Фізико-хімічні властивості
Елагова кислота виступає потужним "ловцем" вільних радикалів, запобігаючи пошкодженню ДНК і клітинних мембран. Вона інгібує активність певних ферментів, залучених до запальних і канцерогенних процесів, таких як циклооксигеназа-2 (COX-2).
Біохімічна роль:
- Захищає клітини від мутацій і пошкоджень.
- Знижує рівень запальних маркерів в організмі.
- Підсилює активність ферментів детоксикації печінки.
Активні форми:
Вільна елагова кислота та її попередники – елаготаніни, які вивільняються при гідролізі у травному тракті.
Натуральні харчові джерела
Продукти з високим вмістом:
Термічна обробка (варіння, запікання) знижує вміст елагової кислоти на 15–30%. Заморожування та сушка зберігають до 80–90% сполуки.
Вміст елагової кислоти у фруктах і ягодах найвищий у сезон їх повного дозрівання. У регіонах із бідними ґрунтами концентрація цієї сполуки може бути зниженою.
Харчові добавки
Види та форми:
- Чиста елагова кислота (у капсулах або порошках).
- Екстракти гранату, малини або чаю.
Чиста елагова кислота легше засвоюється організмом, але екстракти містять додаткові поліфеноли, які підсилюють її ефект.
Більшість добавок отримують із натуральних джерел, таких як шкірка граната або листя зеленого чаю. Синтетичні форми використовуються рідко.
Корисні властивості
- Зниження рівня оксидативного стресу.
- Підтримка імунної системи.
- Захист серцево-судинної системи.
- Зниження ризику онкологічних захворювань.
- Для літніх людей: захист клітин від вікових змін.
- Для спортсменів: підтримка регенерації тканин після навантажень.
- Для вагітних: додатковий антиоксидантний захист (за узгодженням із лікарем)
Дефіцит та його наслідки
Елагова кислота не є обов’язковим нутрієнтом, тому її дефіцит зазвичай не викликає специфічних симптомів. Однак низьке споживання антиоксидантів загалом може сприяти підвищенню рівня оксидативного стресу.
Надлишок та його наслідки
- Розлади травлення (диспепсія).
- Алергічні реакції.
Прийом високих доз (понад 1 г на добу) може подразнювати слизову оболонку шлунка.
Потенційні протипоказання
- Захворювання ШКТ у стадії загострення (виразка, гастрит).
- Індивідуальна непереносимість.
Добова потреба
Елагова кислота не є обов’язковим нутрієнтом, тому у таблиці зазначено максимально допустимі дозування.
| Стать, Вік | Максимально допустима кількість на добу |
|---|
| Чоловіки, жінки (18+) | 500 мг |
| Вагітні та годуючі | 300 мг |
| Діти (12–18 років) | 200 мг |
Реакція на термообробку
- Варіння: знижує вміст на 20–30%.
- Запікання: втрати до 15%.
- Заморожування: незначне зниження (до 5%).
Засвоюваність та рекомендації щодо прийому
- Найкраще приймати з їжею, багатою на вітамін С, для покращення біодоступності.
- Уникати одночасного прийому з молоком – кальцій знижує засвоєння.
Взаємодія з іншими речовинами
Сумісність: Вітамін С та інші антиоксиданти.
Небажані комбінації: Молочні продукти.
Регіони з дефіцитом чи надлишком
У країнах із високим споживанням ягід і горіхів дефіцит елагової кислоти рідкісний.
Застосування у косметології
- Омолодження шкіри (антиоксидантна дія).
- Зменшення пігментних плям.
- Зміцнення волосся та нігтів.
Історія використання та досліджень
Відкриття: Елагова кислота була виділена у XIX столітті з дубильних речовин.
Сучасні тренди: Використовується як біологічно активна добавка та у виробництві антивікової косметики.
Технологічні добавки
Елагова кислота використовується для покращення стійкості продуктів до окислення (наприклад, у соках).
