Інгредієнти | Вага | Кількість |
|---|---|---|
| Крупа кукурудзяна | 80 г | |
| Сметана | 200 г | |
| Вода | 200 мл | |
| Олія вершкове | 20 г | |
| Бекон | 120 г |
Приготування | |
|---|---|
| 1 | Закип`ятіть воду, додайте|добавляйте| сметану і перемішайте. |
| 2 | Зменшіть вогонь і тонким струмком додайте крупу, помішуючи. |
| 3 | Варіть кашу хвилин 10 до готовності та додайте вершкове масло. |
| 4 | Дрібно наріжте бекон, обсмажте до рум`яності і додайте кашу. |
Кукурудзяна крупа, отримана з молотого зерна кукурудзи, є цінним джерелом вуглеводів, клітковини, вітамінів і мінералів. Її харчова цінність залежить від способу обробки, але загалом на 100 грамів вареної крупи припадає близько 70-75 ккал, що робить її помірно калорійним продуктом. В сухому вигляді калорійність кукурудзяної крупи значно вища — близько 320 ккал на 100 грамів, що пов’язано з високим вмістом вуглеводів. Вміст білків у кукурудзяній крупі становить близько 7-8 грамів на 100 грамів сухого продукту, а жирів — близько 2 грамів. Глікемічний індекс (ГІ) кукурудзяної крупи варіюється від 55 до 70, що вважається середнім значенням. Це означає, що після вживання продукту рівень цукру в крові збільшується помірно, що робить його підходящим для людей, які прагнуть контролювати рівень глюкози, але в помірних кількостях.
Одним з основних компонентів кукурудзяної крупи є вуглеводи, які складають близько 70-75% її складу. Більша частина цих вуглеводів представлена крохмалем, який є джерелом тривалої енергії для організму. Кукурудзяна крупа також містить певну кількість клітковини, що сприяє нормалізації роботи кишечника та підтримці нормальної мікрофлори. На 100 грамів продукту припадає близько 7 грамів клітковини, що допомагає поліпшити травлення і сприяє відчуттю ситості. Однак кукурудзяна крупа не є багатим джерелом розчинної клітковини, яка має більш виражений вплив на зниження рівня холестерину.
Важливим аспектом є наявність вітамінів групи B, особливо вітаміну B1 (тіаміну), який сприяє нормальному функціонуванню нервової системи і вуглеводному обміну. Вітамін B5 (пантотенова кислота), що міститься в кукурудзяній крупі, підтримує процеси обміну речовин, включаючи синтез гормонів і клітинну регенерацію. В менших кількостях кукурудзяна крупа також містить вітамін B2 (рибофлавін) і вітамін B3 (ніацин), які беруть участь у процесах метаболізму і підтримують здоров’я шкіри, а також вітамінізують обмін речовин у клітинах. Вітамін A в кукурудзяній крупі також присутній, але його вміст незначний.
Мінеральний склад кукурудзяної крупи включає важливі елементи, такі як магній, калій, фосфор і залізо. Калій допомагає регулювати водно-електролітний баланс в організмі, підтримуючи нормальну функцію серця і судин, а магній необхідний для функціонування м’язів і нервової системи. Залізо в складі кукурудзяної крупи підтримує нормальний рівень гемоглобіну в крові та запобігає розвитку залізодефіцитної анемії, хоча його вміст порівняно з іншими джерелами заліза обмежений. Фосфор відіграє важливу роль у підтримці здоров’я кісток і зубів. Важливе місце займає також марганець, який бере участь в антиоксидантній активності організму, а також в обміні вуглеводів і жирів.
Амінокислотний склад кукурудзяної крупи не є повноцінним, оскільки вона не містить усіх незамінних амінокислот у достатній кількості. Однак кукурудза є хорошим джерелом амінокислот, таких як лейцин, ізолейцин і валін, які є важливими для відновлення тканин, особливо після фізичної активності. Загалом, кукурудзяна крупа є хорошим джерелом рослинних білків, хоча її амінокислотний профіль можна вважати неповним і обмеженим.
Кукурудзяна крупа є бідним джерелом жирів, причому більшу частину з них складають ненасичені жирні кислоти, які корисні для підтримки нормального рівня холестерину в крові та здоров’я серцево-судинної системи. Водночас кукурудзяна крупа практично не містить насичених жирів, що робить її хорошим продуктом для збалансованого харчування.
Кукурудзяна крупа також є джерелом фитонутрієнтів, таких як каротиноїди, в тому числі лютеїн і зеаксантин, які володіють антиоксидантною активністю і можуть бути корисні для здоров’я очей, запобігаючи розвитку вікових захворювань сітківки. Ці антиоксиданти допомагають нейтралізувати вільні радикали в організмі і підтримують загальний імунітет.
Попри все, кукурудзяна крупа має й деякі недоліки. Вона не містить глютен, що робить її підходящою для людей з целіакією або непереносимістю глютену, однак через високий вміст вуглеводів вона не завжди є найкращим вибором для людей, які слідкують за вуглеводним обміном або дотримуються низьковуглеводних дієт. Також слід зазначити, що кукурудзяна крупа може бути джерелом антинутрієнтів, таких як фітинова кислота, яка може знижувати засвоєння деяких мінералів, таких як цинк і кальцій, однак цей ефект можна мінімізувати за допомогою правильної підготовки продукту.
Загалом, кукурудзяна крупа — це корисний і поживний продукт, який може стати чудовим доповненням до раціону. Вона містить безліч корисних макро- і мікроелементів, що підтримують здоров’я серця, нервової системи, кісток і органів травлення. Умерене споживання кукурудзяної крупи в складі збалансованої дієти сприяє підтримці енергетичних запасів і поліпшенню загального стану здоров’я.
Сметана — це популярний кисломолочний продукт, широко застосовуваний у кулінарії та має безліч корисних властивостей для організму. У 100 грамах сметани міститься близько 200–300 калорій, залежно від жирності, що робить її досить поживною добавкою до страв. Білки, жири і вуглеводи у сметані збалансовані так, щоб забезпечувати організм енергією та цінними нутрієнтами. Склад сметани включає близько 2–3 грамів білка, приблизно 20 грамів жирів і від 2 до 4 грамів вуглеводів, що робить її продуктом з низьким глікемічним індексом (ГІ), завдяки якому сметана не викликає різкого підвищення рівня цукру в крові і є підходящим інгредієнтом для контролю глікемічної відповіді.
Сметана багата насиченими жирами, які є необхідним джерелом енергії та необхідні для синтезу гормонів та клітинних мембран. Ці жири також допомагають засвоюватися жиророзчинним вітамінам, таким як вітаміни A, D, E і K, які відіграють ключову роль у підтриманні здоров’я очей, імунної системи та кісток. Вітамін A, зокрема, присутній у сметані, підтримує здоров’я шкіри, покращує зір і має антиоксидантні властивості, що сприяє захисту клітин від оксидативного стресу. Вітамін D сприяє засвоєнню кальцію та зміцненню кісток, що особливо важливо в зимовий період, коли вплив сонячного світла обмежений.
Сметана — чудове джерело кальцію, необхідного для міцності кісток і зубів, а також для правильної роботи нервової системи та скорочення м’язів. Кальцій також бере участь у процесі згортання крові та регулює обмін речовин. У поєднанні з вітаміном D кальцій із сметани добре засвоюється, що робить її важливим компонентом для підтримки міцності кісток. Окрім кальцію, у сметані містяться невеликі, але важливі кількості інших мінералів, таких як магній, який допомагає в передачі нервових імпульсів та покращує обмін речовин, та фосфор, що бере участь у енергетичному обміні та зміцнює кісткову тканину.
У сметані також присутні фосфоліпіди, які підтримують здоров’я клітинних мембран і є компонентами нервової тканини, завдяки чому сметана може позитивно впливати на когнітивні функції та покращувати пам’ять. Фосфоліпіди також беруть участь у регуляції рівня холестерину, допомагаючи знизити його вміст у крові. Хоча сметана містить холестерин, помірне споживання цього продукту не несе загрози для здоров’я, а насичені жири у сметані можуть сприяти підвищенню рівня хорошого холестерину (ЛПВЩ), що є корисним для серцево-судинної системи.
Амінокислоти, що містяться у сметані, забезпечують організм будівельним матеріалом для білків, необхідних для зростання та відновлення тканин. Сметана містить незамінні амінокислоти, які не синтезуються організмом самостійно і повинні надходити з їжею. Серед них виділяються лейцин і валін, які підтримують м’язову тканину, а також триптофан, який є попередником серотоніну і впливає на настрій і сон.
Сметана також містить пробіотичні бактерії, які позитивно впливають на травлення і підтримують здоров’я кишківника. Пробіотики сприяють зростанню корисної мікрофлори, зміцнюють імунітет і запобігають розвитку патогенних бактерій. Вони допомагають у засвоєнні поживних речовин і покращенні перистальтики кишківника, що може допомогти при проблемах з травленням і поліпшити загальне самопочуття.
Жирні кислоти, такі як омега-3 і омега-6, присутні у сметані в невеликих кількостях і відіграють важливу роль у підтримці здоров’я серцево-судинної системи, зниженні запальних процесів і зміцненні імунітету. Омега-3 жирні кислоти підтримують здоров’я серця і мозку, сприяють зниженню артеріального тиску і запобігають запальним процесам. Омега-6 жирні кислоти необхідні для здоров’я шкіри та волосся, хоча їхнє споживання повинно бути збалансованим із омега-3 для запобігання надмірному запаленню.
Сметана також є джерелом біотину (вітамін B7), який корисний для здоров’я шкіри, нігтів і волосся. Біотин бере участь у метаболізмі вуглеводів, жирів і амінокислот, допомагаючи підтримувати нормальний рівень енергії та загальний стан організму. Вітаміни групи B у сметані, такі як рибофлавін (B2) і піридоксин (B6), беруть участь у виробленні енергії, підтримують здоров’я нервової системи та сприяють утворенню червоних кров’яних клітин, покращуючи кровообіг і стан тканин.
Крім того, сметана може служити джерелом цинку, який важливий для імунної функції, загоєння ран та підтримання рівня тестостерону у чоловіків. Цинк також бере участь у синтезі білків і колагену, підтримує здоров’я шкіри і волосся, а також допомагає організму справлятися з оксидативним стресом.
Бекон — це продукт, приготований зі свинини, який набув популярності завдяки своєму насиченому смаку та ароматному запаху, що виникає під час смаження. Бекон зазвичай має високий вміст жирів і білків, що робить його енергетично насиченим продуктом. У 100 грамах бекону міститься близько 500-600 калорій, залежно від способу приготування та вмісту жиру в продукті. Калорійність може варіюватися, оскільки бекон буває з різним відсотком жиру, однак завжди залишається продуктом з високою енергетичною цінністю. Білки складають близько 20-30 г на 100 г продукту, а жири — 40-50 г, залежно від конкретного сорту бекону.
Глікемічний індекс бекону можна вважати мінімальним, оскільки в ньому практично відсутні вуглеводи, а це означає, що він не має значного впливу на рівень цукру в крові. Отже, бекон має низьку глікемічну навантаження (ГН). Однак це не робить його ідеальним продуктом для всіх, особливо для людей з діабетом або проблемами з рівнем холестерину, оскільки високий вміст насичених жирів і солі може мати негативний вплив на здоров’я.
Бекон є хорошим джерелом білка, який необхідний для побудови та відновлення тканин організму, а також для підтримки нормального функціонування м’язів і імунної системи. Білки з бекону мають хорошу біологічну цінність, оскільки містять усі необхідні амінокислоти, включаючи незамінні. Це робить бекон корисним для людей, які потребують високоякісного білка, наприклад, для спортсменів, людей, що займаються фізичною активністю, а також для тих, хто відновлюється після захворювань.
Один із основних аспектів бекону — це його високий вміст насичених жирів, що робить його продуктом, який не рекомендується вживати в великих кількостях. Насичені жири можуть сприяти підвищенню рівня "поганого" холестерину (ЛПНП) в крові, що збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Однак у беконі також присутні мононенасичені та поліненасичені жири, які корисні для серця і судин, якщо вживати їх у помірних кількостях.
Окрім жирів і білків, бекон містить кілька важливих вітамінів і мінералів, що робить його більш корисним, ніж просто джерелом калорій. Зокрема, бекон є хорошим джерелом вітамінів групи B, таких як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B3 (ніацин), вітамін B6 (піридоксин) і вітамін B12. Ці вітаміни необхідні для нормального обміну речовин, правильного функціонування нервової системи, а також для підтримки нормального рівня енергії в організмі. Вітамін B12, який міститься в беконі в достатніх кількостях, особливо важливий для здоров’я нервової системи та кровотворення, оскільки він сприяє утворенню червоних кров’яних клітин і покращує функцію мозку.
Бекон також містить мінерали, такі як залізо, цинк і селен. Залізо, що присутнє в беконі, в основному представлено в гемовій формі, що робить його більш легко засвоюваним організмом. Воно необхідне для утворення гемоглобіну та транспортування кисню по організму, що особливо важливо для запобігання анемії. Цинк відіграє ключову роль у підтримці імунної системи, а селен діє як антиоксидант, захищаючи клітини організму від окислювального стресу та підтримуючи здоров’я шкіри і волосся.
Однак одним із недоліків бекону є його високий вміст солі, що пов’язано з процесом копчення і консервування. Надмірне споживання солі може призвести до підвищення артеріального тиску і збільшення ризику захворювань серця та нирок. Тому рекомендується вживати бекон у помірних кількостях і стежити за загальним рівнем споживаної солі в їжі.
В беконі також можуть міститися нітрати і нітрити, які використовуються в процесі його виробництва для збереження кольору та запобігання росту бактерій. Ці речовини можуть бути небезпечними для здоров’я, якщо споживаються у великих кількостях, оскільки вони можуть утворювати нітрозаміни, які мають канцерогенні властивості. Деякі виробники пропонують бекон без додавання нітратів і нітритів, що робить його більш безпечним варіантом.
На завершення, бекон — це висококалорійний продукт з високою концентрацією жирів і білків, який є хорошим джерелом вітамінів групи B, заліза, цинку і селену. Попри корисні речовини, високий вміст насичених жирів, солі та потенційно шкідливих добавок робить бекон продуктом, який слід вживати з обережністю і в помірних кількостях, особливо людям із захворюваннями серця, нирок і гіпертонією.
