Курячі крильця на кефірі, тушковані в мультиварці

Курячі крильця на кефірі, тушковані в мультиварці
  • Спосіб приготування : Мультиварка

Інгредієнти

ВагаКількість
Курячі крильця1 кг
Морква125 г1,25 шт
Цибуля ріпчаста200 г1,33 шт
Кефір200 мл
Базилік
(за смаком)
Часник15 г3 зубчика
Мед5 мл1 ч.л.
Соус соєвий75 мл5 ст.л.

Приготування

1Крила промити під струменем холодної води.
2Моркву почистити та натерти на великій тертці.
3Цибулю нарізати півкільцями.
4Базилік нашаткувати (я використовувала заморожений).
5Часник натиснути на часнодавці. Все помістити в тару, де можна перемішати.
6Додаємо кефір, базилік, мед та соєвий соус.
7Дати постояти 2-3 години і гасимо в мультиварці на режимі: "Гасіння" 50 хв.
8Так можна готувати і курячі ніжки, стегна та інші частини. Виходить ніжно, смачно та соковито.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Курячі крильця

    Курячі крильця — популярний продукт, що відзначається високою харчовою цінністю, проте їх користь для організму безпосередньо залежить від способу приготування. У середньому 100 грамів сирого продукту містять близько 215 ккал. Білки складають приблизно 18–20 грамів, жири — 15–17 грамів, а вуглеводи практично відсутні. Калорійність приготованих крилець, особливо смажених або з соусами, може значно зростати через додані жири та цукри. Глікемічний індекс курячих крилець дорівнює нулю, оскільки в їх складі майже немає вуглеводів, а глікемічне навантаження мінімальне, що робить їх придатними для низьковуглеводних дієт.

    Білки, що містяться у крильцях, включають повний спектр незамінних амінокислот, які важливі для росту та відновлення тканин, підтримки імунної системи й нормального функціонування м’язів. Водночас вміст білків у крильцях нижчий, ніж в інших частинах курки, таких як грудка, через більшу частку жирової тканини та шкіри. Важливим компонентом є колаген, який особливо присутній у шкірі та сполучних тканинах. Він сприяє підтримці здоров’я шкіри, суглобів і зв’язок, проте для його оптимального засвоєння важливе правильне приготування — наприклад, варіння або тушкування.

    Курячі крильця також містять низку вітамінів і мінералів. Серед вітамінів варто виділити вітаміни групи В, зокрема вітамін B3 (ніацин), що бере участь у метаболізмі й підтримує здоров’я нервової системи, а також вітамін B6 (піридоксин), важливий для синтезу нейромедіаторів і метаболізму амінокислот. У шкірі може бути присутня невелика кількість вітаміну D, особливо якщо курка вирощувалася на відкритому повітрі. Мінерали представлені фосфором і магнієм, необхідними для здоров’я кісток і зубів, а також цинком, що відіграє ключову роль в імунній функції та підтримці здоров’я шкіри.

    Жири у курячих крильцях включають насичені та ненасичені жирні кислоти. Ненасичені жири, такі як лінолева кислота, можуть бути корисними для серцево-судинної системи, допомагаючи регулювати рівень холестерину. Водночас шкіра крилець багата на насичені жири, які у великих кількостях можуть сприяти підвищенню рівня "поганого" холестерину. Тому для кориснішого варіанта рекомендується знімати шкіру перед приготуванням або обирати методи готування з мінімальним додаванням олії.

    Серед мікроелементів у крильцях є залізо й мідь, необхідні для кровотворення, та селен, що є потужним антиоксидантом, підтримує функцію щитоподібної залози й захищає клітини від окисного стресу. Калій, важливий для підтримки водно-сольового балансу та нормальної роботи серцевого м’яза, також присутній у помірних кількостях.

    Спосіб приготування суттєво впливає на харчову цінність курячих крилець. Смаження у великій кількості олії або додавання солодких соусів збільшує вміст калорій, насичених жирів і трансжирів, які можуть негативно позначитися на здоров’ї за регулярного вживання. Корисніші способи приготування включають запікання, варіння або гриль, за яких зберігається більше поживних речовин, а зайвий жир може бути видалений. Маринади на основі натуральних інгредієнтів, таких як лимонний сік, спеції й трави, додають смак, не підвищуючи калорійність страви.

    Варто зазначити, що курячі крильця, як і інша м’ясна продукція, можуть бути джерелом потенційно шкідливих речовин, якщо використовуються кури промислового виробництва. Антибіотики й гормони, що застосовуються на деяких фермах, можуть накопичуватися у м’ясі, тому перевагу слід віддавати м’ясу від перевірених постачальників або з фермерських господарств.

    Курячі крильця не варто розглядати як основне джерело поживних речовин, проте вони можуть бути частиною збалансованого раціону за помірного вживання й правильного приготування. Вони підходять для високобілкових дієт і можуть використовуватися в раціоні спортсменів, оскільки містять амінокислоти, необхідні для відновлення м’язів. Водночас важливо пам’ятати про контроль порцій і перевагу корисніших методів приготування, щоб мінімізувати споживання насичених жирів і калорій.

  • Морква

    Морква — це один із найбільш поживних і корисних коренеплодів, який здобув широку популярність завдяки своєму смаку та великій кількості цінних поживних речовин. Вона містить приблизно 41 ккал на 100 грамів, що робить її низькокалорійною, але досить ситною. Основна маса в моркві — це вуглеводи, що складаються з клітковини та природних цукрів, таких як глюкоза та фруктоза, що надає їй злегка солодкий смак. Завдяки низькому глікемічному індексу (близько 35) і глікемічному навантаженню морква ідеально підходить для тих, хто стежить за рівнем цукру в крові та прагне до збалансованого рівня енергії протягом дня.

    Головна поживна цінність моркви — це її високий вміст бета-каротину, природного попередника вітаміну A. Бета-каротин не тільки покращує зір, особливо в умовах низького освітлення, але й зміцнює імунну систему та підтримує здоров’я шкіри. Вітамін A також відомий своїми антиоксидантними властивостями, захищаючи клітини організму від дії вільних радикалів, що сприяють старінню та підвищують ризик хронічних захворювань. Крім бета-каротину, морква містить і інші каротиноїди, такі як альфа-каротин та лютеїн, які також мають антиоксидантну дію та сприяють підтримці здоров’я очей і серцево-судинної системи.

    Морква багата вітаміном C, який важливий для зміцнення імунітету, допомагає в синтезі колагену, підтримує здоров’я шкіри та пришвидшує загоєння ран. Також вітамін C покращує засвоєння заліза з їжі, що особливо важливо для підтримки оптимального рівня гемоглобіну та профілактики анемії. У моркві містяться й інші вітаміни групи B, такі як B1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B3 (ніацин), B6 (піридоксин) та фолієва кислота (B9), які відіграють важливу роль у обміні речовин, підтримують роботу нервової системи, допомагають боротися з втомою та покращують когнітивні функції.

    Мінеральний склад моркви також робить її корисною. Зокрема, морква багата калієм — мінералом, який допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск і забезпечує електролітний баланс, покращуючи роботу серцево-судинної та нервової систем. Калій особливо важливий для м’язової функції та може допомогти знизити ризик гіпертонії та інших серцево-судинних захворювань. Також у моркві міститься кальцій, необхідний для здоров’я кісток та зубів, хоча його кількість порівняно невелика. Магній і фосфор, присутні у коренеплоді, підтримують обмін речовин і сприяють поліпшенню роботи клітин та тканин, беручи участь у процесах регенерації та підтримки нормального рівня енергії.

    Крім вітамінів і мінералів, морква містить унікальні фітоелементи, такі як поліацетилени — потужні фітонутрієнти з протизапальними та антибактеріальними властивостями. Вони можуть сприяти захисту від інфекцій і запобігати запальним процесам. Морква багата клітковиною, як розчинною, так і нерозчинною, що допомагає підтримувати здорове травлення, сприяє ситості та покращує контроль рівня цукру в крові. Розчинна клітковина, зокрема, допомагає уповільнити всмоктування глюкози, стабілізуючи рівень цукру в крові та знижуючи ризик розвитку діабету другого типу. Нерозчинна клітковина покращує перистальтику кишківника та допомагає запобігати запорам, що позитивно впливає на загальний стан травної системи.

    Морква також містить невелику кількість корисних жирів, які допомагають засвоювати жиророзчинні вітаміни та покращують роботу мозку. Крім того, вона є джерелом амінокислот, таких як аспарагінова кислота та глутамінова кислота, які беруть участь у клітинному метаболізмі та підтримують функцію центральної нервової системи. Глутамінова кислота грає роль у покращенні когнітивних здібностей та підвищенні концентрації уваги. Хоча кількість амінокислот у моркві незначна порівняно з продуктами, багатими білками, вона робить внесок у загальне харчування, особливо у поєднанні з іншими продуктами.

    Попри свої численні переваги, моркву рекомендується споживати в помірних кількостях через її природний вміст цукрів. Надто часте і рясне вживання може вплинути на рівень цукру в крові у людей з діабетом. Однак при цьому вона залишається низькокалорійним продуктом із високим вмістом води, що робить її чудовим додатком у раціон для контролю ваги та підтримки енергії. Її вживання не спричиняє значного навантаження на травну систему і сприяє поліпшенню обміну речовин.

    Загалом, морква — це універсальний продукт із багатим складом поживних речовин, який приносить різноманітну користь для організму, підтримуючи здоров’я очей, шкіри, імунної системи та серцево-судинної системи.

  • Цибуля ріпчаста

    Ріпчаста цибуля — один з найпопулярніших і найдавніших овочів, який цінують за його унікальні поживні властивості, смакові якості та корисні для здоров’я компоненти. Склад ріпчастої цибулі робить його важливим продуктом у харчуванні, оскільки він містить вітаміни, мінерали, антиоксиданти та біологічно активні речовини, що можуть приносити організму різноманітну користь. У 100 грамах цибулі міститься приблизно 40 ккал, що робить її низькокалорійним продуктом, ідеально придатним для різних дієт. Вона містить мало жирів і білків, але висока частка води та клітковини робить її корисною для травлення та підтримки гідратації. Глікемічний індекс цибулі низький, що дозволяє використовувати її в дієтах для людей із діабетом, оскільки вона не викликає різких коливань рівня цукру в крові.

    Цибуля багата на харчові волокна, які допомагають нормалізувати роботу травної системи та покращують перистальтику кишківника, запобігаючи запорам. Волокна також підтримують мікрофлору кишківника, сприяючи росту корисних бактерій, що позитивно впливає на імунну систему та загальний стан здоров’я. Цибуля містить флавоноїди, такі як кверцетин, який має антиоксидантні та протизапальні властивості. Кверцетин знижує ризик розвитку хронічних захворювань, таких як хвороби серця, діабет і деякі види раку. Ці антиоксиданти нейтралізують вільні радикали та захищають клітини від окисного стресу, який може призвести до старіння та розвитку захворювань.

    Окрім того, ріпчаста цибуля містить вітамін C, який зміцнює імунну систему, підвищує стійкість організму до інфекцій та прискорює загоєння тканин. Вітамін С також підтримує вироблення колагену, що важливий для здоров’я шкіри, зв’язок та судин. Вітамін B6, присутній у цибулі, необхідний для нормального функціонування нервової системи та сприяє синтезу нейромедіаторів, які допомагають регулювати настрій та сон. Фолієва кислота, також присутня в цибулі, корисна для здоров’я серцево-судинної системи та необхідна для нормального розвитку плоду під час вагітності.

    Мінерали, що містяться в ріпчастій цибулі, також важливі для здоров’я. Калій допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск, регулює водно-сольовий баланс та підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Магній сприяє розслабленню м’язів та покращує роботу нервової системи, а також допомагає підтримувати енергетичний обмін. Кальцій і фосфор, що містяться в невеликих кількостях, також відіграють роль у підтримці здоров’я кісток та зубів. Залізо допомагає покращити постачання тканин киснем, підтримуючи енергетичний рівень та імунітет.

    Цибуля відома своїми антибактеріальними та протимікробними властивостями завдяки вмісту сірковмісних сполук, таких як аліцин. Аліцин утворюється при розрізанні або подрібненні цибулі та має антимікробну дію, знищуючи або пригнічуючи ріст бактерій та інших мікроорганізмів. Це робить цибулю корисним продуктом для профілактики інфекцій, а також для зміцнення захисних функцій організму. Також ці сірковмісні сполуки сприяють покращенню кровообігу та можуть знижувати рівень холестерину, сприяючи здоров’ю серця.

    Фітонциди, що містяться в цибулі, мають стимулювальну дію на імунну систему та можуть допомогти в боротьбі із застудою та вірусними захворюваннями. Ці речовини діють як природні антибіотики та особливо корисні в період підвищеної захворюваності. Цибуля також стимулює метаболізм та може сприяти зниженню ваги, оскільки її вживання підсилює термогенез та допомагає спалювати більше калорій.

    Цибуля також містить сірковмісні сполуки, які можуть впливати на рівень цукру в крові, допомагаючи покращити чутливість до інсуліну. Це робить цибулю корисною для людей з діабетом і тих, хто стежить за рівнем цукру, оскільки цибуля допомагає стабілізувати глюкозу в крові.

    Таким чином, ріпчаста цибуля — це не лише універсальний продукт у кулінарії, але й джерело цінних поживних речовин, які підтримують здоров’я та допомагають у профілактиці різних захворювань.

  • Кефір

    Кефір — це традиційний кисломолочний напій, відомий своїми пробіотичними властивостями та користю для здоров’я. Його поживна цінність варіюється залежно від жирності. Зазвичай у 100 грамах кефіру міститься близько 2,8-3,3 грама білків, 3,0-3,6 грама вуглеводів та від 0,1 до 3,2 грама жирів (залежно від жирності). Калорійність кефіру складає приблизно 30-60 ккал на 100 грамів, що робить його низькокалорійним напоєм. Кефір має низький глікемічний індекс (близько 15-30) і низьке глікемічне навантаження, що допомагає підтримувати стабільний рівень цукру в крові та робить його корисним для людей, які прагнуть контролювати рівень глюкози.

    Кефір багатий на повноцінні білки, що містять усі необхідні амінокислоти для підтримки здоров’я організму. Ці білки легко засвоюються, що робить кефір корисним джерелом амінокислот для відновлення та підтримки м’язової маси, особливо для тих, хто займається фізичною активністю. Легкість засвоєння також пояснюється ферментами, які виробляють молочнокислі бактерії, що робить його придатним для людей з легкою непереносимістю лактози, оскільки під час ферментації частина лактози руйнується.

    Важливою перевагою кефіру є його багатство пробіотиками — корисними бактеріями, які підтримують здоровий баланс мікрофлори кишківника. Пробіотики, такі як лактобацили та біфідобактерії, покращують травлення, сприяють засвоєнню поживних речовин і зміцнюють імунітет. Вони можуть покращувати обмін речовин та запобігати розмноженню шкідливих бактерій у кишківнику. Кефірні грибки, які беруть участь у процесі ферментації, також містять дріжджі, які синтезують корисні компоненти, покращуючи властивості продукту.

    Кефір є джерелом кальцію та вітаміну D — компонентів, необхідних для міцності кісток і зубів. Кальцій легко засвоюється завдяки присутності лактози та вітаміну D, що посилює його вплив на здоров’я кісткової тканини та знижує ризик остеопорозу. Вітамін D також відіграє важливу роль у роботі імунної системи і допомагає запобігати хронічним запальним захворюванням. Окрім кальцію, кефір містить магній і фосфор, які разом підтримують здоров’я м’язів та нервової системи.

    Кефір також багатий на вітаміни групи B, такі як вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B12 і вітамін B9 (фолієва кислота). Вітамін B2 важливий для підтримки здоров’я шкіри, зору та обміну речовин, допомагаючи перетворювати їжу на енергію. B12 бере участь у синтезі ДНК та підтримує здоров’я нервової системи, особливо важливий для тих, хто не отримує його з м’яса чи рибних продуктів. Фолієва кислота необхідна для кровотворення і особливо корисна для вагітних жінок, адже сприяє правильному розвитку плода.

    Кефір також містить антиоксидантні вітаміни A та E, які захищають клітини від пошкоджень, спричинених окислювальним стресом. Вітамін A покращує зір і підтримує здоров’я шкіри та слизових оболонок. Вітамін E підтримує здоров’я шкіри і є захисним фактором для серцево-судинної системи, покращуючи стан судин і зменшуючи запалення.

    Місткість калію в кефірі також позитивно впливає на організм, регулюючи водно-сольовий баланс та підтримуючи стабільний кров’яний тиск. Калій корисний для серця і нирок, знижуючи ризик гіпертонії та покращуючи роботу м’язів. У поєднанні з магнієм і кальцієм калій також допомагає підтримувати рівновагу електролітів, що особливо важливо при активному способі життя та фізичній активності.

    Крім того, кефір містить невелику кількість поліненасичених жирних кислот, таких як омега-3 і омега-6, які важливі для здоров’я серця і мозку. Ці жирні кислоти сприяють зниженню запалення в організмі та зміцнюють серцево-судинну систему, підтримуючи еластичність судин та запобігаючи накопиченню холестерину.

    Таким чином, кефір — це не лише смачний і освіжаючий напій, а й потужне джерело важливих поживних речовин, включаючи пробіотики, вітаміни та мінерали, які покращують травлення, зміцнюють імунітет, підтримують здоров’я кісток і серцево-судинної системи та сприяють загальному добробуту.

  • Часник

    Часник — це не тільки популярна приправа, але й потужний продукт, який має безліч корисних властивостей завдяки своєму багатому складу. У 100 грамах часнику міститься близько 149 ккал, що робить його досить калорійним продуктом, незважаючи на те, що він зазвичай використовується в невеликих кількостях у їжі. Він переважно складається з вуглеводів, особливо містить сахариди, які дають органічну енергію. Також часник є джерелом безлічі фитонутрієнтів, таких як аліцин, сірковмісні сполуки та антиоксиданти, які роблять його цінним компонентом у харчуванні, що приносить не тільки смак, але й велику користь для здоров’я.

    Часник — це джерело білків, хоча їх там не так багато, близько 6-7 грамів на 100 грамів продукту. Білки часнику включають різні амінокислоти, такі як аланін, глутамінова кислота та серин, які є будівельними блоками для відновлення тканин і підтримки обмінних процесів. Основною амінокислотною сполукою, яка утворюється в часнику при подрібненні, є алліцин, який має яскраво виражену протизапальну, антибактеріальну та антиоксидантну дію. Ця речовина допомагає організму боротися з інфекціями та підтримувати імунну систему.

    Особливість часнику — це наявність у його складі сірковмісних сполук, таких як аліцин і його похідні. Аліцин утворюється при руйнуванні клітинних стінок часнику і має потужний антимікробний та антисептичний ефект, який сприяє знищенню шкідливих бактерій і грибків в організмі. Ці сполуки також допомагають покращити кровообіг, знижувати артеріальний тиск і рівень холестерину, що робить часник корисним продуктом для підтримки серцево-судинної системи. Крім того, часник може знижувати запальні процеси в організмі, покращуючи стан при хронічних захворюваннях.

    Часник також містить вітаміни, такі як вітамін C, вітамін B6 (піридоксин), а також невелику кількість вітаміну B1 (тіамін) і вітаміну B2 (рибофлавін). Вітамін C, відомий своїми антиоксидантними властивостями, допомагає зміцнити імунну систему та захистити клітини від пошкодження вільними радикалами. Вітамін B6 відіграє важливу роль в обміні речовин, підтримує нервову систему та покращує функціонування мозку. Він також допомагає організму ефективно переробляти амінокислоти та виробляти серотонін — гормон гарного настрою.

    Серед мінералів, що містяться в часнику, можна виділити кальцій, магній, фосфор, калій і селен. Кальцій необхідний для зміцнення кісток і зубів, а магній допомагає підтримувати нормальну роботу м’язів і нервової системи. Калій, в свою чергу, регулює водно-сольовий баланс і допомагає підтримувати нормальний рівень кров’яного тиску. Селен, будучи потужним антиоксидантом, відіграє важливу роль у захисті клітин від окислювального стресу та підтримці здоров’я імунної системи.

    Часник також багатий клітковиною, що сприяє нормалізації роботи кишечника, поліпшенню травлення і підтримці здорового рівня холестерину в крові. Клітковина допомагає регулювати рівень цукру в крові, підтримуючи стабільне постачання клітин енергією, а також запобігає виникненню запорів. Крім того, клітковина з часнику сприяє створенню сприятливої мікрофлори в кишечнику, що, в свою чергу, підтримує імунітет і знижує ймовірність запальних захворювань.

    Особливості часнику полягають не лише в його поживних речовинах, але й у його здатності посилювати імунну функцію. Часник має стимулюючий вплив на імунну систему, допомагаючи організму боротися з інфекціями. Він сприяє виведенню токсинів і має противірусну дію, що корисно при простудних захворюваннях. Його вживання в сирому вигляді особливо ефективне в профілактиці простуди та зміцненні організму в період вірусних інфекцій.

    Хоча часник і має безліч корисних властивостей, його слід вживати з обережністю в великих кількостях, оскільки він може викликати подразнення слизової оболонки шлунка і кишечника. Це особливо важливо для людей з проблемами шлунково-кишкового тракту, такими як гастрит або виразка. Часник може бути протипоказаний при прийомі деяких ліків, оскільки він може посилювати або послаблювати їх ефект, особливо при використанні антикоагулянтів.

    Таким чином, часник — це не тільки ароматна приправа, але й продукт з багатим складом, який приносить велику користь для здоров’я завдяки своєму унікальному хімічному складу. Його можна використовувати не тільки як компонент у кулінарії, але й як натуральний засіб для поліпшення здоров’я та профілактики різних захворювань.

  • Мед

    Мед — це натуральний продукт, який має не тільки неповторний смак і аромат, але й безліч корисних властивостей. Його харчова цінність значною мірою залежить від сорту меду, але в середньому на 100 г продукту припадає близько 300-330 калорій. Це досить калорійний продукт, але при цьому він складається переважно з вуглеводів, що складають більше 80% від загального складу. Головними вуглеводами меду є фруктоза та глюкоза, які є природними цукрами й легко засвоюються організмом. Незважаючи на високе вміст вуглеводів, мед має низький глікемічний індекс (ГІ близько 55), що означає, що його споживання викликає більш повільне і стабільне зростання рівня цукру в крові порівняно з іншими джерелами цукру. Це робить мед більш переважним вибором як підсолоджувач у порівнянні з рафінованим цукром, особливо для людей з діабетом або для тих, хто прагне підтримувати стабільний рівень енергії.

    Окрім вуглеводів, мед містить у невеликих кількостях білки (приблизно 0,5-1 г на 100 г), включаючи амінокислоти, такі як гліцин, аспарагін, глутамінова кислота та інші. Амінокислоти в меді важливі для нормалізації обміну речовин, підтримки роботи нервової системи та забезпечення будівельних блоків для синтезу білків в організмі. Однак мед не є значним джерелом білка, тому його споживання не може бути основним джерелом амінокислот.

    Мед також багатий різними вітамінами, зокрема вітамінами групи B, такими як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B3 (ніацин), вітамін B5 (пантотенова кислота) і вітамін B6 (піридоксин), а також вітамін C. Ці вітаміни відіграють ключову роль у нормалізації обміну речовин, підтримці функції нервової системи, покращенні обміну енергії та зміцненні імунної системи. Вітаміни групи B також важливі для підтримки здорової шкіри, волосся та нервових клітин, а вітамін C є потужним антиоксидантом, що підтримує захисні функції організму, загоєння ран і підтримку колагену в шкірі.

    У меді містяться й мінерали, зокрема кальцій, магній, калій, натрій, фосфор, мідь і залізо. Ці мінерали відіграють важливу роль у підтримці нормальної роботи організму. Калій, наприклад, необхідний для нормалізації роботи серцево-судинної системи та підтримання водно-сольового балансу, а магній сприяє нормалізації нервової системи, покращує якість сну та знижує рівень стресу. Кальцій у меді допомагає зміцнювати кістки та зуби, а фосфор і мідь підтримують здоров’я клітин і тканин. Залізо в меді допомагає запобігати анемії, покращуючи транспортування кисню в крові.

    Також у меді містяться органічні кислоти, такі як глюконова кислота та яблучна кислота, які мають корисний вплив на травну систему. Глюконова кислота має антибактеріальні властивості і допомагає нормалізувати мікрофлору кишечника, а яблучна кислота сприяє поліпшенню травлення, стимулюючи вироблення шлункового соку і полегшуючи засвоєння їжі.

    Мед також є відмінним джерелом антиоксидантів. До них належать флавоноїди, фенольні кислоти, а також вітамін C. Ці компоненти допомагають нейтралізувати вільні радикали, які можуть пошкоджувати клітини організму, сприяючи розвитку захворювань, таких як рак, серцево-судинні захворювання та старіння. Флавоноїди в меді, такі як кверцетин і катехіни, мають протизапальні властивості та допомагають знижувати рівень запалень в організмі, що сприяє покращенню загального стану здоров’я та підвищенню імунної активності.

    Мед має протизапальні, антибактеріальні та антисептичні властивості, що робить його корисним для імунної системи. Він може допомогти при лікуванні простудних захворювань, особливо у вигляді чаїв або настоїв з лимоном. Його антисептичні властивості сприяють більш швидкому загоєнню ран і порізів, а також допомагають зменшити запалення в горлі при ангіні або фарингіті. Мед допомагає зменшити кашель, заспокоює подразнені дихальні шляхи та сприяє відхаркуванню.

    Окрім того, мед може бути корисний для підтримки здоров’я серця і судин. Він допомагає знизити рівень "поганого" холестерину (LDL) та покращує баланс ліпідів у крові. Флавоноїди в меді допомагають розслабити судини і покращити кровообіг, що знижує ризик серцево-судинних захворювань, таких як гіпертонія, інфаркт міокарда або інсульт. Водночас мед сприяє покращенню роботи печінки і допомагає виводити токсини з організму.

    Мед також є природним джерелом енергії, що робить його корисним для людей, які ведуть активний спосіб життя. Завдяки високому вмісту вуглеводів, мед може бути використаний як енергетичний продукт, який швидко поповнює запас глюкози в крові, допомагаючи подолати втому та підвищити витривалість. Він також сприяє швидкому відновленню після фізичних навантажень і підтримує рівень цукру в крові на стабільному рівні.

    Не слід забувати, що мед є натуральним продуктом, і його споживання може бути корисним при правильному підході. Він є чудовим замінником рафінованого цукру в раціоні, особливо для людей, які стежать за своїм здоров’ям. Однак важливо враховувати, що мед слід споживати помірковано, оскільки він є висококалорійним продуктом, і його надмірне споживання може призвести до надмірної ваги. Людям, які страждають від алергії на продукти бджільництва, мед слід вживати обережно або повністю виключити з раціону.

    Таким чином, мед — це не тільки смачний і ароматний продукт, але й цілий комплекс корисних речовин, які сприяють підтримці загального здоров’я організму. Його споживання допомагає зміцнити імунну систему, поліпшити травлення, нормалізувати рівень цукру в крові та підтримувати нормальну роботу серцево-судинної системи. Однак важливо пам’ятати про можливі протипоказання і споживати мед з розумом, щоб не перевантажити організм зайвими калоріями або цукрами.

  • Соус соєвий

    Соєвий соус, який широко використовується в кулінарії, має насичений смак і є джерелом корисних нутрієнтів при відносно низькій калорійності. На 100 грамів соєвого соусу припадає близько 50-70 ккал, у ньому практично відсутні жири, вуглеводи становлять лише близько 4-5 грамів, а білки — близько 8 грамів. Глікемічний індекс соєвого соусу низький, оскільки він містить мінімальну кількість вуглеводів, що робить його придатним для людей, які слідкують за рівнем цукру в крові та дотримуються низьковуглеводних дієт. Глікемічне навантаження соусу також незначне, що знижує ризик стрибків інсуліну після його вживання.

    Соєвий соус багатий амінокислотами, оскільки його основою є соя, що пройшла процес ферментації, завдяки чому білки соєвих бобів розщеплюються на вільні амінокислоти. Найбільш значущими амінокислотами у складі є глутамінова кислота, аспарагінова кислота та лейцин, які підтримують функції мозку, беруть участь у синтезі білків та сприяють відновленню тканин. Глутамінова кислота, зокрема, відповідає за умамі-смак соєвого соусу і допомагає покращити травлення, стимулюючи секрецію шлункового соку. Крім того, амінокислоти із соєвого соусу підтримують енергетичний обмін, а також прискорюють відновні процеси в м’язах, що робить його корисним для фізично активних людей.

    Соєвий соус також є джерелом вітамінів групи B, таких як B2 (рибофлавін), B3 (ніацин) та B6. Ці вітаміни відіграють важливу роль в енергетичному обміні та роботі нервової системи, підтримують здоров’я шкіри, волосся та нігтів. Ніацин допомагає покращувати кровообіг і знижувати рівень холестерину в крові, а рибофлавін захищає клітини від окисного стресу, беручи участь у захисті клітин від старіння та пошкоджень.

    Серед мінералів соєвий соус містить невелику кількість заліза, магнію, кальцію та калію, які відіграють ключову роль у підтриманні здоров’я організму. Залізо допомагає насичувати кров киснем і бере участь у виробленні енергії, що сприяє підвищенню витривалості та підтриманню тонусу. Магній покращує функціонування м’язів, знімає нервову напругу та сприяє релаксації, тоді як калій важливий для підтримання нормального кров’яного тиску і водного балансу в клітинах. Кальцій у складі соєвого соусу корисний для кісток та зубів, підтримуючи їх міцність і здоров’я.

    Антиоксиданти, присутні в соєвому соусі, також відіграють важливу роль у підтримці здоров’я. Завдяки процесу ферментації соєвий соус збагачується сполуками, які допомагають знижувати запалення і боротися з окислювальним стресом. Ці антиоксидантні сполуки допомагають захищати клітини від пошкоджень, пов’язаних з впливом вільних радикалів, і можуть знизити ризик хронічних захворювань, включаючи серцево-судинні захворювання і діабет. Соєвий соус також містить поліфеноли, які допомагають зміцнювати стінки судин, покращуючи їх еластичність, і знижують рівень "поганого" холестерину в крові, що позитивно впливає на серцево-судинну систему.

    Однак у складі соєвого соусу міститься значна кількість натрію, який відповідає за його солоний смак. Натрій необхідний для підтримки водно-сольового балансу і роботи нервової системи, проте його надлишок може призводити до підвищення артеріального тиску і затримки рідини в організмі. Для тих, хто намагається знизити споживання солі, рекомендується обирати соєвий соус із низьким вмістом натрію або використовувати його в помірних кількостях.

    Ферментація, якій піддаються соєві боби під час виробництва соусу, також забезпечує продукт корисними ферментами і пробіотиками, які сприяють здоров’ю кишечника і покращують травлення. Пробіотики, присутні в традиційному ферментованому соєвому соусі, підтримують баланс мікрофлори кишечника, що позитивно впливає на імунну систему та загальне самопочуття.

    Соєвий соус також містить невелику кількість жиророзчинних вітамінів, таких як вітамін K, який відіграє ключову роль у згортанні крові та підтриманні здоров’я кісток. Вітамін K також сприяє засвоєнню кальцію, що особливо важливо для підтримання кісткової маси у людей старшого віку.

    Таким чином, соєвий соус, будучи низькокалорійним продуктом із високим вмістом амінокислот, вітамінів і мінералів, надає стравам насичений смак і може позитивно впливати на обмін речовин, травлення та здоров’я судин. При помірному споживанні він сприяє покращенню загального стану організму, проте через високий вміст натрію слід дотримуватися обережності при його додаванні до раціону.

Переглянуті рецепти

    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.