Інгредієнти | Вага | Кількість |
|---|---|---|
| Лаваш | 1 лист | |
| Тунець консервований | 185 г | 1 банка |
| Зелень | 20 г | |
| Яйце | 100 г | 2 шт |
Приготування | |
|---|---|
| 1 | Відваріть круто яйця і натріть на великій тертці. |
| 2 | Наріжте зелень, розімніть тунця вилкою і змішайте всі інгредієнти для начинки. |
| 3 | Викладіть начинку на лаваш, поверніть тугий рулет і загорніть його в плівку. |
| 4 | Залишіть його просочитися у холодильнику на 40 хвилин. |
Лаваш вірменський — це тонкий, м’який хліб, виготовлений з мінімальної кількості інгредієнтів: борошна, води та солі. Харчова цінність лаваша робить його популярним продуктом для швидкого та зручного приготування різноманітних страв — від сендвічів до запіканок. У 100 грамах лаваша міститься близько 240-270 калорій, і він є основним джерелом вуглеводів, що забезпечують організм енергією. Лаваш багатий на вуглеводи — приблизно 45-55 грамів на 100 грамів, що становить основну калорійність цього продукту. Білки в лаваші складають приблизно 8-10 грамів, що робить його корисним доповненням до білкової їжі, хоча він і не є значним джерелом білків сам по собі. Жирів у вірменському лаваші мінімальна кількість — менше 1 грама, і це перевага робить його відмінним продуктом для тих, хто стежить за споживанням жирів. Глікемічний індекс (ГІ) лаваша може бути помірно високим (близько 60-70), що робить його продуктом, який слід споживати обережно людям з чутливістю до вуглеводів або тим, хто прагне контролювати рівень цукру в крові. Глікемічне навантаження (ГН) однієї порції (зазвичай близько 30 грамів) складає приблизно 10-15, що також потребує контролю при дотриманні низьковуглеводної дієти.
Лаваш є хорошим джерелом клітковини, особливо якщо виготовлений із цільнозернового борошна. Клітковина сприяє здоров’ю травної системи, допомагає регулювати рівень цукру в крові та запобігає різким скачкам інсуліну. Вона також створює відчуття ситості, що може бути корисним для контролю апетиту і підтримки здорової ваги. Лаваш, приготований із борошна грубого помелу, містить більше клітковини, а також деякі вітаміни та мінерали, що містяться в зерні, такі як вітаміни групи B та мінерали.
Вітаміни групи B, такі як тіамін (вітамін B1), рибофлавін (вітамін B2), ніацин (вітамін B3) і фолієва кислота (вітамін B9), сприяють нормальному обміну речовин, підтримують здоров’я нервової системи і беруть участь у клітинному диханні. Ці вітаміни відіграють ключову роль у підтримці енергії організму, покращенні роботи мозку та допомагають у виробленні еритроцитів. Хоча вміст цих вітамінів у лаваші не надто високий, їх регулярне споживання у складі різних страв дозволяє забезпечити базову потребу організму.
Вірменський лаваш також може містити залізо, фосфор, магній і кальцій. Залізо підтримує нормальний рівень гемоглобіну в крові, покращуючи транспорт кисню, що особливо важливо для запобігання анемії і підтримки рівня енергії. Фосфор є важливим компонентом для здоров’я кісток і зубів, а також для вироблення енергії та нормального функціонування клітин. Магній важливий для нервової системи, допомагає справлятися зі стресом і покращує якість сну, а також підтримує м’язову функцію. Кальцій, присутній у незначній кількості, також корисний для здоров’я кісток і зубів.
Лаваш, будучи продуктом на основі зерна, містить невеликі кількості амінокислот, але не може вважатися повноцінним джерелом білка, оскільки не містить усіх незамінних амінокислот. Однак, поєднуючи його з білковими продуктами, такими як м’ясо, риба чи овочі, можна створити більш збалансовану страву, яка забезпечить організм повним спектром амінокислот.
Корисні жирні кислоти в лаваші практично відсутні, оскільки при його приготуванні не використовується масло чи жир. Це робить вірменський лаваш привабливим продуктом для людей, які стежать за рівнем холестерину та жирів у раціоні. Проте варто враховувати, що, незважаючи на низький вміст жирів, лаваш містить значну кількість вуглеводів, тому його споживання має бути помірним для тих, хто стежить за рівнем цукру та вуглеводів у раціоні.
Для підтримання оптимального здоров’я рекомендується обирати лаваш, виготовлений з борошна грубого помелу, оскільки в ньому зберігаються всі природні елементи зерна, включаючи зародок та оболонку. Такий лаваш містить більше мінералів та вітамінів і має нижчий глікемічний індекс у порівнянні з лавашем з борошна вищого сорту.
Ще одна перевага вірменського лаваша — його легкість у використанні та адаптація в різноманітних стравах, що робить його зручним джерелом енергії. Він добре поєднується з овочами, білками і жирами, створюючи повноцінні та поживні страви. Наприклад, лаваш можна використовувати для приготування здорових рулетів з овочами, м’ясом або рибою, додаючи до раціону різноманітні поживні речовини, які відсутні в самому хлібі.
Крім того, лаваш підходить для людей, які дотримуються різних дієт, у тому числі низькожирової та низькокалорійної, якщо він приготований без додавання олії та жиру. Він також є чудовою альтернативою більш калорійним видам хліба та випічки, оскільки не містить доданих цукрів та жирів, що робить його придатним для збалансованого харчування.
Таким чином, вірменський лаваш — це зручний і універсальний продукт, який може стати частиною збалансованого раціону. Він забезпечує організм вуглеводами та клітковиною, містить невеликі кількості вітамінів групи B та мінералів, таких як залізо і магній, що підтримують здоров’я серцево-судинної системи та кісток.
Тунець консервований — це поживний і зручний продукт, який має ряд корисних властивостей завдяки високому вмісту білків та низькому рівню жирів. Харчова цінність консервованого тунця на 100 грамів становить приблизно 120-150 калорій, з яких 20-25 грамів — це білки, 1-3 грами — жири, а менше 1 грама — вуглеводи. Це робить тунець чудовим джерелом високоякісного білка з мінімальною кількістю калорій і жирів. Глікемічний індекс (ГІ) тунця близький до нуля, що означає, що цей продукт не має суттєвого впливу на рівень цукру в крові, що корисно для людей з діабетом або тих, хто стежить за обміном вуглеводів. Глікемічне навантаження (ГН) також низьке, оскільки тунець складається в основному з білків і жирів.
Одним з найважливіших аспектів тунця є його багатство омега-3 жирними кислотами, такими як ейкозапентаєнова (EPA) та докозагексаєнова (DHA) кислоти. Ці жирні кислоти мають вирішальне значення для здоров’я серця та судин, оскільки вони сприяють зниженню рівня "поганого" холестерину (LDL) та тригліцеридів, покращуючи співвідношення "хорошого" холестерину (HDL) в крові. Омега-3 жирні кислоти також допомагають зменшувати запальні процеси в організмі та сприяють нормалізації артеріального тиску. Крім того, вони необхідні для нормального функціонування мозку та нервової системи, покращуючи пам’ять, концентрацію та настрій.
Консервований тунець є гарним джерелом вітамінів групи B, включаючи вітамін B12, який важливий для нормального функціонування нервової системи, синтезу ДНК та утворення клітин крові. Він сприяє утворенню еритроцитів та запобігає розвитку анемії. Також у тунці міститься вітамін B3 (ніацин), який відіграє ключову роль в енергетичному обміні, підтримує здоров’я шкіри та сприяє покращенню травлення. Вітамін B6 в тунці важливий для синтезу нейротрансмітерів та підтримки метаболізму білків.
Мінеральний склад тунця також є важливою складовою його харчової цінності. Він містить значну кількість селену, який є потужним антиоксидантом. Селен допомагає нейтралізувати вільні радикали в організмі, захищаючи клітини та тканини від пошкоджень, а також підтримує нормальну функцію щитоподібної залози. У тунці також є такі мінерали, як калій, магній та фосфор. Калій відіграє важливу роль у підтримці нормального артеріального тиску та електролітного балансу, а магній підтримує здоров’я кісток, м’язів та нервової системи. Фосфор необхідний для нормального росту та відновлення клітин і тканин, а також для підтримки енергетичного обміну.
Продукт також містить невелику кількість вітаміну D, який важливий для засвоєння кальцію та підтримки здоров’я кісток. Вітамін D допомагає запобігти остеопорозу, а також впливає на імунну систему, підтримуючи її захисну функцію. Хоча тунець не є основним джерелом вітаміну D, його споживання в складі різноманітного раціону може допомогти задовольнити частину потреб організму в цьому важливому вітаміні.
У складі консервованого тунця можна також знайти амінокислоти, зокрема лейцин, валін, ізолейцин та глутамінову кислоту. Ці амінокислоти необхідні для нормального функціонування м’язів та підтримки їхнього росту. Лейцин, зокрема, відіграє ключову роль у синтезі білків і відновленні м’язових тканин після фізичного навантаження. Це робить тунець чудовим продуктом для людей, які займаються спортом або прагнуть підтримувати м’язову масу.
Жири в консервованому тунці, на відміну від насичених жирів, є переважно корисними ненасиченими, зокрема омега-3 жирними кислотами. Ненасичені жири не тільки покращують серцево-судинне здоров’я, але й відіграють важливу роль у засвоєнні вітамінів A, D, E та K, які є жиророзчинними.
Калорійність тунця та його склад роблять його чудовим продуктом для людей, які слідкують за вагою. З його допомогою можна отримати необхідну кількість білка з низьким вмістом жирів та вуглеводів, що робить тунець хорошим варіантом для дієт і контролю ваги. Також завдяки високому вмісту білка тунець сприяє тривалому насиченню, зменшуючи відчуття голоду та контролюючи споживання калорій протягом дня.
Однак варто зазначити, що консервований тунець може містити сіль, оскільки в процесі консервування часто використовують сіль або сіль з добавками консервантів. Тому людям, що стежать за споживанням солі, важливо обирати тунець в власному соці або воді без додавання солі.
Отже, консервований тунець — це поживний і корисний продукт, багатий білком, омега-3 жирними кислотами, вітамінами та мінералами. Він допомагає підтримувати здоров’я серця, судин, нервової системи та м’язів. Включення тунця в раціон сприяє покращенню обміну речовин, нормалізації рівня холестерину та тиску, а також зміцнює імунну систему.
Зелень (яка включає кріп, петрушку та кінзу) — це унікальне джерело вітамінів, мінералів і біологічно активних сполук з низькою калорійністю та високою поживною цінністю. У середньому, зелень містить лише близько 30-40 ккал на 100 грамів, практично не має жирів, а білків та вуглеводів — помірна кількість, що робить її чудовим компонентом для раціонального харчування. Важливо зазначити, що глікемічний індекс зелені надзвичайно низький, завдяки чому вона не викликає стрибків рівня цукру в крові, а її глікемічне навантаження наближене до нуля, роблячи її корисною для людей із цукровим діабетом або тих, хто дотримується низьковуглеводних дієт.
Вітамінний склад зелені багатий і різноманітний. Основним вітаміном є вітамін C, який присутній у значних кількостях у всіх видах зелені та підтримує імунітет, прискорює відновні процеси в тканинах і захищає організм від оксидативного стресу, виконуючи функцію антиоксиданту. Вітамін A, особливо у формі бета-каротину, сприяє покращенню зору, підтримці здоров’я шкіри та слизових оболонок. Вітаміни групи B (такі як вітамін B1, вітамін B2, вітамін B3, вітамін B6 та фолієва кислота) допомагають нормалізувати обмінні процеси, підтримують роботу нервової системи, покращують настрій та енергетичний тонус, а також підтримують здоров’я клітин і кровотворення.
Зелень також цінна за свій мінеральний склад. Ключовими мінералами є калій, кальцій, магній, фосфор і залізо. Калій важливий для підтримки нормального водно-сольового балансу, роботи серця та м’язів. Кальцій і фосфор сприяють зміцненню кісток та зубів, що особливо актуально для підтримки здоров’я опорно-рухової системи та запобігання остеопорозу. Магній, що міститься в зелені, розслабляє м’язи, знімає нервову напругу і покращує сон, маючи загальнозміцнювальну дію. Залізо сприяє підтримці нормального рівня гемоглобіну в крові, що допомагає запобігти анемії та підвищує рівень енергії.
Антиоксиданти і фітонутрієнти, зокрема флавоноїди та поліфеноли, надають зелені не лише характерного смаку, а й виражених захисних властивостей, допомагаючи зменшити запалення та захищаючи організм від впливу вільних радикалів. Ці антиоксидантні сполуки також сприяють покращенню здоров’я судин, зниженню ризику серцево-судинних захворювань і підтриманню молодості клітин.
Ефірні олії, що містяться в кропі, петрушці та кінзі, не лише збагачують смак, а й мають антисептичні та протизапальні властивості, сприяють покращенню травлення, стимулюють апетит та зменшують здуття. Ефірні олії зелені також можуть сприяти очищенню організму, маючи легкий сечогінний ефект, що допомагає виводити токсини та знижувати набряклість.
Амінокислоти та білки, хоч і містяться в зелені у невеликих кількостях, також корисні. Наприклад, кріп і петрушка містять низку амінокислот, таких як лейцин, ізолейцин і гліцин, які підтримують роботу м’язів та обмін речовин. Ці амінокислоти також сприяють відновленню клітин і зміцненню імунної системи.
Фолієва кислота, особливо присутня в петрушці, важлива для нормального росту клітин і підтримки здоров’я серцево-судинної системи, а також необхідна вагітним для правильного розвитку нервової системи у плода. Фолієва кислота також сприяє зниженню рівня гомоцистеїну в крові, який пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.
Наявність хлорофілу робить зелень чудовим детоксикатором, оскільки він зв’язує та виводить токсичні речовини з організму. Хлорофіл також сприяє загоєнню ран, покращенню складу крові та підвищенню імунітету.
Крім того, зелень має природні антибактеріальні та протигрибкові властивості, що допомагає організму боротися з інфекціями та покращує загальний стан кишечника. Додавання зелені в раціон сприяє покращенню роботи печінки та жовчного міхура, оскільки зелень стимулює виділення жовчі, допомагаючи перетравлювати жири та виводити токсичні речовини.
Таким чином, зелень, включаючи кріп, петрушку та кінзу, є цінним джерелом вітамінів, мінералів, антиоксидантів та інших корисних сполук, які підтримують здоров’я організму, сприяють покращенню обміну речовин, зміцненню імунітету, покращенню травлення та очищенню організму.
Курячі яйця – це один із найбільш збалансованих і універсальних продуктів з точки зору поживної цінності. Вони багаті на білки, жири, вітаміни, мінерали та антиоксиданти, необхідні для здоров’я організму. У 100 грамах яєць міститься приблизно 155 ккал, що робить їх відносно низькокалорійним продуктом, який забезпечує відчуття ситості завдяки високому вмісту білка. Яйця включають близько 13 грамів білків, 11 грамів жирів і практично не містять вуглеводів, що робить їх придатними для різних дієт, включаючи низьковуглеводні. Глікемічний індекс яєць дорівнює нулю, оскільки в них практично немає цукрів, а отже, вони не викликають різких коливань рівня глюкози в крові. Глікемічне навантаження також низьке, що робить яйця придатними для людей із діабетом або тих, хто контролює рівень цукру.
Білок яєць — це повноцінний білок, який містить усі дев’ять незамінних амінокислот, необхідних для синтезу білків в організмі. Цей високоякісний білок підтримує м’язову масу, сприяє відновленню після фізичних навантажень і важливий для росту тканин. Амінокислоти, такі як лейцин, сприяють синтезу м’язового білка, а триптофан бере участь у виробленні серотоніну, покращуючи настрій і сприяючи здоровому сну. Лізин підтримує здоров’я шкіри, волосся і допомагає в засвоєнні кальцію. Ці білки відіграють ключову роль у зміцненні імунної системи та підтриманні здорової регенерації клітин.
Жовток яйця містить близько 11 грамів жирів, які включають як насичені, так і ненасичені жирні кислоти. Ненасичені жирні кислоти, такі як омега-3 і омега-6, мають важливі властивості для підтримання здоров’я серця і судин, допомагаючи зменшити запалення і знизити рівень «поганого» холестерину. Омега-3 кислоти підтримують когнітивні функції, здоров’я очей і покращують настрій. Вміст холестерину в яйцях також є особливістю: один жовток містить приблизно 186 мг холестерину. Хоча високі рівні холестерину можуть не підходити всім, дослідження показують, що помірне вживання яєць не завжди підвищує рівень холестерину в крові і може бути безпечним для більшості людей, особливо якщо вони не мають схильності до серцево-судинних захворювань.
Вітаміни, присутні в яйцях, також відіграють важливу роль для здоров’я. Яйця — джерело жиророзчинних вітамінів A, D, E і K. Вітамін A важливий для підтримки зору, здоров’я шкіри та імунної системи. Вітамін D, який рідко зустрічається у натуральних продуктах, допомагає підтримувати баланс кальцію і фосфору в організмі, покращує стан кісток і зубів. Вітамін E, потужний антиоксидант, захищає клітини від пошкоджень вільними радикалами, а також покращує стан шкіри. Вітамін K необхідний для згортання крові і сприяє зміцненню кісткової тканини. Вітаміни групи B, такі як рибофлавін (B2), пантотенова кислота (B5), піридоксин (B6) і кобаламін (B12), важливі для енергетичного обміну, підтримання роботи нервової системи і кровотворення. Вітамін B12 особливо важливий для вегетаріанців, оскільки він переважно міститься у продуктах тваринного походження.
Мінеральний склад яєць включає залізо, цинк, кальцій, магній і фосфор. Залізо необхідне для транспорту кисню і підтримання енергетичного рівня, а цинк підтримує імунну систему, прискорює загоєння ран і покращує стан шкіри. Кальцій і фосфор — важливі елементи для здоров’я кісток і зубів, а також для нормальної роботи серця і м’язів. Магній регулює роботу нервової системи, підтримує здоров’я серця і допомагає знижувати рівень стресу. Крім того, яйця містять значну кількість калію, який допомагає регулювати артеріальний тиск і підтримувати водно-сольовий баланс.
Окрім вітамінів і мінералів, яйця багаті на холін — це унікальна поживна речовина, яка відіграє важливу роль у підтриманні роботи мозку та нервової системи. Холін бере участь у синтезі ацетилхоліну, необхідного для передачі нервових імпульсів, а також підтримує структуру клітинних мембран. Він важливий для пам’яті і когнітивних функцій, а також підтримує здоров’я печінки, допомагаючи організму позбуватися токсинів. Холін особливо необхідний для вагітних жінок, оскільки він сприяє здоровому розвитку мозку у плода.
Антиоксиданти лютеїн і зеаксантин, присутні у жовтку, захищають клітини організму від окислювального стресу і знижують ризик вікових захворювань очей, таких як катаракта і дегенерація жовтої плями. Ці антиоксиданти захищають сітківку від пошкоджень і допомагають підтримувати гостроту зору, особливо у похилому віці. Вони також можуть знижувати ризик запальних захворювань і покращувати загальний стан шкіри.
Лецитин, що міститься у яйцях, допомагає підтримувати нормальний обмін жирів і холестерину. Він відіграє роль емульгатора, який допомагає підтримувати здоровий рівень холестерину і покращує обмінні процеси в організмі. Лецитин також корисний для здоров’я печінки, підтримуючи її детоксикаційні функції та запобігаючи накопиченню жирів.
