жирами, що дозволить створити збалансовану і поживну страву.

  • Гриби білі

    Білі гриби, приготовані будь-яким щадним способом, зберігають більшість своїх корисних властивостей і є низькокалорійним, але поживним продуктом. Їхня енергетична цінність становить близько 20–35 ккал на 100 г, залежно від способу приготування (варіння, тушкування, запікання). У складі білих грибів міститься приблизно 3–5 г білків, 0,1–0,3 г жирів і 2–4 г вуглеводів, що робить їх відповідними для дієтичного харчування. Білки білих грибів містять важливі амінокислоти, зокрема валін, лейцин і ізолейцин, які відіграють ключову роль у відновленні тканин та функціонуванні м’язів. Водночас засвоєння білків із грибів є дещо нижчим, ніж із тваринних продуктів, через наявність хітину в клітинних стінках.

    Білі гриби мають низький глікемічний індекс, близький до нуля, і практично не впливають на рівень цукру в крові. Це робить їх чудовим вибором для людей із діабетом або тих, хто дотримується низьковуглеводної дієти. Глікемічне навантаження однієї порції також мінімальне, завдяки низькому вмісту засвоюваних вуглеводів, що робить гриби безпечним інгредієнтом у різноманітних раціонах.

    Клітковина, що міститься в білих грибах, сприяє нормалізації роботи кишківника, стимулює перистальтику та допомагає виводити з організму токсини. Необхідна кількість харчових волокон покращує стан мікрофлори кишківника, підтримуючи здоров’я травної системи.

    Мінеральний склад білих грибів вирізняється високим вмістом калію, який підтримує здоров’я серцево-судинної системи, сприяє нормалізації кров’яного тиску та покращує водно-сольовий баланс. У грибах також міститься фосфор, необхідний для зміцнення кісткової тканини та зубів, а також для участі в енергетичному обміні. Магній має розслаблювальну дію на м’язи, підтримує роботу нервової системи та бере участь у метаболічних процесах. Невелика кількість заліза у складі сприяє підтриманню нормального рівня гемоглобіну, запобігаючи розвитку анемії. Цинк, що міститься в білих грибах, підтримує імунну систему, сприяє регенерації тканин і зміцненню волосся та нігтів.

    Серед вітамінів у білих грибах виділяється значна кількість вітаміну B2 (рибофлавіну), який відіграє ключову роль в обміні речовин, покращує стан шкіри та слизових оболонок, а також підтримує зір. Присутній вітамін B3 (ніацин), який бере участь у процесах клітинного дихання та допомагає підтримувати здоров’я нервової системи. Також гриби містять вітамін B5 (пантотенову кислоту), необхідного для обміну жирів і вуглеводів. У менших кількостях присутній вітамін D, який зміцнює кісткову тканину та підтримує імунітет, особливо в осінньо-зимовий період, коли сонячне світло обмежене. Проте вміст вітаміну D варіюється і залежить від умов зростання грибів.

    Антиоксидантні властивості білих грибів пов’язані з наявністю поліфенолів та ерготіонеїну. Ці речовини допомагають нейтралізувати вільні радикали, захищаючи клітини від окисного стресу, що може знижувати ризик розвитку хронічних захворювань, зокрема серцево-судинних та онкологічних патологій. Ерготіонеїн особливо цінний для здоров’я печінки та нирок, оскільки підтримує їхню функцію в умовах підвищеного навантаження.

    Білі гриби практично не містять жирів, однак їхня ліпідна частина включає невелику кількість ненасичених жирних кислот, які мають сприятливий вплив на обмін речовин та стан клітинних мембран. Це робить гриби низькожировим продуктом, що підходить для дієт із обмеженням жирів.

    Приготовані білі гриби зберігають більшість корисних речовин, якщо їх готують щадними методами — варінням, запіканням або тушкуванням. Однак важливо враховувати, що смаження на олії може значно підвищувати калорійність страви через поглинання олії. Також гриби поглинають сіль, тому важливо уникати надмірного додавання солі під час приготування, щоб зберегти користь продукту.

    Завдяки своєму насиченому смаку та універсальності, білі гриби є цінним інгредієнтом для супів, соусів, рагу та інших страв. Вони легко поєднуються з овочами, крупами та м’ясними продуктами, додаючи стравам глибину смаку та поживну цінність. Незважаючи на численні переваги, слід враховувати, що гриби можуть бути складними для травлення, особливо для людей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Тому рекомендується вживати їх у помірних кількостях і ретельно готувати, щоб покращити їх засвоюваність.

  • Часник

    Часник — це не тільки популярна приправа, але й потужний продукт, який має безліч корисних властивостей завдяки своєму багатому складу. У 100 грамах часнику міститься близько 149 ккал, що робить його досить калорійним продуктом, незважаючи на те, що він зазвичай використовується в невеликих кількостях у їжі. Він переважно складається з вуглеводів, особливо містить сахариди, які дають органічну енергію. Також часник є джерелом безлічі фитонутрієнтів, таких як аліцин, сірковмісні сполуки та антиоксиданти, які роблять його цінним компонентом у харчуванні, що приносить не тільки смак, але й велику користь для здоров’я.

    Часник — це джерело білків, хоча їх там не так багато, близько 6-7 грамів на 100 грамів продукту. Білки часнику включають різні амінокислоти, такі як аланін, глутамінова кислота та серин, які є будівельними блоками для відновлення тканин і підтримки обмінних процесів. Основною амінокислотною сполукою, яка утворюється в часнику при подрібненні, є алліцин, який має яскраво виражену протизапальну, антибактеріальну та антиоксидантну дію. Ця речовина допомагає організму боротися з інфекціями та підтримувати імунну систему.

    Особливість часнику — це наявність у його складі сірковмісних сполук, таких як аліцин і його похідні. Аліцин утворюється при руйнуванні клітинних стінок часнику і має потужний антимікробний та антисептичний ефект, який сприяє знищенню шкідливих бактерій і грибків в організмі. Ці сполуки також допомагають покращити кровообіг, знижувати артеріальний тиск і рівень холестерину, що робить часник корисним продуктом для підтримки серцево-судинної системи. Крім того, часник може знижувати запальні процеси в організмі, покращуючи стан при хронічних захворюваннях.

    Часник також містить вітаміни, такі як вітамін C, вітамін B6 (піридоксин), а також невелику кількість вітаміну B1 (тіамін) і вітаміну B2 (рибофлавін). Вітамін C, відомий своїми антиоксидантними властивостями, допомагає зміцнити імунну систему та захистити клітини від пошкодження вільними радикалами. Вітамін B6 відіграє важливу роль в обміні речовин, підтримує нервову систему та покращує функціонування мозку. Він також допомагає організму ефективно переробляти амінокислоти та виробляти серотонін — гормон гарного настрою.

    Серед мінералів, що містяться в часнику, можна виділити кальцій, магній, фосфор, калій і селен. Кальцій необхідний для зміцнення кісток і зубів, а магній допомагає підтримувати нормальну роботу м’язів і нервової системи. Калій, в свою чергу, регулює водно-сольовий баланс і допомагає підтримувати нормальний рівень кров’яного тиску. Селен, будучи потужним антиоксидантом, відіграє важливу роль у захисті клітин від окислювального стресу та підтримці здоров’я імунної системи.

    Часник також багатий клітковиною, що сприяє нормалізації роботи кишечника, поліпшенню травлення і підтримці здорового рівня холестерину в крові. Клітковина допомагає регулювати рівень цукру в крові, підтримуючи стабільне постачання клітин енергією, а також запобігає виникненню запорів. Крім того, клітковина з часнику сприяє створенню сприятливої мікрофлори в кишечнику, що, в свою чергу, підтримує імунітет і знижує ймовірність запальних захворювань.

    Особливості часнику полягають не лише в його поживних речовинах, але й у його здатності посилювати імунну функцію. Часник має стимулюючий вплив на імунну систему, допомагаючи організму боротися з інфекціями. Він сприяє виведенню токсинів і має противірусну дію, що корисно при простудних захворюваннях. Його вживання в сирому вигляді особливо ефективне в профілактиці простуди та зміцненні організму в період вірусних інфекцій.

    Хоча часник і має безліч корисних властивостей, його слід вживати з обережністю в великих кількостях, оскільки він може викликати подразнення слизової оболонки шлунка і кишечника. Це особливо важливо для людей з проблемами шлунково-кишкового тракту, такими як гастрит або виразка. Часник може бути протипоказаний при прийомі деяких ліків, оскільки він може посилювати або послаблювати їх ефект, особливо при використанні антикоагулянтів.

    Таким чином, часник — це не тільки ароматна приправа, але й продукт з багатим складом, який приносить велику користь для здоров’я завдяки своєму унікальному хімічному складу. Його можна використовувати не тільки як компонент у кулінарії, але й як натуральний засіб для поліпшення здоров’я та профілактики різних захворювань.

  • Сир пармезан

    Сир Пармезан — це твердий, високоякісний сир, який цінується за свою насичену консистенцію та унікальний смак. Він є не тільки кулінарним делікатесом, а й джерелом різноманітних корисних речовин, що відіграють важливу роль у харчуванні людини. Оскільки пармезан — це сир з високою щільністю поживних речовин, його можна вважати джерелом білка, жирів, вітамінів і мінералів, що робить його корисним компонентом різноманітних дієт.

    У 100 грамах пармезану міститься близько 390-420 калорій, що робить його висококалорійним продуктом. Основний вклад у калорійність сиру вносять жири, яких у пармезані може бути близько 25-30 грамів. Ці жири здебільшого представлені насиченими та мононенасиченими жирами, які важливі для підтримання клітинних мембран, а також для засвоєння жиророзчинних вітамінів. Однак, незважаючи на високий вміст жирів, пармезан має високу харчову цінність, що робить його хорошим джерелом енергії.

    Білки в пармезані займають важливе місце в його харчовій цінності, їх міститься близько 30 грамів на 100 грамів продукту. Білки цього сиру мають високу біологічну цінність, оскільки в ньому присутні всі незамінні амінокислоти, необхідні для правильного функціонування організму. Це робить пармезан хорошим джерелом білка для підтримки та відновлення м’язової тканини, поліпшення імунної функції та інших важливих процесів. Білки з сиру також допомагають підтримувати баланс азоту в організмі, що важливо для нормальної роботи органів та тканин.

    Вуглеводи в пармезані складають всього 3-4 грами на 100 грамів, що робить його низьковуглеводним продуктом. Сир не має значного впливу на рівень цукру в крові, що дозволяє включати його в дієти з низьким вмістом вуглеводів, такі як кетогенна дієта. Глікемічний індекс пармезану дуже низький, що робить його безпечним для людей з діабетом або для тих, хто стежить за рівнем цукру в крові.

    Мінерали в пармезані складають значну частину його поживної цінності. Особливо важливо те, що цей сир є чудовим джерелом кальцію, який необхідний для зміцнення кісток і зубів, а також для нормального функціонування нервової системи та м’язів. У 100 грамах пармезану міститься близько 1000 мг кальцію, що складає більше 100% добової норми для дорослої людини. Це робить його одним із найефективніших продуктів для підтримання здоров’я кісток і запобігання остеопорозу, особливо в літньому віці.

    Окрім кальцію, пармезан є хорошим джерелом фосфору, магнію та цинку. Фосфор важливий для енергетичного обміну та підтримки здоров’я кісток, зубів і клітин, а магній допомагає нормалізувати роботу нервової та м’язової систем. Цинк сприяє зміцненню імунної системи, прискоренню загоєння ран і підтримці нормального стану шкіри. Ці мінерали також відіграють важливу роль у нормалізації обмінних процесів, зокрема у синтезі білків і гормонів.

    Вітаміни, що містяться в пармезані, включають вітаміни групи B, такі як вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B6 (піридоксин), вітамін B12 (кобаламін), а також вітаміни A і D. Вітаміни групи B підтримують нормальне функціонування нервової системи, беруть участь в обміні речовин і допомагають підтримувати нормальний рівень енергії. Вітамін B12 важливий для синтезу червоних кров’яних клітин і нормального функціонування нервових клітин. Вітамін A, який також присутній у пармезані, є потужним антиоксидантом, що сприяє підтримці нормального зору, здоров’я шкіри та імунної функції. Вітамін D допомагає організму засвоювати кальцій, що підсилює його роль у зміцненні кісток і зубів.

    Одним з унікальних аспектів пармезану є його вміст пробіотичних культур, які можуть мати позитивний вплив на мікрофлору кишечника. Ці пробіотики допомагають поліпшити травлення, підтримують імунну систему і можуть сприяти кращому засвоєнню поживних речовин з інших продуктів.

    Варто зазначити, що пармезан є продуктом з високою концентрацією солі, що може бути важливим моментом для людей, які страждають від гіпертонії або обмежують споживання солі. Однак помірне споживання пармезану цілком безпечне для більшості людей і може принести чимало користі завдяки його багатому складу.

    В цілому, пармезан — це висококалорійний, але поживний сир, який є чудовим джерелом білків, жирів, кальцію, фосфору та вітамінів, таких як A, D і B12. Завдяки своїй високій біологічній цінності білків, він особливо корисний для підтримки м’язової маси, кісткової структури та загального здоров’я організму.

Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.