Шпроти — це популярний продукт, що являє собою консервовану рибу, найчастіше приготовлену в рослинній олії з додаванням солі та спецій. Це калорійний і поживний інгредієнт, який характеризується високим вмістом білків і жирів. Калорійність шпрот становить приблизно 250–350 ккал на 100 грамів, залежно від марки та кількості олії. У шпротах міститься близько 17–20 г білка на 100 грамів, що робить їх чудовим джерелом повноцінного білка, який включає всі необхідні організму амінокислоти. Жири становлять близько 18–24 г, значна частина яких представлена корисними ненасиченими жирними кислотами, такими як омега-3.
Шпроти практично не містять вуглеводів, тому їх глікемічний індекс (ГІ) дорівнює 0. Відповідно, вони не спричиняють підвищення рівня цукру в крові, а глікемічне навантаження (ГН) також дорівнює 0. Це робить продукт придатним для раціону людей із діабетом або тих, хто дотримується низьковуглеводної дієти. Однак через високий вміст жирів шпроти не слід споживати у великих кількостях тим, хто прагне знизити калорійність раціону.
Жири в шпротах, зокрема омега-3 жирні кислоти (ейкозапентаєнова та докозагексаєнова), позитивно впливають на здоров’я серцево-судинної системи, сприяють зниженню рівня «поганого» холестерину (ЛПНЩ) і запобігають утворенню атеросклеротичних бляшок. Омега-3 також підтримують здоров’я мозку, покращуючи когнітивні функції та знижуючи ризик депресії. Жиророзчинні вітаміни, такі як A, D і E, які накопичуються в олії та тканинах риби, відіграють важливу роль у підтримці зору, зміцненні кісток і захисті клітин від окислювального стресу.
Вітамін D, якого в шпротах міститься до 20 мкг на 100 грамів, необхідний для правильного засвоєння кальцію та фосфору, що важливо для здоров’я кісток і зубів. Вітамін A підтримує здоров’я очей, шкіри та слизових оболонок, а вітамін E є потужним антиоксидантом, що захищає клітини від ушкоджень вільними радикалами.
Мінеральний склад шпрот також багатий і різноманітний. Продукт містить значну кількість фосфору, який бере участь у формуванні кісткової тканини та підтримці енергетичного обміну. Кальцій, особливо з кісток риби, сприяє зміцненню зубів і кісток. Магній, що присутній у невеликій кількості, підтримує роботу нервової системи та м’язів, а калій допомагає регулювати кров’яний тиск і водно-сольовий баланс. Залізо, якого в шпротах приблизно 1 мг на 100 грамів, необхідне для синтезу гемоглобіну та запобігання анемії.
Шпроти також є джерелом йоду, який підтримує функцію щитоподібної залози, і селену, що має антиоксидантні властивості й необхідний для імунної системи. У складі є цинк, важливий для регенерації тканин, підтримки здоров’я шкіри та синтезу гормонів. Крім того, невелика кількість міді сприяє здоров’ю сполучних тканин і нервової системи.
Білки шпрот легко засвоюються організмом і містять усі незамінні амінокислоти, зокрема лізин, необхідний для росту тканин, і триптофан, що бере участь у синтезі серотоніну — «гормону щастя». Це робить шпроти корисними для підтримки загального тонусу організму та зміцнення імунітету.
Варто враховувати, що шпроти зазвичай містять значну кількість солі, приблизно 1–2 г на 100 грамів, що може бути проблемою для людей із гіпертонією або захворюваннями нирок. Тому рекомендується вживати їх у помірних кількостях і враховувати загальний рівень споживання солі в раціоні. Також слід пам’ятати, що консервування з додаванням олії збільшує калорійність продукту, що робить його менш придатним для тих, хто дотримується низькокалорійної дієти.
Варто враховувати, що консерванти та інші добавки, які використовуються у процесі виробництва, можуть знижувати корисні властивості продукту. Обираючи шпроти, важливо звертати увагу на їхній склад, віддаючи перевагу продуктам без штучних добавок і надмірної кількості олії.
Загалом шпроти — це поживний продукт, який може стати цінним доповненням до збалансованого раціону за умови помірного вживання. Вони забезпечують організм високоякісним білком, корисними жирами, вітамінами та мінералами, підтримуючи здоров’я серця, кісток, шкіри та нервової системи. Однак через високу калорійність і вміст солі шпроти краще вживати як частину різноманітного раціону, не зловживаючи їхньою кількістю.