Курячі ніжки зі спаржею в беконі

Курячі ніжки зі спаржею в беконі
При всій простоті приготування така страва здатна порадувати навіть гурманів. Курячі ніжки в беконі завжди виходять особливо соковитими та ніжними. А вже спаржа, яка з кожним роком стає все популярнішою, вже не потребує представлення.

Інгредієнти

ВагаКількість
Курячі ніжки520 г4 шт
Бекон4 ломтика
Спеції та приправи1 ч. л
Оливкова олія15 мл1 ст. л
Прованські трави3 г1 ч. л
Сік лимонний15 мл1 ст. л
Спаржа250 г
Горошок зелений консервований250 г

Приготування

1Натріть курячі ніжки спеціями та обсмажте до золотистості з усіх боків.
2Оберніть кожну смужкою бекону та закріпіть зубочисткою.
3Зріжте тверді частини спаржі і викладіть її у форму з горошком.
4Збризкайте все маслом і лимонним соком, посипте травами та спеціями.
5Зверху викладіть курку і надішліть страву в духовку на 20 хвилин при 180 градусах.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Курячі ніжки

    Курячі ніжки (куряча гомілка) — це поживний і доступний продукт, який є чудовим джерелом високоякісного білка, вітамінів і мінералів. У середньому на 100 грамів продукту припадає близько 185-210 калорій, залежно від способу приготування та наявності шкіри. До складу входить приблизно 18-20 грамів білка, 13-15 грамів жирів і мінімальна кількість вуглеводів. Завдяки цьому куряча гомілка підходить як для спортивного, так і для повсякденного харчування. Глікемічний індекс продукту дорівнює нулю, оскільки вуглеводів у ньому практично немає, а глікемічне навантаження мінімальне, що робить курячі ніжки безпечним продуктом для людей із діабетом або тих, хто контролює рівень цукру в крові.

    Білки, що містяться в курячих ніжках, багаті на всі незамінні амінокислоти, які необхідні для відновлення та зростання м’язових тканин, зміцнення імунної системи та підтримання загального метаболізму. Високий вміст амінокислот, таких як лейцин, ізолейцин та валін, робить цей продукт особливо корисним для людей, які ведуть активний спосіб життя, а також для спортсменів, що потребують відновлення після тренувань. Амінокислоти також важливі для синтезу гормонів та ферментів, що забезпечує нормальне функціонування організму.

    Жири, що містяться в курячих ніжках, включають як насичені, так і ненасичені жирні кислоти. Ненасичені жири, такі як олеїнова кислота, сприяють зниженню рівня "поганого" холестерину (ЛПНЩ) і підвищенню "хорошого" холестерину (ЛПВЩ), що підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Однак значний вміст насичених жирів вимагає поміркованості у вживанні, особливо якщо курячі ніжки готуються зі шкірою, де зосереджена більша частина жиру.

    Курячі ніжки багаті на вітаміни групи B, зокрема вітамін B3 (ніацин), B6 (піридоксин) і B12 (кобаламін). Ніацин бере участь у процесах енергетичного обміну, підтримує здоров’я шкіри та нервової системи. Вітамін B6 необхідний для синтезу нейромедіаторів, які впливають на настрій і когнітивні функції, а також допомагає підтримувати нормальний рівень гомоцистеїну, знижуючи ризик серцево-судинних захворювань. Вітамін B12 відіграє ключову роль у кровотворенні, підтриманні здоров’я нервової системи та синтезі ДНК. Регулярне споживання курячих ніжок може допомогти запобігти дефіциту цих вітамінів, особливо у людей, які дотримуються дієти з низьким вмістом інших джерел B12, таких як яловичина чи риба.

    Мінеральний склад курячих ніжок включає цинк, залізо, фосфор, магній і селен. Цинк необхідний для підтримання імунітету, регенерації тканин та здоров’я шкіри. Залізо, що міститься в легкозасвоюваній формі, допомагає запобігти анемії, покращуючи кисневий обмін в організмі. Фосфор сприяє зміцненню кісток і зубів, а також бере участь у процесах енергетичного метаболізму. Магній підтримує здоров’я нервової системи, сприяє розслабленню м’язів і покращує сон. Селен, виконуючи роль антиоксиданту, захищає клітини від пошкоджень, підтримує роботу щитоподібної залози та сприяє зміцненню імунітету.

    Крім того, курячі ніжки містять невелику кількість вітамінів A і E. Вітамін A підтримує здоров’я очей, зміцнює імунну систему та сприяє відновленню шкіри. Вітамін E захищає клітини від оксидативного стресу, покращує стан шкіри та волосся, а також підтримує здоров’я серцево-судинної системи.

    Курячі ніжки також містять колаген, який особливо корисний при приготуванні бульйонів. Колаген підтримує здоров’я суглобів, зміцнює зв’язки та покращує стан шкіри, волосся і нігтів. Під час приготування на повільному вогні колаген перетворюється на желатин, що позитивно впливає на здоров’я травної системи, сприяючи відновленню слизової оболонки шлунка та кишечника.

    Курячі ніжки універсальні у приготуванні та добре вписуються в різні дієти. Варені або запечені без шкіри вони стають дієтичним продуктом, придатним для низькокалорійних або низьковуглеводних раціонів. Проте смаження чи додавання великої кількості олії збільшують калорійність і вміст насичених жирів, що може звести нанівець їхні корисні властивості.

    Попри очевидну користь, важливо враховувати, що курячі ніжки, як і будь-яка м’ясна продукція, можуть містити залишкові антибіотики чи гормони, якщо птиця вирощувалася в умовах інтенсивного виробництва. Тому за можливості краще обирати органічне м’ясо або продукцію, сертифіковану як натуральна. Також рекомендується уникати надмірного споживання курячих ніжок у смаженому вигляді чи в поєднанні з висококалорійними соусами, щоб мінімізувати негативний вплив на здоров’я.

    Курячі ніжки — це не лише джерело енергії та будівельного матеріалу для організму, а й смачний і поживний продукт, який за правильного приготування та помірного споживання може стати частиною збалансованого і корисного раціону.

  • Бекон

    Бекон — це продукт, приготований зі свинини, який набув популярності завдяки своєму насиченому смаку та ароматному запаху, що виникає під час смаження. Бекон зазвичай має високий вміст жирів і білків, що робить його енергетично насиченим продуктом. У 100 грамах бекону міститься близько 500-600 калорій, залежно від способу приготування та вмісту жиру в продукті. Калорійність може варіюватися, оскільки бекон буває з різним відсотком жиру, однак завжди залишається продуктом з високою енергетичною цінністю. Білки складають близько 20-30 г на 100 г продукту, а жири — 40-50 г, залежно від конкретного сорту бекону.

    Глікемічний індекс бекону можна вважати мінімальним, оскільки в ньому практично відсутні вуглеводи, а це означає, що він не має значного впливу на рівень цукру в крові. Отже, бекон має низьку глікемічну навантаження (ГН). Однак це не робить його ідеальним продуктом для всіх, особливо для людей з діабетом або проблемами з рівнем холестерину, оскільки високий вміст насичених жирів і солі може мати негативний вплив на здоров’я.

    Бекон є хорошим джерелом білка, який необхідний для побудови та відновлення тканин організму, а також для підтримки нормального функціонування м’язів і імунної системи. Білки з бекону мають хорошу біологічну цінність, оскільки містять усі необхідні амінокислоти, включаючи незамінні. Це робить бекон корисним для людей, які потребують високоякісного білка, наприклад, для спортсменів, людей, що займаються фізичною активністю, а також для тих, хто відновлюється після захворювань.

    Один із основних аспектів бекону — це його високий вміст насичених жирів, що робить його продуктом, який не рекомендується вживати в великих кількостях. Насичені жири можуть сприяти підвищенню рівня "поганого" холестерину (ЛПНП) в крові, що збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Однак у беконі також присутні мононенасичені та поліненасичені жири, які корисні для серця і судин, якщо вживати їх у помірних кількостях.

    Окрім жирів і білків, бекон містить кілька важливих вітамінів і мінералів, що робить його більш корисним, ніж просто джерелом калорій. Зокрема, бекон є хорошим джерелом вітамінів групи B, таких як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B3 (ніацин), вітамін B6 (піридоксин) і вітамін B12. Ці вітаміни необхідні для нормального обміну речовин, правильного функціонування нервової системи, а також для підтримки нормального рівня енергії в організмі. Вітамін B12, який міститься в беконі в достатніх кількостях, особливо важливий для здоров’я нервової системи та кровотворення, оскільки він сприяє утворенню червоних кров’яних клітин і покращує функцію мозку.

    Бекон також містить мінерали, такі як залізо, цинк і селен. Залізо, що присутнє в беконі, в основному представлено в гемовій формі, що робить його більш легко засвоюваним організмом. Воно необхідне для утворення гемоглобіну та транспортування кисню по організму, що особливо важливо для запобігання анемії. Цинк відіграє ключову роль у підтримці імунної системи, а селен діє як антиоксидант, захищаючи клітини організму від окислювального стресу та підтримуючи здоров’я шкіри і волосся.

    Однак одним із недоліків бекону є його високий вміст солі, що пов’язано з процесом копчення і консервування. Надмірне споживання солі може призвести до підвищення артеріального тиску і збільшення ризику захворювань серця та нирок. Тому рекомендується вживати бекон у помірних кількостях і стежити за загальним рівнем споживаної солі в їжі.

    В беконі також можуть міститися нітрати і нітрити, які використовуються в процесі його виробництва для збереження кольору та запобігання росту бактерій. Ці речовини можуть бути небезпечними для здоров’я, якщо споживаються у великих кількостях, оскільки вони можуть утворювати нітрозаміни, які мають канцерогенні властивості. Деякі виробники пропонують бекон без додавання нітратів і нітритів, що робить його більш безпечним варіантом.

    На завершення, бекон — це висококалорійний продукт з високою концентрацією жирів і білків, який є хорошим джерелом вітамінів групи B, заліза, цинку і селену. Попри корисні речовини, високий вміст насичених жирів, солі та потенційно шкідливих добавок робить бекон продуктом, який слід вживати з обережністю і в помірних кількостях, особливо людям із захворюваннями серця, нирок і гіпертонією.

  • Оливкова олія

    Оливкова олія – одне з найпоживніших і корисних рослинних масел, відоме своїм сприятливим впливом на здоров’я. У 100 грамах оливкової олії міститься близько 884 калорій, переважно з жирів. Вона майже не містить білків та вуглеводів, а її глікемічний індекс становить 0, оскільки вона не містить вуглеводів і, відповідно, не підвищує рівень цукру в крові, що робить її придатною для людей, які стежать за рівнем глюкози. Основний тип жирів в оливковій олії – це мононенасичені жирні кислоти, насамперед олеїнова кислота, яка складає близько 73% від загального складу. Олеїнова кислота визнана корисною для серцево-судинної системи, оскільки допомагає знижувати рівень поганого холестерину (ЛПНЩ) та підвищувати рівень хорошого холестерину (ЛПВЩ), що знижує ризик серцевих захворювань та атеросклерозу.

    В оливковій олії також містяться поліненасичені жирні кислоти, включаючи омега-3 та омега-6, які важливі для підтримання здоров’я серця та мозку. Омега-3 жирні кислоти мають протизапальний ефект, сприяють зниженню кров’яного тиску та покращують когнітивні функції. Співвідношення омега-6 до омега-3 в оливковій олії є оптимальним, що допомагає підтримувати баланс жирів в організмі, запобігаючи запальним процесам. Окрім того, оливкова олія містить невелику кількість насичених жирів, які важливі для гормонального балансу, хоча їх кількість значно менша, ніж у тваринних жирах, що робить олію легкою для засвоєння і знижує навантаження на травну систему.

    Оливкова олія також є багатим джерелом вітаміну E – потужного антиоксиданту, який захищає клітини від пошкодження вільними радикалами та підтримує здоров’я шкіри, волосся і нігтів. Вітамін E сприяє зміцненню імунної системи і допомагає запобігти передчасному старінню шкіри, підтримуючи її зволоженість і еластичність. Крім того, вітамін E може допомогти в захисті клітин мозку, що знижує ризик нейродегенеративних захворювань. Оливкова олія також містить вітамін K, який необхідний для згортання крові та підтримки кісткової тканини. Вітамін K також важливий для кальцієвого обміну, що робить його корисним для кісток і запобігає ризику переломів.

    Антиоксиданти, такі як фенольні сполуки, відіграють ключову роль у складі оливкової олії, надаючи протизапальну та антибактеріальну дію. Ці сполуки допомагають зменшити запальні процеси в організмі, що корисно при хронічних захворюваннях, таких як артрит. Поліфеноли також захищають від окислення ЛПНЩ (поганого холестерину), що додатково захищає серце і судини від пошкоджень. Флавоноїди та каротиноїди, також присутні в оливковій олії, допомагають покращити зір і захистити клітини від пошкоджень, що робить олію важливим продуктом для профілактики онкологічних захворювань.

    Завдяки високій концентрації корисних жирів оливкова олія допомагає в засвоєнні жиророзчинних вітамінів, таких як вітаміни A, D, E і K, які необхідні для підтримки здоров’я шкіри, зору та кісток. Олія сприяє кращому засвоєнню цих вітамінів, коли використовується в поєднанні з овочами та іншими поживними продуктами. Мононенасичені жири також підтримують рівень цукру в крові, уповільнюючи всмоктування глюкози і запобігаючи різким стрибкам цукру, що корисно для людей з діабетом або схильністю до гіперглікемії.

    В оливковій олії присутні сквален та фітостероли – унікальні рослинні сполуки, які мають пом’якшувальний і протизапальний ефект, корисні для шкіри і волосся, а також допомагають знижувати рівень холестерину. Сквален, зокрема, сприяє захисту шкіри від ультрафіолетового випромінювання та зволоженню, що робить його цінним компонентом для здоров’я шкіри. Фітостероли сприяють зниженню рівня ЛПНЩ, оскільки блокують всмоктування холестерину в кишечнику, що знижує ризик серцево-судинних захворювань.

    Олія також включає коферменти, такі як коензим Q10, який відіграє ключову роль у енергетичному обміні і сприяє виробленню енергії в клітинах. Коензим Q10 має потужний антиоксидантний ефект, який допомагає уповільнити процеси старіння та підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Цей елемент також може допомогти у захисті від окисного стресу і запальних захворювань.

    Регулярне вживання оливкової олії допомагає підтримувати здорову масу тіла та сприяє нормальному метаболізму. Хоча олія є калорійним продуктом, вона сприяє почуттю ситості і допомагає контролювати апетит, що корисно для тих, хто стежить за своєю вагою. Оливкова олія покращує роботу шлунково-кишкового тракту, запобігаючи запорам і покращуючи перистальтику кишечника, а також сприяє росту корисної мікрофлори завдяки вмісту поліфенолів.

    Оливкова олія покращує когнітивні функції та пам’ять завдяки своїм антиоксидантним властивостям і вмісту омега-3 жирних кислот. Дослідження показують, що регулярне вживання олії може допомогти запобігти розвитку нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера, завдяки захисту нейронів від окисного пошкодження.

    На завершення, оливкова олія – це багатий поживними речовинами продукт, що володіє унікальними антиоксидантними і протизапальними властивостями. Вона підтримує здоров’я серця, покращує обмін речовин, сприяє гарному стану шкіри і є важливим елементом у збалансованому раціоні.

  • Сік лимонний

    Лимонний сік — це не лише освіжаючий і ароматний напій, але й продукт з численними корисними властивостями, які зумовлені його багатим складом. У 100 мл лимонного соку міститься близько 22 калорій, що робить його низькокалорійним продуктом, який легко вписується в будь-яку дієту, в тому числі для тих, хто стежить за своєю вагою. Він майже не містить жирів і вуглеводів (менше 1 г вуглеводів на 100 мл) і має низький глікемічний індекс — близько 20-25. Це означає, що лимонний сік не викликає різких стрибків рівня цукру в крові і є безпечним продуктом для людей з діабетом, а також допомагає контролювати рівень глюкози у людей, які прагнуть запобігти розвитку інсулінової резистентності.

    Один із найцінніших компонентів лимонного соку — це вітамін C (аскорбінова кислота). Лимонний сік є одним з найкращих рослинних джерел цього вітаміну. Лише 100 мл соку забезпечать понад 50% добової потреби у вітаміні C. Вітамін C — потужний антиоксидант, який захищає клітини організму від вільних радикалів і оксидативного стресу, підтримує здоров’я шкіри, сприяє синтезу колагену і зміцнює кровоносні судини. Він також відіграє ключову роль у покращенні імунної функції, підвищенні стійкості до інфекцій і прискоренні процесу загоєння ран. Недавні дослідження показують, що вітамін C допомагає скорочувати тривалість простудних захворювань і зменшувати їх симптоми, такі як біль у горлі та нежить.

    Окрім вітаміну C, лимонний сік є гарним джерелом вітамінів групи B, таких як B1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B3 (ніацин) і B5 (пантотенова кислота). Ці вітаміни допомагають нормалізувати обмін речовин, покращують роботу нервової системи, а також сприяють підтриманню нормального рівня енергії і гарного настрою. Вітамін B1 та вітамін B2 беруть участь у процесі перетворення вуглеводів, жирів і білків на енергію, а також допомагають підтримувати здоров’я шкіри та слизових оболонок.

    Лимонний сік також містить невеликі кількості мінералів, таких як калій, магній і кальцій. Калій є важливим елементом для підтримання нормального водно-сольового балансу в організмі, регулює роботу серцево-судинної системи, допомагає нормалізувати тиск і запобігти гіпертонії. Магній, у свою чергу, підтримує здоров’я нервової системи, розслабляє м’язи і сприяє нормалізації сну. Кальцій, який також присутній у лимонному соку, необхідний для здоров’я кісток і зубів, а також бере участь у процесі м’язових скорочень і нервової провідності. Завдяки цьому лимонний сік сприяє зміцненню кісткової тканини і запобігає розвитку остеопорозу.

    Лимонний сік багатий органічними кислотами, серед яких найважливішими є лимонна і яблучна кислоти. Ці кислоти допомагають покращувати травлення, стимулюють вироблення жовчі та активізують перистальтику кишечника. Це корисно для підтримки нормального обміну речовин і запобігання закрепам. Лимонний сік також сприяє детоксикації організму, допомагаючи очищати печінку та виводити токсини. Він стимулює процеси метаболізму, що може сприяти нормалізації ваги та прискоренню процесу спалювання жирів. Лимонна кислота сприяє покращенню засвоєння заліза, особливо рослинного походження, і може допомогти запобігти залізодефіцитній анемії.

    Зазначимо, що в лимонному соку містяться флавоноїди, такі як гесперидин, які володіють антиоксидантними і протизапальними властивостями. Вони допомагають знижувати рівень запалень в організмі, захищають клітини від оксидативного стресу і можуть служити профілактикою серцево-судинних захворювань. Гесперидин допомагає зміцнювати стінки кровоносних судин, покращуючи циркуляцію крові, що сприяє зниженню ризику варикозного розширення вен та інших захворювань, пов’язаних із порушенням кровообігу. Флавоноїди в лимонному соку також сприяють нормалізації рівня холестерину в крові, допомагаючи запобігти розвитку атеросклерозу.

    Лимонний сік також корисний для підтримання нормального рівня pH в організмі, завдяки своїм лужним властивостям. Незважаючи на свою кислу природу, лимонний сік, потрапляючи в організм, надає лужний вплив на кров, що допомагає підтримувати оптимальний рівень кислотно-лужного балансу. Це сприяє покращенню обміну речовин, підвищенню рівня енергії та зниженню втоми. Лужний ефект лимонного соку може також допомогти нейтралізувати надлишок кислоти в організмі, що корисно для людей, які страждають від гастриту або кислотного рефлюксу.

    Крім того, лимонний сік має антисептичні властивості. Він допомагає боротися з бактеріями та вірусами, що робить його корисним для профілактики простудних захворювань. Вітамін C і флавоноїди в складі лимонного соку мають антивірусну активність, що може допомогти прискорити відновлення після захворювань верхніх дихальних шляхів і покращити стан при простудах і грипі.

    Деякі дослідження також показали, що регулярне споживання лимонного соку сприяє покращенню стану шкіри. Він допомагає зменшити запалення, має антибактеріальні властивості і може бути корисним при лікуванні акне. Також лимонний сік допомагає освітлити пігментацію та веснянки, покращуючи загальний тонус і пружність шкіри.

    Не можна не відзначити, що лимонний сік — це відмінний помічник у процесі схуднення. Його регулярне вживання прискорює обмін речовин і сприяє покращенню травлення. Лимонний сік, завдяки своїм сечогінним властивостям, допомагає виводити з організму зайву рідину, що особливо важливо при боротьбі з набряками. У поєднанні з дієтами на основі низькокалорійних продуктів, лимонний сік сприяє прискоренню процесів спалювання жиру і нормалізації ваги.

    Отже, лимонний сік — це не лише смачний і освіжаючий напій, але й потужний натуральний продукт, який приносить значну користь для організму. Він є відмінним джерелом вітаміну C, допомагає підтримувати здоров’я серця, нормалізувати рівень холестерину, сприяє покращенню травлення і обміну речовин, а також володіє протизапальними, антиоксидантними і антисептичними властивостями.

  • Спаржа

    Спаржа – це ніжний і низькокалорійний овоч, який високо цінується за свої корисні властивості та універсальність у кулінарії. У 100 грамах свіжої спаржі міститься лише близько 20 калорій, що робить її чудовим вибором для дієтичного харчування. Основну частину калорійності складають вуглеводи – близько 3,9 г на 100 г, з яких 2,1 г – це харчові волокна. Ці волокна покращують травлення, підтримують здорову мікрофлору кишечника та сприяють зниженню рівня холестерину. Білків у спаржі небагато – 2,2 г, а жирів майже немає – всього 0,1 г. Низький глікемічний індекс (близько 15) та глікемічне навантаження роблять спаржу безпечним продуктом для людей із діабетом або тих, хто контролює рівень цукру в крові.

    У складі спаржі присутня велика кількість вітамінів. Особливо багата вона вітаміном K, який відіграє ключову роль у процесі згортання крові та підтримці здоров’я кісток – у 100 г міститься до 55% від добової норми. Вітамін C сприяє зміцненню імунітету, покращує стан шкіри та підвищує антиоксидантний захист організму. Вітамін A, представлений у формі каротиноїдів, корисний для зору, шкіри та слизових оболонок. Також спаржа є джерелом вітамінів групи B, таких як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B6 та фолієва кислота (вітамін B9). Остання особливо важлива для вагітних жінок, оскільки вона підтримує нормальний розвиток нервової системи плоду.

    Мінеральний склад спаржі також вражає. Калій, який міститься у спаржі в кількості близько 200 мг на 100 г, сприяє нормалізації водно-сольового балансу, регулює артеріальний тиск і підтримує роботу серця. Залізо, що присутнє у спаржі, допомагає у формуванні гемоглобіну, хоча його кількість (0,9 мг) є відносно невеликою. Кальцій та магній зміцнюють кістки, підтримують здоров’я м’язів та нервової системи, а цинк сприяє регенерації тканин і зміцненню імунітету. Присутність фосфору підтримує обмін речовин та здоров’я зубів, а марганець бере участь у ферментативних процесах.

    Серед унікальних компонентів спаржі варто відзначити глутатіон – потужний антиоксидант, який допомагає організму боротися з токсинами та вільними радикалами. Цей компонент може зменшувати запальні процеси, уповільнювати старіння клітин та підтримувати здоров’я печінки. Також у спаржі присутні сапоніни – рослинні сполуки, які мають протизапальні та імуностимулюючі властивості.

    Спаржа багата інуліном – пребіотиком, що стимулює ріст корисних бактерій у кишечнику, таких як біфідобактерії та лактобактерії. Це робить спаржу корисною для здоров’я травної системи, покращуючи її загальний стан та знижуючи ризик запальних захворювань кишечника. Крім того, інулін допомагає регулювати рівень цукру в крові, що особливо цінно для людей із діабетом 2 типу.

    Присутність у спаржі амінокислоти аспарагіну робить її корисною для детоксикації організму, оскільки аспарагін бере участь у виведенні надлишків аміаку та покращує роботу нирок. Також аспарагін сприяє підтримці нервової системи, допомагаючи регулювати процеси збудження та гальмування в нервових клітинах.

    У складі спаржі містяться каротиноїди (лютеїн і зеаксантин), які підтримують здоров’я очей та захищають сітківку від ушкоджень ультрафіолетовим випромінюванням. Антиоксидантні властивості цих сполук можуть знижувати ризик вікової макулодистрофії та катаракти. Також спаржа має сечогінний ефект, що допомагає виводити зайву рідину з організму та зменшувати набряки.

    Ще однією унікальною особливістю спаржі є вміст хлорофілу, який надає їй зелений колір. Хлорофіл покращує процеси загоєння тканин, сприяє нормалізації кровотворення та має антибактеріальну дію. При цьому спаржа практично не містить жирів, холестерину та натрію, що робить її особливо придатною для раціону людей із захворюваннями серцево-судинної системи.

    Спаржа також корисна при регулярних фізичних навантаженнях завдяки вмісту електролітів, таких як калій та магній, які допомагають підтримувати водний баланс та запобігають м’язовим судомам. А низька калорійність дозволяє включати її в раціон для контролю маси тіла. Однак, незважаючи на всю користь, людям із порушенням обміну пуринів або подагрою слід вживати спаржу з обережністю, оскільки у її складі присутня помірна кількість пуринів, які можуть сприяти підвищенню рівня сечової кислоти.

    У кулінарії спаржа універсальна: вона підходить для варіння, тушкування, запікання, додавання в салати та гарніри. Важливо враховувати, що теплова обробка може частково руйнувати вітамін C та фолієву кислоту, тому для максимальної користі рекомендується готувати її на парі або вживати злегка відвареною. Спаржа – це не лише смачний, а й корисний овоч, який при регулярному вживанні може підтримувати загальне здоров’я та добробут.

  • Горошок зелений консервований

    Консервований зелений горошок – це універсальний та поживний продукт, який зберігає багато корисних властивостей свіжого гороху завдяки сучасним технологіям консервування. У 100 грамах продукту міститься близько 50-70 калорій, 4-5 грамів білка, 1 грам жиру та 7-10 грамів вуглеводів, з яких значна частина представлена клітковиною. Глікемічний індекс консервованого горошку варіюється в межах 45-50, що робить його поміркованим за впливом на рівень цукру в крові, а глікемічне навантаження на організм відносно низьке через невеликий вміст вуглеводів у порції.

    Основною цінністю горошку є його вміст рослинного білка, який забезпечує організм необхідними амінокислотами. Хоча рослинні білки не містять повного спектру незамінних амінокислот, комбінація з іншими продуктами, такими як злаки або горіхи, дозволяє компенсувати цей недолік. Білки з горошку особливо цінні для вегетаріанців та веганів, допомагаючи підтримувати м’язову тканину, здоров’я шкіри та нормальне функціонування імунної системи.

    Зелений горошок багатий вітамінами, зокрема вітамінами групи B, такими як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B6 (піридоксин) та фолієвою кислотою (вітамін B9). Ці вітаміни відіграють важливу роль в обміні речовин, підтримці нервової системи, а фолієва кислота особливо важлива для вагітних жінок, оскільки сприяє правильному розвитку плоду. Вітамін K, також міститься в зеленому горошку, підтримує здоров’я кісток, покращує згортання крові та сприяє регенерації тканин.

    Вміст вітаміну С в консервованому горошку дещо нижчий, ніж у свіжому, але він все ж присутній у значних кількостях, сприяючи зміцненню імунітету та захисту клітин від вільних радикалів. Також горошок містить бета-каротин, який в організмі перетворюється на вітамін A, що підтримує зір, здоров’я шкіри та слизових оболонок.

    Мінеральний склад консервованого зеленого горошку включає калій, магній, залізо, фосфор та цинк. Калій допомагає регулювати водно-сольовий баланс, підтримує роботу серця та м’язів. Магній бере участь у процесах енергетичного обміну, покращує стан нервової системи та сприяє розслабленню м’язів. Залізо необхідне для профілактики анемії, а фосфор зміцнює кістки та зуби. Цинк, який міститься в невеликих кількостях, підтримує імунітет та бере участь у загоєнні тканин.

    Однією з переваг зеленого горошку є його високе вміст клітковини, яка покращує травлення, сприяє нормалізації мікрофлори кишечника та допомагає контролювати рівень цукру в крові. Розчинна клітковина сприяє виведенню "поганого" холестерину з організму, знижуючи ризик серцево-судинних захворювань, а нерозчинна стимулює перистальтику кишечника, запобігаючи запорам.

    Також зелений горошок містить антиоксиданти, зокрема флавоноїди, поліфеноли та лютеїн, які захищають клітини організму від окислювального стресу та знижують запалення. Ці сполуки відіграють важливу роль у профілактиці хронічних захворювань, таких як атеросклероз та деякі види раку.

    Однак консервований горошок може мати й деякі недоліки, пов’язані з процесом виробництва. Часто до складу додають сіль для подовження терміну зберігання, що збільшує вміст натрію в продукті. Надмірне споживання натрію може бути небажаним для людей з гіпертонією або захворюваннями нирок. Крім того, деякі виробники додають консервантів та цукор, що знижує загальну корисність продукту. Вибираючи горошок, варто віддавати перевагу варіантам без доданих цукрів та консервантів.

    Технологія консервування дозволяє зберегти в зеленому горошку більшість корисних речовин, але обробка високою температурою може дещо знизити вміст термочутливих вітамінів, таких як вітамін С. Однак продукт залишається цінним джерелом поживних речовин і може використовуватися як гарнір, добавка до салатів, супів або як самостійна страва.

    В цілому, консервований зелений горошок – це зручний та доступний продукт, який поєднує в собі хороший баланс білків, вуглеводів та клітковини, а також багатий вітамінно-мінеральний склад. Його помірне споживання в рамках збалансованого раціону допомагає підтримувати здоров’я серцево-судинної, травної та імунної систем.

Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.