Інгредієнти | Вага | Кількість |
|---|---|---|
| Горох | 350 г | |
| Вода | 1,5 л | |
| Ковбаса | 150 г | |
| Морква | 100 г | 1 шт |
| Олія вершкове | 50 г | |
| Спеції та приправи | 1 ч. л |
Приготування | |
|---|---|
| 1 | Заздалегідь замочіть горох на ніч та промийте. |
| 2 | Залийте його водою та доведіть до кипіння. |
| 3 | Додайте крупно нарізану моркву та ковбасу. Варіть 25-30 хвилин на середньому вогні. |
| 4 | Додайте спеції та вершкове масло, і подрібніть суп блендером. За бажанням додайте вершки або молоко. |
Горох сушений варений — це поживний і корисний продукт, який часто входить до раціону завдяки своєму багатому складу і високій біологічній цінності. У 100 г вареного гороху міститься близько 90-120 ккал, що робить його ситним і водночас підходящим для збалансованого харчування. Білки складають приблизно 6-8 г, що є значним показником для рослинних продуктів. Ці білки містять багато незамінних амінокислот, особливо лізину, який важливий для росту тканин, зміцнення імунної системи та підтримки здоров’я серцево-судинної системи. Проте кількість метіоніну невелика, тому для повного амінокислотного профілю горох краще поєднувати зі злаковими продуктами, такими як рис або хліб.
Вуглеводи у горосі складають близько 15-20 г на 100 г, більшість з яких — це складні вуглеводи. Вони засвоюються повільно, забезпечуючи тривале відчуття ситості та стабілізуючи рівень глюкози в крові. Глікемічний індекс вареного гороху варіюється від 30 до 40, що робить його безпечним для вживання людьми з діабетом або тими, хто дотримується низьковуглеводної дієти. Глікемічне навантаження гороху також залишається низьким, особливо в помірних порціях. Вміст жирів у горосі мінімальний, близько 0,5 г на 100 г, що робить його низькокалорійним продуктом. Водночас у ньому міститься невелика кількість корисних поліненасичених жирних кислот, які підтримують здоров’я серцево-судинної системи.
Горох особливо цінується за високий вміст харчових волокон — близько 5-6 г на 100 г. Ця клітковина підтримує здоров’я шлунково-кишкового тракту, стимулює перистальтику кишківника, допомагає запобігати закрепам і сприяє виведенню токсинів з організму. Розчинна клітковина знижує рівень «поганого» холестерину в крові, що важливо для профілактики атеросклерозу, а нерозчинна підтримує мікрофлору кишківника, виступаючи живильним середовищем для корисних бактерій.
Мінеральний склад гороху багатий і різноманітний. Калій (близько 200-300 мг) сприяє нормалізації кров’яного тиску, покращенню роботи серцево-судинної системи та виведенню зайвої рідини з організму. Магній (30-40 мг) бере участь у процесах нервової регуляції, допомагає зняти стрес і покращує якість сну. Фосфор (80-100 мг) необхідний для формування кісток і зубів, а також бере участь у енергетичному обміні. Залізо (1,5-2 мг) підтримує нормальний рівень гемоглобіну, запобігаючи анемії, а цинк зміцнює імунітет і підтримує здоров’я шкіри та волосся. Горох також містить мідь і марганець, які необхідні для метаболічних процесів і антиоксидантного захисту організму.
Горох багатий на вітаміни групи B, зокрема B1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B6 і фолієву кислоту. Ці вітаміни відіграють ключову роль в енергетичному обміні, підтримують роботу нервової системи і сприяють синтезу червоних кров’яних тілець. Фолієва кислота особливо важлива для жінок під час вагітності, оскільки бере участь у формуванні нервової трубки плода і знижує ризик вроджених аномалій. Також у горосі містяться вітаміни C і E, які мають антиоксидантні властивості, зміцнюють імунітет і захищають клітини від ушкоджень вільними радикалами.
Серед біологічно активних сполук у горосі виділяються ізофлавони, які є природними антиоксидантами і сприяють профілактиці серцево-судинних захворювань. Також вони позитивно впливають на гормональний баланс, особливо у жінок, зменшуючи симптоми менопаузи. Горох містить аргінін — амінокислоту, яка покращує кровообіг, сприяє загоєнню тканин і підтримує роботу серця.
Варений горох також є джерелом корисних сполук, таких як сапоніни і фітати. Сапоніни мають антибактеріальні властивості, зміцнюють імунітет і знижують рівень холестерину. Фітати допомагають організму виводити токсини і важкі метали, але їхня кількість у горосі зменшується під час варіння, що робить продукт легшим для засвоєння.
Регулярне вживання гороху сприяє підтримці здоров’я серцево-судинної системи, нормалізації рівня цукру в крові, покращенню роботи травної системи і зміцненню кісток. Завдяки високому вмісту білка і клітковини горох підходить для вегетаріанського і дієтичного харчування, а також для тих, хто активно займається спортом. Він добре поєднується з овочами, м’ясом і крупами, що робить його універсальним інгредієнтом для супів, рагу, пюре і салатів.
Таким чином, варений сушений горох — це продукт, який поєднує в собі високу поживну цінність, багатий склад вітамінів і мінералів, а також багато корисних властивостей. Його включення в раціон може значно покращити загальний стан здоров’я і забезпечити організм необхідними речовинами для повноцінного функціонування.
Ковбаса — це продукт, який часто використовують у повсякденному харчуванні, але через особливості їх виробництва та складу, їх споживання вимагає уважності. Дешеві ковбаси, виготовлені на промисловому рівні, містять значну кількість оброблених інгредієнтів, що може негативно позначитися на їх харчовій цінності. У 100 грамах дешевої ковбаси зазвичай міститься близько 250-300 калорій, що робить її досить калорійним продуктом з переважанням жирів і білків. Вуглеводів у ковбасах зазвичай міститься не більше 1-2 грамів на 100 грамів продукту.
Харчова цінність ковбаси в основному складається з білків і жирів. Білки — це важливий компонент для відновлення тканин і функціонування організму, однак якість білка в дешевих ковбасах може бути низькою, оскільки вони часто містять м’ясні субпродукти та рослинні білки, такі як соя або гідролізований білок, які не мають такого ж набору амінокислот, як високоякісні м’ясні продукти. У 100 грамах ковбаси зазвичай міститься близько 12-15 грамів білка, що є досить хорошим джерелом цього макроелемента, але в поєднанні з великою кількістю жирів.
Жири в дешевих ковбасах складають близько 20-25 грамів на 100 грамів продукту. При цьому значна частина цих жирів — це насичені жирні кислоти, які можуть негативно позначитися на здоров’ї, підвищуючи рівень холестерину в крові та збільшуючи ризик серцево-судинних захворювань. У дешевих ковбасах можуть бути використані рослинні жири, такі як пальмова олія, яка багата насиченими жирами і не приносить користі організму. Високий вміст насичених жирів у поєднанні з низькою якістю білка робить дешеві ковбаси не найкращим вибором для тих, хто піклується про своє здоров’я.
Крім того, в дешевих ковбасах може міститися велика кількість солі, що є важливим фактором, який впливає на підвищення артеріального тиску та збільшення ризику серцево-судинних захворювань. У 100 грамах дешевої ковбаси може бути до 1,5-2 грамів солі, що є досить високим показником. Часто в складі ковбас зустрічаються консерванти, такі як нітрити, які використовуються для запобігання псуванню м’яса та збереження його кольору. Хоча нітрити допомагають зберегти продукт у безпечному для споживача вигляді, їх вживання в великих кількостях пов’язане з підвищеним ризиком розвитку раку.
Ковбаси можуть містити й інші добавки, такі як стабілізатори, емульгатори, барвники та підсилювачі смаку (наприклад, глутамат натрію), які надають продукту привабливий зовнішній вигляд і покращують смакові якості, але не приносять користі організму. Глутамат натрію може викликати головний біль і інші неприємні реакції у чутливих людей. Також варто враховувати, що в дешевих ковбасах можуть використовуватися штучні ароматизатори і барвники.
Харчові волокна в дешевих ковбасах практично відсутні, оскільки м’ясо в ковбасах зазвичай проходить обробку, позбавлену клітковини, а додані наповнювачі часто не містять у своєму складі рослинних компонентів. Це призводить до низького вмісту клітковини, що негативно позначається на травленні і може сприяти закрепам та іншим захворюванням ШКТ.
Що стосується вітамінів, то ковбаси містять лише невелику кількість водорозчинних вітамінів групи В, таких як В12, який важливий для підтримання нормальної функції нервової системи та утворення червоних кров’яних клітин. Однак у ковбасах, вироблених із м’ясних відходів та з додаванням рослинних наповнювачів, вміст вітамінів значно нижчий, ніж у натуральних м’ясних продуктах.
Мінерали в дешевих ковбасах представлені, в першу чергу, натрієм (через високий вміст солі) і невеликими дозами заліза, калію та магнію. Однак ці мікроелементи можуть бути в обмежених кількостях і не покривають потреби організму в них. Залізо в ковбасах засвоюється гірше, ніж у натуральному м’ясі, через низьку біодоступність, що може призвести до дефіциту заліза при їх регулярному споживанні.
Таким чином, дешеві ковбаси, вироблені з використанням низькоякісних м’ясних і рослинних компонентів, містять високі рівні жирів, солі та хімічних добавок, що робить їх не найздоровішим продуктом. Вони можуть бути джерелом незамінних амінокислот, але їх якість і біологічна цінність залишають бажати кращого. Рекомендується обмежити споживання дешевих ковбас, особливо тим, хто стежить за рівнем холестерину, артеріальним тиском та загальним станом здоров’я.
Морква — це один із найбільш поживних і корисних коренеплодів, який здобув широку популярність завдяки своєму смаку та великій кількості цінних поживних речовин. Вона містить приблизно 41 ккал на 100 грамів, що робить її низькокалорійною, але досить ситною. Основна маса в моркві — це вуглеводи, що складаються з клітковини та природних цукрів, таких як глюкоза та фруктоза, що надає їй злегка солодкий смак. Завдяки низькому глікемічному індексу (близько 35) і глікемічному навантаженню морква ідеально підходить для тих, хто стежить за рівнем цукру в крові та прагне до збалансованого рівня енергії протягом дня.
Головна поживна цінність моркви — це її високий вміст бета-каротину, природного попередника вітаміну A. Бета-каротин не тільки покращує зір, особливо в умовах низького освітлення, але й зміцнює імунну систему та підтримує здоров’я шкіри. Вітамін A також відомий своїми антиоксидантними властивостями, захищаючи клітини організму від дії вільних радикалів, що сприяють старінню та підвищують ризик хронічних захворювань. Крім бета-каротину, морква містить і інші каротиноїди, такі як альфа-каротин та лютеїн, які також мають антиоксидантну дію та сприяють підтримці здоров’я очей і серцево-судинної системи.
Морква багата вітаміном C, який важливий для зміцнення імунітету, допомагає в синтезі колагену, підтримує здоров’я шкіри та пришвидшує загоєння ран. Також вітамін C покращує засвоєння заліза з їжі, що особливо важливо для підтримки оптимального рівня гемоглобіну та профілактики анемії. У моркві містяться й інші вітаміни групи B, такі як B1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B3 (ніацин), B6 (піридоксин) та фолієва кислота (B9), які відіграють важливу роль у обміні речовин, підтримують роботу нервової системи, допомагають боротися з втомою та покращують когнітивні функції.
Мінеральний склад моркви також робить її корисною. Зокрема, морква багата калієм — мінералом, який допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск і забезпечує електролітний баланс, покращуючи роботу серцево-судинної та нервової систем. Калій особливо важливий для м’язової функції та може допомогти знизити ризик гіпертонії та інших серцево-судинних захворювань. Також у моркві міститься кальцій, необхідний для здоров’я кісток та зубів, хоча його кількість порівняно невелика. Магній і фосфор, присутні у коренеплоді, підтримують обмін речовин і сприяють поліпшенню роботи клітин та тканин, беручи участь у процесах регенерації та підтримки нормального рівня енергії.
Крім вітамінів і мінералів, морква містить унікальні фітоелементи, такі як поліацетилени — потужні фітонутрієнти з протизапальними та антибактеріальними властивостями. Вони можуть сприяти захисту від інфекцій і запобігати запальним процесам. Морква багата клітковиною, як розчинною, так і нерозчинною, що допомагає підтримувати здорове травлення, сприяє ситості та покращує контроль рівня цукру в крові. Розчинна клітковина, зокрема, допомагає уповільнити всмоктування глюкози, стабілізуючи рівень цукру в крові та знижуючи ризик розвитку діабету другого типу. Нерозчинна клітковина покращує перистальтику кишківника та допомагає запобігати запорам, що позитивно впливає на загальний стан травної системи.
Морква також містить невелику кількість корисних жирів, які допомагають засвоювати жиророзчинні вітаміни та покращують роботу мозку. Крім того, вона є джерелом амінокислот, таких як аспарагінова кислота та глутамінова кислота, які беруть участь у клітинному метаболізмі та підтримують функцію центральної нервової системи. Глутамінова кислота грає роль у покращенні когнітивних здібностей та підвищенні концентрації уваги. Хоча кількість амінокислот у моркві незначна порівняно з продуктами, багатими білками, вона робить внесок у загальне харчування, особливо у поєднанні з іншими продуктами.
Попри свої численні переваги, моркву рекомендується споживати в помірних кількостях через її природний вміст цукрів. Надто часте і рясне вживання може вплинути на рівень цукру в крові у людей з діабетом. Однак при цьому вона залишається низькокалорійним продуктом із високим вмістом води, що робить її чудовим додатком у раціон для контролю ваги та підтримки енергії. Її вживання не спричиняє значного навантаження на травну систему і сприяє поліпшенню обміну речовин.
Загалом, морква — це універсальний продукт із багатим складом поживних речовин, який приносить різноманітну користь для організму, підтримуючи здоров’я очей, шкіри, імунної системи та серцево-судинної системи.
