Гарбузові чіпси в духовці

Гарбузові чіпси в духовці
Чіпси – це не обов’язково страшні та жахливі жири, ароматизатори та калорії. Якісні домашні чіпси – цілком корисний снек, якому будуть раді навіть діти.

Інгредієнти

ВагаКількість
Гарбуз700 г
Коріандр мелений1,5 г0,5 (½) ч. л
Мускатний горіх2,5 г0,5 (½) ч. л
Імбир мелений1,5 г0,5 (½) ч. л
Сіль8 г1 ч. л
Паприка1,5 г0,5 (½) ч. л
Перець гострий червоний
(мелений)
0,5 (½) ч. л

Приготування

1Очистіть гарбуз і наріжте його тонкими слайсами за допомогою гострого ножа або овочечистки.
2Розкладіть скибочки на пергаменті в один шар, щоб вони не стикалися. Помірно посипте сіллю і спеціями.
3Сушіть гарбузові чіпси в духовці за 50-70 градусів приблизно 2 години.
4В середньому час приготування варіюється від 1 до 3 годин, залежно від духовки та соковитості гарбуза.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Гарбуз

    Гарбуз — це низькокалорійний і поживний продукт, який є чудовим джерелом вітамінів, мінералів та антиоксидантів, з безліччю корисних властивостей для здоров’я. 100 грамів свіжого гарбуза містить лише близько 26-30 калорій, що робить його відмінним вибором для тих, хто стежить за своєю вагою або дотримується низькокалорійних дієт. Він містить близько 6-7 грамів вуглеводів, включаючи природні цукри та клітковину, яка становить близько 1 грама на 100 грамів продукту. Гарбуз практично не містить жирів, що робить його корисним компонентом раціону. Білків у гарбузі також мало — всього близько 1 грама на 100 грамів продукту, що робить його більш вуглеводним продуктом, ніж білковим.

    Глікемічний індекс гарбуза варіюється в межах від 55 до 75 залежно від сорту та способу приготування, що ставить його в середню категорію за цим показником. Це означає, що гарбуз має помірний вплив на рівень цукру в крові, що робить його хорошим вибором для людей, які стежать за вуглеводами у своєму раціоні, зокрема при діабеті. Глікемічне навантаження (ГН) гарбуза в середньому становить близько 4-5, що означає, що його споживання не викликає різкого підйому рівня цукру в крові.

    Гарбуз — це чудове джерело вітамінів, зокрема вітаміну A у вигляді бета-каротину, який надає йому характерного оранжевого кольору. 100 грамів гарбуза може містити до 450% добової норми вітаміну A, що робить його одним із найкращих продуктів для підтримки здоров’я очей, покращення зору, а також для підтримки імунної системи. Бета-каротин є потужним антиоксидантом, який допомагає захистити клітини від ушкоджень, викликаних вільними радикалами, і сприяє уповільненню процесів старіння. Вітамін C у гарбузі також присутній у значній кількості — близько 9-10 мг на 100 грамів, що допомагає зміцнити імунітет, прискорити загоєння ран і підтримувати здоров’я шкіри.

    Крім того, гарбуз є хорошим джерелом вітамінів групи B, таких як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B3 (ніацин) і вітамін B5 (пантотенова кислота). Ці вітаміни відіграють важливу роль у підтримці нормальної роботи нервової системи, поліпшенні обміну речовин і підтримці енергетичного балансу організму. Вітамін B6, наприклад, бере участь в обміні амінокислот, а також у формуванні нейромедіаторів, які регулюють функції головного мозку та нервової системи.

    Гарбуз також містить важливі мінерали, такі як калій, магній, залізо та фосфор. Калій допомагає регулювати рівень рідини в організмі та підтримує нормальне функціонування серцево-судинної системи, запобігаючи набрякам і гіпертонії. Магній важливий для нормалізації роботи м’язів і нервової системи, а також сприяє поліпшенню обміну речовин. Залізо необхідне для утворення гемоглобіну та транспортування кисню в організмі, а фосфор сприяє здоров’ю кісток і зубів, бере участь в енергетичному обміні.

    Гарбуз — це також джерело клітковини, яка допомагає підтримувати нормальне функціонування кишечника, сприяє його очищенню та поліпшує перистальтику. Це робить гарбуз корисним продуктом для людей, які страждають від запорів або інших проблем із травленням. Клітковина також відіграє важливу роль у підтримці нормального рівня холестерину в крові, сприяючи зниженню загального рівня холестерину та підтримці серцево-судинного здоров’я.

    Гарбуз має хороші антиоксидантні властивості завдяки вмісту вітамінів A і C, а також поліфенолів і каротиноїдів. Ці речовини допомагають захистити організм від запалень та окислювального стресу, який може призвести до різних хронічних захворювань, таких як серцеві хвороби та рак. Протизапальні властивості гарбуза також підтримують здоров’я суглобів і допомагають знизити симптоми захворювань, таких як артрит.

    Гарбуз містить невеликі кількості білків, однак у його складі присутні всі необхідні амінокислоти, включаючи ті, які організм не може синтезувати самостійно і повинен отримувати з їжею. Це робить гарбуз хорошим доповненням до раціону для тих, хто прагне підтримувати баланс білків і амінокислот у своєму організмі. Жири в гарбузі присутні в мінімальних кількостях і в основному представлені корисними поліненасиченими жирами, що робить його безпечним для споживання навіть тими, хто стежить за рівнем жирів у своєму раціоні.

    Потенційна користь гарбуза полягає не лише в його поживних якостях, але й у здатності підтримувати здоров’я шкіри, покращувати метаболізм і підтримувати нормальне функціонування внутрішніх органів. Він може бути корисним при зниженні ваги, оскільки він низькокалорійний, але при цьому містить багато вітамінів і мінералів, необхідних для підтримання нормальної функції організму.

    На завершення, гарбуз — це багатий поживними речовинами продукт з низьким вмістом калорій і жирів. Він є чудовим джерелом вітамінів і мінералів, таких як вітамін A, C, калій і магній, а також клітковини, що робить його корисним для підтримки здоров’я зору, шкіри, імунної системи, серцево-судинної і травної систем.

  • Сіль

    Сіль — це один з найважливіших компонентів харчування, необхідний для нормальної роботи людського організму. Вона являє собою кристалічне з’єднання, що складається в основному з натрію (Na) та хлору (Cl), які в організмі виконують життєво важливі функції. Найбільш поширеним видом солі є кухонна, або кам’яна, сіль, яка в природі зустрічається у вигляді мінералу. Також існує безліч інших видів солі, таких як морська сіль, кам’яна сіль, гімалайська сіль, морська сіль з додаванням мінералів і навіть сіль з додатками трав і спецій.

    Натрій, основний елемент у складі солі, відіграє ключову роль у підтримці водно-сольового балансу в організмі. Він сприяє утриманню води в організмі і необхідний для нормальної роботи клітин. Натрій допомагає підтримувати правильний кров’яний тиск, регулює об’єм крові і є важливим елементом для передачі нервових імпульсів. Водночас хлор, що також складає сіль, необхідний для нормалізації pH-балансу і допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс в організмі.

    Існує кілька типів солі, які відрізняються за джерелами, методами виробництва та вмістом додаткових мінералів:

    • Кухонна сіль, найбільш поширений вид, очищена від домішок і часто обробляється добавками йоду для профілактики дефіциту йоду в організмі.
    • Морська сіль видобувається шляхом випаровування морської води і зберігає велику кількість мікроелементів, таких як магній, кальцій і калій.
    • Гімалайська сіль, що видобувається з соляних шахт в Пакистані, вважається однією з найчистіших і природних, має рожевий відтінок, який надає присутність заліза.
    • Кам’яна сіль, що видобувається з соляних копалень, також має мінімальну обробку і зберігає природну структуру.

    Однак, незважаючи на те, що сіль необхідна для організму, її споживання повинно бути помірним. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб щоденне споживання солі не перевищувало 5 грамів, що еквівалентно приблизно одній чайній ложці. Цього кількості солі достатньо для задоволення потреб організму в натрії і хлорі. В реальності ж люди часто споживають солі значно більше, що призводить до різних проблем зі здоров’ям. Середнє споживання солі в більшості країн у два рази перевищує рекомендовану норму, що пов’язано з надлишковим вмістом солі в оброблених продуктах і фастфуді.

    Надмірне споживання солі може призвести до низки проблем. Одним з найбільш очевидних наслідків є підвищення артеріального тиску, що значно збільшує ризик розвитку гіпертонії, інсульту та серцево-судинних захворювань. Сіль може також сприяти затримці води в організмі, що призводить до набряків і проблем з нирками. У довгостроковій перспективі надмірне споживання солі може погіршити функцію нирок, підвищити ризик утворення каменів у нирках і розвинути хронічні захворювання сечовивідних шляхів. Хворі гіпертонією та серцево-судинними захворюваннями особливо схильні до шкідливих наслідків надмірного споживання солі.

    Крім того, надмірне споживання солі може впливати на нервову систему. Підвищений вміст натрію в крові може викликати стрес у організмі, що, в свою чергу, може провокувати депресію, тривожність та інші психічні розлади. Це пов’язано з тим, що сіль впливає на обмін речовин у нейронах, змінюючи їх здатність до нормальної роботи. Високий рівень натрію в організмі може також порушити роботу ендокринної системи, вплинути на гормональний баланс і підвищити рівень стресу, що, у свою чергу, може призвести до довгострокових психологічних проблем.

    Ще одним важливим аспектом є зв’язок між надмірним споживанням солі і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Сіль, особливо в великих кількостях, може подразнювати слизову оболонку шлунка, сприяючи розвитку виразки або гастриту. При цьому вона знижує захисні властивості слизової, що робить її більш сприйнятливою до інфекцій і запалень.

    Коли ми говоримо про те, скільки солі потрібно споживати, важливо відзначити, що потреби в натрії можуть дещо варіюватися в залежності від стану здоров’я, віку та рівня фізичної активності. Наприклад, спортсменам, які втрачають більше рідини під час тренувань, може знадобитися більше солі для підтримки балансу рідини в організмі. Також людям з певними захворюваннями, такими як гіпотонія (низький артеріальний тиск) або захворювання нирок, може знадобитися більше солі, однак це завжди повинно контролюватися лікарем.

    Занадто велика кількість солі в їжі може порушити баланс мінералів в організмі. Зокрема, при надто високому рівні натрію збільшується виведення калію, що призводить до гіпокаліємії. Це може викликати слабкість, втому, м’язові спазми і навіть серцеві аритмії. Проблеми з обміном мінералів можуть стати причиною серйозних порушень роботи органів і систем.

    Споживання солі слід контролювати, особливо якщо в раціоні переважають продукти з високим вмістом солі, такі як ковбаси, сири, соління, консерви, а також фастфуд. Важливо стежити за тим, щоб при вживанні таких продуктів компенсувати високий вміст солі іншими джерелами мінералів, такими як свіжі овочі та фрукти, багаті калієм і магнієм. Сіль не повинна бути основним джерелом натрію в раціоні, а скоріше повинна використовуватися як приправа для покращення смаку їжі, але в помірних кількостях.

    Таким чином, сіль є важливим елементом нашого раціону, необхідним для нормального функціонування організму, однак її споживання повинно бути строго контрольованим. Занадто велика кількість солі може призвести до ряду серйозних захворювань, включаючи гіпертонію, захворювання нирок, шлунково-кишкового тракту і порушення в нервовій системі. Слід пам’ятати, що для нормального функціонування організму достатньо помірного споживання солі, і важливо вибирати натуральні і мінімально оброблені види солі, такі як морська сіль або гімалайська сіль, які містять додаткові мікроелементи.

  • Паприка

    Паприка (як приправа)

    Дивіться:

    Паприка мелена
    Паприка копчена

Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.