Консерва з горбуші

Консерва з горбуші
Приготувати пару баночок домашніх консервів із горбуші куди простіше, ніж здається. А ще це набагато смачніше і корисніше, ніж магазинні, де ще доведеться вибрати між різними марками та складами. У рецепті розповім про все докладніше.

Інгредієнти

ВагаКількість
Горбуша1,5 кг
Олія100 мл
Перець запашний8 горошин
Лавровий лист2 шт
Перець чорний мелений1 ч. л
Сіль16 г2 ч. л

Приготування

1Обробіть горбушу на філе і розріжте на порційні шматочки.
2Розкладіть у банки перець горошком та лавровий лист.
3Викладіть горбушу шарами, пересипаючи їх сіллю та мелений перцем.
4Влийте по 50 мл олії в кожну банку.
5Накрийте їх кришками та поставте на деко.
6Влийте в лист воду і відправте в холодну духовку.
7Виставте 150 градусів і готуйте консервну годину.
8Потім ще дві години при 180 градусах.
9Закатайте консервовану горбушу і дайте охолонути в духовці.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Горбуша

    Горбуша — це одна з найпопулярніших і доступних риб родини лососевих. Її м’ясо цінується за високий вміст білка, корисних омега-3 жирних кислот і вітамінів. Приготована горбуша, будь то запечена, відварена або смажена, зберігає більшість своїх корисних властивостей. У 100 грамах приготованої горбуші міститься близько 140-180 калорій, 20-25 грамів білка, 5-10 грамів жирів, в залежності від способу приготування. Глікемічний індекс (ГІ) горбуші дорівнює 0, оскільки риба не містить вуглеводів, а глікемічне навантаження також мінімальне.

    Основним нутрієнтом в горбуші є білок. Білок риби легко засвоюється і є повноцінним, оскільки містить усі необхідні амінокислоти, які організм не може синтезувати самостійно. Білки з риби сприяють росту і відновленню тканин, підтримують імунну систему та забезпечують синтез гормонів і ферментів. Крім того, горбуша містить високоякісні омега-3 жирні кислоти, такі як EPA (ейкозапентаєнова кислота) і DHA (докозагексаєнова кислота). Ці жирні кислоти відіграють важливу роль у підтримці здоров’я серця, покращенні функції мозку і зниженні запалень в організмі. Омега-3 також допомагають регулювати рівень холестерину в крові, знижуючи рівень "поганого" холестерину (LDL) і підвищуючи рівень "хорошого" (HDL).

    Мінеральний склад горбуші також дуже корисний для організму. Ця риба є чудовим джерелом калію, який необхідний для нормалізації роботи серця, підтримки водно-електролітного балансу та нормалізації артеріального тиску. Магній, що міститься в горбуші, підтримує нормальну роботу нервової і м’язової системи, а також допомагає засвоювати кальцій, що важливо для здоров’я кісток. Горбуша також багата фосфором, який є важливим елементом для формування кісток і зубів, а також відіграє ключову роль в енергетичному обміні клітин. Мікроелементи, такі як цинк і селен, також присутні в горбуші. Цинк необхідний для підтримки імунної системи, а селен має антиоксидантні властивості і допомагає захистити клітини від пошкоджень, викликаних вільними радикалами.

    З вітамінів у горбуші можна виділити вітаміни групи B, такі як вітамін B12, вітамін B6 і ніацин (вітамін B3), які допомагають у підтримці нормальної роботи нервової системи, покращенні обміну речовин і синтезі енергії з їжі. Вітамін B12, зокрема, важливий для нормального функціонування нервових клітин і синтезу еритроцитів, що важливо для попередження анемії. Ніацин покращує стан шкіри і сприяє нормалізації роботи серцево-судинної системи. Крім того, горбуша є джерелом вітаміну D, який сприяє засвоєнню кальцію і підтримує здоров’я кісток і зубів, а також зміцнює імунну систему.

    Вміст жирів в горбуші в основному складається з корисних моно- і поліненасичених жирних кислот. Ці жири, як вже згадувалося, в першу чергу омега-3, сприяють зниженню запалень, покращенню роботи серця і судин. Однак, незважаючи на присутність корисних жирів, горбуша є відносно низькокалорійною порівняно з іншими джерелами тваринних жирів, що робить її хорошим вибором для тих, хто стежить за своєю вагою або здоров’ям серцево-судинної системи.

    Складнощів з переварюванням горбуші зазвичай не виникає, оскільки риба легко засвоюється. Однак важливо пам’ятати, що при смаженні або інших способах термічної обробки, які вимагають додавання жирів, харчова цінність горбуші може змінитися, особливо якщо використовується велика кількість олії або жиру. У такому випадку калорійність і вміст жирів збільшуються, а корисні омега-3 кислоти можуть частково руйнуватися при високих температурах.

    Незважаючи на всі корисні якості горбуші, важливо пам’ятати, що вона, як і будь-яка риба, може містити сліди ртуті та інших важких металів, особливо якщо вона вирощена в забруднених водоймах. Тому при виборі риби для споживання важливо надавати перевагу продукції, отриманій з перевірених джерел.

    Загалом, горбуша є не тільки смачним, але й поживним продуктом, який має безліч корисних властивостей. Вона багата білком, вітамінами і мінералами, корисними жирними кислотами і мікроелементами, які сприяють покращенню здоров’я серця, мозку, нервової системи і підтриманню нормального обміну речовин. Це ідеальний вибір для тих, хто піклується про своє здоров’я і хоче включити в свій раціон джерело якісного білка і корисних жирів.

  • Сіль

    Сіль — це один з найважливіших компонентів харчування, необхідний для нормальної роботи людського організму. Вона являє собою кристалічне з’єднання, що складається в основному з натрію (Na) та хлору (Cl), які в організмі виконують життєво важливі функції. Найбільш поширеним видом солі є кухонна, або кам’яна, сіль, яка в природі зустрічається у вигляді мінералу. Також існує безліч інших видів солі, таких як морська сіль, кам’яна сіль, гімалайська сіль, морська сіль з додаванням мінералів і навіть сіль з додатками трав і спецій.

    Натрій, основний елемент у складі солі, відіграє ключову роль у підтримці водно-сольового балансу в організмі. Він сприяє утриманню води в організмі і необхідний для нормальної роботи клітин. Натрій допомагає підтримувати правильний кров’яний тиск, регулює об’єм крові і є важливим елементом для передачі нервових імпульсів. Водночас хлор, що також складає сіль, необхідний для нормалізації pH-балансу і допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс в організмі.

    Існує кілька типів солі, які відрізняються за джерелами, методами виробництва та вмістом додаткових мінералів:

    • Кухонна сіль, найбільш поширений вид, очищена від домішок і часто обробляється добавками йоду для профілактики дефіциту йоду в організмі.
    • Морська сіль видобувається шляхом випаровування морської води і зберігає велику кількість мікроелементів, таких як магній, кальцій і калій.
    • Гімалайська сіль, що видобувається з соляних шахт в Пакистані, вважається однією з найчистіших і природних, має рожевий відтінок, який надає присутність заліза.
    • Кам’яна сіль, що видобувається з соляних копалень, також має мінімальну обробку і зберігає природну структуру.

    Однак, незважаючи на те, що сіль необхідна для організму, її споживання повинно бути помірним. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб щоденне споживання солі не перевищувало 5 грамів, що еквівалентно приблизно одній чайній ложці. Цього кількості солі достатньо для задоволення потреб організму в натрії і хлорі. В реальності ж люди часто споживають солі значно більше, що призводить до різних проблем зі здоров’ям. Середнє споживання солі в більшості країн у два рази перевищує рекомендовану норму, що пов’язано з надлишковим вмістом солі в оброблених продуктах і фастфуді.

    Надмірне споживання солі може призвести до низки проблем. Одним з найбільш очевидних наслідків є підвищення артеріального тиску, що значно збільшує ризик розвитку гіпертонії, інсульту та серцево-судинних захворювань. Сіль може також сприяти затримці води в організмі, що призводить до набряків і проблем з нирками. У довгостроковій перспективі надмірне споживання солі може погіршити функцію нирок, підвищити ризик утворення каменів у нирках і розвинути хронічні захворювання сечовивідних шляхів. Хворі гіпертонією та серцево-судинними захворюваннями особливо схильні до шкідливих наслідків надмірного споживання солі.

    Крім того, надмірне споживання солі може впливати на нервову систему. Підвищений вміст натрію в крові може викликати стрес у організмі, що, в свою чергу, може провокувати депресію, тривожність та інші психічні розлади. Це пов’язано з тим, що сіль впливає на обмін речовин у нейронах, змінюючи їх здатність до нормальної роботи. Високий рівень натрію в організмі може також порушити роботу ендокринної системи, вплинути на гормональний баланс і підвищити рівень стресу, що, у свою чергу, може призвести до довгострокових психологічних проблем.

    Ще одним важливим аспектом є зв’язок між надмірним споживанням солі і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Сіль, особливо в великих кількостях, може подразнювати слизову оболонку шлунка, сприяючи розвитку виразки або гастриту. При цьому вона знижує захисні властивості слизової, що робить її більш сприйнятливою до інфекцій і запалень.

    Коли ми говоримо про те, скільки солі потрібно споживати, важливо відзначити, що потреби в натрії можуть дещо варіюватися в залежності від стану здоров’я, віку та рівня фізичної активності. Наприклад, спортсменам, які втрачають більше рідини під час тренувань, може знадобитися більше солі для підтримки балансу рідини в організмі. Також людям з певними захворюваннями, такими як гіпотонія (низький артеріальний тиск) або захворювання нирок, може знадобитися більше солі, однак це завжди повинно контролюватися лікарем.

    Занадто велика кількість солі в їжі може порушити баланс мінералів в організмі. Зокрема, при надто високому рівні натрію збільшується виведення калію, що призводить до гіпокаліємії. Це може викликати слабкість, втому, м’язові спазми і навіть серцеві аритмії. Проблеми з обміном мінералів можуть стати причиною серйозних порушень роботи органів і систем.

    Споживання солі слід контролювати, особливо якщо в раціоні переважають продукти з високим вмістом солі, такі як ковбаси, сири, соління, консерви, а також фастфуд. Важливо стежити за тим, щоб при вживанні таких продуктів компенсувати високий вміст солі іншими джерелами мінералів, такими як свіжі овочі та фрукти, багаті калієм і магнієм. Сіль не повинна бути основним джерелом натрію в раціоні, а скоріше повинна використовуватися як приправа для покращення смаку їжі, але в помірних кількостях.

    Таким чином, сіль є важливим елементом нашого раціону, необхідним для нормального функціонування організму, однак її споживання повинно бути строго контрольованим. Занадто велика кількість солі може призвести до ряду серйозних захворювань, включаючи гіпертонію, захворювання нирок, шлунково-кишкового тракту і порушення в нервовій системі. Слід пам’ятати, що для нормального функціонування організму достатньо помірного споживання солі, і важливо вибирати натуральні і мінімально оброблені види солі, такі як морська сіль або гімалайська сіль, які містять додаткові мікроелементи.

Переглянуті рецепти

    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.