Макаронс з маскарпоне

Макаронс з маскарпоне
Макарон - це популярний французький десерт, який готується на основі мигдального борошна та меренги.

Інгредієнти

ВагаКількість
Цукрова пудра150 г
Борошно мигдальне150 г
Яєчний білок100 г
Барвник харчовий0,5 (½) ч. л
Цукор150 г
Вода40 мл
Сир Маскарпоне250 г
Цукрова пудра
(для крему)
30 г2 ст. л
Ром темний1 ст. л

Приготування

1Змішайте муку|борошно| з пудрою і пересипте в блендер, перекрутіть протягом 30 с.
2Додайте|добавляйте| в борошно з|із| пудрою 50 г білка і розмішайте лопаткою. Поки приберіть убік.
3У сотейник насипте цукор (150 г) та додайте воду. Помішуючи, зваріть сироп.
4У цей же час перелийте в миску 50 г білка, що залишилися, і збийте міксером.
5Температура сиропу має бути приблизно 110-114 градусів. Під час перевірки не торкайтеся щупом термометра дна сотейника, оскільки температура вище. Сироп потрібної температури тонким струмком влийте в білки, що збиваються, намагаючись лити на стінку миски. Якщо влити все відразу, маса може опасти і меренг не вийде. Після того, як буде доданий сироп, збивайте меренг ще пару хвилин, поки не вийде щільна густа маса з піками.
6У миску з меренгою додайте борошно з пудрою та білком, розмішайте лопаткою.
7У процесі замісу додайте барвник. Правильне тісто для макаронс повільно стікатиме з лопатки.
8Перекладіть тісто в кондитерський мішок та відсадіть невеликі порції на силіконовий або тефлоновий килимок. Відсаджувати потрібно у шаховому порядку для кращої циркуляції повітря. Постеліть рушник на стіл і постукайте деком із заготовками кілька разів. Так вийде зайве повітря і згладяться дзьобики на кришечках. Залишіть заготовки підсихати на столі, поки вони не перестануть липнути до пальця. Також можна поставити їх у духовку на 40-50 градусів – тоді це буде швидшим. Як тільки кришечки підсохнуть, запікайте їх за 140 градусів протягом 14-16 хвилин.
9У миску покладіть маскарпоне та збийте його.
10Додайте цукрову пудру та збивайте 30 с.
11Влийте темний ром і ще раз збийте. Ром не можна додавати, якщо серед дегустаторів є діти.
12Перекладіть крем у кондитерський мішок.
13Готовим кришечкам макаронс дайте охолонути на килимку, після чого акуратно відокремте їх. На одну частину нанесіть крем і накрийте другою половинкою.
14Готові макаронс можна пробувати відразу або ж прибрати в холодильник і залишити на ніч.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Борошно мигдальне

    Мигдальна мука — це продукт, що отримується шляхом подрібнення мігдалю в порошок, який зберігає багато корисних властивостей цього горіха. Харчова цінність мигдальної муки відрізняється високою калорійністю, де переважають білки та жири, що робить її чудовим джерелом поживних речовин. Середнє вміст на 100 г продукту становить близько 570 калорій, 20 г білків, 50 г жирів (в тому числі 4 г насичених), 10 г вуглеводів, включаючи 4 г клітковини, а також 4 г цукру.

    Мигдальна мука є цінним джерелом мононенасичених жирів, таких як олеїнова кислота, яка може сприяти покращенню здоров’я серцево-судинної системи, знижуючи рівень "поганого" холестерину (LDL) та підвищуючи рівень "хорошого" холестерину (HDL). Вона також містить велику кількість вітамінів і мінералів. Однією з головних переваг мигдальної муки є її вміст вітаміну E, який є потужним антиоксидантом, що сприяє захисту клітин від окислювального стресу та сповільненню процесів старіння. Вітамін E допомагає поліпшити здоров’я шкіри, зміцнює імунну систему та підтримує нормальне функціонування серцево-судинної системи.

    Окрім вітаміну E, мигдальна мука також містить вітаміни групи B, зокрема вітамін B2 (рибофлавін), який бере участь в енергетичному обміні та підтримує здоров’я шкіри, а також вітамін B3 (ніацин), який допомагає нормалізувати обмін речовин і бере участь у синтезі гормонів та інших біологічних процесах в організмі. Мигдальна мука — гарне джерело магнію, мінералу, який грає ключову роль у підтриманні нормального функціонування нервової системи, м’язів і кісток. Магній допомагає в регулюванні рівня цукру в крові та підтримує нормальний тиск.

    Калій, який також міститься в мигдальній муці, сприяє нормалізації водного балансу в організмі, а також допомагає регулювати артеріальний тиск. Крім того, мука містить кальцій, який необхідний для підтримання здоров’я кісток і зубів, а також важливий для нормального функціонування нервової та м’язової систем. Мигдальна мука також багата залізом, яке грає важливу роль у транспортуванні кисню в крові, а його дефіцит може призвести до анемії.

    Мигдальна мука є гарним джерелом клітковини, яка необхідна для нормалізації травлення, покращення перистальтики кишечника та профілактики запорів. Клітковина допомагає підтримувати рівень цукру в крові в межах норми, що робить продукт корисним для людей з діабетом або тих, хто стежить за рівнем глюкози. Попри те, що вуглеводів у мигдальній муці відносно мало, її низький глікемічний індекс (близько 10) робить її підходящою для дієт, спрямованих на зниження ваги або контроль рівня цукру в крові.

    Особливість мигдальної муки полягає в її високому вмісті амінокислот, які грають важливу роль у рості та відновленні тканин, а також у підтримці імунної системи. Білки, що містяться в мигдальній муці, є повноцінними, тобто містять усі дев’ять незамінних амінокислот, які організм не може синтезувати самостійно і повинен отримувати з їжею. Це робить її корисним продуктом для людей, які дотримуються рослинної дієти або мають підвищену потребу в білку, наприклад, спортсменів.

    Щодо недоліків, то важливо враховувати, що мигдальна мука є висококалорійним продуктом, тому її слід вживати в помірних кількостях, особливо тим, хто стежить за калорійністю раціону. Через високе вміст жиру, вона може не підходити людям, яким потрібно обмежувати споживання жирів за медичними показаннями, наприклад, при захворюваннях печінки або жовчного міхура. Крім того, мигдальна мука може містити сліди глютену, що робить її не найкращою альтернативою для людей з целіакією.

    В цілому, мигдальна мука — це високоцінний продукт, який володіє багатьма корисними властивостями, включаючи підтримку серцево-судинної системи, покращення стану шкіри та підвищення рівня енергії. Її можна використовувати в випічці, десертах і навіть як паніровку або загусник для соусів, що робить її універсальним інгредієнтом для різноманітних страв.

  • Яєчний білок

    Яєчний білок — це надзвичайно корисний і низькокалорійний продукт, який відзначається високим вмістом білка та мінімальною кількістю жиру й вуглеводів, що робить його ідеальним компонентом для дієтичного харчування та спортивних раціонів. У 100 грамах яєчного білка міститься близько 11 грамів білка, а калорійність становить лише 52 ккал. У ньому практично відсутні жири й вуглеводи, а також холестерин, оскільки він знаходиться переважно в жовтку. Глікемічний індекс яєчного білка дорівнює нулю, оскільки в ньому майже немає вуглеводів, і він не викликає коливань рівня цукру в крові, що робить його підходящим для харчування людей з діабетом або при контролі ваги.

    Білок у складі яєчного білка є високоякісним і містить повний спектр незамінних амінокислот, необхідних для росту і відновлення тканин організму, що особливо важливо для спортсменів та людей з активним способом життя. Однією з найбільш важливих амінокислот у яєчному білку є лейцин, який стимулює синтез білка в м’язах і сприяє їх відновленню після фізичних навантажень. Крім того, такі амінокислоти, як ізолейцин і валін, також присутні у значних кількостях і відіграють важливу роль у підтримці м’язової маси та покращенні енергетичного обміну.

    Яєчний білок також містить ряд вітамінів, серед яких основне місце займають вітаміни групи B, особливо рибофлавін (вітамін B2). Рибофлавін сприяє перетворенню їжі в енергію, допомагає підтримувати здоров’я шкіри та зору, а також необхідний для роботи нервової системи. У менших кількостях яєчний білок містить фолат (вітамін B9), який бере участь у синтезі ДНК і рості клітин, що особливо важливо для вагітних жінок. Також присутні невеликі кількості вітаміну D, який, хоч і більше зосереджений у жовтку, все ж допомагає підтримувати здоров’я кісток і імунної системи.

    Серед мінералів у яєчному білку можна виділити магній, калій та натрій. Магній відіграє ключову роль у підтриманні функцій м’язів і нервів, допомагає синтезувати білок і регулювати рівень глюкози в крові. Калій, у свою чергу, необхідний для підтримання водно-сольового балансу, скорочення м’язів і нормалізації артеріального тиску. Натрій у яєчному білку допомагає підтримувати баланс рідини в організмі та бере участь у передачі нервових імпульсів, однак його вміст у білку незначний, що робить цей продукт підходящим для дієт із низьким вмістом солі.

    Яєчний білок — продукт з високою біодоступністю, що означає, що його білок засвоюється організмом практично повністю, забезпечуючи організм усіма необхідними амінокислотами. Це робить його відмінним вибором для відновлення м’язів після тренувань, а також для підтримання білкового балансу у людей, яким необхідно знизити споживання жирів і калорій. Завдяки своїй низькій калорійності та високій ситості яєчний білок допомагає контролювати апетит і сприяє зниженню ваги, тому його часто рекомендують включати в раціон під час схуднення.

    Завдяки відсутності вуглеводів і жирів, яєчний білок не створює навантаження на підшлункову залозу та печінку, що робить його підходящим продуктом для людей із захворюваннями печінки або тих, хто дотримується суворої дієти для зниження ваги. Він також не викликає алергічних реакцій у більшості людей, оскільки основним алергеном яйця є жовток. Це дозволяє використовувати яєчний білок у раціоні навіть у людей з деякими формами алергії на яйця, хоча завжди слід враховувати індивідуальну реакцію.

    Додатковою перевагою яєчного білка є його нейтральний смак, що робить його універсальним інгредієнтом для багатьох страв. Його можна додавати до омлетів, запіканок, десертів, випічки та навіть смузі, щоб збагатити раціон білком без додавання зайвих калорій. Яєчний білок використовується як основа для протеїнових коктейлів та спортивного харчування, а також у лікувальних і відновлювальних дієтах.

    Таким чином, яєчний білок — це незамінне джерело чистого білка, який легко засвоюється, підтримує м’язову масу, регулює обмін речовин і сприяє покращенню загального стану здоров’я.

  • Цукор

    Цукор білий, який отримують із цукрового тростину або буряка, є одним із найбільш поширених джерел вуглеводів у раціоні людини. Склад цукру майже повністю складається з простих вуглеводів, а саме сахарози, яка є дисахаридом, що складається з глюкози та фруктози. Харчова цінність білого цукру представлена головним чином калоріями — на 100 грамів продукту припадає близько 400 кілокалорій. У ньому відсутні вітаміни, мінерали чи клітковина, що робить його джерелом «порожніх» калорій, які не мають суттєвої харчової цінності.

    Цукор, хоча й є висококалорійним продуктом, не містить інших макро- чи мікроелементів, таких як вітаміни, мінерали чи амінокислоти, які є в натуральних продуктах. У цьому сенсі цукор не приносить організму жодної користі в харчовому сенсі, якщо його вживати без інших джерел поживних речовин. Однак цукор важливий як джерело енергії для організму, оскільки глюкоза — його основний компонент — є основним паливом для клітин, особливо для клітин мозку та нервової системи.

    Незважаючи на те, що цукор допомагає швидко відновити енергетичні запаси організму, його споживання в надмірних кількостях може призвести до ряду негативних наслідків для здоров’я. Білий цукор має високий глікемічний індекс (ГІ), який може досягати 65. Це означає, що він швидко підвищує рівень цукру в крові, що призводить до стрибків інсуліну і швидких перепадів енергетичного рівня, викликаючи відчуття втоми та голоду після його споживання. Високий глікемічний індекс цукру також сприяє розвитку інсулінорезистентності, що є одним із факторів ризику розвитку діабету 2 типу.

    Крім того, регулярне і надмірне споживання білого цукру може призвести до ожиріння. Це пов’язано з тим, що цукор сприяє накопиченню жирової тканини, а також порушує обмін речовин. Цукор підвищує рівень тригліцеридів у крові, що є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань, а також порушує нормальне функціонування печінки, сприяючи розвитку жирового гепатозу. Добове споживання цукру також пов’язано з підвищенням ризику виникнення запалень в організмі, що може сприяти розвитку хронічних захворювань, таких як артрит або астма.

    Шкода цукру не обмежується лише його впливом на обмін речовин. Він також може погіршувати стан зубів, сприяючи розвитку карієсу. Цукор стає джерелом їжі для бактерій, які, у свою чергу, виробляють кислоти, що руйнують зубну емаль. Це є однією з основних причин виникнення проблем із зубами при частому споживанні солодких продуктів.

    Крім того, цукор може викликати залежність. Дослідження показали, що споживання цукру викликає викид дофаміну в мозку, що може створювати схожі ефекти з залежністю від наркотичних речовин, таких як нікотин або алкоголь. Таким чином, навіть невеликі кількості цукру можуть стимулювати бажання його більшого споживання, що сприяє розвитку солодкої залежності.

    Є також побоювання, що цукор може мати негативний вплив на психічне здоров’я. Він пов’язаний з підвищенням рівня стресу та тривожності, а також може сприяти погіршенню настрою. Декілька досліджень показали, що регулярне споживання цукру може збільшити ймовірність виникнення депресії та інших розладів психічного здоров’я. Це пов’язано з тим, що цукор впливає на рівень нейротрансмітерів, таких як серотонін, який відіграє ключову роль у регуляції настрою.

    Цукор також завдає шкоди шкірі, сприяючи передчасному старінню. Цей процес називається глікозилюванням, при якому молекули цукру взаємодіють з білками, такими як колаген і еластин, що порушує їхню структуру і призводить до втрати пружності та еластичності шкіри. В результаті це може спричинити передчасні зморшки і погіршення вигляду шкіри.

    Таким чином, незважаючи на те, що цукор є основним джерелом швидких вуглеводів і енергії, його шкода для здоров’я, особливо при надмірному споживанні, важко недооцінити. Він сприяє розвитку безлічі захворювань, включаючи діабет, серцево-судинні захворювання, ожиріння і навіть проблеми з психічним здоров’ям. Обмеження споживання цукру та заміна його більш корисними альтернативами, такими як мед або натуральні підсолоджувачі, може значно покращити здоров’я і допомогти зберегти нормальний рівень енергії та хороше самопочуття.

  • Сир Маскарпоне

    Сир маскарпоне — це м’який вершковий сир, відомий своїм ніжним смаком, кремовою текстурою та високою калорійністю. Він широко використовується в кулінарії, особливо для приготування десертів, таких як тірамісу, а також як основа для соусів, кремів і паст. Харчова цінність маскарпоне свідчить про те, що його слід споживати в помірних кількостях. У 100 грамах продукту міститься приблизно 410–440 кілокалорій, 4–5 г білків, 42–44 г жирів і близько 2–4 г вуглеводів. Глікемічний індекс сиру вкрай низький, майже нульовий, оскільки вміст вуглеводів незначний, а глікемічне навантаження мінімальне. Це робить його безпечним для рівня цукру в крові, але через високу жирність маскарпоне слід включати в раціон з обережністю.

    Основним компонентом маскарпоне є жири, які надають сиру його характерну текстуру та насиченість. Більшість жирів у складі — це насичені жирні кислоти, що при надмірному вживанні можуть підвищувати рівень холестерину в крові. Однак у невеликих кількостях вони відіграють важливу роль у формуванні клітинних мембран і забезпеченні енергією організму. У складі також присутні невеликі кількості моно- та поліненасичених жирних кислот, таких як олеїнова кислота, яка сприяє підтриманню здоров’я серцево-судинної системи, знижуючи рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ).

    Білки маскарпоне мають повноцінний амінокислотний профіль, характерний для молочних продуктів. У складі можна знайти важливі амінокислоти, такі як лейцин, ізолейцин і валін, які підтримують ріст і відновлення м’язової тканини. Однак через низький вміст білків (у порівнянні з твердими сирами) цей продукт не є основним джерелом білка в раціоні.

    Маскарпоне містить низку вітамінів, особливо жиророзчинних. У складі присутній вітамін A, який важливий для здоров’я шкіри, зору та імунної системи. Вітамін D сприяє засвоєнню кальцію та підтриманню здоров’я кісток, а вітамін E виконує антиоксидантну функцію, захищаючи клітини від окислювального стресу. Маскарпоне також містить невелику кількість вітаміну K, необхідного для нормального згортання крові.

    Мінеральний склад маскарпоне включає кальцій, фосфор, натрій і магній. Кальцій у складі сиру сприяє зміцненню кісток і зубів, підтриманню нормального скорочення м’язів і передачі нервових імпульсів. Фосфор додатково зміцнює кісткову тканину та бере участь у метаболізмі енергії. Однак через високий вміст натрію, характерний для більшості молочних продуктів, маскарпоне може бути небажаним для людей із підвищеним артеріальним тиском або хворобами нирок при надмірному вживанні.

    Маскарпоне майже не містить харчових волокон, оскільки його основу складають жири та білки. Через це продукт не сприяє покращенню роботи кишечника, і його вживання варто комбінувати з продуктами, багатими на клітковину, такими як овочі чи цільнозернові продукти. Відсутність значної кількості вуглеводів робить маскарпоне придатним для низьковуглеводних дієт, але його висока жирність обмежує використання в раціоні для зниження ваги.

    У маскарпоне відсутні яскраво виражені антиоксиданти, характерні для рослинних продуктів, але завдяки насиченості жирами він є добрим джерелом енергії, особливо для тих, хто веде активний спосіб життя або потребує підвищеної калорійності. Його кремова текстура робить його універсальним компонентом у кулінарії, дозволяючи додавати продукт як до солодких, так і до солоних страв.

    Оскільки маскарпоне — це продукт, виготовлений зі вершків, його біодоступність висока. Організм добре засвоює жири, білки та жиророзчинні вітаміни, присутні в складі. Однак важливо пам’ятати, що продукт практично не містить заліза, вітамінів групи B і клітковини, тому його краще поєднувати з продуктами, багатими на ці елементи.

    Однією з особливостей маскарпоне є його здатність пом’якшувати смак страв завдяки кремовій текстурі. Це робить його популярним вибором у рецептах, що потребують м’якості та нейтрального смаку. Втім, високий вміст насичених жирів означає, що продукт краще вживати в невеликих кількостях, щоб не перевантажувати організм зайвими калоріями та жирами.

    Загалом, маскарпоне — це продукт, який може бути частиною збалансованого харчування за умови помірного вживання. Він не має виняткових корисних властивостей для здоров’я, але є цінним джерелом енергії, жирів і жиророзчинних вітамінів. Це вишуканий інгредієнт, який додає кулінарним стравам текстурну різноманітність і насиченість.

Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.