Пшенична каша з вершками та полуницею

Пшенична каша з вершками та полуницею
Всім любителям ніжних кремових каш присвячується! Пшенична каша з вершками і полуницею - це не очевидне рішення. Але буде настільки смачно, що ви не зможете відмовитись. Для веганського варіанта візьміть кокосові вершки.

Інгредієнти

ВагаКількість
Крупа пшенична180 г1 ст
Вода300 мл1,5 ст
Вершки 35%300 мл1,5 ст
Полуниця120 г
Мигдаль32 г0,2 (⅕) ст
Цукор5 г1 ч. л
Цукор ванільний5 г1 ч. л

Приготування

1Закип`ятіть воду, додайте промиту крупу і варіть 5 хвилин|мінути|, помішуючи.
2Влийте вершки, додайте цукор, перемішайте і варіть кашу до готовності.
3Додайте|добавляйте| нарізану полуницю і прикрасьте все рубаним мигдалем.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Крупа пшенична

    Крупа пшенична, особливо в приготованому вигляді, є цінним джерелом вуглеводів і має помірну калорійність, яка становить близько 100–120 калорій на 100 грамів готового продукту. Її харчова цінність включає приблизно 3–4 грами білка, 0,5–1 грам жиру і 20–25 грамів вуглеводів. Глікемічний індекс пшеничної крупи варіюється в межах 40–50, що вказує на середню здатність продукту підвищувати рівень цукру в крові. Це робить пшеничну крупу хорошим варіантом для людей з нормалізованим рівнем цукру, однак при діабеті її споживання потрібно контролювати з урахуванням загального навантаження вуглеводами.

    Основний компонент пшеничної крупи — це вуглеводи, представлені переважно крохмалем, який забезпечує організм необхідною енергією. При цьому завдяки низькому вмісту жиру та відносно невеликій кількості клітковини, пшенична крупа не є продуктом з високою харчовою цінністю з точки зору жирів, що робить її легкою для переварювання і засвоєння. Вона добре засвоюється і не перевантажує травну систему.

    Пшенична крупа є джерелом вітамінів групи B, таких як вітамін B1 (тіамін), вітамін B3 (ніацин), вітамін B6 (піридоксин), а також фолієвої кислоти (B9). Вітаміни групи B відіграють важливу роль в обміні речовин, підтримують здоров’я нервової системи, допомагають перетворювати вуглеводи на енергію і беруть участь у нормалізації роботи серцево-судинної системи. Наприклад, тіамін сприяє нормалізації роботи нервових клітин і обміну вуглеводів, а ніацин допомагає знижувати рівень холестерину в крові та покращувати стан судин. Фолієва кислота важлива для синтезу ДНК, підтримання здоров’я клітин, а також для нормального функціонування серця.

    Мінеральний склад пшеничної крупи включає важливі мікроелементи, такі як магній, фосфор, калій, залізо та цинк. Магній відіграє ключову роль у підтримці нормального функціонування серцево-судинної системи, а також бере участь у синтезі білків і підтримці рівня цукру в крові. Фосфор необхідний для здоров’я кісток і зубів, а також для нормальної роботи клітин. Калій допомагає регулювати водно-сольовий баланс в організмі і підтримує нормальний артеріальний тиск. Залізо з пшеничної крупи підтримує рівень гемоглобіну в крові, запобігаючи анемії, а цинк важливий для імунної функції та загоєння тканин. Однак вміст цих мікроелементів у пшеничній крупі не є особливо високим, і для отримання значних доз цих речовин необхідні додаткові джерела в раціоні.

    Однією з переваг пшеничної крупи є наявність клітковини, яка сприяє нормалізації роботи кишечника і поліпшенню травлення. Приготована пшенична крупа містить близько 1–2 грамів клітковини на 100 грамів продукту. Клітковина допомагає підтримувати нормальне функціонування шлунково-кишкового тракту, запобігає запорам і сприяє кращому засвоєнню поживних речовин. Вона також допомагає знижувати рівень холестерину в крові, що може бути корисним для профілактики серцево-судинних захворювань. Тим не менш, вміст клітковини в пшеничній крупі не надто високий, і для досягнення значних ефектів з поліпшення травлення необхідно вживати інші продукти, багаті клітковиною.

    З точки зору амінокислот, пшенична крупа є джерелом рослинного білка, але в ній відсутні всі незамінні амінокислоти в достатніх кількостях, щоб вважатися повноцінним джерелом білка. Проте завдяки збалансованому складу пшеничний білок може бути корисним у складі різноманітних страв, особливо якщо він поєднується з іншими джерелами білка, такими як бобові або молочні продукти.

    Жири в пшеничній крупі присутні в мінімальних кількостях, близько 0,5 грама на 100 грамів, і переважно це ненасичені жирні кислоти. Це робить пшеничну крупу хорошим вибором для тих, хто стежить за споживанням жирів. При цьому крупа не містить холестерину, що робить її безпечною для здоров’я судин і серця. Жирні кислоти, що містяться в пшеничній крупі, допомагають підтримувати нормальний рівень холестерину в крові, що важливо для профілактики атеросклерозу та інших серцево-судинних захворювань.

    Пшенична крупа — це також джерело антиоксидантів, таких як вітамін E та флавоноїди. Вітамін E сприяє захисту клітин організму від окислювального стресу і допомагає підтримувати здоров’я шкіри. Він має антиоксидантну дію і допомагає запобігати старінню клітин. Флавоноїди, своєю чергою, можуть допомогти в захисті клітин від пошкоджень, зниженні запалення і підтримці імунної системи.

    Незважаючи на свої корисні властивості, пшенична крупа не є ідеальним продуктом для всіх. Наприклад, вона може бути непридатною для людей з целіакією або непереносимістю глютену. В такому випадку пшеничну крупу слід виключити з раціону і замінити на інші безглютенові зернові продукти, такі як кіноа або рис.

    Пшенична крупа є досить поживним і корисним продуктом, що забезпечує організм вуглеводами, вітамінами групи B, мінералами та клітковиною. Вона має позитивний вплив на обмін речовин, здоров’я кишечника і підтримання нормального рівня цукру в крові. Однак для досягнення максимальної користі важливо включати в раціон різноманітні продукти, щоб компенсувати можливі дефіцити певних нутрієнтів.

  • Вершки 35%

    Вершки 35% — це висококалорійний молочний продукт із насиченим смаком і ніжною текстурою, який широко використовується в кулінарії для приготування соусів, десертів, супів та інших страв. Калорійність продукту становить близько 330-340 ккал на 100 г. У складі вершків міститься значна кількість жирів (35 г на 100 г), близько 2,5-3 г білків і мінімальна кількість вуглеводів — близько 3-4 г. Глікемічний індекс вершків невисокий (приблизно 30), а глікемічне навантаження залежить від об’єму порції, але залишається низьким завдяки невеликій кількості вуглеводів.

    Жири у вершках 35% переважно представлені насиченими жирними кислотами, які є джерелом енергії та необхідні для засвоєння жиророзчинних вітамінів. Крім того, у вершках міститься невелика кількість моно- та поліненасичених жирних кислот, зокрема омега-3 та омега-6, які підтримують здоров’я серцево-судинної системи та стан шкіри. Однак насичені жири потребують помірності у вживанні, особливо в рамках збалансованого харчування.

    Білки у вершках містять амінокислоти, такі як лейцин, ізолейцин і валін, які важливі для відновлення м’язової тканини та загального обміну речовин. Хоча їх кількість у продукті невелика, ці амінокислоти добре засвоюються організмом.

    Вершки є джерелом жиророзчинних вітамінів, зокрема вітаміну A, який підтримує зір, здоров’я шкіри та імунітет. Також у продукті міститься вітамін D, необхідний для засвоєння кальцію та підтримання міцності кісток, а також невелика кількість вітаміну E, який є потужним антиоксидантом. Вітамін K, важливий для згортання крові, також присутній у невеликих кількостях. Водорозчинні вітаміни, такі як вітаміни групи B (особливо вітамін B2 та вітамін B12), сприяють підтриманню енергетичного обміну та здоров’я нервової системи.

    Мінеральний склад вершків включає кальцій, фосфор, калій і магній. Кальцій і фосфор необхідні для здоров’я кісток і зубів, калій підтримує нормальну роботу серця та м’язів, а магній сприяє нормалізації роботи нервової системи. У вершках також міститься невелика кількість цинку та селену, які беруть участь в антиоксидантному захисті та підтримують імунітет.

    Вершки 35% мають високу біологічну доступність поживних речовин, особливо жиророзчинних вітамінів і кальцію. Завдяки високій концентрації жирів вони добре насичують, проте водночас потребують помірності у вживанні через їхню калорійність. Цей продукт особливо цінний у раціоні людей, які потребують збільшення калорійності харчування, наприклад, під час інтенсивних фізичних навантажень або відновлення після хвороби.

    Однак через високу жирність вершки можуть бути протипоказані людям із захворюваннями серцево-судинної системи або ожирінням. Також їхнє вживання слід обмежувати за наявності непереносності лактози, оскільки продукт містить молочний цукор, хоч і в невеликих кількостях.

    Отже, вершки 35% — це поживний та енергетично цінний продукт, багатий на жири, вітаміни та мінерали. Вони надають стравам насичений смак і забезпечують організм важливими нутрієнтами. Проте їх слід вживати з урахуванням індивідуальних потреб і загального раціону харчування, щоб уникнути надмірного споживання калорій і насичених жирів.

  • Полуниця

    Полуниця — це ароматна, яскрава ягода, цінна як за свій смак, так і за поживну цінність. У 100 грамах свіжої полуниці міститься приблизно 32 кілокалорії, що робить її низькокалорійним продуктом, ідеально придатним для легких перекусів і дієтичного харчування. Полуниця має високий вміст води, клітковини та надзвичайно низький рівень жирів, що забезпечує відчуття ситості й підтримує нормальну роботу травної системи. Глікемічний індекс полуниці становить приблизно 40, що відносить її до продуктів із низьким рівнем впливу на рівень цукру в крові, тому її можуть безпечно вживати навіть люди з діабетом. Низький рівень глікемічного навантаження допомагає уникати різких стрибків цукру в крові, що особливо корисно для контролю рівня глюкози.

    Ця ягода багата на вітамін C, який є потужним антиоксидантом, що підтримує імунну систему, стимулює вироблення колагену та захищає клітини від ушкоджень вільними радикалами. Вітамін C також сприяє зміцненню судин і покращенню стану шкіри, допомагаючи їй зберігати пружність і здоров’я. У 100 грамах полуниці міститься близько 59 мг вітаміну C, що становить понад половину добової норми. Це робить полуницю чудовим варіантом для підвищення рівня цього вітаміну в організмі, особливо в періоди підвищеного ризику застудних захворювань.

    Окрім вітаміну C, полуниця містить низку інших важливих вітамінів, таких як вітамін K, який необхідний для нормального згортання крові та підтримки здоров’я кісток. Наявність вітаміну B9 (фолієвої кислоти) особливо корисна для вагітних жінок, оскільки він допомагає у розвитку плода і запобігає вродженим дефектам. Фолієва кислота також важлива для обміну речовин, росту клітин і виробництва ДНК, а також підтримує когнітивні функції та здоров’я нервової системи.

    Мінеральний склад полуниці включає калій, магній та марганець. Калій є важливим електролітом, який регулює рівень рідини в організмі, сприяє нормалізації артеріального тиску та підтримує роботу серцево-судинної системи. Магній відіграє важливу роль у роботі м’язів і нервової системи, а також сприяє зміцненню кісток. Марганець, який міститься в полуниці у високій кількості, бере участь в метаболізмі вуглеводів і жирів, підтримуючи нормальну роботу мозку та нервової системи.

    Полуниця також багата на фенольні сполуки, такі як антоціани, кверцетин та еллагова кислота. Антоціани надають полуниці її характерного червоного кольору і є потужними антиоксидантами, які сприяють зменшенню запальних процесів в організмі та захищають серцево-судинну систему. Кверцетин також має антиоксидантні та протизапальні властивості, а еллагова кислота відома своїми протипухлинними та антимутагенними ефектами. Дослідження показують, що регулярне споживання продуктів із високим вмістом цих речовин може сприяти зниженню ризику серцево-судинних захворювань, діабету й навіть деяких видів раку.

    Полуниця містить невелику кількість цукрів, які присутні у формі фруктози, глюкози та сахарози. Проте завдяки високому вмісту клітковини, засвоєння цукрів сповільнюється, що запобігає різким стрибкам рівня цукру в крові. Клітковина також покращує роботу кишечника, сприяє нормалізації мікрофлори та профілактиці закрепів. Розчинна клітковина, присутня в полуниці, зокрема пектин, корисна для травлення і підтримки нормального рівня холестерину в крові.

    Ця ягода також багата на флавоноїди, які, як показали дослідження, сприяють покращенню роботи мозку, а також знижують ризик когнітивних захворювань. Полуниця підтримує когнітивні функції, покращує пам’ять і концентрацію завдяки комплексу вітамінів і антиоксидантів, які захищають мозок від окисного стресу.

    Цікаво, що полуниця практично не містить жирів і білків, однак містить амінокислоти в мінімальних кількостях, які також роблять свій внесок у загальний стан організму. Ліпіди, присутні в полуниці, є вкрай незначними, і основна поживна цінність ягоди зосереджена на вуглеводах і клітковині, що робить її ідеальним продуктом для підтримки енергії без зайвих калорій.

    Таким чином, полуниця — це унікальний продукт із багатим комплексом корисних речовин. Її низька калорійність, низький глікемічний індекс та багатий вітамінно-мінеральний склад роблять її корисною для людей різного віку. Антиоксиданти, що містяться в полуниці, захищають клітини організму від ушкоджень, підтримують здоров’я серцево-судинної системи та запобігають запальним процесам.

  • Мигдаль

    Мигдаль — це поживний і корисний горіх, який є відмінним джерелом енергії, вітамінів та мінералів. У 100 грамах міґдалю міститься приблизно 575 калорій, з яких 21 г — білки, 49 г — жири, включаючи корисні моно- та поліненасичені жирні кислоти, а вуглеводів — близько 22 г. Мигдаль також багатий клітковиною, яка становить 12 г на 100 г продукту. Глікемічний індекс міґдалю дуже низький — близько 15, що робить його безпечним для людей, які стежать за рівнем цукру в крові. Глікемічне навантаження міґдалю складає близько 3, що також вказує на його мінімальний вплив на рівень цукру.

    Мигдаль — це цінне джерело рослинного білка, який містить всі незамінні амінокислоти, хоча й у менших кількостях, ніж білки тваринного походження. Це робить його хорошим доповненням для вегетаріанців та веганів. Білки міґдалю сприяють росту та відновленню тканин організму, а також підтримують здоров’я шкіри та волосся. Мигдаль особливо цінується за високе вміст моно- та поліненасичених жирних кислот, таких як олеїнова кислота, яка також міститься в оливковій олії. Ці жири корисні для серця, вони сприяють зниженню рівня "поганого" холестерину (LDL) та підвищенню рівня "хорошого" холестерину (HDL), що допомагає знижувати ризик серцево-судинних захворювань.

    Мигдаль також є джерелом антиоксидантів, зокрема вітаміну E, який діє як потужний антиоксидант, захищаючи клітини організму від ушкоджень вільними радикалами і сповільнюючи процеси старіння. У 100 грамах міґдалю міститься близько 25 мг вітаміну E, що становить близько 125% від рекомендованої добової дози для дорослої людини. Цей вітамін корисний не тільки для захисту шкіри від старіння, але й для підтримки здоров’я очей, а також для зміцнення імунної системи. Вітамін E також допомагає запобігати запальним процесам в організмі та покращує кровообіг.

    Окрім вітаміну E, мигдаль багатий вітамінами групи B, зокрема рибофлавіном (вітамін B2), який необхідний для підтримки здоров’я шкіри, очей та нервової системи. Рибофлавін бере участь у процесах метаболізму вуглеводів, жирів і білків, що сприяє підтримці загального рівня енергії в організмі. Мигдаль також містить вітамін B3 (ніацин), який відіграє важливу роль в обмінних процесах та підтримує здоров’я шкіри, а також вітамін B6, який необхідний для нормальної роботи нервової системи і синтезу нейромедіаторів.

    Мигдаль є цінним джерелом мінералів, таких як магній, кальцій, фосфор, калій, мідь і марганець. Магній у міґдалі сприяє нормалізації роботи нервової системи, допомагає боротися з м’язовими судомами та спазмами, а також підтримує нормальний рівень артеріального тиску. Кальцій, своєю чергою, сприяє зміцненню кісток та зубів, а також підтримує нормальну функцію м’язів і нервів. Калій відіграє важливу роль у підтримці балансу рідини в організмі та нормалізації роботи серця. Мідь і марганець у складі міґдалю важливі для здоров’я клітин, синтезу колагену та підтримки імунної функції.

    Мигдаль — це також багате джерело клітковини, яка сприяє покращенню травлення, допомагає нормалізувати рівень цукру в крові та знижує рівень холестерину в організмі.

    Мигдаль містить антиоксиданти, такі як флавоноїди, які допомагають зменшувати запалення, захищають клітини від ушкоджень і можуть сприяти зниженню ризику хронічних захворювань, таких як діабет 2 типу та серцево-судинні захворювання. Ці речовини також допомагають підтримувати нормальний рівень цукру в крові, покращуючи чутливість клітин до інсуліну.

    Завдяки своїм поживним властивостям, мигдаль є відмінним вибором для здорового перекусу, покращення обміну речовин і підтримки загального стану здоров’я.

    Таким чином, мигдаль є не тільки смачним, але й корисним горіхом, який сприяє зміцненню здоров’я серця, нормалізації обміну речовин, покращенню травлення та підтримці нормального рівня цукру в крові. Цей горіх є відмінним доповненням до дієт, спрямованих на підтримку здоров’я та профілактику різних захворювань.

  • Цукор

    Цукор білий, який отримують із цукрового тростину або буряка, є одним із найбільш поширених джерел вуглеводів у раціоні людини. Склад цукру майже повністю складається з простих вуглеводів, а саме сахарози, яка є дисахаридом, що складається з глюкози та фруктози. Харчова цінність білого цукру представлена головним чином калоріями — на 100 грамів продукту припадає близько 400 кілокалорій. У ньому відсутні вітаміни, мінерали чи клітковина, що робить його джерелом «порожніх» калорій, які не мають суттєвої харчової цінності.

    Цукор, хоча й є висококалорійним продуктом, не містить інших макро- чи мікроелементів, таких як вітаміни, мінерали чи амінокислоти, які є в натуральних продуктах. У цьому сенсі цукор не приносить організму жодної користі в харчовому сенсі, якщо його вживати без інших джерел поживних речовин. Однак цукор важливий як джерело енергії для організму, оскільки глюкоза — його основний компонент — є основним паливом для клітин, особливо для клітин мозку та нервової системи.

    Незважаючи на те, що цукор допомагає швидко відновити енергетичні запаси організму, його споживання в надмірних кількостях може призвести до ряду негативних наслідків для здоров’я. Білий цукор має високий глікемічний індекс (ГІ), який може досягати 65. Це означає, що він швидко підвищує рівень цукру в крові, що призводить до стрибків інсуліну і швидких перепадів енергетичного рівня, викликаючи відчуття втоми та голоду після його споживання. Високий глікемічний індекс цукру також сприяє розвитку інсулінорезистентності, що є одним із факторів ризику розвитку діабету 2 типу.

    Крім того, регулярне і надмірне споживання білого цукру може призвести до ожиріння. Це пов’язано з тим, що цукор сприяє накопиченню жирової тканини, а також порушує обмін речовин. Цукор підвищує рівень тригліцеридів у крові, що є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань, а також порушує нормальне функціонування печінки, сприяючи розвитку жирового гепатозу. Добове споживання цукру також пов’язано з підвищенням ризику виникнення запалень в організмі, що може сприяти розвитку хронічних захворювань, таких як артрит або астма.

    Шкода цукру не обмежується лише його впливом на обмін речовин. Він також може погіршувати стан зубів, сприяючи розвитку карієсу. Цукор стає джерелом їжі для бактерій, які, у свою чергу, виробляють кислоти, що руйнують зубну емаль. Це є однією з основних причин виникнення проблем із зубами при частому споживанні солодких продуктів.

    Крім того, цукор може викликати залежність. Дослідження показали, що споживання цукру викликає викид дофаміну в мозку, що може створювати схожі ефекти з залежністю від наркотичних речовин, таких як нікотин або алкоголь. Таким чином, навіть невеликі кількості цукру можуть стимулювати бажання його більшого споживання, що сприяє розвитку солодкої залежності.

    Є також побоювання, що цукор може мати негативний вплив на психічне здоров’я. Він пов’язаний з підвищенням рівня стресу та тривожності, а також може сприяти погіршенню настрою. Декілька досліджень показали, що регулярне споживання цукру може збільшити ймовірність виникнення депресії та інших розладів психічного здоров’я. Це пов’язано з тим, що цукор впливає на рівень нейротрансмітерів, таких як серотонін, який відіграє ключову роль у регуляції настрою.

    Цукор також завдає шкоди шкірі, сприяючи передчасному старінню. Цей процес називається глікозилюванням, при якому молекули цукру взаємодіють з білками, такими як колаген і еластин, що порушує їхню структуру і призводить до втрати пружності та еластичності шкіри. В результаті це може спричинити передчасні зморшки і погіршення вигляду шкіри.

    Таким чином, незважаючи на те, що цукор є основним джерелом швидких вуглеводів і енергії, його шкода для здоров’я, особливо при надмірному споживанні, важко недооцінити. Він сприяє розвитку безлічі захворювань, включаючи діабет, серцево-судинні захворювання, ожиріння і навіть проблеми з психічним здоров’ям. Обмеження споживання цукру та заміна його більш корисними альтернативами, такими як мед або натуральні підсолоджувачі, може значно покращити здоров’я і допомогти зберегти нормальний рівень енергії та хороше самопочуття.

Переглянуті рецепти

    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.