Борщ із овочами без буряків

Борщ із овочами без буряків
Якщо ви зібралися готувати борщ, а вдома не було буряків – це не біда. Відмінний варіант можна приготувати і без неї, хоча колір буде таким насиченим. Розповідаю, які овочі вам для цього знадобляться, і заразом поділюся парою хитрощів.

Інгредієнти

ВагаКількість
Яловичина350 г
Морква200 г2 шт
Цибуля ріпчаста150 г1 шт
Помідор200 г2 шт
Томатна паста40 г2 ст. л
Картопля400 г
Капуста квашена250 г
Спеції та приправи1 ст. л
Часник15 г3 зубчика

Приготування

1Відварити яловичину на маленькому вогні до готовності близько години.
2Додайте до неї нарізану картоплю.
3Дрібно наріжте решту овочів. Обсмажте цибулю із морквою 2-3 хвилини.
4Додайте помідори і ще через 2 хвилини - квашену капусту.
5Ще злегка обсмажте, додайте томат, спеції, часник і половинок бульйону, зменште вогонь і тушкуйте все під кришкою 10 хвилин.
6Викладіть засмажку в борщ і проваріть разом до готовності картоплі.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Яловичина

    Яловичина тушкована — це поживне та цінне джерело білка та незамінних амінокислот, які необхідні для підтримання м’язової маси, відновлення тканин та забезпечення організму енергією. Калорійність тушкованої яловичини становить близько 250–300 кілокалорій на 100 грамів, що залежить від точного складу та вмісту жиру в конкретному шматку м’яса. За БЖВ (білки, жири, вуглеводи) вона містить близько 20–25 грамів білка та 15–20 грамів жиру на 100 грамів. Вуглеводів майже немає, що робить яловичину придатною для низьковуглеводних дієт. Глікемічний індекс тушкованої яловичини дорівнює нулю, а її глікемічне навантаження також мінімальне, оскільки вона не впливає на рівень цукру в крові, що підходить для діабетиків та тих, хто прагне підтримувати стабільний рівень глюкози.

    Білок, що міститься в тушкованій яловичині, включає всі незамінні амінокислоти, такі як лейцин, ізолейцин і валін, необхідні для росту та відновлення м’язів, особливо для людей, які ведуть активний спосіб життя або займаються спортом. Яловичина також багата гліцином і проліном — амінокислотами, які відіграють ключову роль у підтриманні здоров’я шкіри, суглобів та сполучної тканини, що сприяє регенерації тканин та уповільненню процесів старіння.

    Тушкована яловичина є відмінним джерелом заліза, причому в легкозасвоюваній формі. Залізо з м’яса, відоме як гемове, краще засвоюється організмом порівняно з негемовим залізом із рослинних продуктів. Цей мінерал необхідний для утворення гемоглобіну та перенесення кисню до клітин, що допомагає підтримувати високий рівень енергії, запобігає анемії та покращує загальне самопочуття. Яловичина також містить цинк, який підтримує імунну функцію, сприяє загоєнню ран та покращує роботу гормональної системи. Цинк важливий для підтримання рівня тестостерону у чоловіків та здоров’я репродуктивної системи у обох статей.

    Ще один ключовий мікроелемент, що міститься в яловичині, — це селен, потужний антиоксидант, який допомагає захищати клітини від окислювальних пошкоджень, підтримує функцію щитовидної залози та імунітет. Селен сприяє зменшенню запалень і підтримує здоров’я волосся та шкіри. Яловичина багата й іншими вітамінами та мінералами, такими як вітаміни групи B, включаючи B12, B6 та ніацин (вітамін B3). Вітамін B12 підтримує здоров’я нервової системи, бере участь у виробництві енергії та формуванні ДНК, і необхідний для хорошої пам’яті та когнітивних функцій. Вітамін B6 сприяє метаболізму білків та жирів, допомагає у синтезі нейромедіаторів і бере участь у зміцненні імунної системи.

    Мідь, магній та фосфор також присутні в яловичині, сприяючи зміцненню кісткової тканини, підтримці здоров’я серця та покращенню обмінних процесів. Магній важливий для регуляції нервової системи та сприяє зниженню стресу, а фосфор, працюючи разом із кальцієм, підтримує здоров’я зубів та кісток. Також тушкована яловичина містить невелику кількість вітаміну D, який допомагає засвоювати кальцій, зміцнює кістки та імунітет, що особливо важливо для тих, хто живе в регіонах із нестачею сонячного світла.

    Жири, що містяться в тушкованій яловичині, включають насичені та мононенасичені жирні кислоти. У помірних кількостях вони забезпечують організм енергією, допомагають у засвоєнні жиророзчинних вітамінів (A, D, E, K) і підтримують здоров’я клітинних мембран. Мононенасичені жири можуть позитивно впливати на рівень холестерину, знижуючи поганий холестерин (ЛПНЩ) та підтримуючи рівень хорошого (ЛПВЩ). Жирні кислоти, такі як лінолева та олеїнова, беруть участь у регуляції запальних процесів і підтримують здоров’я серця.

    Тушкована яловичина також є джерелом креатину — органічної сполуки, яка підтримує енергетичний обмін у м’язах і допомагає підвищувати витривалість. Креатин часто використовується спортсменами для покращення результатів тренувань і швидкого відновлення після фізичних навантажень. Крім того, яловичина містить невелику кількість коензиму Q10, який допомагає підтримувати здоров’я серця, підвищує вироблення енергії в клітинах і уповільнює процеси старіння.

    Також у яловичині містяться антиоксиданти, які допомагають організму боротися із запаленнями та захищають клітини від пошкоджень вільними радикалами. Це особливо важливо для підтримання здоров’я та профілактики хронічних захворювань, таких як серцево-судинні та онкологічні.

  • Морква

    Морква — це один із найбільш поживних і корисних коренеплодів, який здобув широку популярність завдяки своєму смаку та великій кількості цінних поживних речовин. Вона містить приблизно 41 ккал на 100 грамів, що робить її низькокалорійною, але досить ситною. Основна маса в моркві — це вуглеводи, що складаються з клітковини та природних цукрів, таких як глюкоза та фруктоза, що надає їй злегка солодкий смак. Завдяки низькому глікемічному індексу (близько 35) і глікемічному навантаженню морква ідеально підходить для тих, хто стежить за рівнем цукру в крові та прагне до збалансованого рівня енергії протягом дня.

    Головна поживна цінність моркви — це її високий вміст бета-каротину, природного попередника вітаміну A. Бета-каротин не тільки покращує зір, особливо в умовах низького освітлення, але й зміцнює імунну систему та підтримує здоров’я шкіри. Вітамін A також відомий своїми антиоксидантними властивостями, захищаючи клітини організму від дії вільних радикалів, що сприяють старінню та підвищують ризик хронічних захворювань. Крім бета-каротину, морква містить і інші каротиноїди, такі як альфа-каротин та лютеїн, які також мають антиоксидантну дію та сприяють підтримці здоров’я очей і серцево-судинної системи.

    Морква багата вітаміном C, який важливий для зміцнення імунітету, допомагає в синтезі колагену, підтримує здоров’я шкіри та пришвидшує загоєння ран. Також вітамін C покращує засвоєння заліза з їжі, що особливо важливо для підтримки оптимального рівня гемоглобіну та профілактики анемії. У моркві містяться й інші вітаміни групи B, такі як B1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B3 (ніацин), B6 (піридоксин) та фолієва кислота (B9), які відіграють важливу роль у обміні речовин, підтримують роботу нервової системи, допомагають боротися з втомою та покращують когнітивні функції.

    Мінеральний склад моркви також робить її корисною. Зокрема, морква багата калієм — мінералом, який допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск і забезпечує електролітний баланс, покращуючи роботу серцево-судинної та нервової систем. Калій особливо важливий для м’язової функції та може допомогти знизити ризик гіпертонії та інших серцево-судинних захворювань. Також у моркві міститься кальцій, необхідний для здоров’я кісток та зубів, хоча його кількість порівняно невелика. Магній і фосфор, присутні у коренеплоді, підтримують обмін речовин і сприяють поліпшенню роботи клітин та тканин, беручи участь у процесах регенерації та підтримки нормального рівня енергії.

    Крім вітамінів і мінералів, морква містить унікальні фітоелементи, такі як поліацетилени — потужні фітонутрієнти з протизапальними та антибактеріальними властивостями. Вони можуть сприяти захисту від інфекцій і запобігати запальним процесам. Морква багата клітковиною, як розчинною, так і нерозчинною, що допомагає підтримувати здорове травлення, сприяє ситості та покращує контроль рівня цукру в крові. Розчинна клітковина, зокрема, допомагає уповільнити всмоктування глюкози, стабілізуючи рівень цукру в крові та знижуючи ризик розвитку діабету другого типу. Нерозчинна клітковина покращує перистальтику кишківника та допомагає запобігати запорам, що позитивно впливає на загальний стан травної системи.

    Морква також містить невелику кількість корисних жирів, які допомагають засвоювати жиророзчинні вітаміни та покращують роботу мозку. Крім того, вона є джерелом амінокислот, таких як аспарагінова кислота та глутамінова кислота, які беруть участь у клітинному метаболізмі та підтримують функцію центральної нервової системи. Глутамінова кислота грає роль у покращенні когнітивних здібностей та підвищенні концентрації уваги. Хоча кількість амінокислот у моркві незначна порівняно з продуктами, багатими білками, вона робить внесок у загальне харчування, особливо у поєднанні з іншими продуктами.

    Попри свої численні переваги, моркву рекомендується споживати в помірних кількостях через її природний вміст цукрів. Надто часте і рясне вживання може вплинути на рівень цукру в крові у людей з діабетом. Однак при цьому вона залишається низькокалорійним продуктом із високим вмістом води, що робить її чудовим додатком у раціон для контролю ваги та підтримки енергії. Її вживання не спричиняє значного навантаження на травну систему і сприяє поліпшенню обміну речовин.

    Загалом, морква — це універсальний продукт із багатим складом поживних речовин, який приносить різноманітну користь для організму, підтримуючи здоров’я очей, шкіри, імунної системи та серцево-судинної системи.

  • Цибуля ріпчаста

    Ріпчаста цибуля — один з найпопулярніших і найдавніших овочів, який цінують за його унікальні поживні властивості, смакові якості та корисні для здоров’я компоненти. Склад ріпчастої цибулі робить його важливим продуктом у харчуванні, оскільки він містить вітаміни, мінерали, антиоксиданти та біологічно активні речовини, що можуть приносити організму різноманітну користь. У 100 грамах цибулі міститься приблизно 40 ккал, що робить її низькокалорійним продуктом, ідеально придатним для різних дієт. Вона містить мало жирів і білків, але висока частка води та клітковини робить її корисною для травлення та підтримки гідратації. Глікемічний індекс цибулі низький, що дозволяє використовувати її в дієтах для людей із діабетом, оскільки вона не викликає різких коливань рівня цукру в крові.

    Цибуля багата на харчові волокна, які допомагають нормалізувати роботу травної системи та покращують перистальтику кишківника, запобігаючи запорам. Волокна також підтримують мікрофлору кишківника, сприяючи росту корисних бактерій, що позитивно впливає на імунну систему та загальний стан здоров’я. Цибуля містить флавоноїди, такі як кверцетин, який має антиоксидантні та протизапальні властивості. Кверцетин знижує ризик розвитку хронічних захворювань, таких як хвороби серця, діабет і деякі види раку. Ці антиоксиданти нейтралізують вільні радикали та захищають клітини від окисного стресу, який може призвести до старіння та розвитку захворювань.

    Окрім того, ріпчаста цибуля містить вітамін C, який зміцнює імунну систему, підвищує стійкість організму до інфекцій та прискорює загоєння тканин. Вітамін С також підтримує вироблення колагену, що важливий для здоров’я шкіри, зв’язок та судин. Вітамін B6, присутній у цибулі, необхідний для нормального функціонування нервової системи та сприяє синтезу нейромедіаторів, які допомагають регулювати настрій та сон. Фолієва кислота, також присутня в цибулі, корисна для здоров’я серцево-судинної системи та необхідна для нормального розвитку плоду під час вагітності.

    Мінерали, що містяться в ріпчастій цибулі, також важливі для здоров’я. Калій допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск, регулює водно-сольовий баланс та підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Магній сприяє розслабленню м’язів та покращує роботу нервової системи, а також допомагає підтримувати енергетичний обмін. Кальцій і фосфор, що містяться в невеликих кількостях, також відіграють роль у підтримці здоров’я кісток та зубів. Залізо допомагає покращити постачання тканин киснем, підтримуючи енергетичний рівень та імунітет.

    Цибуля відома своїми антибактеріальними та протимікробними властивостями завдяки вмісту сірковмісних сполук, таких як аліцин. Аліцин утворюється при розрізанні або подрібненні цибулі та має антимікробну дію, знищуючи або пригнічуючи ріст бактерій та інших мікроорганізмів. Це робить цибулю корисним продуктом для профілактики інфекцій, а також для зміцнення захисних функцій організму. Також ці сірковмісні сполуки сприяють покращенню кровообігу та можуть знижувати рівень холестерину, сприяючи здоров’ю серця.

    Фітонциди, що містяться в цибулі, мають стимулювальну дію на імунну систему та можуть допомогти в боротьбі із застудою та вірусними захворюваннями. Ці речовини діють як природні антибіотики та особливо корисні в період підвищеної захворюваності. Цибуля також стимулює метаболізм та може сприяти зниженню ваги, оскільки її вживання підсилює термогенез та допомагає спалювати більше калорій.

    Цибуля також містить сірковмісні сполуки, які можуть впливати на рівень цукру в крові, допомагаючи покращити чутливість до інсуліну. Це робить цибулю корисною для людей з діабетом і тих, хто стежить за рівнем цукру, оскільки цибуля допомагає стабілізувати глюкозу в крові.

    Таким чином, ріпчаста цибуля — це не лише універсальний продукт у кулінарії, але й джерело цінних поживних речовин, які підтримують здоров’я та допомагають у профілактиці різних захворювань.

  • Помідор

    Помідор — це соковитий, низькокалорійний овоч, багатий на поживні речовини, що ідеально підходить для включення в різноманітні раціони. На 100 грамів помідор містить лише близько 18-20 калорій, що робить його легким для травлення і підходящим для контролю ваги. У ньому присутні вуглеводи, здебільшого у вигляді натуральних цукрів та клітковини, що надає помідору м’якого смаку та покращує травлення. Завдяки низькому глікемічному індексу (близько 15) і низькому глікемічному навантаженню, помідори вважаються чудовим продуктом для тих, хто стежить за рівнем цукру в крові та прагне підтримувати стабільний рівень енергії протягом дня.

    Серед важливих нутрієнтів, що містяться в помідорі, виділяються вітаміни A, C, K та група вітамінів B. Вітамін C відіграє ключову роль у зміцненні імунної системи та підтриманні здоров’я шкіри, допомагаючи організму боротися з інфекціями та пришвидшуючи загоєння ран. Вітамін A, присутній у формі бета-каротину, сприяє покращенню зору і підтримує здоров’я слизових оболонок і шкіри. Бета-каротин також діє як антиоксидант, нейтралізуючи шкідливі вільні радикали і захищаючи клітини організму від оксидативного стресу, що допомагає знизити ризик хронічних захворювань та уповільнити процеси старіння. Вітаміни групи B, такі як фолієва кислота (B9), покращують метаболізм і підтримують нервову систему, знижуючи рівень стресу і допомагаючи організму адаптуватися до фізичних та розумових навантажень.

    Помідор також відомий високим вмістом калію, що сприяє нормалізації артеріального тиску та покращенню роботи серцево-судинної системи. Калій допомагає підтримувати баланс електролітів, що особливо важливо для спортсменів та людей, які ведуть активний спосіб життя. Магній та кальцій, також присутні у помідорі, відіграють важливу роль у здоров’ї кісток, допомагають м’язам працювати та підтримують нервову провідність, що покращує загальне самопочуття. Залізо, присутнє в невеликих кількостях, підтримує рівень гемоглобіну і допомагає боротися з анемією. Завдяки цьому помідори ідеально підходять для підтримання балансу мінеральних речовин в організмі та підвищення загального рівня енергії.

    Одним із найцікавіших нутрієнтів у помідорі є лікопін — потужний антиоксидант, що надає помідору червоний колір та володіє унікальними властивостями. Лікопін підтримує здоров’я серця, знижує ризик деяких видів раку, особливо раку простати, та допомагає уповільнити процеси старіння шкіри. Лікопін краще засвоюється організмом після термічної обробки, тому тушковані помідори або соуси особливо корисні. Крім того, лікопін захищає клітини шкіри від ультрафіолетового випромінювання, що робить помідори природним захистом від негативного впливу сонячних променів.

    Помідори також містять невелику кількість жирів, здебільшого поліненасичених жирних кислот, що покращують здоров’я серця та судин. Хоча помідори не є основним джерелом білка, вони все ж містять важливі амінокислоти, такі як глутамінова та аспарагінова кислоти, що беруть участь у метаболізмі та підтримують когнітивні функції. Наявність клітковини, як розчинної, так і нерозчинної, сприяє здоров’ю травної системи, покращує перистальтику кишечника і допомагає стабілізувати рівень цукру в крові. Розчинна клітковина також сприяє нормалізації холестерину, зв’язуючи його та допомагаючи виводити з організму.

    Присутність антиоксидантів, таких як флавоноїди та поліфеноли, допомагає зміцнювати імунітет та знижувати запальні процеси в організмі, що робить помідор корисним у профілактиці інфекцій та хронічних захворювань. Ці речовини сприяють підтриманню здоров’я кровоносних судин, зменшують ризик утворення тромбів та покращують мікроциркуляцію крові. Також помідори є природним сечогінним засобом, допомагаючи виводити зайву рідину і токсини, що корисно для підтримання нирок і загального очищення організму.

    Незважаючи на свою користь, помідори можуть викликати алергію у деяких людей через вміст специфічних білків, які можуть провокувати реакції у чутливих людей. Також, через вміст органічних кислот, таких як лимонна і яблучна кислоти, надмірне споживання помідорів може подразнювати слизову шлунка і бути небажаним для людей з гастритом або виразковою хворобою. Однак у помірних кількостях помідори є безпечним та корисним продуктом, що підходить для більшості людей і може бути включений у щоденний раціон.

    Загалом, помідори — це скарбниця корисних речовин та антиоксидантів, що сприятливо впливають на організм, підтримують імунну, серцево-судинну, нервову та травну системи, сприяють покращенню стану шкіри та зміцненню здоров’я в цілому.

  • Томатна паста

    Томатна паста — це концентрований продукт із стиглих помідорів, що містить багато корисних речовин у високій концентрації. Калорійність томатної пасти становить приблизно 82 ккал на 100 г, що робить її поживним і водночас відносно низькокалорійним інгредієнтом. У складі переважають вуглеводи (близько 18 г на 100 г), що складаються переважно з натуральних цукрів та харчових волокон, які сприяють підтримці нормального рівня цукру в крові. Глікемічний індекс томатної пасти також залишається низьким, що робить її безпечною для людей, які стежать за рівнем цукру в крові та прагнуть до поступового надходження енергії.

    Томатна паста є багатим джерелом клітковини, яка відіграє ключову роль у підтримці здоров’я кишечника. Харчові волокна, що містяться у помідорах, допомагають нормалізувати травлення, підтримувати корисну мікрофлору кишечника та запобігати запорам. Томатна паста також має високу концентрацію антиоксидантів, серед яких особливо виділяється лікопін — потужний антиоксидант, що надає помідорам червоного кольору. Лікопін сприяє захисту клітин від окисного стресу, знижуючи ризик розвитку серцево-судинних захворювань, підтримує здоров’я шкіри і допомагає організму боротися з запальними процесами. Лікопін також відіграє важливу роль у профілактиці деяких видів раку, особливо раку простати.

    Томатна паста містить вітамін C, який зміцнює імунну систему та підтримує вироблення колагену, необхідного для здоров’я шкіри та сполучної тканини. Висока концентрація цього вітаміну також допомагає боротися з вільними радикалами та сприяє відновленню клітин. Вітаміни групи B, такі як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін) і вітамін B6 (піридоксин), важливі для підтримки нормального обміну речовин, покращення енергетичного обміну, функціонування нервової системи та зміцнення імунної системи. Вітамін K, присутній у томатній пасті, допомагає у регуляції згортання крові та підтриманні здоров’я кісток.

    Мінеральний склад томатної пасти також вражає. Калій, що міститься у великій кількості, підтримує нормальний водно-сольовий баланс в організмі, покращує роботу серця та нормалізує артеріальний тиск. Це особливо важливо для людей, які прагнуть підтримувати здоров’я серцево-судинної системи та уникати гіпертонії. Томатна паста також містить залізо, необхідне для запобігання анемії, оскільки воно бере участь у виробленні гемоглобіну, що забезпечує транспортування кисню до клітин. Кальцій та магній у складі підтримують здоров’я кісток і зубів, беруть участь у роботі м’язів і нервової системи.

    Корисні органічні кислоти, такі як лимонна та яблучна кислоти, надають томатній пасті характерного смаку та підтримують кислотно-лужний баланс організму. Ці кислоти також мають антисептичні властивості та сприяють нормалізації процесів травлення. Наявність фолієвої кислоти робить томатну пасту корисною для вагітних жінок, оскільки фолієва кислота важлива для правильного розвитку нервової системи плода.

    Томатна паста містить незначну кількість жирів (близько 0,5 г на 100 г), представлених в основному корисними поліненасиченими жирними кислотами, такими як лінолева кислота. Ці жирні кислоти підтримують здоров’я клітинних мембран, покращують роботу мозку та сприяють зниженню рівня запалень в організмі. Білок у складі томатної пасти (близько 4 г на 100 г) складається з амінокислот, необхідних для відновлення тканин, підтримки імунної системи та загального обміну речовин.

    Мінерали, що містяться у томатній пасті, такі як мідь, марганець і цинк, відіграють важливу роль у підтримці імунної системи та процесів антиоксидантного захисту. Цинк сприяє зміцненню імунітету, покращенню стану шкіри та допомагає загоювати рани. Мідь і марганець необхідні для правильного функціонування антиоксидантних ферментів, що захищають клітини від окисного стресу.

    Таким чином, томатна паста є поживним та корисним інгредієнтом, насиченим вітамінами, мінералами та антиоксидантами. Вона підтримує здоров’я серця і судин, сприяє покращенню травлення та зміцнює імунну систему.

  • Картопля

    Картопля — це багатий поживними речовинами і низькокалорійний продукт, який займає важливе місце в раціоні завдяки широкому спектру корисних речовин. На 100 грамів сирої картоплі припадає близько 77 калорій, що робить її досить ситним продуктом для включення в страви, допомагаючи зберігати енергію на тривалий час. Основні поживні речовини в картоплі — це вуглеводи, представлені переважно крохмалем, який повільно перетравлюється і сприяє стабільному рівню цукру в крові. Картопля також містить невелику кількість білків та жирів. Завдяки низькому глікемічному індексу (близько 50–60, залежно від способу приготування), картопля забезпечує стабільне і повільне вивільнення енергії, що робить її підходящим продуктом для людей, які слідкують за рівнем цукру в крові.

    Картопля є джерелом вітаміну C, що є досить незвичним для коренеплодів. Цей вітамін важливий для підтримання імунної системи, захисту клітин від пошкоджень вільними радикалами та допомагає в синтезі колагену, зміцнюючи шкіру, судини і тканини. Вітамін C також сприяє засвоєнню заліза, що робить картоплю корисною для профілактики анемії, особливо якщо її вживати з іншими продуктами, багатими на залізо. У картоплі також присутній вітамін B6, необхідний для метаболізму білків і вуглеводів, який допомагає нервовій системі працювати стабільно, а також бере участь у виробленні серотоніну, який впливає на настрій і сон.

    Серед мінералів у картоплі присутня значна кількість калію — одного з ключових електролітів, необхідних для нормальної роботи серця і нервової системи. Калій також підтримує нормальний кров’яний тиск, допомагаючи організму виводити надлишок натрію та знижуючи навантаження на серцево-судинну систему. Магній, що міститься в картоплі, важливий для м’язів і нервів, також сприяє міцності кісток і підтримує імунітет. Крім цього, у картоплі присутнє залізо, яке підтримує рівень гемоглобіну та сприяє транспортуванню кисню по організму, запобігаючи втомі та покращуючи фізичну витривалість.

    Картопля багата на клітковину, особливо якщо вживати її зі шкіркою. Клітковина допомагає нормалізувати роботу кишківника, покращує травлення і сприяє зниженню рівня холестерину. Розчинна клітковина, що міститься в картоплі, допомагає уповільнити засвоєння цукру, що корисно для регуляції рівня глюкози в крові. Нерозчинна клітковина покращує перистальтику кишківника і допомагає підтримувати регулярність травлення, що позитивно впливає на здоров’я мікрофлори та може сприяти зниженню запальних процесів у кишківнику.

    Серед інших корисних речовин у картоплі є антиоксиданти, такі як каротиноїди і флавоноїди, що допомагають боротися з оксидативним стресом і уповільнюють процеси старіння клітин. Антиоксиданти також захищають організм від хронічних захворювань, таких як серцево-судинні та запальні захворювання. Амінокислоти, що містяться в картоплі, сприяють регенерації тканин і зміцненню м’язів. Ці сполуки допомагають відновлювати організм після фізичних навантажень і підтримують метаболічні процеси.

    Картопля також містить невелику кількість поліненасичених жирів, включаючи омега-3 і омега-6 жирні кислоти, які необхідні для здоров’я серця і мозку. Хоча вміст цих жирів незначний, їхня наявність разом з іншими поживними речовинами робить картоплю корисним продуктом у збалансованому раціоні. Омега-3 жирні кислоти допомагають підтримувати рівень холестерину і запобігають запальним процесам в організмі, тоді як омега-6 жирні кислоти покращують стан шкіри і волосся.

    Важливою перевагою картоплі є те, що її поживна цінність може зберігатися навіть після приготування, особливо якщо її готувати зі шкіркою і уникати додавання великої кількості жиру. Варіння, запікання та приготування на парі допомагають зберегти вітаміни і мінерали, роблячи картоплю корисним і смачним доповненням до різних страв. Картопляні страви, приготовлені з мінімальною обробкою, мають високий вміст клітковини та антиоксидантів, що робить їх поживними і легкими для засвоєння.

    Картопля містить сапоніни — природні сполуки, які можуть мати як позитивний, так і негативний вплив. У невеликих кількостях вони допомагають знижувати рівень холестерину і мають протизапальний ефект, однак надмірне споживання сапонінів може подразнювати слизову оболонку кишківника, тому важливо не зловживати великою кількістю картоплі, особливо в сирому вигляді.

    Картопля може вважатися універсальним джерелом енергії і корисних речовин, підходящим для всіх вікових груп і дієт. Цей продукт відіграє важливу роль у підтриманні здоров’я і життєвої енергії завдяки високому вмісту вітамінів, мінералів та антиоксидантів. Включення картоплі в раціон здатне зміцнити імунітет, покращити обмін речовин і підтримати здоров’я серця, роблячи її важливою частиною здорового харчування.

  • Капуста квашена

    Квашена капуста натурального засолу — продукт ферментації, який відрізняється низькою калорійністю та високим вмістом біологічно активних речовин. У 100 грамах міститься близько 19-25 ккал, здебільшого за рахунок вуглеводів, які складають приблизно 4 г, білків — близько 1,5 г, а жирів практично немає. Глікемічний індекс квашеної капусти низький, що робить її підходящою для людей, які стежать за рівнем цукру в крові. Глікемічне навантаження на організм мінімальне через мале вміст вуглеводів.

    Квашена капуста є джерелом вітаміну C, який зберігається навіть після ферментації. Цей вітамін сприяє зміцненню імунної системи, покращує всмоктування заліза та має антиоксидантні властивості. Регулярне споживання продукту може бути корисним для запобігання сезонним простудам та зміцнення організму в період стресу. Також в продукті зберігається певна кількість вітаміну K, який бере участь у процесах згортання крові та підтримує здоров’я кісткової тканини.

    Мінеральний склад квашеної капусти різноманітний. Вона містить калій, магній, кальцій та невелику кількість заліза. Калій сприяє нормалізації артеріального тиску та підтримці роботи серцево-судинної системи. Кальцій необхідний для здоров’я кісток та зубів, а магній бере участь у регуляції нервової системи та підтримує функції м’язів. Залізо сприяє кровотворенню, хоча його вміст у капусті незначний, але ферментований продукт допомагає кращому засвоєнню цього мінералу з інших джерел їжі.

    Однією з ключових особливостей квашеної капусти є наявність пробіотиків, що утворюються в процесі молочнокислого бродіння. Ці корисні бактерії, такі як лактобацили, сприяють покращенню роботи кишечника, підтримують здорову мікрофлору та можуть бути корисними для людей з порушеннями травлення. Пробіотики також зміцнюють імунітет і покращують засвоєння поживних речовин з їжі.

    Клітковина, що міститься в капусті, зберігається й після ферментації. Вона стимулює роботу шлунково-кишкового тракту, покращує перистальтику кишечника та сприяє виведенню токсинів. Споживання квашеної капусти може бути корисним для підтримки нормального рівня холестерину в крові та запобігання закрепам.

    Ферментація збільшує вміст деяких біоактивних сполук, таких як глюкозинолати та їхні похідні ізотіоціанати, які мають антиоксидантні та протизапальні властивості. Ці сполуки можуть підтримувати здоров’я клітин та захищати їх від впливу вільних радикалів. Однак їхня концентрація залежить від сорту капусти та умов засолу.

    Квашена капуста містить незначну кількість амінокислот, але вони не грають значної ролі в харчовій цінності продукту. Водночас натуральний процес ферментації покращує засвоюваність білків, що може бути корисно при поєднанні продукту з білковими стравами. Жирів у квашеній капусті практично немає, що робить її низькокалорійним продуктом, підходящим для людей, які стежать за вагою.

    Завдяки високому вмісту органічних кислот, таких як молочна кислота, квашена капуста підтримує кислотно-лужний баланс організму та сприяє створенню сприятливого середовища для корисних бактерій в кишечнику. Однак через високий вміст натрію, характерний для солоних продуктів, людям з гіпертонією або захворюваннями нирок рекомендується помірне споживання.

    Квашена капуста зберігає свою користь при правильному зберіганні, особливо якщо вона приготовлена натуральним способом без додавання оцту. Продукт багатий біологічно активними речовинами, які залишаються стабільними навіть при тривалому зберіганні. Однак надмірне споживання квашеної капусти може спричиняти надлишкове надходження солі, тому баланс у раціоні важливий.

    Цей ферментований продукт чудово поєднується з різними стравами, додаючи їм характерний кислуватий смак та збагачуючи раціон вітамінами та пробіотиками. Включення квашеної капусти в меню може бути корисним для підтримки загального здоров’я, але важливо враховувати індивідуальні особливості організму, такі як чутливість до солі або наявність захворювань шлунка, при яких рекомендується помірність.

  • Часник

    Часник — це не тільки популярна приправа, але й потужний продукт, який має безліч корисних властивостей завдяки своєму багатому складу. У 100 грамах часнику міститься близько 149 ккал, що робить його досить калорійним продуктом, незважаючи на те, що він зазвичай використовується в невеликих кількостях у їжі. Він переважно складається з вуглеводів, особливо містить сахариди, які дають органічну енергію. Також часник є джерелом безлічі фитонутрієнтів, таких як аліцин, сірковмісні сполуки та антиоксиданти, які роблять його цінним компонентом у харчуванні, що приносить не тільки смак, але й велику користь для здоров’я.

    Часник — це джерело білків, хоча їх там не так багато, близько 6-7 грамів на 100 грамів продукту. Білки часнику включають різні амінокислоти, такі як аланін, глутамінова кислота та серин, які є будівельними блоками для відновлення тканин і підтримки обмінних процесів. Основною амінокислотною сполукою, яка утворюється в часнику при подрібненні, є алліцин, який має яскраво виражену протизапальну, антибактеріальну та антиоксидантну дію. Ця речовина допомагає організму боротися з інфекціями та підтримувати імунну систему.

    Особливість часнику — це наявність у його складі сірковмісних сполук, таких як аліцин і його похідні. Аліцин утворюється при руйнуванні клітинних стінок часнику і має потужний антимікробний та антисептичний ефект, який сприяє знищенню шкідливих бактерій і грибків в організмі. Ці сполуки також допомагають покращити кровообіг, знижувати артеріальний тиск і рівень холестерину, що робить часник корисним продуктом для підтримки серцево-судинної системи. Крім того, часник може знижувати запальні процеси в організмі, покращуючи стан при хронічних захворюваннях.

    Часник також містить вітаміни, такі як вітамін C, вітамін B6 (піридоксин), а також невелику кількість вітаміну B1 (тіамін) і вітаміну B2 (рибофлавін). Вітамін C, відомий своїми антиоксидантними властивостями, допомагає зміцнити імунну систему та захистити клітини від пошкодження вільними радикалами. Вітамін B6 відіграє важливу роль в обміні речовин, підтримує нервову систему та покращує функціонування мозку. Він також допомагає організму ефективно переробляти амінокислоти та виробляти серотонін — гормон гарного настрою.

    Серед мінералів, що містяться в часнику, можна виділити кальцій, магній, фосфор, калій і селен. Кальцій необхідний для зміцнення кісток і зубів, а магній допомагає підтримувати нормальну роботу м’язів і нервової системи. Калій, в свою чергу, регулює водно-сольовий баланс і допомагає підтримувати нормальний рівень кров’яного тиску. Селен, будучи потужним антиоксидантом, відіграє важливу роль у захисті клітин від окислювального стресу та підтримці здоров’я імунної системи.

    Часник також багатий клітковиною, що сприяє нормалізації роботи кишечника, поліпшенню травлення і підтримці здорового рівня холестерину в крові. Клітковина допомагає регулювати рівень цукру в крові, підтримуючи стабільне постачання клітин енергією, а також запобігає виникненню запорів. Крім того, клітковина з часнику сприяє створенню сприятливої мікрофлори в кишечнику, що, в свою чергу, підтримує імунітет і знижує ймовірність запальних захворювань.

    Особливості часнику полягають не лише в його поживних речовинах, але й у його здатності посилювати імунну функцію. Часник має стимулюючий вплив на імунну систему, допомагаючи організму боротися з інфекціями. Він сприяє виведенню токсинів і має противірусну дію, що корисно при простудних захворюваннях. Його вживання в сирому вигляді особливо ефективне в профілактиці простуди та зміцненні організму в період вірусних інфекцій.

    Хоча часник і має безліч корисних властивостей, його слід вживати з обережністю в великих кількостях, оскільки він може викликати подразнення слизової оболонки шлунка і кишечника. Це особливо важливо для людей з проблемами шлунково-кишкового тракту, такими як гастрит або виразка. Часник може бути протипоказаний при прийомі деяких ліків, оскільки він може посилювати або послаблювати їх ефект, особливо при використанні антикоагулянтів.

    Таким чином, часник — це не тільки ароматна приправа, але й продукт з багатим складом, який приносить велику користь для здоров’я завдяки своєму унікальному хімічному складу. Його можна використовувати не тільки як компонент у кулінарії, але й як натуральний засіб для поліпшення здоров’я та профілактики різних захворювань.

Переглянуті рецепти

    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.