Фісташковий млинцевий торт

Фісташковий млинцевий торт
Навіть не віриться, що такий чудовий десерт готується на сковороді.

Інгредієнти

ВагаКількість

Для тесту

Яйце200 г4 шт
Цукор40 г2 ст. л
Борошно пшеничне360 г
Горіхова паста
(фісташкова)
15 г1 ст. л
Олія30 мл2 ст. л
Молоко600 мл

Для крему

Сметана 25%500 г
Цукрова пудра120 г
Ванілін
(на кінчику ножа)

Для фісташкової глазурі

Шоколад білий100 г
Горіхова паста
(фісташкова)
45 г3 ст. л
Олія вершкове20 г

Приготування

1Змішайте яйця, цукор, фісташкову пасту та 1 ст.л. олії.
2Влийте тепле молоко та перемішайте.
3Невеликими порціями всипте борошно, що просіює, і знову перемішайте. Тісто має вийти рідким та однорідним.
4Виливайте тісто невеликими порціями на змащену сковорідку та обсмажуйте до готовності з обох боків.
5Охолоджену сметану збийте з|із| цукровою пудрою і ваніліном.
6Для фісташкової глазурі розтопіть шоколад на водяній бані.
7Додайте фісташкову пасту, м`яке вершкове масло і добре перемішайте.
8Викладіть млинці одна на одну, щедро змащуючи сметанним кремом.
9Полийте фісташковою глазур`ю і поставте на пару годинників у холодильник.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Яйце

    Курячі яйця – це один із найбільш збалансованих і універсальних продуктів з точки зору поживної цінності. Вони багаті на білки, жири, вітаміни, мінерали та антиоксиданти, необхідні для здоров’я організму. У 100 грамах яєць міститься приблизно 155 ккал, що робить їх відносно низькокалорійним продуктом, який забезпечує відчуття ситості завдяки високому вмісту білка. Яйця включають близько 13 грамів білків, 11 грамів жирів і практично не містять вуглеводів, що робить їх придатними для різних дієт, включаючи низьковуглеводні. Глікемічний індекс яєць дорівнює нулю, оскільки в них практично немає цукрів, а отже, вони не викликають різких коливань рівня глюкози в крові. Глікемічне навантаження також низьке, що робить яйця придатними для людей із діабетом або тих, хто контролює рівень цукру.

    Білок яєць — це повноцінний білок, який містить усі дев’ять незамінних амінокислот, необхідних для синтезу білків в організмі. Цей високоякісний білок підтримує м’язову масу, сприяє відновленню після фізичних навантажень і важливий для росту тканин. Амінокислоти, такі як лейцин, сприяють синтезу м’язового білка, а триптофан бере участь у виробленні серотоніну, покращуючи настрій і сприяючи здоровому сну. Лізин підтримує здоров’я шкіри, волосся і допомагає в засвоєнні кальцію. Ці білки відіграють ключову роль у зміцненні імунної системи та підтриманні здорової регенерації клітин.

    Жовток яйця містить близько 11 грамів жирів, які включають як насичені, так і ненасичені жирні кислоти. Ненасичені жирні кислоти, такі як омега-3 і омега-6, мають важливі властивості для підтримання здоров’я серця і судин, допомагаючи зменшити запалення і знизити рівень «поганого» холестерину. Омега-3 кислоти підтримують когнітивні функції, здоров’я очей і покращують настрій. Вміст холестерину в яйцях також є особливістю: один жовток містить приблизно 186 мг холестерину. Хоча високі рівні холестерину можуть не підходити всім, дослідження показують, що помірне вживання яєць не завжди підвищує рівень холестерину в крові і може бути безпечним для більшості людей, особливо якщо вони не мають схильності до серцево-судинних захворювань.

    Вітаміни, присутні в яйцях, також відіграють важливу роль для здоров’я. Яйця — джерело жиророзчинних вітамінів A, D, E і K. Вітамін A важливий для підтримки зору, здоров’я шкіри та імунної системи. Вітамін D, який рідко зустрічається у натуральних продуктах, допомагає підтримувати баланс кальцію і фосфору в організмі, покращує стан кісток і зубів. Вітамін E, потужний антиоксидант, захищає клітини від пошкоджень вільними радикалами, а також покращує стан шкіри. Вітамін K необхідний для згортання крові і сприяє зміцненню кісткової тканини. Вітаміни групи B, такі як рибофлавін (B2), пантотенова кислота (B5), піридоксин (B6) і кобаламін (B12), важливі для енергетичного обміну, підтримання роботи нервової системи і кровотворення. Вітамін B12 особливо важливий для вегетаріанців, оскільки він переважно міститься у продуктах тваринного походження.

    Мінеральний склад яєць включає залізо, цинк, кальцій, магній і фосфор. Залізо необхідне для транспорту кисню і підтримання енергетичного рівня, а цинк підтримує імунну систему, прискорює загоєння ран і покращує стан шкіри. Кальцій і фосфор — важливі елементи для здоров’я кісток і зубів, а також для нормальної роботи серця і м’язів. Магній регулює роботу нервової системи, підтримує здоров’я серця і допомагає знижувати рівень стресу. Крім того, яйця містять значну кількість калію, який допомагає регулювати артеріальний тиск і підтримувати водно-сольовий баланс.

    Окрім вітамінів і мінералів, яйця багаті на холін — це унікальна поживна речовина, яка відіграє важливу роль у підтриманні роботи мозку та нервової системи. Холін бере участь у синтезі ацетилхоліну, необхідного для передачі нервових імпульсів, а також підтримує структуру клітинних мембран. Він важливий для пам’яті і когнітивних функцій, а також підтримує здоров’я печінки, допомагаючи організму позбуватися токсинів. Холін особливо необхідний для вагітних жінок, оскільки він сприяє здоровому розвитку мозку у плода.

    Антиоксиданти лютеїн і зеаксантин, присутні у жовтку, захищають клітини організму від окислювального стресу і знижують ризик вікових захворювань очей, таких як катаракта і дегенерація жовтої плями. Ці антиоксиданти захищають сітківку від пошкоджень і допомагають підтримувати гостроту зору, особливо у похилому віці. Вони також можуть знижувати ризик запальних захворювань і покращувати загальний стан шкіри.

    Лецитин, що міститься у яйцях, допомагає підтримувати нормальний обмін жирів і холестерину. Він відіграє роль емульгатора, який допомагає підтримувати здоровий рівень холестерину і покращує обмінні процеси в організмі. Лецитин також корисний для здоров’я печінки, підтримуючи її детоксикаційні функції та запобігаючи накопиченню жирів.

  • Цукор

    Цукор білий, який отримують із цукрового тростину або буряка, є одним із найбільш поширених джерел вуглеводів у раціоні людини. Склад цукру майже повністю складається з простих вуглеводів, а саме сахарози, яка є дисахаридом, що складається з глюкози та фруктози. Харчова цінність білого цукру представлена головним чином калоріями — на 100 грамів продукту припадає близько 400 кілокалорій. У ньому відсутні вітаміни, мінерали чи клітковина, що робить його джерелом «порожніх» калорій, які не мають суттєвої харчової цінності.

    Цукор, хоча й є висококалорійним продуктом, не містить інших макро- чи мікроелементів, таких як вітаміни, мінерали чи амінокислоти, які є в натуральних продуктах. У цьому сенсі цукор не приносить організму жодної користі в харчовому сенсі, якщо його вживати без інших джерел поживних речовин. Однак цукор важливий як джерело енергії для організму, оскільки глюкоза — його основний компонент — є основним паливом для клітин, особливо для клітин мозку та нервової системи.

    Незважаючи на те, що цукор допомагає швидко відновити енергетичні запаси організму, його споживання в надмірних кількостях може призвести до ряду негативних наслідків для здоров’я. Білий цукор має високий глікемічний індекс (ГІ), який може досягати 65. Це означає, що він швидко підвищує рівень цукру в крові, що призводить до стрибків інсуліну і швидких перепадів енергетичного рівня, викликаючи відчуття втоми та голоду після його споживання. Високий глікемічний індекс цукру також сприяє розвитку інсулінорезистентності, що є одним із факторів ризику розвитку діабету 2 типу.

    Крім того, регулярне і надмірне споживання білого цукру може призвести до ожиріння. Це пов’язано з тим, що цукор сприяє накопиченню жирової тканини, а також порушує обмін речовин. Цукор підвищує рівень тригліцеридів у крові, що є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань, а також порушує нормальне функціонування печінки, сприяючи розвитку жирового гепатозу. Добове споживання цукру також пов’язано з підвищенням ризику виникнення запалень в організмі, що може сприяти розвитку хронічних захворювань, таких як артрит або астма.

    Шкода цукру не обмежується лише його впливом на обмін речовин. Він також може погіршувати стан зубів, сприяючи розвитку карієсу. Цукор стає джерелом їжі для бактерій, які, у свою чергу, виробляють кислоти, що руйнують зубну емаль. Це є однією з основних причин виникнення проблем із зубами при частому споживанні солодких продуктів.

    Крім того, цукор може викликати залежність. Дослідження показали, що споживання цукру викликає викид дофаміну в мозку, що може створювати схожі ефекти з залежністю від наркотичних речовин, таких як нікотин або алкоголь. Таким чином, навіть невеликі кількості цукру можуть стимулювати бажання його більшого споживання, що сприяє розвитку солодкої залежності.

    Є також побоювання, що цукор може мати негативний вплив на психічне здоров’я. Він пов’язаний з підвищенням рівня стресу та тривожності, а також може сприяти погіршенню настрою. Декілька досліджень показали, що регулярне споживання цукру може збільшити ймовірність виникнення депресії та інших розладів психічного здоров’я. Це пов’язано з тим, що цукор впливає на рівень нейротрансмітерів, таких як серотонін, який відіграє ключову роль у регуляції настрою.

    Цукор також завдає шкоди шкірі, сприяючи передчасному старінню. Цей процес називається глікозилюванням, при якому молекули цукру взаємодіють з білками, такими як колаген і еластин, що порушує їхню структуру і призводить до втрати пружності та еластичності шкіри. В результаті це може спричинити передчасні зморшки і погіршення вигляду шкіри.

    Таким чином, незважаючи на те, що цукор є основним джерелом швидких вуглеводів і енергії, його шкода для здоров’я, особливо при надмірному споживанні, важко недооцінити. Він сприяє розвитку безлічі захворювань, включаючи діабет, серцево-судинні захворювання, ожиріння і навіть проблеми з психічним здоров’ям. Обмеження споживання цукру та заміна його більш корисними альтернативами, такими як мед або натуральні підсолоджувачі, може значно покращити здоров’я і допомогти зберегти нормальний рівень енергії та хороше самопочуття.

  • Борошно пшеничне

    Пшеничне борошно — це один з найбільш поширених і універсальних інгредієнтів у кулінарії, широко використовується для випічки, приготування хліба, макаронів, тортів та багатьох інших страв. Пшеничне борошно багате на вуглеводи, білки, вітаміни та мінерали, що робить його поживним продуктом, який може підтримувати енергію організму. У 100 грамах пшеничного борошна міститься близько 364 ккал, що робить його досить калорійним продуктом. Пшеничне борошно складається переважно з вуглеводів, що дає організму швидке джерело енергії, але вимагає помірного вживання в раціоні для підтримки здорової ваги. Його глікемічний індекс досить високий, оскільки вуглеводи, що містяться в пшеничному борошні, швидко розщеплюються до глюкози, що може призвести до стрибків рівня цукру в крові.

    Основний білок у пшеничному борошні — це глютен, який забезпечує еластичність тіста і надає структуру хлібу та випічці. Глютен утворює в’язку сітку, яка утримує повітря, що дозволяє тісту підніматися та надає йому характерну текстуру. Білки пшеничного борошна також містять такі амінокислоти, як глутамінова кислота та пролін, які необхідні для підтримки структури клітин і загального обміну речовин. Однак для людей з непереносимістю глютену або целіакією глютен може викликати запальні процеси та серйозні симптоми, тому їм рекомендується обирати альтернативні види борошна, такі як рисове або міцне.

    Пшеничне борошно є джерелом вітамінів групи B, включаючи тіамін (B1), рибофлавін (B2), ніацин (B3) та фолієву кислоту (B9). Ці вітаміни відіграють ключову роль в обміні речовин, підтримуючи енергетичні процеси в організмі та сприяючи нормальній роботі нервової системи. Вітамін B1 важливий для підтримання когнітивних функцій та здоров’я серця, вітамін B2 підтримує здоров’я шкіри та очей, а вітамін B3 бере участь в обміні вуглеводів та жирів. Фолат особливо важливий для вагітних жінок, оскільки він сприяє здоровому розвитку плоду та знижує ризик вроджених дефектів.

    Мінеральний склад пшеничного борошна включає залізо, фосфор, магній, цинк і мідь. Залізо необхідне для синтезу гемоглобіну та покращує постачання клітин киснем, що важливо для підтримки енергії та витривалості. Фосфор і магній підтримують здоров’я кісток і зубів, а також беруть участь в обміні енергії та роботі нервової системи. Цинк сприяє загоєнню ран і зміцнює імунітет, а мідь допомагає підтримувати здорову структуру сполучної тканини.

    У пшеничному борошні також міститься невелика кількість клітковини, особливо якщо це цільнозернове борошно. Клітковина допомагає покращити травлення, нормалізувати рівень цукру в крові та підтримувати здоровий рівень холестерину. Цільнозернове пшеничне борошно є більш багатим джерелом клітковини, вітамінів і мінералів, оскільки під час його виробництва зберігаються відруби та зародок зерна, які втрачаються при рафінуванні. Це робить його корисним вибором для тих, хто хоче збільшити споживання клітковини та вітамінів.

    Однак пшеничне борошно також може мати свої недоліки. Високий глікемічний індекс та навантаження на підшлункову залозу можуть робити його небажаним для людей із діабетом або схильністю до коливань рівня цукру в крові. Також його високе вміст вуглеводів робить його небажаним при деяких низьковуглеводних дієтах. Для людей, які стежать за вагою, рекомендується обмежити споживання продуктів з білого пшеничного борошна і вибирати цільнозернове або комбінувати з іншими джерелами клітковини.

    Сірковмісні амінокислоти та антиоксиданти, такі як ферулова кислота, також містяться в пшеничному борошні і допомагають захищати клітини від пошкоджень і підтримувати здоров’я шкіри. Ці компоненти мають протизапальні та антиоксидантні властивості, які допомагають організму боротися зі вільними радикалами та підтримують здоров’я в цілому.

    В цілому, пшеничне борошно є цінним джерелом енергії та поживних речовин. Його багатий склад підтримує обмінні процеси і сприяє насиченню, однак важливо враховувати його особливості та обирати тип борошна, який найкраще відповідає потребам здоров’я та дієтичним вподобанням.

  • Горіхова паста

    Горіхова паста, як продукт, виготовлений із подрібнених горіхів, є джерелом великої кількості корисних жирів, білків та інших поживних речовин. Залежно від виду горіхів, з яких виготовлена паста (наприклад, мідія, кеш’ю, арахіс або волоський горіх), її харчова цінність може варіюватися, однак загальні характеристики залишаються схожими. На 100 грамів горіхової пасти припадає приблизно 500–600 калорій, залежно від типу горіхів та вмісту доданих інгредієнтів. Продукт містить близько 20–30 грамів жирів, переважно корисних мононенасичених і поліненасичених жирних кислот, що робить його цінним джерелом жирів, корисних для серця та судин. Також у горіховій пасті присутні близько 20–25 грамів білка та приблизно 10–15 грамів вуглеводів, значну частину яких становить клітковина та цукри в незначних кількостях.

    Основним компонентом горіхової пасти є жири, що пояснюється високим вмістом олій у горіхах. Ці жири переважно складаються з мононенасичених жирних кислот, таких як олеїнова кислота, яка є основною жирною кислотою оливкової олії. Олеїнова кислота, відома своїми антиоксидантними властивостями, допомагає знижувати рівень "поганого" холестерину (LDL) у крові, а також сприяє підвищенню рівня "хорошого" холестерину (HDL). Мононенасичені жирні кислоти, своєю чергою, позитивно впливають на здоров’я серця, знижують ризик серцево-судинних захворювань і допомагають нормалізувати рівень артеріального тиску. Також горіхова паста містить поліненасичені жирні кислоти омега-3 та омега-6, які мають протизапальні властивості, підтримують здоров’я шкіри, суглобів та нервової системи. Омега-3 жирні кислоти, зокрема, мають захисний ефект для серцево-судинної системи, знижуючи ризик серцевих захворювань та порушень у роботі мозку.

    Білки, що містяться в горіховій пасті, є важливим джерелом амінокислот, які необхідні для росту та відновлення тканин організму. У горіхах є всі незамінні амінокислоти, що робить їх важливим компонентом раціону людей, які дотримуються вегетаріанської або веганської дієти. Особливо важливими є такі амінокислоти, як лейцин, ізолейцин і валін, які підтримують відновлення та ріст м’язів, а також беруть участь в енергетичному обміні. Білки з горіхів також корисні для імунної системи, оскільки вони є компонентами антитіл і ферментів, що підтримують нормальне функціонування організму.

    Крім того, горіхова паста є джерелом клітковини, яка необхідна для нормального функціонування кишечника, допомагає підтримувати здоров’я травної системи та сприяє контролю рівня цукру в крові. Клітковина уповільнює процес переварювання їжі та дозволяє довше зберігати відчуття ситості, що може допомогти в контролі за вагою. Також клітковина відіграє важливу роль у профілактиці закрепів та підтримці нормальної мікрофлори кишечника.

    Горіхова паста багата вітамінами, зокрема, вітамінами групи B, які беруть участь в обміні речовин і підтримують нормальну роботу нервової системи. Вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B3 (ніацин), вітамін B5 (пантотенова кислота), вітамін B6 (піридоксин) і вітамін B7 (біотин) сприяють нормалізації обміну вуглеводів, жирів і білків, покращенню функції мозку та підтримці енергії протягом дня. Вітамін E, який також міститься в горіховій пасті, є потужним антиоксидантом, що захищає клітини організму від впливу вільних радикалів і підтримує здоров’я шкіри, імунної системи та судин. Вітамін E допомагає уповільнити старіння клітин та зменшує запалення в організмі.

    Горіхова паста також є гарним джерелом мінералів. Магній, що міститься в горіхах, підтримує нормальне функціонування нервової системи, м’язів і серця. Магній допомагає регулювати рівень кальцію та калію в клітинах, що важливо для нормальної роботи клітин. Кальцій, який також є в горіхах, необхідний для підтримки міцності кісток та зубів, а також для нормальної роботи м’язів і нервової системи. Фосфор, що міститься в горіхах, відіграє важливу роль в енергетичному обміні, а також у підтримці структури кісток та зубів.

    Крім того, горіхова паста є джерелом міді, цинку та селену. Мідь важлива для формування колагену, який необхідний для підтримання міцності шкіри, кровоносних судин і кісток. Цинк підтримує імунну систему, сприяє загоєнню ран і нормалізації рівня гормонів. Селен є потужним антиоксидантом, який допомагає захистити клітини від пошкоджень і підтримує функцію щитоподібної залози.

    Варто зазначити, що горіхова паста може бути висококалорійним продуктом через вміст жирів, тому її споживання слід контролювати в рамках збалансованого раціону, особливо для людей, що прагнуть до зниження ваги. Також важливо звертати увагу на додані інгредієнти, такі як цукор, сіль або олії, які можуть підвищити калорійність і змінити харчову цінність продукту.

    Отже, горіхова паста є поживним продуктом, багатим на корисні жири, білки, вітаміни та мінерали. Вона сприяє підтримці здоров’я серця, нервової системи, кісток і шкіри, а також допомагає контролювати рівень цукру в крові і підтримує нормальне функціонування травного тракту.

  • Молоко

    Молоко — це поживний продукт, багатий важливими для організму макро- та мікроелементами, які сприяють підтриманню здоров’я та гарного самопочуття. У 100 мл молока міститься близько 60 ккал, 3 г білків, 3 г жирів та 5 г вуглеводів, що робить його помірно калорійним і добре збалансованим за складом. Основні вуглеводи в молоці — лактоза, натуральний цукор, який повільно засвоюється і підтримує стабільний рівень цукру в крові. Глікемічний індекс молока становить приблизно 30, що є низьким показником, роблячи молоко придатним для підтримання енергії без різких стрибків рівня цукру. Глікемічне навантаження молока також невелике, що корисно для тих, хто слідкує за контролем рівня глюкози та загальною енергетичною стабільністю.

    Молоко є цінним джерелом білка, особливо високоякісних амінокислот, таких як лейцин, ізолейцин та валін, які відіграють важливу роль у підтриманні м’язової маси та відновленні тканин. Ці амінокислоти вважаються необхідними для синтезу білків, що особливо корисно для активних людей та спортсменів. Лейцин, зокрема, допомагає прискорити процеси відновлення м’язів після фізичної активності, а також підтримує імунну систему. Окрім білків, молоко містить невелику кількість жирів, які включають насичені та ненасичені жирні кислоти, такі як омега-3 та омега-6. Ці корисні жири сприяють підтримці нормального рівня холестерину в крові, покращують здоров’я серцево-судинної системи та підтримують роботу мозку. Насичені жири в невеликих кількостях необхідні для підтримки клітинних мембран та вироблення гормонів.

    Молоко багате на кальцій, який відомий своєю важливістю для здоров’я кісток та зубів. Він підтримує щільність кісткової тканини та знижує ризик остеопорозу, особливо у зрілому віці. Вітамін D, який також присутній у молоці, сприяє кращому засвоєнню кальцію та підтримує здоров’я імунної системи, допомагаючи організму протистояти інфекціям. У молоці також присутні вітаміни групи B, зокрема B2 (рибофлавін), B12 та фолієва кислота (B9). Рибофлавін допомагає організму перетворювати їжу в енергію, а також підтримує здоров’я шкіри та слизових оболонок. Вітамін B12 бере участь у процесі кровотворення та синтезі ДНК, а також підтримує нервову систему, що особливо важливо для когнітивного здоров’я та профілактики анемії.

    Магній та калій, два важливі мінерали, присутні у молоці, сприяють підтриманню здорового серцевого ритму та артеріального тиску, а також нормалізують водний баланс та електролітний статус організму. Калій допомагає регулювати артеріальний тиск, знижуючи вплив натрію на серцево-судинну систему, що корисно для профілактики гіпертонії. Магній підтримує нервові функції, сприяє розслабленню м’язів і покращує якість сну. У молоці також міститься фосфор, який бере участь у синтезі АТФ і підтримує енергетичний метаболізм, допомагаючи організму краще справлятися з фізичним і розумовим навантаженням.

    Молоко містить цінні антиоксиданти, такі як глутатіон та вітамін Е, які захищають клітини організму від окисного стресу та знижують ризик запалень та хронічних захворювань. Ці антиоксиданти нейтралізують вільні радикали, запобігаючи пошкодженню клітин та уповільнюючи процеси старіння. Невелика кількість цукру в молоці, представлена лактозою, засвоюється організмом повільно, що сприяє стабілізації рівня цукру та допомагає зберігати енергію протягом тривалого часу. Лактоза також підтримує мікрофлору кишечника, сприяючи росту корисних бактерій та покращуючи травлення.

    Молоко, окрім того, містить невеликі кількості корисних ферментів та біоактивних сполук, таких як лактоферин та імуноглобуліни, які зміцнюють імунну систему та підтримують захисні функції організму. Лактоферин, наприклад, має антибактеріальні властивості та допомагає організму боротися з інфекціями, а імуноглобуліни покращують захист організму від вірусів та бактерій. Завдяки цьому молоко допомагає підтримувати імунітет та запобігати розвитку запальних процесів.

  • Сметана 25%

    Сметана із вмістом жиру 25% — це насичений і поживний продукт, який широко використовується в кулінарії завдяки своєму кремовому смаку та багатому складу. Калорійність сметани становить приблизно 250–280 ккал на 100 г, що робить її досить калорійним продуктом, який варто додавати до страв у помірних кількостях. Білки у сметані представлені в кількості близько 2,6–3 г на 100 г, включаючи легкозасвоювані амінокислоти, такі як лізин, який сприяє відновленню тканин і зміцненню імунної системи. Жири становлять близько 25 г на 100 г і включають насичені та ненасичені жирні кислоти. Ці жири забезпечують організм енергією, беруть участь у синтезі гормонів та допомагають засвоювати жиророзчинні вітаміни. Вуглеводів у сметані близько 3–4 г на 100 г, вони представлені переважно лактозою, яка є джерелом енергії для організму.

    Глікемічний індекс (ГІ) сметани становить приблизно 15, що робить її продуктом із низькою здатністю підвищувати рівень цукру в крові. Це особливо важливо для людей, які контролюють рівень глюкози. Проте через високу калорійність сметану рекомендується вживати в невеликих кількостях.

    Сметана багата на вітаміни, насамперед жиророзчинні. Вітамін A, який міститься в значній кількості, підтримує здоров’я шкіри, зміцнює зір і сприяє нормальній роботі імунної системи. Вітамін D допомагає засвоювати кальцій і фосфор, що важливо для здоров’я кісток і зубів. Також у сметані присутні вітамін E та вітамін K, які мають антиоксидантні властивості, підтримують еластичність шкіри та беруть участь у процесах згортання крові. У менших кількостях у сметані можна знайти вітаміни групи B, такі як вітамін B2 (рибофлавін), що підтримує енергетичний обмін і здоров’я нервової системи, та вітамін B12, який відіграє ключову роль у кровотворенні.

    Мінеральний склад сметани 25% включає кальцій, фосфор, калій і магній. Кальцій, якого у сметані близько 80–100 мг на 100 г, сприяє зміцненню кісткової тканини, підтриманню здоров’я зубів і нормальній роботі серцево-судинної системи. Фосфор у сметані допомагає організму виробляти енергію та бере участь у формуванні кісток. Калій підтримує водно-сольовий баланс, регулює артеріальний тиск і покращує роботу серця. Магній важливий для релаксації м’язів, роботи нервової системи та зниження рівня стресу.

    Сметана також містить натрій, який бере участь у підтриманні електролітного балансу, та цинк, що зміцнює імунітет і покращує стан шкіри. Невеликі кількості заліза і селену доповнюють склад, сприяючи захисту організму від оксидативного стресу та підтримуючи нормальний кровообіг.

    Жирні кислоти в складі сметани відіграють важливу роль у харчуванні. Насичені жири забезпечують енергетичний запас і допомагають організму засвоювати вітаміни. Ненасичені жирні кислоти, такі як олеїнова, підтримують здоров’я серцево-судинної системи, знижуючи рівень «поганого» холестерину. Лецитин, що міститься в сметані, позитивно впливає на роботу мозку і печінки, покращуючи пам’ять і запобігаючи накопиченню жиру в клітинах.

    Сметана містить невелику кількість лактози, яка може бути корисною для нормалізації мікрофлори кишківника, особливо за відсутності непереносимості лактози. Завдяки молочним білкам і корисним мікроелементам сметана позитивно впливає на роботу травної системи, захищаючи слизову шлунка та покращуючи засвоєння їжі.

    Продукт добре засвоюється організмом, проте через високу жирність рекомендується вживати його у помірних кількостях. Сметана особливо корисна для людей із активним способом життя або тих, хто потребує підвищеної калорійності раціону. Однак людям із надмірною вагою або проблемами із серцево-судинною системою варто обмежити споживання через насичені жири. Також, як і інші молочні продукти, сметана може викликати алергічні реакції у людей із індивідуальною непереносимістю молочних білків.

    Сметана 25% широко використовується в кулінарії, додаючи насиченості стравам і покращуючи їх смакові якості. У невеликих кількостях вона здатна доповнити раціон важливими поживними речовинами, підтримуючи здоров’я організму та покращуючи загальне самопочуття.

  • Шоколад білий

    Білий шоколад — це продукт, що виготовляється з какао-масла, цукру та молочних компонентів. Його відмінною рисою є відсутність какао-порошку, який є у складі інших видів шоколаду, завдяки чому його колір світліший, а смак — більш м’який та вершковий. Калорійність білого шоколаду доволі висока і становить приблизно 550–600 ккал на 100 г. Його поживна цінність переважно представлена жирами, які складають близько 30–35%, і вуглеводами — 50–60%. Білок міститься у невеликій кількості — близько 6–8%. Глікемічний індекс (ГІ) білого шоколаду високий і становить приблизно 70–80, що робить його продуктом, здатним швидко підвищувати рівень цукру в крові. Глікемічне навантаження залежить від розміру порції, але навіть у невеликих кількостях може бути суттєвим, особливо для людей із чутливістю до вуглеводів.

    Какао-масло, яке є основою білого шоколаду, багате насиченими та мононенасиченими жирами, зокрема стеариновою та олеїновою кислотами. Ці жирні кислоти сприяють підтриманню ліпідного балансу в організмі. Олеїнова кислота вважається корисною для серцево-судинної системи, оскільки допомагає знижувати рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ) та підтримувати рівень «хорошого» холестерину (ЛПВЩ). Водночас висока частка насичених жирів у білому шоколаді при надмірному вживанні може негативно впливати на здоров’я.

    Молочні компоненти, такі як сухе молоко або вершки, додають до складу білого шоколаду білки та кальцій. Білки молочного походження містять амінокислоти, необхідні для відновлення тканин і підтримання м’язової маси. Кальцій важливий для здоров’я кісток і зубів. Проте кількість цих поживних речовин у білому шоколаді порівняно низька, враховуючи його високу калорійність та значний вміст жирів і цукрів.

    Білий шоколад містить вітамін Е (токоферол), який діє як антиоксидант, захищаючи клітини організму від пошкодження вільними радикалами. Цей вітамін також сприяє здоров’ю шкіри, зміцненню імунної системи та покращенню стану волосся. Проте через невеликі порції споживання реальний внесок білого шоколаду в забезпечення організму вітаміном Е мінімальний.

    Мінеральний склад білого шоколаду включає невелику кількість калію, магнію та фосфору. Калій підтримує роботу серцево-судинної системи, допомагаючи регулювати артеріальний тиск, магній бере участь у процесах вироблення енергії та зниженні рівня стресу, а фосфор важливий для формування кісткової тканини та підтримання здоров’я клітинних мембран. Проте кількість цих мінералів у білому шоколаді незначна у порівнянні з іншими продуктами.

    Слід враховувати, що висока концентрація цукру у білому шоколаді робить його продуктом, який потрібно споживати з обережністю, особливо людям із цукровим діабетом, схильністю до ожиріння чи тим, хто контролює рівень цукру в крові. Часте та надмірне вживання може сприяти набору ваги, погіршенню стану зубів і розвитку метаболічних порушень.

    Білий шоколад не містить клітковини чи фітонутрієнтів, характерних для темного шоколаду, через відсутність какао-порошку. Відтак, його користь для організму менш виражена порівняно з іншими видами шоколаду. Водночас він може бути джерелом швидкої енергії завдяки високій концентрації легкозасвоюваних вуглеводів, що робить його доречним у випадках, коли необхідно швидко відновити сили після інтенсивного фізичного чи розумового навантаження.

    У кулінарії білий шоколад використовується переважно як інгредієнт для десертів, що додає м’який солодкий смак і кремову текстуру. Його можна включати до раціону в помірних кількостях, щоб урізноманітнити смакові відчуття. Проте його регулярне вживання не рекомендується як джерело корисних речовин через високий вміст цукру та жирів, що переважає потенційні плюси.

    Таким чином, білий шоколад, будучи приємними ласощами, вимагає усвідомленого підходу до вживання. Він не є продуктом із високою поживною цінністю і має розглядатися як десерт, який споживається час від часу та в обмежених порціях, щоб мінімізувати ризики для здоров’я.

  • Горіхова паста

    Горіхова паста, як продукт, виготовлений із подрібнених горіхів, є джерелом великої кількості корисних жирів, білків та інших поживних речовин. Залежно від виду горіхів, з яких виготовлена паста (наприклад, мідія, кеш’ю, арахіс або волоський горіх), її харчова цінність може варіюватися, однак загальні характеристики залишаються схожими. На 100 грамів горіхової пасти припадає приблизно 500–600 калорій, залежно від типу горіхів та вмісту доданих інгредієнтів. Продукт містить близько 20–30 грамів жирів, переважно корисних мононенасичених і поліненасичених жирних кислот, що робить його цінним джерелом жирів, корисних для серця та судин. Також у горіховій пасті присутні близько 20–25 грамів білка та приблизно 10–15 грамів вуглеводів, значну частину яких становить клітковина та цукри в незначних кількостях.

    Основним компонентом горіхової пасти є жири, що пояснюється високим вмістом олій у горіхах. Ці жири переважно складаються з мононенасичених жирних кислот, таких як олеїнова кислота, яка є основною жирною кислотою оливкової олії. Олеїнова кислота, відома своїми антиоксидантними властивостями, допомагає знижувати рівень "поганого" холестерину (LDL) у крові, а також сприяє підвищенню рівня "хорошого" холестерину (HDL). Мононенасичені жирні кислоти, своєю чергою, позитивно впливають на здоров’я серця, знижують ризик серцево-судинних захворювань і допомагають нормалізувати рівень артеріального тиску. Також горіхова паста містить поліненасичені жирні кислоти омега-3 та омега-6, які мають протизапальні властивості, підтримують здоров’я шкіри, суглобів та нервової системи. Омега-3 жирні кислоти, зокрема, мають захисний ефект для серцево-судинної системи, знижуючи ризик серцевих захворювань та порушень у роботі мозку.

    Білки, що містяться в горіховій пасті, є важливим джерелом амінокислот, які необхідні для росту та відновлення тканин організму. У горіхах є всі незамінні амінокислоти, що робить їх важливим компонентом раціону людей, які дотримуються вегетаріанської або веганської дієти. Особливо важливими є такі амінокислоти, як лейцин, ізолейцин і валін, які підтримують відновлення та ріст м’язів, а також беруть участь в енергетичному обміні. Білки з горіхів також корисні для імунної системи, оскільки вони є компонентами антитіл і ферментів, що підтримують нормальне функціонування організму.

    Крім того, горіхова паста є джерелом клітковини, яка необхідна для нормального функціонування кишечника, допомагає підтримувати здоров’я травної системи та сприяє контролю рівня цукру в крові. Клітковина уповільнює процес переварювання їжі та дозволяє довше зберігати відчуття ситості, що може допомогти в контролі за вагою. Також клітковина відіграє важливу роль у профілактиці закрепів та підтримці нормальної мікрофлори кишечника.

    Горіхова паста багата вітамінами, зокрема, вітамінами групи B, які беруть участь в обміні речовин і підтримують нормальну роботу нервової системи. Вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B3 (ніацин), вітамін B5 (пантотенова кислота), вітамін B6 (піридоксин) і вітамін B7 (біотин) сприяють нормалізації обміну вуглеводів, жирів і білків, покращенню функції мозку та підтримці енергії протягом дня. Вітамін E, який також міститься в горіховій пасті, є потужним антиоксидантом, що захищає клітини організму від впливу вільних радикалів і підтримує здоров’я шкіри, імунної системи та судин. Вітамін E допомагає уповільнити старіння клітин та зменшує запалення в організмі.

    Горіхова паста також є гарним джерелом мінералів. Магній, що міститься в горіхах, підтримує нормальне функціонування нервової системи, м’язів і серця. Магній допомагає регулювати рівень кальцію та калію в клітинах, що важливо для нормальної роботи клітин. Кальцій, який також є в горіхах, необхідний для підтримки міцності кісток та зубів, а також для нормальної роботи м’язів і нервової системи. Фосфор, що міститься в горіхах, відіграє важливу роль в енергетичному обміні, а також у підтримці структури кісток та зубів.

    Крім того, горіхова паста є джерелом міді, цинку та селену. Мідь важлива для формування колагену, який необхідний для підтримання міцності шкіри, кровоносних судин і кісток. Цинк підтримує імунну систему, сприяє загоєнню ран і нормалізації рівня гормонів. Селен є потужним антиоксидантом, який допомагає захистити клітини від пошкоджень і підтримує функцію щитоподібної залози.

    Варто зазначити, що горіхова паста може бути висококалорійним продуктом через вміст жирів, тому її споживання слід контролювати в рамках збалансованого раціону, особливо для людей, що прагнуть до зниження ваги. Також важливо звертати увагу на додані інгредієнти, такі як цукор, сіль або олії, які можуть підвищити калорійність і змінити харчову цінність продукту.

    Отже, горіхова паста є поживним продуктом, багатим на корисні жири, білки, вітаміни та мінерали. Вона сприяє підтримці здоров’я серця, нервової системи, кісток і шкіри, а також допомагає контролювати рівень цукру в крові і підтримує нормальне функціонування травного тракту.

Переглянуті рецепти

    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.