Диня в сиропі на зиму без стерилізації

Диня в сиропі на зиму без стерилізації
Щоліта запам’ятовується нам не лише відпочинком, а й літніми частуваннями. Збережіть смак літа в банці, приготувавши на зиму
диню в сиропі. Банки в цьому рецепті можна не стерилізувати.

Інгредієнти

ВагаКількість
Диня1 кг
Цукор500 г
Лимонна кислота20 г

Приготування

1Підготуйте банки, добре промийте їх та просушіть.
2Диню поділіть навпіл, відокремте все насіння. Поріжте невеликими кубиками та засипте в банки.
3Доведіть воду до кипіння і залийте у кожну банку. Злийте воду в миску, додайте|добавляйте| цукор і доведіть до кипіння. Як тільки сироп закипить, всипте лимонну кислоту, добре перемішайте і зніміть з вогню.
4Розлийте сироп по банкам із динею. Відразу накрийте кришками або закатайте. Переверніть банки, укутайте і дайте так постояти, доки не охолонуть. Готове варення надішліть у темне місце до зими.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Диня

    Диня — це ароматний і соковитий плід, цінований за свій солодкий смак і поживний склад. Її калорійність становить приблизно 30–35 ккал на 100 грамів, що робить її легким і освіжаючим продуктом для дієтичного раціону. У 100 грамах міститься близько 0,6 грама білків, 0,2 грама жирів і 8 грамів вуглеводів, переважно представлених натуральними цукрами, такими як глюкоза та фруктоза. Диня не містить жирів і холестерину, а її харчові волокна становлять близько 0,9 грама на 100 грамів, сприяючи поліпшенню роботи кишківника. Глікемічний індекс дині варіюється залежно від сорту та ступеня зрілості, але зазвичай становить 65, що відносить її до продуктів із середнім ГІ. Глікемічне навантаження однієї порції (приблизно 150 грамів) становить близько 10, що є помірним показником і вимагає обережності для людей із діабетом.

    Диня є джерелом вітаміну C, який зміцнює імунітет, допомагає боротися зі шкідливими вільними радикалами та бере участь у синтезі колагену, необхідного для здоров’я шкіри, судин і суглобів. На 100 грамів продукту припадає приблизно 36% від добової норми вітаміну C. Крім того, у складі дині присутній вітамін A, представлений бета-каротином, який підтримує здоров’я зору, сприяє відновленню тканин і уповільнює процеси старіння. Бета-каротин надає дині характерного жовто-оранжевого відтінку. Диня містить невелику кількість вітамінів групи B, зокрема вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B6 (піридоксин) та вітамін B9 (фолієва кислота). Ці вітаміни відіграють важливу роль у обміні речовин, роботі нервової системи та синтезі нових клітин.

    Мінеральний склад дині включає калій, магній, кальцій і невелику кількість заліза. Калій, який у дині міститься в кількості близько 267 мг на 100 грамів, допомагає підтримувати водно-сольовий баланс в організмі, нормалізує артеріальний тиск і покращує роботу серцево-судинної системи. Магній сприяє розслабленню м’язів, знижує рівень стресу та підтримує здоров’я кісток. Кальцій важливий для зміцнення кісток і зубів, хоча його вміст у дині порівняно невеликий. Залізо допомагає запобігати анемії, хоча з рослинних джерел воно засвоюється менш ефективно, ніж із продуктів тваринного походження.

    Серед інших корисних сполук варто відзначити антиоксиданти, такі як лютеїн і зеаксантин. Ці речовини захищають очі від шкідливого впливу ультрафіолетового випромінювання та знижують ризик вікових захворювань сітківки. Органічні кислоти, зокрема лимонна та яблучна, покращують травлення та сприяють ефективнішому засвоєнню поживних речовин.

    Харчові волокна, що містяться в дині, покращують перистальтику кишківника та запобігають закрепам. Вони сприяють нормалізації рівня цукру та холестерину в крові, хоча їхній вміст у дині нижчий, ніж у інших фруктах та овочах. Поєднання води (диня складається приблизно на 90% з води) та електролітів, таких як калій і магній, робить цей продукт чудовим засобом для відновлення водного балансу в організмі, особливо в спекотну погоду чи після фізичних навантажень.

    Диня також містить флавоноїди та поліфеноли, які чинять протизапальну та антиоксидантну дію. Ці речовини допомагають захищати клітини від пошкоджень вільними радикалами, знижуючи ризик розвитку хронічних захворювань, таких як серцево-судинні патології або онкологічні хвороби.

    Вживання дині може покращити стан шкіри завдяки поєднанню вітаміну C, бета-каротину та антиоксидантів. Ці речовини підтримують вироблення колагену, захищають шкіру від шкідливого впливу навколишнього середовища та уповільнюють процеси старіння. Високий вміст води в дині допомагає підтримувати зволоженість шкіри зсередини, що особливо важливо в літній період.

    Диня має м’який сечогінний ефект завдяки високому вмісту води та калію, що сприяє виведенню зайвої рідини з організму та зменшенню набряків. Ця властивість може бути корисною для людей із захворюваннями нирок або схильністю до затримки рідини.

    Попри всі переваги, диню слід вживати з обережністю людям із діабетом через її відносно високий вміст цукрів і середній глікемічний індекс. Також вона може викликати дискомфорт при поєднанні з іншими продуктами, особливо молочними або кисломолочними, через особливості травлення.

    Таким чином, диня — це продукт із низькою калорійністю, багатий вітамінами, мінералами та антиоксидантами, який може бути корисним для зміцнення імунітету, поліпшення роботи серця й травлення. Її освіжаючий смак і поживні властивості роблять її цінним доповненням до різноманітного раціону, але важливо враховувати індивідуальні особливості організму та дотримуватись помірності у споживанні.

  • Цукор

    Цукор білий, який отримують із цукрового тростину або буряка, є одним із найбільш поширених джерел вуглеводів у раціоні людини. Склад цукру майже повністю складається з простих вуглеводів, а саме сахарози, яка є дисахаридом, що складається з глюкози та фруктози. Харчова цінність білого цукру представлена головним чином калоріями — на 100 грамів продукту припадає близько 400 кілокалорій. У ньому відсутні вітаміни, мінерали чи клітковина, що робить його джерелом «порожніх» калорій, які не мають суттєвої харчової цінності.

    Цукор, хоча й є висококалорійним продуктом, не містить інших макро- чи мікроелементів, таких як вітаміни, мінерали чи амінокислоти, які є в натуральних продуктах. У цьому сенсі цукор не приносить організму жодної користі в харчовому сенсі, якщо його вживати без інших джерел поживних речовин. Однак цукор важливий як джерело енергії для організму, оскільки глюкоза — його основний компонент — є основним паливом для клітин, особливо для клітин мозку та нервової системи.

    Незважаючи на те, що цукор допомагає швидко відновити енергетичні запаси організму, його споживання в надмірних кількостях може призвести до ряду негативних наслідків для здоров’я. Білий цукор має високий глікемічний індекс (ГІ), який може досягати 65. Це означає, що він швидко підвищує рівень цукру в крові, що призводить до стрибків інсуліну і швидких перепадів енергетичного рівня, викликаючи відчуття втоми та голоду після його споживання. Високий глікемічний індекс цукру також сприяє розвитку інсулінорезистентності, що є одним із факторів ризику розвитку діабету 2 типу.

    Крім того, регулярне і надмірне споживання білого цукру може призвести до ожиріння. Це пов’язано з тим, що цукор сприяє накопиченню жирової тканини, а також порушує обмін речовин. Цукор підвищує рівень тригліцеридів у крові, що є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань, а також порушує нормальне функціонування печінки, сприяючи розвитку жирового гепатозу. Добове споживання цукру також пов’язано з підвищенням ризику виникнення запалень в організмі, що може сприяти розвитку хронічних захворювань, таких як артрит або астма.

    Шкода цукру не обмежується лише його впливом на обмін речовин. Він також може погіршувати стан зубів, сприяючи розвитку карієсу. Цукор стає джерелом їжі для бактерій, які, у свою чергу, виробляють кислоти, що руйнують зубну емаль. Це є однією з основних причин виникнення проблем із зубами при частому споживанні солодких продуктів.

    Крім того, цукор може викликати залежність. Дослідження показали, що споживання цукру викликає викид дофаміну в мозку, що може створювати схожі ефекти з залежністю від наркотичних речовин, таких як нікотин або алкоголь. Таким чином, навіть невеликі кількості цукру можуть стимулювати бажання його більшого споживання, що сприяє розвитку солодкої залежності.

    Є також побоювання, що цукор може мати негативний вплив на психічне здоров’я. Він пов’язаний з підвищенням рівня стресу та тривожності, а також може сприяти погіршенню настрою. Декілька досліджень показали, що регулярне споживання цукру може збільшити ймовірність виникнення депресії та інших розладів психічного здоров’я. Це пов’язано з тим, що цукор впливає на рівень нейротрансмітерів, таких як серотонін, який відіграє ключову роль у регуляції настрою.

    Цукор також завдає шкоди шкірі, сприяючи передчасному старінню. Цей процес називається глікозилюванням, при якому молекули цукру взаємодіють з білками, такими як колаген і еластин, що порушує їхню структуру і призводить до втрати пружності та еластичності шкіри. В результаті це може спричинити передчасні зморшки і погіршення вигляду шкіри.

    Таким чином, незважаючи на те, що цукор є основним джерелом швидких вуглеводів і енергії, його шкода для здоров’я, особливо при надмірному споживанні, важко недооцінити. Він сприяє розвитку безлічі захворювань, включаючи діабет, серцево-судинні захворювання, ожиріння і навіть проблеми з психічним здоров’ям. Обмеження споживання цукру та заміна його більш корисними альтернативами, такими як мед або натуральні підсолоджувачі, може значно покращити здоров’я і допомогти зберегти нормальний рівень енергії та хороше самопочуття.

Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.