Пісні бутерброди з паштетом

Пісні бутерброди з паштетом
Що приготувати на сніданок у піст? Відмінним варіантом будуть пісні бутерброди із паштетом. Це просто, поживно та смачно. Готується паштет із консервованої квасолі з додаванням часнику та смаженої цибулі. Кількість спецій та солі додавайте, орієнтуючись на свій смак.

Інгредієнти

ВагаКількість
Квасоля консервована300 г
Цибуля ріпчаста50 г
Часник10 г2 зубчика
Олія
(без запаху)
15 мл1 ст. л
Перець чорний мелений
Коріандр мелений
Сіль
(за смаком)
Хліб6 кусочков

Приготування

1Цибулю очистіть від лушпиння і дрібно наріжте.
2Викладіть на розігріту сковорідку з олією та обсмажте до золотистого кольору.
3У чашу блендера помістіть консервовану квасолю та смажену цибулю. Подрібніть до однорідної консистенції.
4Додайте сіль, спеції, пропущений через часник і ще раз перемішайте.
5Хліб злегка підрум`яньте на сухій сковороді з обох боків.
6Викладіть ложкою трохи квасоляного паштету на хліб, рівномірно розподіліть.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Квасоля консервована

    Консервована квасоля — це поживний і зручний у використанні продукт, який зберігає більшість корисних властивостей свіжої квасолі. У 100 г консервованої квасолі міститься близько 90–120 ккал, залежно від типу та складу заливки (сіль, цукор або олія). Білки становлять приблизно 7–8 г на 100 г, що робить квасолю чудовим джерелом рослинного білка. Ці білки містять усі незамінні амінокислоти, окрім метіоніну, тому квасолю рекомендується поєднувати із зерновими продуктами, щоб отримати повноцінний білковий склад. Вуглеводів у квасолі близько 16–20 г, переважно це повільно засвоювані складні вуглеводи, які забезпечують тривале відчуття ситості та підтримують стабільний рівень цукру в крові. Глікемічний індекс квасолі низький — близько 30–35, що робить її придатною для людей із діабетом та тих, хто дотримується низьковуглеводної дієти. Глікемічне навантаження порції квасолі також залишається помірним.

    Жирів у квасолі дуже мало, близько 0,5 г на 100 г, що робить її низькокалорійним продуктом, придатним для дієтичного харчування. Незважаючи на низький вміст жирів, квасоля містить корисні рослинні стероли, які сприяють зниженню рівня "поганого" холестерину в крові. Клітковина — одна з головних переваг квасолі. У 100 г міститься близько 5–6 г харчових волокон, які підтримують здоров’я кишечника, нормалізують мікрофлору та запобігають запорам. Розчинна клітковина допомагає знижувати рівень холестерину, а нерозчинна покращує перистальтику кишечника.

    Мінеральний склад квасолі різноманітний. У ній багато калію (близько 300–350 мг на 100 г), який допомагає регулювати водно-сольовий баланс, знижувати артеріальний тиск та підтримувати здоров’я серцево-судинної системи. Магній (40–50 мг) бере участь у роботі нервової системи, сприяє розслабленню м’язів та покращенню якості сну. Фосфор (130–140 мг) необхідний для зміцнення кісток і зубів, а також для нормального обміну речовин. Залізо (2–3 мг) сприяє кровотворенню та підтриманню нормального рівня гемоглобіну, запобігаючи анемії. Цинк і мідь покращують стан шкіри, зміцнюють імунітет і сприяють загоєнню ран. Селен, присутній у невеликих кількостях, має антиоксидантні властивості, захищаючи клітини організму від ушкоджень.

    Квасоля також багата на вітаміни групи B, особливо вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B6 і фолієву кислоту. Тіамін відіграє важливу роль у енергетичному обміні та підтримує роботу нервової системи, рибофлавін необхідний для здоров’я шкіри й зору, а фолієва кислота незамінна для нормального поділу клітин і особливо важлива для вагітних жінок. Невелика кількість вітаміну E в квасолі діє як антиоксидант, підтримуючи здоров’я клітинних мембран.

    Антиоксиданти, такі як поліфеноли, надають квасолі її корисних властивостей. Вони борються зі шкідливими вільними радикалами, знижуючи ризик хронічних захворювань, включно із серцево-судинними та онкологічними. У червоній квасолі, яка часто використовується в консервах, концентрація антиоксидантів вища, ніж у світлих сортах, що робить її особливо корисною для зміцнення здоров’я. Лектини й сапоніни, що містяться в квасолі, мають протизапальні та антибактеріальні властивості, що сприяє зміцненню імунітету.

    Квасоля — чудове джерело аргініну, амінокислоти, яка допомагає покращити кровообіг і підтримує роботу серцево-судинної системи. Ізофлавони, присутні у квасолі, позитивно впливають на гормональний баланс, особливо у жінок у період менопаузи. Ці сполуки також мають властивості натуральних фітоестрогенів, що робить квасолю корисною для підтримання здоров’я кісток і профілактики остеопорозу.

    Для збереження максимальної користі квасолю рекомендується використовувати без надмірно солоної чи олійної заливки. Промивання консервованої квасолі перед використанням знижує вміст солі, що особливо важливо для людей із гіпертонією. Консервована квасоля ідеально підходить для додавання у салати, супи, рагу чи гарніри, доповнюючи страви білками й клітковиною.

    Включення консервованої квасолі до раціону сприяє підтриманню здоров’я серцево-судинної системи, покращенню обміну речовин, зміцненню імунітету та нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту. Її поживна цінність і багатий склад роблять квасолю універсальним продуктом, який може бути корисним як у повсякденному, так і в лікувальному харчуванні.

  • Цибуля ріпчаста

    Ріпчаста цибуля — один з найпопулярніших і найдавніших овочів, який цінують за його унікальні поживні властивості, смакові якості та корисні для здоров’я компоненти. Склад ріпчастої цибулі робить його важливим продуктом у харчуванні, оскільки він містить вітаміни, мінерали, антиоксиданти та біологічно активні речовини, що можуть приносити організму різноманітну користь. У 100 грамах цибулі міститься приблизно 40 ккал, що робить її низькокалорійним продуктом, ідеально придатним для різних дієт. Вона містить мало жирів і білків, але висока частка води та клітковини робить її корисною для травлення та підтримки гідратації. Глікемічний індекс цибулі низький, що дозволяє використовувати її в дієтах для людей із діабетом, оскільки вона не викликає різких коливань рівня цукру в крові.

    Цибуля багата на харчові волокна, які допомагають нормалізувати роботу травної системи та покращують перистальтику кишківника, запобігаючи запорам. Волокна також підтримують мікрофлору кишківника, сприяючи росту корисних бактерій, що позитивно впливає на імунну систему та загальний стан здоров’я. Цибуля містить флавоноїди, такі як кверцетин, який має антиоксидантні та протизапальні властивості. Кверцетин знижує ризик розвитку хронічних захворювань, таких як хвороби серця, діабет і деякі види раку. Ці антиоксиданти нейтралізують вільні радикали та захищають клітини від окисного стресу, який може призвести до старіння та розвитку захворювань.

    Окрім того, ріпчаста цибуля містить вітамін C, який зміцнює імунну систему, підвищує стійкість організму до інфекцій та прискорює загоєння тканин. Вітамін С також підтримує вироблення колагену, що важливий для здоров’я шкіри, зв’язок та судин. Вітамін B6, присутній у цибулі, необхідний для нормального функціонування нервової системи та сприяє синтезу нейромедіаторів, які допомагають регулювати настрій та сон. Фолієва кислота, також присутня в цибулі, корисна для здоров’я серцево-судинної системи та необхідна для нормального розвитку плоду під час вагітності.

    Мінерали, що містяться в ріпчастій цибулі, також важливі для здоров’я. Калій допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск, регулює водно-сольовий баланс та підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Магній сприяє розслабленню м’язів та покращує роботу нервової системи, а також допомагає підтримувати енергетичний обмін. Кальцій і фосфор, що містяться в невеликих кількостях, також відіграють роль у підтримці здоров’я кісток та зубів. Залізо допомагає покращити постачання тканин киснем, підтримуючи енергетичний рівень та імунітет.

    Цибуля відома своїми антибактеріальними та протимікробними властивостями завдяки вмісту сірковмісних сполук, таких як аліцин. Аліцин утворюється при розрізанні або подрібненні цибулі та має антимікробну дію, знищуючи або пригнічуючи ріст бактерій та інших мікроорганізмів. Це робить цибулю корисним продуктом для профілактики інфекцій, а також для зміцнення захисних функцій організму. Також ці сірковмісні сполуки сприяють покращенню кровообігу та можуть знижувати рівень холестерину, сприяючи здоров’ю серця.

    Фітонциди, що містяться в цибулі, мають стимулювальну дію на імунну систему та можуть допомогти в боротьбі із застудою та вірусними захворюваннями. Ці речовини діють як природні антибіотики та особливо корисні в період підвищеної захворюваності. Цибуля також стимулює метаболізм та може сприяти зниженню ваги, оскільки її вживання підсилює термогенез та допомагає спалювати більше калорій.

    Цибуля також містить сірковмісні сполуки, які можуть впливати на рівень цукру в крові, допомагаючи покращити чутливість до інсуліну. Це робить цибулю корисною для людей з діабетом і тих, хто стежить за рівнем цукру, оскільки цибуля допомагає стабілізувати глюкозу в крові.

    Таким чином, ріпчаста цибуля — це не лише універсальний продукт у кулінарії, але й джерело цінних поживних речовин, які підтримують здоров’я та допомагають у профілактиці різних захворювань.

  • Часник

    Часник — це не тільки популярна приправа, але й потужний продукт, який має безліч корисних властивостей завдяки своєму багатому складу. У 100 грамах часнику міститься близько 149 ккал, що робить його досить калорійним продуктом, незважаючи на те, що він зазвичай використовується в невеликих кількостях у їжі. Він переважно складається з вуглеводів, особливо містить сахариди, які дають органічну енергію. Також часник є джерелом безлічі фитонутрієнтів, таких як аліцин, сірковмісні сполуки та антиоксиданти, які роблять його цінним компонентом у харчуванні, що приносить не тільки смак, але й велику користь для здоров’я.

    Часник — це джерело білків, хоча їх там не так багато, близько 6-7 грамів на 100 грамів продукту. Білки часнику включають різні амінокислоти, такі як аланін, глутамінова кислота та серин, які є будівельними блоками для відновлення тканин і підтримки обмінних процесів. Основною амінокислотною сполукою, яка утворюється в часнику при подрібненні, є алліцин, який має яскраво виражену протизапальну, антибактеріальну та антиоксидантну дію. Ця речовина допомагає організму боротися з інфекціями та підтримувати імунну систему.

    Особливість часнику — це наявність у його складі сірковмісних сполук, таких як аліцин і його похідні. Аліцин утворюється при руйнуванні клітинних стінок часнику і має потужний антимікробний та антисептичний ефект, який сприяє знищенню шкідливих бактерій і грибків в організмі. Ці сполуки також допомагають покращити кровообіг, знижувати артеріальний тиск і рівень холестерину, що робить часник корисним продуктом для підтримки серцево-судинної системи. Крім того, часник може знижувати запальні процеси в організмі, покращуючи стан при хронічних захворюваннях.

    Часник також містить вітаміни, такі як вітамін C, вітамін B6 (піридоксин), а також невелику кількість вітаміну B1 (тіамін) і вітаміну B2 (рибофлавін). Вітамін C, відомий своїми антиоксидантними властивостями, допомагає зміцнити імунну систему та захистити клітини від пошкодження вільними радикалами. Вітамін B6 відіграє важливу роль в обміні речовин, підтримує нервову систему та покращує функціонування мозку. Він також допомагає організму ефективно переробляти амінокислоти та виробляти серотонін — гормон гарного настрою.

    Серед мінералів, що містяться в часнику, можна виділити кальцій, магній, фосфор, калій і селен. Кальцій необхідний для зміцнення кісток і зубів, а магній допомагає підтримувати нормальну роботу м’язів і нервової системи. Калій, в свою чергу, регулює водно-сольовий баланс і допомагає підтримувати нормальний рівень кров’яного тиску. Селен, будучи потужним антиоксидантом, відіграє важливу роль у захисті клітин від окислювального стресу та підтримці здоров’я імунної системи.

    Часник також багатий клітковиною, що сприяє нормалізації роботи кишечника, поліпшенню травлення і підтримці здорового рівня холестерину в крові. Клітковина допомагає регулювати рівень цукру в крові, підтримуючи стабільне постачання клітин енергією, а також запобігає виникненню запорів. Крім того, клітковина з часнику сприяє створенню сприятливої мікрофлори в кишечнику, що, в свою чергу, підтримує імунітет і знижує ймовірність запальних захворювань.

    Особливості часнику полягають не лише в його поживних речовинах, але й у його здатності посилювати імунну функцію. Часник має стимулюючий вплив на імунну систему, допомагаючи організму боротися з інфекціями. Він сприяє виведенню токсинів і має противірусну дію, що корисно при простудних захворюваннях. Його вживання в сирому вигляді особливо ефективне в профілактиці простуди та зміцненні організму в період вірусних інфекцій.

    Хоча часник і має безліч корисних властивостей, його слід вживати з обережністю в великих кількостях, оскільки він може викликати подразнення слизової оболонки шлунка і кишечника. Це особливо важливо для людей з проблемами шлунково-кишкового тракту, такими як гастрит або виразка. Часник може бути протипоказаний при прийомі деяких ліків, оскільки він може посилювати або послаблювати їх ефект, особливо при використанні антикоагулянтів.

    Таким чином, часник — це не тільки ароматна приправа, але й продукт з багатим складом, який приносить велику користь для здоров’я завдяки своєму унікальному хімічному складу. Його можна використовувати не тільки як компонент у кулінарії, але й як натуральний засіб для поліпшення здоров’я та профілактики різних захворювань.

  • Сіль

    Сіль — це один з найважливіших компонентів харчування, необхідний для нормальної роботи людського організму. Вона являє собою кристалічне з’єднання, що складається в основному з натрію (Na) та хлору (Cl), які в організмі виконують життєво важливі функції. Найбільш поширеним видом солі є кухонна, або кам’яна, сіль, яка в природі зустрічається у вигляді мінералу. Також існує безліч інших видів солі, таких як морська сіль, кам’яна сіль, гімалайська сіль, морська сіль з додаванням мінералів і навіть сіль з додатками трав і спецій.

    Натрій, основний елемент у складі солі, відіграє ключову роль у підтримці водно-сольового балансу в організмі. Він сприяє утриманню води в організмі і необхідний для нормальної роботи клітин. Натрій допомагає підтримувати правильний кров’яний тиск, регулює об’єм крові і є важливим елементом для передачі нервових імпульсів. Водночас хлор, що також складає сіль, необхідний для нормалізації pH-балансу і допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс в організмі.

    Існує кілька типів солі, які відрізняються за джерелами, методами виробництва та вмістом додаткових мінералів:

    • Кухонна сіль, найбільш поширений вид, очищена від домішок і часто обробляється добавками йоду для профілактики дефіциту йоду в організмі.
    • Морська сіль видобувається шляхом випаровування морської води і зберігає велику кількість мікроелементів, таких як магній, кальцій і калій.
    • Гімалайська сіль, що видобувається з соляних шахт в Пакистані, вважається однією з найчистіших і природних, має рожевий відтінок, який надає присутність заліза.
    • Кам’яна сіль, що видобувається з соляних копалень, також має мінімальну обробку і зберігає природну структуру.

    Однак, незважаючи на те, що сіль необхідна для організму, її споживання повинно бути помірним. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб щоденне споживання солі не перевищувало 5 грамів, що еквівалентно приблизно одній чайній ложці. Цього кількості солі достатньо для задоволення потреб організму в натрії і хлорі. В реальності ж люди часто споживають солі значно більше, що призводить до різних проблем зі здоров’ям. Середнє споживання солі в більшості країн у два рази перевищує рекомендовану норму, що пов’язано з надлишковим вмістом солі в оброблених продуктах і фастфуді.

    Надмірне споживання солі може призвести до низки проблем. Одним з найбільш очевидних наслідків є підвищення артеріального тиску, що значно збільшує ризик розвитку гіпертонії, інсульту та серцево-судинних захворювань. Сіль може також сприяти затримці води в організмі, що призводить до набряків і проблем з нирками. У довгостроковій перспективі надмірне споживання солі може погіршити функцію нирок, підвищити ризик утворення каменів у нирках і розвинути хронічні захворювання сечовивідних шляхів. Хворі гіпертонією та серцево-судинними захворюваннями особливо схильні до шкідливих наслідків надмірного споживання солі.

    Крім того, надмірне споживання солі може впливати на нервову систему. Підвищений вміст натрію в крові може викликати стрес у організмі, що, в свою чергу, може провокувати депресію, тривожність та інші психічні розлади. Це пов’язано з тим, що сіль впливає на обмін речовин у нейронах, змінюючи їх здатність до нормальної роботи. Високий рівень натрію в організмі може також порушити роботу ендокринної системи, вплинути на гормональний баланс і підвищити рівень стресу, що, у свою чергу, може призвести до довгострокових психологічних проблем.

    Ще одним важливим аспектом є зв’язок між надмірним споживанням солі і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Сіль, особливо в великих кількостях, може подразнювати слизову оболонку шлунка, сприяючи розвитку виразки або гастриту. При цьому вона знижує захисні властивості слизової, що робить її більш сприйнятливою до інфекцій і запалень.

    Коли ми говоримо про те, скільки солі потрібно споживати, важливо відзначити, що потреби в натрії можуть дещо варіюватися в залежності від стану здоров’я, віку та рівня фізичної активності. Наприклад, спортсменам, які втрачають більше рідини під час тренувань, може знадобитися більше солі для підтримки балансу рідини в організмі. Також людям з певними захворюваннями, такими як гіпотонія (низький артеріальний тиск) або захворювання нирок, може знадобитися більше солі, однак це завжди повинно контролюватися лікарем.

    Занадто велика кількість солі в їжі може порушити баланс мінералів в організмі. Зокрема, при надто високому рівні натрію збільшується виведення калію, що призводить до гіпокаліємії. Це може викликати слабкість, втому, м’язові спазми і навіть серцеві аритмії. Проблеми з обміном мінералів можуть стати причиною серйозних порушень роботи органів і систем.

    Споживання солі слід контролювати, особливо якщо в раціоні переважають продукти з високим вмістом солі, такі як ковбаси, сири, соління, консерви, а також фастфуд. Важливо стежити за тим, щоб при вживанні таких продуктів компенсувати високий вміст солі іншими джерелами мінералів, такими як свіжі овочі та фрукти, багаті калієм і магнієм. Сіль не повинна бути основним джерелом натрію в раціоні, а скоріше повинна використовуватися як приправа для покращення смаку їжі, але в помірних кількостях.

    Таким чином, сіль є важливим елементом нашого раціону, необхідним для нормального функціонування організму, однак її споживання повинно бути строго контрольованим. Занадто велика кількість солі може призвести до ряду серйозних захворювань, включаючи гіпертонію, захворювання нирок, шлунково-кишкового тракту і порушення в нервовій системі. Слід пам’ятати, що для нормального функціонування організму достатньо помірного споживання солі, і важливо вибирати натуральні і мінімально оброблені види солі, такі як морська сіль або гімалайська сіль, які містять додаткові мікроелементи.

  • Хліб

    Хліб з борошна першого сорту — це один з найпопулярніших продуктів харчування, який є основним джерелом вуглеводів у раціоні багатьох людей. У 100 грамах такого хліба міститься приблизно 250-270 калорій, близько 8-9 грамів білків, 1-2 грами жирів і близько 50-55 грамів вуглеводів. Глікемічний індекс (ГІ) звичайного хліба з борошна першого сорту становить близько 70-75, що вказує на його здатність швидко підвищувати рівень цукру в крові. Це робить хліб досить високоглікемічним продуктом, особливо якщо його вживати в великих кількостях або в складі продуктів з високим вмістом цукру.

    Основна цінність звичайного хліба полягає у вуглеводах, насамперед у крохмалі, який є джерелом швидкої енергії для організму. Однак варто зазначити, що хліб з борошна першого сорту містить мало клітковини, оскільки борошно першого сорту є відносно очищеним, і більша частина клітковини, яка присутня в зерні, видаляється під час виробництва. Це обмежує його користь для травної системи порівняно з цільнозерновими видами хліба. Борошно першого сорту може забезпечувати певну кількість білків, однак їх якість нижча, ніж у продуктів тваринного походження, оскільки в хлібі відсутні всі незамінні амінокислоти в оптимальному співвідношенні. Білки хліба включають такі амінокислоти, як глутамінова кислота та пролін, які важливі для обміну речовин і синтезу білків в організмі.

    Звичайний хліб містить невелику кількість вітамінів групи B, таких як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін) і вітамін B3 (ніацин). Тіамін відіграє важливу роль в обміні вуглеводів, підтримці нервової системи та енергії, в той час як рибофлавін бере участь в обміні речовин клітин і підтримці шкіри, очей та нервової системи. Ніацин допомагає покращити кровообіг і бере участь в обміні речовин. Однак кількість вітамінів групи B в хлібі обмежена, і їх вміст залежить від типу борошна та технологічного процесу.

    Мінеральний склад хліба включає невеликі кількості заліза, магнію та кальцію, але вміст цих елементів в хлібі з борошна першого сорту також невеликий. Залізо важливе для нормального функціонування крові та запобігання анемії, магній підтримує роботу м’язів і нервової системи, а кальцій важливий для здоров’я кісток і зубів. Однак для повноцінного забезпечення організму цими мінералами хліб не є основним джерелом, і для цього необхідно доповнювати раціон іншими продуктами.

    Серед корисних компонентів хліба можна відзначити його роль як джерела вуглеводів, які забезпечують організм енергією, а також певні амінокислоти та мікроелементи, корисні для загального здоров’я. Важливо пам’ятати, що хліб з борошна першого сорту можна поєднувати з продуктами, багатими клітковиною та мікроелементами, щоб покращити його харчову цінність. Наприклад, додавання овочів, білків і корисних жирів у якості гарніру або соусу може компенсувати дефіцит клітковини та мінералів у звичайному хлібі.

    Водночас, високе вміст вуглеводів у хлібі, особливо в поєднанні з його високим глікемічним індексом, може бути не найкращим вибором для людей з діабетом або для тих, хто прагне контролювати рівень цукру в крові. Через високе глікемічне навантаження хліб може викликати різкі стрибки цукру в крові, що негативно впливає на рівень інсуліну і може сприяти накопиченню жиру.

    Хоча хліб з борошна першого сорту не є суперпродуктом з високою концентрацією поживних речовин, він залишається важливим елементом раціону завдяки своїй здатності забезпечити швидке насичення і заряд енергії, а також слугувати основою для більш складних страв. При помірному споживанні, а також поєднанні з іншими джерелами поживних речовин, він може бути частиною збалансованого харчування.

Переглянуті рецепти

    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.