Куряча тушонка в мультиварці

Куряча тушонка в мультиварці
  • Спосіб приготування : Мультиварка

Інгредієнти

ВагаКількість
Курка тушка2 кг
Сіль
(не йодована)
28 г
Перець чорний мелений0,5 (½) ч.л.
Перець чорний горошком6 шт
Лавровий лист3 шт

Приготування

1Тушку курочки потрібно замочити у холодній воді на 30 хвилин.
2Потім дуже добре витираємо паперовими рушниками та нарізаємо шматками. Можна дуже не дрібнити.
3Шматки м’яса складаємо в чашу мультиварки (води не потрібно зовсім!), Закриваємо кришку і ставимо режим "гасіння" на 3 години. Можете навіть не заглядати, м’ясо готуватиметься само)))
4Через три години відкриваємо мультиварку і дуже акуратно, щоб не обпектися, виймаємо кісточки. Вони дуже добре відходять від м’яса. Постарайтеся по максимуму дістати.
5Тепер спеції. Сіль - її потрібно з розрахунку 12-15 г на кілограм м’яса. І сіль обов’язково має бути великою і не йодованою. Я взяла 28 г солі. Кісток за вагою було небагато. Також додаємо перець мелений, запашний та лавровий лист. Все перемішуємо і знову ставимо чашу в мультиварку, вибираємо режим "гасіння" 1 годину.
6А ми в цей час можемо зайнятися підготовкою баночок - помити і простерилізувати будь-яким зручним для вас способом.
7Додати спеції та сіль
8Гарячу тушонку розкладаємо по стерильним баночкам і закриваємо кришками. Якщо плануєте довго зберігати – закочуйте залізними кришками.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Курка тушка

    Курка (тушка) — один із найбільш універсальних і популярних продуктів харчування завдяки своїй поживній цінності, багатству нутрієнтів і відносно низькій калорійності. На 100 грамів сирого продукту припадає близько 190-210 ккал, залежно від співвідношення м’яса та шкіри. Білки складають приблизно 18-20 грамів, жири — близько 12-15 грамів, а вуглеводи практично відсутні. Це робить курку чудовим джерелом білка, особливо для тих, хто стежить за споживанням вуглеводів або дотримується низьковуглеводної дієти. Глікемічний індекс (ГІ) курки дорівнює нулю через відсутність вуглеводів, а глікемічне навантаження (ГН) також мінімальне. Завдяки цьому курка є підходящим продуктом для людей із діабетом або тих, хто контролює рівень цукру в крові.

    Білки, що містяться в курці, багаті на незамінні амінокислоти, включаючи лейцин, ізолейцин і валін, які необхідні для росту та відновлення м’язової тканини, а також підтримання енергетичного балансу в організмі. Лейцин особливо важливий для синтезу білка і запобігання руйнуванню м’язів, що робить курку популярним продуктом серед спортсменів. Аргінін, який також є у складі курячого м’яса, позитивно впливає на кровообіг, покращуючи роботу серцево-судинної системи.

    Курка багата на вітаміни групи B, які підтримують обмін речовин, здоров’я нервової системи та покращують стан шкіри. Вітамін B3 (ніацин) особливо цінний для енергетичного обміну і регуляції рівня холестерину, а вітамін B6 (піридоксин) необхідний для синтезу нейротрансмітерів, таких як серотонін і дофамін, які покращують настрій і зменшують стрес. Вітамін B12, що міститься в курці, відіграє ключову роль у кровотворенні й підтриманні здоров’я нервових клітин, що робить продукт корисним для профілактики анемії.

    Мінеральний склад курки включає фосфор, який зміцнює кістки й зуби, а також бере участь у енергетичному обміні клітин. Калій сприяє нормалізації артеріального тиску і покращує роботу серцево-судинної системи. Залізо, що міститься в курці, допомагає у профілактиці анемії, покращує транспортування кисню у крові й підтримує рівень енергії. Магній сприяє регуляції м’язових скорочень, знижує рівень стресу й покращує сон, а цинк зміцнює імунітет, сприяє загоєнню ран і підтримує здоров’я шкіри, волосся і нігтів.

    Курка є джерелом жиророзчинних вітамінів, таких як вітамін A, який підтримує зір і здоров’я шкіри, а також вітамін D, що сприяє засвоєнню кальцію і зміцненню кісток. Вміст вітаміну E в курці допомагає захищати клітини організму від ушкоджень вільними радикалами, виконуючи роль потужного антиоксиданту.

    Жири, що містяться в курці, являють собою комбінацію насичених і ненасичених жирних кислот. Ненасичені жирні кислоти, такі як лінолева кислота, мають протизапальну дію й підтримують здоров’я серцево-судинної системи. Водночас помірна кількість насичених жирів, що містяться в курячій шкірі, бере участь у синтезі гормонів і забезпеченні енергії для клітин. Щоб зменшити калорійність страви й рівень насичених жирів, часто рекомендується видаляти шкіру перед приготуванням.

    Курка також містить селен, який відіграє важливу роль у підтриманні роботи щитоподібної залози, зміцненні імунітету й захисті клітин від окисного стресу. Селен відомий своїми антиоксидантними властивостями й сприяє профілактиці вікових захворювань. Холін, присутній у курячому м’ясі, підтримує роботу мозку, покращуючи пам’ять і когнітивні функції, а також бере участь у регуляції обміну жирів в організмі.

    Куряча тушка — це не лише джерело білка, але й чудовий продукт для кулінарних експериментів. Різні її частини, такі як грудка, стегна, крила й спина, мають різне співвідношення білків і жирів, що дозволяє адаптувати страву до індивідуальних потреб. Наприклад, грудка найбільш пісна, з високим вмістом білка й мінімальною кількістю жиру, тоді як стегна й крила містять більше жирів, що робить їх більш соковитими й калорійними.

    Таким чином, курка — це поживний, універсальний і корисний продукт, який підходить для людей будь-якого віку. Вона допомагає зміцнити м’язи, підтримує роботу серцево-судинної й нервової систем, сприяє нормалізації обміну речовин і зміцненню імунітету. Включення курки в раціон у помірних кількостях дозволяє урізноманітнити харчування, забезпечуючи організм усіма необхідними нутрієнтами.

  • Сіль

    Сіль — це один з найважливіших компонентів харчування, необхідний для нормальної роботи людського організму. Вона являє собою кристалічне з’єднання, що складається в основному з натрію (Na) та хлору (Cl), які в організмі виконують життєво важливі функції. Найбільш поширеним видом солі є кухонна, або кам’яна, сіль, яка в природі зустрічається у вигляді мінералу. Також існує безліч інших видів солі, таких як морська сіль, кам’яна сіль, гімалайська сіль, морська сіль з додаванням мінералів і навіть сіль з додатками трав і спецій.

    Натрій, основний елемент у складі солі, відіграє ключову роль у підтримці водно-сольового балансу в організмі. Він сприяє утриманню води в організмі і необхідний для нормальної роботи клітин. Натрій допомагає підтримувати правильний кров’яний тиск, регулює об’єм крові і є важливим елементом для передачі нервових імпульсів. Водночас хлор, що також складає сіль, необхідний для нормалізації pH-балансу і допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс в організмі.

    Існує кілька типів солі, які відрізняються за джерелами, методами виробництва та вмістом додаткових мінералів:

    • Кухонна сіль, найбільш поширений вид, очищена від домішок і часто обробляється добавками йоду для профілактики дефіциту йоду в організмі.
    • Морська сіль видобувається шляхом випаровування морської води і зберігає велику кількість мікроелементів, таких як магній, кальцій і калій.
    • Гімалайська сіль, що видобувається з соляних шахт в Пакистані, вважається однією з найчистіших і природних, має рожевий відтінок, який надає присутність заліза.
    • Кам’яна сіль, що видобувається з соляних копалень, також має мінімальну обробку і зберігає природну структуру.

    Однак, незважаючи на те, що сіль необхідна для організму, її споживання повинно бути помірним. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб щоденне споживання солі не перевищувало 5 грамів, що еквівалентно приблизно одній чайній ложці. Цього кількості солі достатньо для задоволення потреб організму в натрії і хлорі. В реальності ж люди часто споживають солі значно більше, що призводить до різних проблем зі здоров’ям. Середнє споживання солі в більшості країн у два рази перевищує рекомендовану норму, що пов’язано з надлишковим вмістом солі в оброблених продуктах і фастфуді.

    Надмірне споживання солі може призвести до низки проблем. Одним з найбільш очевидних наслідків є підвищення артеріального тиску, що значно збільшує ризик розвитку гіпертонії, інсульту та серцево-судинних захворювань. Сіль може також сприяти затримці води в організмі, що призводить до набряків і проблем з нирками. У довгостроковій перспективі надмірне споживання солі може погіршити функцію нирок, підвищити ризик утворення каменів у нирках і розвинути хронічні захворювання сечовивідних шляхів. Хворі гіпертонією та серцево-судинними захворюваннями особливо схильні до шкідливих наслідків надмірного споживання солі.

    Крім того, надмірне споживання солі може впливати на нервову систему. Підвищений вміст натрію в крові може викликати стрес у організмі, що, в свою чергу, може провокувати депресію, тривожність та інші психічні розлади. Це пов’язано з тим, що сіль впливає на обмін речовин у нейронах, змінюючи їх здатність до нормальної роботи. Високий рівень натрію в організмі може також порушити роботу ендокринної системи, вплинути на гормональний баланс і підвищити рівень стресу, що, у свою чергу, може призвести до довгострокових психологічних проблем.

    Ще одним важливим аспектом є зв’язок між надмірним споживанням солі і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Сіль, особливо в великих кількостях, може подразнювати слизову оболонку шлунка, сприяючи розвитку виразки або гастриту. При цьому вона знижує захисні властивості слизової, що робить її більш сприйнятливою до інфекцій і запалень.

    Коли ми говоримо про те, скільки солі потрібно споживати, важливо відзначити, що потреби в натрії можуть дещо варіюватися в залежності від стану здоров’я, віку та рівня фізичної активності. Наприклад, спортсменам, які втрачають більше рідини під час тренувань, може знадобитися більше солі для підтримки балансу рідини в організмі. Також людям з певними захворюваннями, такими як гіпотонія (низький артеріальний тиск) або захворювання нирок, може знадобитися більше солі, однак це завжди повинно контролюватися лікарем.

    Занадто велика кількість солі в їжі може порушити баланс мінералів в організмі. Зокрема, при надто високому рівні натрію збільшується виведення калію, що призводить до гіпокаліємії. Це може викликати слабкість, втому, м’язові спазми і навіть серцеві аритмії. Проблеми з обміном мінералів можуть стати причиною серйозних порушень роботи органів і систем.

    Споживання солі слід контролювати, особливо якщо в раціоні переважають продукти з високим вмістом солі, такі як ковбаси, сири, соління, консерви, а також фастфуд. Важливо стежити за тим, щоб при вживанні таких продуктів компенсувати високий вміст солі іншими джерелами мінералів, такими як свіжі овочі та фрукти, багаті калієм і магнієм. Сіль не повинна бути основним джерелом натрію в раціоні, а скоріше повинна використовуватися як приправа для покращення смаку їжі, але в помірних кількостях.

    Таким чином, сіль є важливим елементом нашого раціону, необхідним для нормального функціонування організму, однак її споживання повинно бути строго контрольованим. Занадто велика кількість солі може призвести до ряду серйозних захворювань, включаючи гіпертонію, захворювання нирок, шлунково-кишкового тракту і порушення в нервовій системі. Слід пам’ятати, що для нормального функціонування організму достатньо помірного споживання солі, і важливо вибирати натуральні і мінімально оброблені види солі, такі як морська сіль або гімалайська сіль, які містять додаткові мікроелементи.

Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.