Пісний щавлевий суп

Пісний щавлевий суп
Дотримуєтеся посту? Бережете фігуру? У будь-якому випадку вам знадобиться рецепт пісного щавлевого супу. Вариться така страва дуже швидко, а кількість та асортимент овочів можна змінювати на власний розсуд. Спочатку рекомендую приготувати його так, як це роблю я.

Інгредієнти

ВагаКількість
Цибуля ріпчаста150 г1 шт
Щавель200 г
Селера стебло100 г
Перець чорний4 горошины
Сіль
(за смаком)
Вода2 л
Картопля400 г

Приготування

1Наріжте щавель, селера, очищені картоплю та цибулю.
2Налийте воду в каструлю та доведіть до кипіння. Додайте чорний перець, картопля, селера та цибуля, проваріть 10 хвилин.
3Всипте щавель, посоліть і через 2 хвилини вимкніть вогонь.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Цибуля ріпчаста

    Ріпчаста цибуля — один з найпопулярніших і найдавніших овочів, який цінують за його унікальні поживні властивості, смакові якості та корисні для здоров’я компоненти. Склад ріпчастої цибулі робить його важливим продуктом у харчуванні, оскільки він містить вітаміни, мінерали, антиоксиданти та біологічно активні речовини, що можуть приносити організму різноманітну користь. У 100 грамах цибулі міститься приблизно 40 ккал, що робить її низькокалорійним продуктом, ідеально придатним для різних дієт. Вона містить мало жирів і білків, але висока частка води та клітковини робить її корисною для травлення та підтримки гідратації. Глікемічний індекс цибулі низький, що дозволяє використовувати її в дієтах для людей із діабетом, оскільки вона не викликає різких коливань рівня цукру в крові.

    Цибуля багата на харчові волокна, які допомагають нормалізувати роботу травної системи та покращують перистальтику кишківника, запобігаючи запорам. Волокна також підтримують мікрофлору кишківника, сприяючи росту корисних бактерій, що позитивно впливає на імунну систему та загальний стан здоров’я. Цибуля містить флавоноїди, такі як кверцетин, який має антиоксидантні та протизапальні властивості. Кверцетин знижує ризик розвитку хронічних захворювань, таких як хвороби серця, діабет і деякі види раку. Ці антиоксиданти нейтралізують вільні радикали та захищають клітини від окисного стресу, який може призвести до старіння та розвитку захворювань.

    Окрім того, ріпчаста цибуля містить вітамін C, який зміцнює імунну систему, підвищує стійкість організму до інфекцій та прискорює загоєння тканин. Вітамін С також підтримує вироблення колагену, що важливий для здоров’я шкіри, зв’язок та судин. Вітамін B6, присутній у цибулі, необхідний для нормального функціонування нервової системи та сприяє синтезу нейромедіаторів, які допомагають регулювати настрій та сон. Фолієва кислота, також присутня в цибулі, корисна для здоров’я серцево-судинної системи та необхідна для нормального розвитку плоду під час вагітності.

    Мінерали, що містяться в ріпчастій цибулі, також важливі для здоров’я. Калій допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск, регулює водно-сольовий баланс та підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Магній сприяє розслабленню м’язів та покращує роботу нервової системи, а також допомагає підтримувати енергетичний обмін. Кальцій і фосфор, що містяться в невеликих кількостях, також відіграють роль у підтримці здоров’я кісток та зубів. Залізо допомагає покращити постачання тканин киснем, підтримуючи енергетичний рівень та імунітет.

    Цибуля відома своїми антибактеріальними та протимікробними властивостями завдяки вмісту сірковмісних сполук, таких як аліцин. Аліцин утворюється при розрізанні або подрібненні цибулі та має антимікробну дію, знищуючи або пригнічуючи ріст бактерій та інших мікроорганізмів. Це робить цибулю корисним продуктом для профілактики інфекцій, а також для зміцнення захисних функцій організму. Також ці сірковмісні сполуки сприяють покращенню кровообігу та можуть знижувати рівень холестерину, сприяючи здоров’ю серця.

    Фітонциди, що містяться в цибулі, мають стимулювальну дію на імунну систему та можуть допомогти в боротьбі із застудою та вірусними захворюваннями. Ці речовини діють як природні антибіотики та особливо корисні в період підвищеної захворюваності. Цибуля також стимулює метаболізм та може сприяти зниженню ваги, оскільки її вживання підсилює термогенез та допомагає спалювати більше калорій.

    Цибуля також містить сірковмісні сполуки, які можуть впливати на рівень цукру в крові, допомагаючи покращити чутливість до інсуліну. Це робить цибулю корисною для людей з діабетом і тих, хто стежить за рівнем цукру, оскільки цибуля допомагає стабілізувати глюкозу в крові.

    Таким чином, ріпчаста цибуля — це не лише універсальний продукт у кулінарії, але й джерело цінних поживних речовин, які підтримують здоров’я та допомагають у профілактиці різних захворювань.

  • Щавель

    Щавель — це листова зелена рослина, відома своєю освіжаючою кислотністю та корисними властивостями. Він широко використовується в кулінарії завдяки своєму характерному смаку та багатому складу вітамінів і мінералів. Харчова цінність щавлю досить низька, що робить його ідеальним продуктом для включення в дієти з низьким вмістом калорій. На 100 грамів щавлю припадає близько 22 калорій. Він містить приблизно 2,0 грами білків, 0,3 грама жирів і 4,0 грами вуглеводів. Це робить щавель хорошим вибором для тих, хто хоче додати в раціон низькокалорійний, але поживний інгредієнт.

    Глікемічний індекс (ГІ) щавлю рівний 0, оскільки ця рослина не містить значних кількостей вуглеводів, здатних викликати підвищення рівня цукру в крові. Це робить його підходящим для людей, які страждають від діабету або слідкують за рівнем цукру в організмі. Глікемічне навантаження (ГН) також рівне 0, що підтверджує його нейтральний вплив на рівень глюкози в крові та робить його безпечним для людей, які дотримуються низьковуглеводних дієт або піклуються про свій обмін речовин.

    Щавель багатий на ряд вітамінів, особливо вітамінами A, C та K. Вітамін A, що міститься в щавлі, важливий для підтримання здоров’я зору, а також для нормального функціонування імунної системи та здоров’я шкіри. Вітамін C, своєю чергою, є потужним антиоксидантом, який допомагає захищати клітини від пошкоджень, сприяє зміцненню імунної системи та пришвидшує процеси загоєння. Щавель також є хорошим джерелом вітаміну K, який відіграє ключову роль у згортанні крові та підтриманні здоров’я кісток. Регулярне споживання продуктів, багатих вітаміном K, сприяє покращенню мінеральної щільності кісток та зменшує ризик остеопорозу.

    Мінерали, що містяться в щавлі, такі як кальцій, магній, калій і залізо, також важливі для підтримання здоров’я. Кальцій, який в щавлі присутній в помірних кількостях, необхідний для нормального функціонування кісток і зубів, а також для правильної роботи нервової системи. Магній сприяє розслабленню м’язів, нормалізує роботу серцево-судинної системи та відіграє роль у підтриманні енергетичного обміну в клітинах. Калій допомагає підтримувати водно-сольовий баланс в організмі, сприяє нормалізації артеріального тиску та підтриманню роботи серця. Залізо важливе для кровотворення, воно бере участь у транспортуванні кисню по організму і запобігає розвитку анемії.

    Щавель містить також антиоксиданти, такі як флавоноїди і каротиноїди, які допомагають нейтралізувати шкідливий вплив вільних радикалів, уповільнюючи процеси старіння клітин і знижуючи ризик хронічних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання та рак. Крім того, щавель має антимікробні властивості, що може допомогти у підтриманні здоров’я кишечника і запобіганні інфекціям.

    Щавель є джерелом клітковини, яка необхідна для нормального функціонування травної системи. Клітковина сприяє покращенню перистальтики кишечника, запобігає запорам і сприяє здоров’ю кишечної мікрофлори. Щавель також може допомогти в детоксикації організму, оскільки його компоненти мають здатність виводити токсини та шлаки.

    Незважаючи на всі свої корисні властивості, щавель слід вживати з обережністю в великих кількостях, особливо людям з захворюваннями нирок, оскільки він містить щавлеву кислоту, яка може впливати на рівень кальцію в організмі і сприяти утворенню каменів у нирках. Для людей, схильних до утворення каменів у нирках, рекомендується обмежити споживання щавлю або вживати його в помірних кількостях.

    Щавель також багатий вітамінами групи B, включаючи фолат (вітамін B9), який відіграє важливу роль в нормалізації обміну речовин, синтезі ДНК та клітинному поділі, що особливо важливо в періоди активного росту і розвитку. Вітаміни групи B допомагають підтримувати здоров’я нервової системи, регулюють рівень енергії і допомагають організму справлятися зі стресом.

    Підсумовуючи все це, щавель є відмінним доповненням до раціону, володіючи безліччю корисних властивостей. Він багатий вітамінами, мінералами, клітковиною та антиоксидантами, які підтримують здоров’я імунної системи, кісток, серця та травлення. Незважаючи на це, його слід вживати з урахуванням поміркованості, особливо якщо у людини є схильність до захворювань нирок. Включення щавлю в раціон дозволяє додати смак і поживну цінність у страви, при цьому не збільшуючи калорійність їжі.

  • Селера стебло

    Стебла селери — це продукт з низькою калорійністю і високою поживною цінністю, багатий на вітаміни, мінерали, антиоксиданти та клітковину. Калорійність селери становить приблизно 16 калорій на 100 грамів, а вміст жирів і вуглеводів дуже низький. Білка в ній також небагато, що робить селеру легкою для травлення і підходящою для дієт з низьким вмістом калорій. Глікемічний індекс селери дуже низький, тому її вживання майже не впливає на рівень цукру в крові, а глікемічне навантаження становить лише 1, що робить селеру чудовим продуктом для людей, які контролюють рівень глюкози, та для тих, хто прагне схуднути.

    Однією з головних переваг селери є її висока концентрація антиоксидантів, таких як флавоноїди, фенольні кислоти та вітамін C, які захищають клітини організму від впливу вільних радикалів і знижують запальні процеси. Селера також є джерелом вітаміну K, який відіграє важливу роль у згортанні крові та підтримці здоров’я кісток. Вітамін K необхідний для синтезу білків, відповідальних за правильне засвоєння кальцію, що особливо важливо для людей, які турбуються про профілактику остеопорозу.

    Селера також містить вітамін A та провітамін бета-каротин, які підтримують здоров’я очей, імунну систему та стан шкіри. Наявність вітаміну A допомагає захищати слизові оболонки, покращує зір у сутінках і відіграє важливу роль у регенерації клітин. Вітаміни групи B, такі як фолат (вітамін B9), а також невеликі кількості вітамінів B1, B2 та B6, у селері сприяють нормалізації обміну речовин, підтримують нервову систему та беруть участь у кровотворенні. Особливо важливий фолат для вагітних, оскільки він допомагає запобігти вродженим дефектам нервової трубки у плода.

    Мінеральний склад стебел селери включає калій, кальцій, магній і невелику кількість заліза. Калій допомагає підтримувати водно-сольовий баланс в організмі, бере участь у скороченні м’язів та підтриманні здорового тиску. Кальцій і магній важливі для здоров’я кісток, нервової системи та м’язової активності. Магній також підтримує нормальний ритм серця та сприяє зниженню стресу. Залізо, хоча його в селері небагато, допомагає підтримувати рівень гемоглобіну, що особливо важливо для людей з анемією або тих, хто дотримується рослинної дієти.

    Особливість селери — це високий вміст харчових волокон, які допомагають покращити травлення, знижуючи ризик запорів і нормалізуючи роботу кишківника. Клітковина допомагає довше відчувати ситість і може сприяти зниженню рівня холестерину в крові, оскільки розчинна клітковина зв’язує його у шлунково-кишковому тракті. Таким чином, селера корисна для підтримки здоров’я серцево-судинної системи та може допомогти знизити ризик атеросклерозу.

    Ефірні олії у складі селери, такі як лімонен і миристицин, не тільки надають їй характерний аромат, але й сприяють очищенню організму. Ці сполуки мають м’який діуретичний ефект, допомагаючи виводити надлишок рідини та солей, а також можуть знижувати запальні процеси в організмі. Деякі дослідження також вказують на антимікробні властивості компонентів селери, які можуть допомагати організму боротися з інфекціями.

    Селера також є джерелом хімічних сполук, відомих як фталіди, які, як вважається, допомагають знижувати рівень стресу та артеріального тиску, розслабляючи гладкі м’язи судин. Завдяки цьому селера може бути корисною для людей, які страждають на гіпертонію або схильні до нервової напруги. Селера також містить природні нітрати, які покращують кровообіг і можуть бути корисними для спортивної витривалості, сприяючи збільшенню доставки кисню до тканин.

    Також селера підтримує печінку в її функції детоксикації, допомагаючи їй виводити токсини з організму. Регулярне вживання селери може покращити обмін речовин, зменшити запальні процеси і сприяти загальному зміцненню імунної системи. У народній медицині селеру іноді використовують для підтримки здоров’я суглобів, оскільки її антиоксидантні та протизапальні властивості можуть допомагати при таких станах, як артрит.

    Загалом, стебла селери — це багатофункціональний і поживний продукт, який підходить як для дієтичного, так і для загального здорового харчування. Селеру можна використовувати як у свіжому вигляді, додаючи її у салати та смузі, так і у готових стравах, як-от супи чи тушковані страви, не втрачаючи при цьому її цінних властивостей.

  • Сіль

    Сіль — це один з найважливіших компонентів харчування, необхідний для нормальної роботи людського організму. Вона являє собою кристалічне з’єднання, що складається в основному з натрію (Na) та хлору (Cl), які в організмі виконують життєво важливі функції. Найбільш поширеним видом солі є кухонна, або кам’яна, сіль, яка в природі зустрічається у вигляді мінералу. Також існує безліч інших видів солі, таких як морська сіль, кам’яна сіль, гімалайська сіль, морська сіль з додаванням мінералів і навіть сіль з додатками трав і спецій.

    Натрій, основний елемент у складі солі, відіграє ключову роль у підтримці водно-сольового балансу в організмі. Він сприяє утриманню води в організмі і необхідний для нормальної роботи клітин. Натрій допомагає підтримувати правильний кров’яний тиск, регулює об’єм крові і є важливим елементом для передачі нервових імпульсів. Водночас хлор, що також складає сіль, необхідний для нормалізації pH-балансу і допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс в організмі.

    Існує кілька типів солі, які відрізняються за джерелами, методами виробництва та вмістом додаткових мінералів:

    • Кухонна сіль, найбільш поширений вид, очищена від домішок і часто обробляється добавками йоду для профілактики дефіциту йоду в організмі.
    • Морська сіль видобувається шляхом випаровування морської води і зберігає велику кількість мікроелементів, таких як магній, кальцій і калій.
    • Гімалайська сіль, що видобувається з соляних шахт в Пакистані, вважається однією з найчистіших і природних, має рожевий відтінок, який надає присутність заліза.
    • Кам’яна сіль, що видобувається з соляних копалень, також має мінімальну обробку і зберігає природну структуру.

    Однак, незважаючи на те, що сіль необхідна для організму, її споживання повинно бути помірним. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб щоденне споживання солі не перевищувало 5 грамів, що еквівалентно приблизно одній чайній ложці. Цього кількості солі достатньо для задоволення потреб організму в натрії і хлорі. В реальності ж люди часто споживають солі значно більше, що призводить до різних проблем зі здоров’ям. Середнє споживання солі в більшості країн у два рази перевищує рекомендовану норму, що пов’язано з надлишковим вмістом солі в оброблених продуктах і фастфуді.

    Надмірне споживання солі може призвести до низки проблем. Одним з найбільш очевидних наслідків є підвищення артеріального тиску, що значно збільшує ризик розвитку гіпертонії, інсульту та серцево-судинних захворювань. Сіль може також сприяти затримці води в організмі, що призводить до набряків і проблем з нирками. У довгостроковій перспективі надмірне споживання солі може погіршити функцію нирок, підвищити ризик утворення каменів у нирках і розвинути хронічні захворювання сечовивідних шляхів. Хворі гіпертонією та серцево-судинними захворюваннями особливо схильні до шкідливих наслідків надмірного споживання солі.

    Крім того, надмірне споживання солі може впливати на нервову систему. Підвищений вміст натрію в крові може викликати стрес у організмі, що, в свою чергу, може провокувати депресію, тривожність та інші психічні розлади. Це пов’язано з тим, що сіль впливає на обмін речовин у нейронах, змінюючи їх здатність до нормальної роботи. Високий рівень натрію в організмі може також порушити роботу ендокринної системи, вплинути на гормональний баланс і підвищити рівень стресу, що, у свою чергу, може призвести до довгострокових психологічних проблем.

    Ще одним важливим аспектом є зв’язок між надмірним споживанням солі і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Сіль, особливо в великих кількостях, може подразнювати слизову оболонку шлунка, сприяючи розвитку виразки або гастриту. При цьому вона знижує захисні властивості слизової, що робить її більш сприйнятливою до інфекцій і запалень.

    Коли ми говоримо про те, скільки солі потрібно споживати, важливо відзначити, що потреби в натрії можуть дещо варіюватися в залежності від стану здоров’я, віку та рівня фізичної активності. Наприклад, спортсменам, які втрачають більше рідини під час тренувань, може знадобитися більше солі для підтримки балансу рідини в організмі. Також людям з певними захворюваннями, такими як гіпотонія (низький артеріальний тиск) або захворювання нирок, може знадобитися більше солі, однак це завжди повинно контролюватися лікарем.

    Занадто велика кількість солі в їжі може порушити баланс мінералів в організмі. Зокрема, при надто високому рівні натрію збільшується виведення калію, що призводить до гіпокаліємії. Це може викликати слабкість, втому, м’язові спазми і навіть серцеві аритмії. Проблеми з обміном мінералів можуть стати причиною серйозних порушень роботи органів і систем.

    Споживання солі слід контролювати, особливо якщо в раціоні переважають продукти з високим вмістом солі, такі як ковбаси, сири, соління, консерви, а також фастфуд. Важливо стежити за тим, щоб при вживанні таких продуктів компенсувати високий вміст солі іншими джерелами мінералів, такими як свіжі овочі та фрукти, багаті калієм і магнієм. Сіль не повинна бути основним джерелом натрію в раціоні, а скоріше повинна використовуватися як приправа для покращення смаку їжі, але в помірних кількостях.

    Таким чином, сіль є важливим елементом нашого раціону, необхідним для нормального функціонування організму, однак її споживання повинно бути строго контрольованим. Занадто велика кількість солі може призвести до ряду серйозних захворювань, включаючи гіпертонію, захворювання нирок, шлунково-кишкового тракту і порушення в нервовій системі. Слід пам’ятати, що для нормального функціонування організму достатньо помірного споживання солі, і важливо вибирати натуральні і мінімально оброблені види солі, такі як морська сіль або гімалайська сіль, які містять додаткові мікроелементи.

  • Картопля

    Картопля — це багатий поживними речовинами і низькокалорійний продукт, який займає важливе місце в раціоні завдяки широкому спектру корисних речовин. На 100 грамів сирої картоплі припадає близько 77 калорій, що робить її досить ситним продуктом для включення в страви, допомагаючи зберігати енергію на тривалий час. Основні поживні речовини в картоплі — це вуглеводи, представлені переважно крохмалем, який повільно перетравлюється і сприяє стабільному рівню цукру в крові. Картопля також містить невелику кількість білків та жирів. Завдяки низькому глікемічному індексу (близько 50–60, залежно від способу приготування), картопля забезпечує стабільне і повільне вивільнення енергії, що робить її підходящим продуктом для людей, які слідкують за рівнем цукру в крові.

    Картопля є джерелом вітаміну C, що є досить незвичним для коренеплодів. Цей вітамін важливий для підтримання імунної системи, захисту клітин від пошкоджень вільними радикалами та допомагає в синтезі колагену, зміцнюючи шкіру, судини і тканини. Вітамін C також сприяє засвоєнню заліза, що робить картоплю корисною для профілактики анемії, особливо якщо її вживати з іншими продуктами, багатими на залізо. У картоплі також присутній вітамін B6, необхідний для метаболізму білків і вуглеводів, який допомагає нервовій системі працювати стабільно, а також бере участь у виробленні серотоніну, який впливає на настрій і сон.

    Серед мінералів у картоплі присутня значна кількість калію — одного з ключових електролітів, необхідних для нормальної роботи серця і нервової системи. Калій також підтримує нормальний кров’яний тиск, допомагаючи організму виводити надлишок натрію та знижуючи навантаження на серцево-судинну систему. Магній, що міститься в картоплі, важливий для м’язів і нервів, також сприяє міцності кісток і підтримує імунітет. Крім цього, у картоплі присутнє залізо, яке підтримує рівень гемоглобіну та сприяє транспортуванню кисню по організму, запобігаючи втомі та покращуючи фізичну витривалість.

    Картопля багата на клітковину, особливо якщо вживати її зі шкіркою. Клітковина допомагає нормалізувати роботу кишківника, покращує травлення і сприяє зниженню рівня холестерину. Розчинна клітковина, що міститься в картоплі, допомагає уповільнити засвоєння цукру, що корисно для регуляції рівня глюкози в крові. Нерозчинна клітковина покращує перистальтику кишківника і допомагає підтримувати регулярність травлення, що позитивно впливає на здоров’я мікрофлори та може сприяти зниженню запальних процесів у кишківнику.

    Серед інших корисних речовин у картоплі є антиоксиданти, такі як каротиноїди і флавоноїди, що допомагають боротися з оксидативним стресом і уповільнюють процеси старіння клітин. Антиоксиданти також захищають організм від хронічних захворювань, таких як серцево-судинні та запальні захворювання. Амінокислоти, що містяться в картоплі, сприяють регенерації тканин і зміцненню м’язів. Ці сполуки допомагають відновлювати організм після фізичних навантажень і підтримують метаболічні процеси.

    Картопля також містить невелику кількість поліненасичених жирів, включаючи омега-3 і омега-6 жирні кислоти, які необхідні для здоров’я серця і мозку. Хоча вміст цих жирів незначний, їхня наявність разом з іншими поживними речовинами робить картоплю корисним продуктом у збалансованому раціоні. Омега-3 жирні кислоти допомагають підтримувати рівень холестерину і запобігають запальним процесам в організмі, тоді як омега-6 жирні кислоти покращують стан шкіри і волосся.

    Важливою перевагою картоплі є те, що її поживна цінність може зберігатися навіть після приготування, особливо якщо її готувати зі шкіркою і уникати додавання великої кількості жиру. Варіння, запікання та приготування на парі допомагають зберегти вітаміни і мінерали, роблячи картоплю корисним і смачним доповненням до різних страв. Картопляні страви, приготовлені з мінімальною обробкою, мають високий вміст клітковини та антиоксидантів, що робить їх поживними і легкими для засвоєння.

    Картопля містить сапоніни — природні сполуки, які можуть мати як позитивний, так і негативний вплив. У невеликих кількостях вони допомагають знижувати рівень холестерину і мають протизапальний ефект, однак надмірне споживання сапонінів може подразнювати слизову оболонку кишківника, тому важливо не зловживати великою кількістю картоплі, особливо в сирому вигляді.

    Картопля може вважатися універсальним джерелом енергії і корисних речовин, підходящим для всіх вікових груп і дієт. Цей продукт відіграє важливу роль у підтриманні здоров’я і життєвої енергії завдяки високому вмісту вітамінів, мінералів та антиоксидантів. Включення картоплі в раціон здатне зміцнити імунітет, покращити обмін речовин і підтримати здоров’я серця, роблячи її важливою частиною здорового харчування.

Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.