Салат з латуком та печінкою тріски

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

• Печінка тріски

  Печінка тріски – це унікальний продукт, що має високу поживну цінність і багатий склад корисних речовин. Вона є одним із найбільш концентрованих джерел вітамінів і жирних кислот, необхідних для підтримання здоров’я. Калорійність печінки тріски становить близько 613 ккал на 100 грамів, що зумовлено високим вмістом жирів – 65 г. Білків у продукті небагато – близько 4 г, а вуглеводів майже немає. Печінка тріски має низький глікемічний індекс (ГІ дорівнює 0) і нульове глікемічне навантаження (ГН), що робить її безпечним продуктом для людей, які стежать за рівнем цукру в крові.

  Однією з ключових переваг печінки тріски є її багатство поліненасиченими жирними кислотами, особливо омега-3 (ейкозапентаєнова та докозагексаєнова кислоти). Ці речовини відіграють важливу роль у роботі серцево-судинної системи, допомагаючи знижувати рівень "поганого" холестерину, запобігати утворенню тромбів і підтримувати еластичність судин. Омега-3 жирні кислоти також корисні для роботи мозку, сприяючи покращенню когнітивних функцій, пам’яті та концентрації. Вони мають протизапальну дію і підтримують здоров’я суглобів.

  Печінка тріски є одним із найзбагаченіших джерел вітаміну A: у 100 г міститься понад 400% від добової норми. Цей вітамін підтримує здоров’я очей, запобігає розвитку нічної сліпоти та допомагає зберегти шкіру та слизові оболонки у доброму стані. Також він відіграє важливу роль у зміцненні імунної системи. Вітамін D, якого в печінці тріски близько 100 мкг на 100 г (у десятки разів більше за добову норму), сприяє засвоєнню кальцію та фосфору, підтримуючи здоров’я кісток і зубів, а також допомагає запобігати остеопорозу. Цей вітамін особливо важливий у регіонах із нестачею сонячного світла.

  Окрім вітамінів, печінка тріски багата на важливі мінерали. Магній і калій підтримують роботу серцево-судинної та нервової систем, допомагаючи регулювати артеріальний тиск і запобігати м’язовим судомам. Селен, присутній у продукті, є потужним антиоксидантом, який допомагає захищати клітини від ушкоджень і підтримувати здоров’я щитоподібної залози. Залізо, що міститься у печінці тріски, сприяє кровотворенню та запобігає анемії. Невелика кількість фосфору зміцнює кісткову тканину та підтримує енергетичний обмін.

  Печінка тріски багата жиророзчинними вітамінами та мікроелементами, однак слід враховувати високий вміст жирів. Це робить продукт калорійним, що важливо враховувати людям із надмірною вагою або тим, хто дотримується низькокалорійної дієти. Однак невеликі порції печінки тріски можуть стати цінним доповненням до раціону, забезпечуючи організм корисними речовинами навіть при помірному вживанні.

  Присутність вітамінів групи B, таких як B12 та фолієва кислота, робить печінку тріски корисною для нервової системи та процесів кровотворення. Вітамін B12 допомагає підтримувати здорову функцію нервів і синтез ДНК, а також запобігає розвитку мегалобластної анемії. Фолієва кислота, своєю чергою, важлива для клітинного поділу та особливо необхідна вагітним жінкам для правильного формування нервової трубки плода.

  Печінка тріски – це не лише багате джерело корисних речовин, але й продукт, який слід вживати обережно. Через високу концентрацію вітаміну A його надмірне споживання може призвести до гіпервітамінозу, особливо у вагітних жінок, оскільки надлишок вітаміну A може негативно вплинути на розвиток плода. Крім того, печінка тріски містить високий рівень холестерину – близько 250 мг на 100 г, що може бути обмежувальним фактором для людей із захворюваннями серця або підвищеним рівнем холестерину в крові.

  Ще однією особливістю печінки тріски є її легка засвоюваність завдяки багатому складу жирів та ферментативній активності. Вона сприяє відновленню енергії та підвищенню загального тонусу організму, тому її часто включають у раціон людей із ослабленим імунітетом, літніх або тих, хто відновлюється після хвороб.

  Печінка тріски – це не лише корисний, а й універсальний продукт у кулінарії. Її можна використовувати як самостійну страву, наприклад, у вигляді закуски, або додавати до салатів, паштетів і бутербродів. Вживання печінки тріски у поєднанні з зеленню, свіжими овочами чи цільнозерновим хлібом допомагає збалансувати її калорійність та збагатити раціон клітковиною.

  Таким чином, печінка тріски – це цінний продукт, який при помірному споживанні може приносити значну користь організму. Вона насичує вітамінами, омега-3 жирними кислотами та мінералами, підтримує здоров’я серця, кісток і мозку, зміцнює імунітет і допомагає поповнювати дефіцит важливих нутрієнтів. Проте через високу калорійність і вміст холестерину її слід вживати з обережністю, дотримуючись рекомендованих порцій.

• Салат латук

  Салат латук — це низькокалорійний листовий овоч, який часто використовується як основа для салатів і легких гарнірів. Його харчова цінність робить його популярним компонентом раціону тих, хто прагне здорового харчування. У 100 грамах продукту міститься лише близько 15-17 кілокалорій, приблизно 1,4 г білків, 0,2 г жирів і 2,9 г вуглеводів. Завдяки цьому латук вважається продуктом із дуже низькою калорійністю. Його глікемічний індекс також надзвичайно низький — близько 15-20, що робить його безпечним для людей із діабетом і тих, хто контролює рівень цукру в крові. Глікемічне навантаження продукту практично відсутнє, оскільки вміст вуглеводів незначний.

  Основну масу салату латук становить вода, яка займає понад 90%. Така висока гідратація сприяє поповненню рідини в організмі, особливо в спекотну погоду. До складу овочу входять харчові волокна (приблизно 1,2 г на 100 г), які допомагають нормалізувати роботу кишечника, покращуючи перистальтику і запобігаючи запорам. Розчинні волокна, що містяться в латуку, також можуть знижувати рівень холестерину і підтримувати здоров’я серцево-судинної системи.

  Салат латук містить багато вітамінів, що забезпечують його корисні властивості. Одним із найважливіших компонентів є вітамін K, який відіграє ключову роль у згортанні крові та здоров’ї кісток. Одна порція латуку може забезпечити понад 100% добової норми цього вітаміну. Вітамін A, представлений у вигляді бета-каротину, підтримує здоров’я зору, імунної системи та шкіри. Латук також містить помірну кількість вітаміну C, який виконує антиоксидантні функції, зміцнює імунітет і допомагає організму засвоювати залізо. Присутність вітамінів групи B, включаючи фолієву кислоту (вітамін B9), є важливим для нормального функціонування нервової системи, синтезу ДНК і особливо необхідним для вагітних жінок.

  Мінеральний склад латуку також заслуговує на увагу. Він багатий на калій, який підтримує електролітний баланс, регулює кров’яний тиск і забезпечує нормальну роботу м’язів. Кальцій і магній, що містяться в салаті, допомагають зміцнювати кістки та зуби, а також беруть участь у передачі нервових імпульсів. Залізо міститься в невеликій кількості, але в поєднанні з вітаміном C воно засвоюється досить ефективно. Також латук містить марганець, необхідний для метаболізму вуглеводів, жирів і білків, та невелику кількість цинку, який сприяє загоєнню тканин і підтримує імунітет.

  Хоча латук не є джерелом значних кількостей білка, у ньому присутні важливі амінокислоти, такі як лейцин, валін та ізолейцин, які беруть участь у відновленні тканин і синтезі білків. Жири у складі салату практично відсутні, що робить його корисним для дієтичного харчування, однак навіть це незначне їх кількість включає сліди ненасичених жирних кислот, важливих для здоров’я серцево-судинної системи.

  Салат латук також містить природні антиоксиданти, зокрема флавоноїди та поліфеноли, які захищають клітини від пошкоджень вільними радикалами та можуть знижувати запальні процеси в організмі. Хлорогенова кислота, що міститься в листках, сприяє покращенню обміну речовин і має легку антимікробну дію.

  Серед додаткових корисних властивостей латуку варто відзначити його м’який седативний ефект, пов’язаний із наявністю лактуцину — сполуки, яка може заспокоювати нервову систему та сприяти поліпшенню сну. Цей ефект робить латук чудовим компонентом для вечірніх страв. Також він має сечогінну дію, що допомагає зменшити набряки та сприяє виведенню зайвої рідини з організму.

  Листя латуку ніжні й легко пошкоджуються, тому їх рекомендується вживати у свіжому вигляді. Термічна обробка, така як варіння чи тушкування, може руйнувати чутливі вітаміни, зокрема C і B9, тому для максимальної користі салат краще додавати у свіжі страви.

  Завдяки своєму нейтральному смаку й універсальності латук легко поєднується з різними продуктами, такими як овочі, м’ясо, риба, фрукти чи горіхи, збагачуючи страви текстурою та свіжістю. Незважаючи на його невисоку поживну цінність у плані калорійності та вмісту макроелементів, латук відіграє важливу роль у раціоні як джерело вітамінів, мінералів і клітковини. Його регулярне споживання може сприяти покращенню травлення, зміцненню імунітету та підтриманню загального стану здоров’я, особливо в поєднанні з іншими корисними продуктами.

• Огірок

  Огірки — це один із найпопулярніших і корисних овочів, який широко використовується в кулінарії завдяки своїм низькокалорійним характеристикам і високому вмісту води. На 100 г свіжих огірків припадає всього близько 15-20 калорій, що робить їх відмінним вибором для людей, які стежать за своєю масою тіла або прагнуть до зменшення калорійності раціону. Основну частину складу огірків складають вуглеводи, причому більшість з них — це вода, яка складає близько 95%. Таким чином, огірки допомагають підтримувати водний баланс в організмі, сприяють зволоженню шкіри та запобігають зневодненню, що особливо важливо в жарку пору року або після фізичних навантажень.

  Глікемічний індекс огірків дуже низький — близько 15, що робить їх безпечними для людей з діабетом або тих, хто прагне підтримувати стабільний рівень цукру в крові. Глікемічне навантаження (ГН) також буде низьким, що означає, що огірки не викликають різких стрибків рівня глюкози в крові і не сприяють накопиченню жиру.

  Хоча огірки в основному складаються з води, в їх складі також є невеликі, але значущі кількості вуглеводів, зокрема клітковини. Клітковина допомагає підтримувати нормальне травлення, покращує перистальтику кишечника та запобігає запорам. Огірки містять близько 0,7 г клітковини на 100 г, що сприяє поліпшенню обміну речовин і очищенню організму від токсинів. Вуглеводи, що містяться в огірках, в основному представляють собою прості цукри, такі як глюкоза та фруктоза, які легко засвоюються і забезпечують організм енергією.

  Огірки також мають значну кількість вітамінів і мінералів, що робить їх важливою частиною здорового раціону. Вітамін K, який відіграє важливу роль у підтримці здоров’я кісток та нормалізації згортання крові, є одним з найяскравіших представників вітамінів, що містяться в огірках. Його вміст складає близько 16,4 мкг на 100 г огірків, що становить близько 20% від добової потреби. Цей вітамін сприяє поліпшенню засвоєння кальцію в організмі, запобігаючи розвитку остеопорозу і зміцнюючи кістки.

  Огірки також є хорошим джерелом вітаміну C, який відомий своїми антиоксидантними властивостями. Він захищає клітини від пошкоджень, покращує стан шкіри, сприяє загоєнню ран та підтримує імунну систему. У 100 г огірків міститься близько 2,8 мг вітаміну C, що становить близько 5% від добової потреби. Хоча ця кількість не така велика, вона все одно відіграє свою роль у підтримці здоров’я.

  Також в огірках є вітаміни групи B, такі як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B3 (ніацин) і вітамін B6 (піридоксин), які сприяють покращенню обміну речовин, підтримці нормальної роботи нервової системи і зміцненню імунної системи. Вітаміни групи B також беруть участь у перетворенні їжі на енергію, що робить огірки корисними при фізичній активності та інтенсивних навантаженнях.

  Мінеральний склад огірків також заслуговує на увагу. Вони містять калій, магній, кальцій, фосфор, залізо та цинк. Калій, який є важливим елементом для підтримки нормальної роботи серця, регулює артеріальний тиск і сприяє виведенню зайвої рідини з організму. Магній, у свою чергу, допомагає покращити якість сну, знімає напругу і втому, а також важливий для нормальної роботи нервової системи і м’язів. Кальцій допомагає зміцнювати кістки і зуби, запобігаючи їх ламкості та розвитку остеопорозу. Залізо у складі огірків сприяє нормалізації кровотворення і запобіганню анемії. Цинк відіграє важливу роль у підтримці нормального обміну речовин, імунної функції та прискореному загоєнні тканин.

  Що стосується амінокислот, то огірки містять усі необхідні амінокислоти, хоча їх вміст в огірках досить низький порівняно з іншими джерелами білка, такими як м’ясо або молочні продукти. Однак вони все одно важливі для підтримки синтезу білків в організмі, а також для нормалізації обміну речовин і підтримки клітинного обміну.

  Крім того, в огірках містяться органічні кислоти, такі як яблучна та хлорогенова кислоти. Ці кислоти мають антимікробні та антиоксидантні властивості, допомагають нормалізувати роботу травного тракту і стимулюють апетит. Яблучна кислота сприяє виведенню токсинів і допомагає покращити обмін речовин, а хлорогенова кислота має позитивний вплив на рівень цукру в крові і може допомогти в профілактиці діабету.

  Огірки також є хорошим джерелом фитонутрієнтів, таких як лігнани, які мають позитивний вплив на здоров’я серцево-судинної системи. Лігнани мають антиоксидантні властивості, які допомагають зменшити запалення, знижують рівень холестерину в крові і покращують кровообіг.

  Окрім харчових речовин, огірки містять багато корисних компонентів, таких як вода і клітковина, які сприяють покращенню стану шкіри і виведенню токсинів з організму. Вода в огірках допомагає зволожувати шкіру, покращує її пружність і робить її більш здоровою. Високий вміст клітковини сприяє очищенню організму від шлаків і токсинів, а також допомагає підтримувати нормальний рівень цукру в крові.

  Протизапальні та антиоксидантні властивості огірків також мають позитивний вплив на здоров’я. Вони допомагають знижувати рівень запалень в організмі, що може бути корисно при хронічних захворюваннях, таких як артрит або астма. Завдяки своїй здатності знижувати запалення, огірки можуть допомогти при різних захворюваннях шкіри, таких як екзема, акне та запалення.

  Таким чином, огірки — це не тільки низькокалорійний, але й надзвичайно корисний продукт, що містить велику кількість вітамінів, мінералів та клітковини. Регулярне їх споживання допомагає підтримувати нормальну роботу травного тракту, зміцнювати імунну систему, покращувати стан шкіри і сприяти підтриманню загального здоров’я організму. Огірки також є відмінним доповненням до раціону людей, які прагнуть знизити масу тіла, оскільки вони допомагають покращити метаболізм, мають сечогінний ефект і забезпечують необхідне зволоження для організму.

• Паростки зерен

  Пророщені зерна, будучи продуктом природного пророщування злаків та інших насіння, є джерелом багатьох цінних поживних речовин. Вони відзначаються високим вмістом вітамінів, мінералів, ферментів та антиоксидантів, що робить їх популярним інгредієнтом у раціоні здорового харчування. Харчова цінність проростків варіюється залежно від типу зерна, але в середньому на 100 грамів продукту припадає близько 30-40 кілокалорій, з вмістом білків приблизно 3-5 грамів, вуглеводів 5-7 грамів та мінімальною кількістю жирів — 0,5-1 грам. Глікемічний індекс проростків відносно низький, зазвичай близько 20-30, що робить їх безпечним вибором для людей, які прагнуть контролювати рівень цукру в крові. Глікемічне навантаження (ГН) також залишається низьким через невисокий вміст вуглеводів.

  Пророщені зерна — це джерело вітамінів, особливо групи B. Вітамін B1 (тіамін) підтримує нормальне функціонування нервової системи та бере участь у метаболізмі вуглеводів, забезпечуючи організм енергією. Вітамін B2 (рибофлавін) сприяє підтримці здоров’я шкіри, слизових оболонок і зору, а також бере участь у метаболізмі жирів і білків. Вітамін B3 (ніацин) покращує стан шкіри та підтримує нормальний рівень холестерину. Також у проростках присутній вітамін B6, який бере участь у синтезі нейромедіаторів та обміні амінокислот. Вітамін E, що міститься у пророщених зернах, має антиоксидантні властивості, допомагаючи захищати клітини організму від пошкоджень, спричинених вільними радикалами.

  Мінеральний склад проростків також різноманітний. Вони багаті на магній, який підтримує нормальну роботу м’язів і нервової системи, а також сприяє зміцненню кісток. Залізо у складі пророщених зерен покращує транспортування кисню в організмі та запобігає розвитку анемії. Цинк важливий для підтримання імунної системи та здоров’я шкіри, а також відіграє ключову роль у загоєнні ран. Кальцій, хоча і міститься у невеликій кількості, сприяє зміцненню зубів і кісток. Калій регулює водно-електролітний баланс і підтримує нормальну роботу серця, а фосфор бере участь у енергетичному обміні та зміцненні кісткової тканини.

  Проростки містять повноцінні білки, що включають незамінні амінокислоти, які необхідні для росту та відновлення тканин організму. Білки пророщених зерен відзначаються високою біодоступністю, що робить їх чудовим доповненням до раціону для підтримки м’язової маси та роботи імунної системи. Ферменти, які активуються в процесі пророщування, допомагають організму краще засвоювати поживні речовини з їжі, покращуючи загальне травлення.

  Вміст клітковини у проростках робить їх корисними для травної системи. Харчові волокна допомагають регулювати роботу кишечника, запобігають закрепам та сприяють здоров’ю мікрофлори. Клітковина також допомагає контролювати рівень цукру в крові, уповільнюючи засвоєння вуглеводів, і сприяє зниженню рівня "поганого" холестерину в організмі.

  Антиоксиданти, такі як глутатіон і вітамін C та вітамін E, що присутні у проростках, чинять захисну дію на клітини та можуть знижувати ризик розвитку запальних процесів і хронічних захворювань. Фенольні сполуки, які утворюються в процесі пророщування, підсилюють антиоксидантну активність продукту.

  Жири у проростках представлені в невеликій кількості, але їх якість є важливим фактором. У складі присутні корисні поліненасичені жирні кислоти, включаючи омега-3, які сприяють здоров’ю серцево-судинної системи та зменшують запальні процеси. Крім того, вміст фітостеролів у проростках допомагає знижувати рівень холестерину в крові.

  Процес пророщування підвищує біодоступність багатьох нутрієнтів, таких як вітаміни, мінерали та антиоксиданти, і знижує вміст антинутрієнтів, таких як фітинова кислота, яка може перешкоджати засвоєнню мінералів. Це робить проростки не лише поживним, а й легко засвоюваним продуктом, що підходить для людей із чутливим травленням.

  Хоча проростки мають безліч корисних властивостей, їх споживання має бути помірним. Це пов’язано з можливими ризиками бактеріального забруднення під час неправильного пророщування. Важливо ретельно промивати зерна перед пророщуванням і дотримуватися правил гігієни, щоб уникнути можливих інфекцій.

  Таким чином, пророщені зерна є універсальним і поживним продуктом, який може доповнити раціон вітамінами, мінералами, клітковиною та антиоксидантами. Вони сприяють покращенню травлення, підтриманню імунної системи та зміцненню кісток. Помірне споживання проростків у складі збалансованого раціону може бути корисним для загального здоров’я та добробуту організму.

• Кукурудза

  Кукурудза відварена – це смачний і поживний продукт, який займає важливе місце в раціоні багатьох культур завдяки своєму багатому складу. У 100 грамах вареної кукурудзи міститься приблизно 96 калорій, що робить її досить ситним, але помірно калорійним продуктом. Білків у ній близько 3 грамів, жирів – 1,5 грама, а вуглеводів – близько 21 грама. Кукурудза має середній глікемічний індекс, який становить приблизно 55–60, та глікемічне навантаження близько 10 для стандартної порції у 150 грамів, що робить її відносно безпечною для людей, які контролюють рівень цукру в крові, особливо за помірного споживання.

  Кукурудза багата клітковиною, яка становить близько 2,5 грама на 100 грамів відвареного продукту. Цей показник робить її корисною для здоров’я травної системи. Клітковина допомагає покращити перистальтику кишківника, сприяє підтриманню здорової мікрофлори та уповільнює всмоктування цукру, що корисно для стабільного рівня глюкози в крові. Розчинна клітковина також відіграє роль у зниженні рівня холестерину, що підтримує здоров’я серцево-судинної системи.

  Відварена кукурудза багата вітамінами, особливо групи B. Вона містить тіамін (вітамін B1), який бере участь у вуглеводному обміні та виробленні енергії, а також важливий для функціонування нервової системи. Рибофлавін (вітамін B2) допомагає підтримувати здоров’я шкіри, слизових оболонок та зору, а ніацин (вітамін B3) сприяє покращенню кровообігу та зниженню рівня «поганого» холестерину. Фолієва кислота (вітамін B9), присутня в кукурудзі, особливо важлива для вагітних жінок, оскільки бере участь у синтезі ДНК і сприяє правильному розвитку плода.

  Крім вітамінів групи B, кукурудза містить вітамін A у формі бета-каротину, який підтримує здоров’я зору, зміцнює імунну систему та сприяє покращенню стану шкіри. Хоча кількість бета-каротину незначна, він робить внесок у загальне споживання антиоксидантів. Вітамін E, присутній у кукурудзі, захищає клітини від пошкоджень вільними радикалами та підтримує здоров’я шкіри й волосся. Також кукурудза містить невелику кількість вітаміну K, необхідного для нормального згортання крові та зміцнення кісток.

  Мінеральний склад кукурудзи включає калій, магній, фосфор і цинк. Калій сприяє підтриманню нормального кров’яного тиску та зміцненню серцевого м’яза, тоді як магній допомагає роботі нервової системи та бере участь у синтезі білків. Фосфор важливий для здоров’я кісток і зубів, а цинк необхідний для імунної функції, регенерації тканин і підтримання здоров’я шкіри. Залізо в кукурудзі допомагає запобігати анемії, хоча його рівень відносно невисокий. Кукурудза також містить невеликі кількості міді, яка бере участь у метаболізмі заліза та утворенні еритроцитів.

  Білки відвареної кукурудзи включають низку амінокислот, серед яких лейцин, ізолейцин і валін – важливі для підтримання м’язової маси та відновлення тканин. Хоча кукурудза не є повноцінним джерелом усіх незамінних амінокислот, її можна поєднувати з бобовими чи тваринними білками для забезпечення повного амінокислотного профілю.

  Жири, присутні в кукурудзі, переважно представлені ненасиченими жирними кислотами, які позитивно впливають на здоров’я серця. Ці жири допомагають знижувати рівень запалення в організмі та беруть участь у підтриманні здоров’я клітинних мембран.

  Кукурудза також багата антиоксидантами, такими як ферулова кислота, яка допомагає знижувати запалення та захищає клітини від оксидативного стресу. Ці сполуки сприяють профілактиці хронічних захворювань, зокрема серцево-судинних патологій і деяких видів раку. Присутність каротиноїдів, таких як зеаксантин і лютеїн, робить кукурудзу корисною для здоров’я очей, оскільки вони захищають сітківку від вікових змін і впливу ультрафіолетового випромінювання.

  Відварена кукурудза є джерелом повільних вуглеводів, які забезпечують тривале відчуття ситості та надають організму енергію на тривалий час. Це робить її чудовим продуктом для споживання перед фізичними навантаженнями або як перекус упродовж дня. Кукурудза допомагає підтримувати оптимальний рівень енергії, що особливо важливо для людей з активним способом життя.

  Споживання кукурудзи може бути корисним для покращення стану шкіри та волосся завдяки її вітамінам і антиоксидантам. Сполуки, що містяться в ній, сприяють уповільненню процесів старіння та допомагають зберігати еластичність шкіри. Кукурудза також може покращити загальне самопочуття завдяки своїй здатності підтримувати баланс мікро- й макроелементів в організмі.

  Завдяки своєму універсальному складу й приємному смаку, відварена кукурудза є корисним продуктом, який підходить для різних вікових груп. Її можна вживати як самостійну страву або в складі салатів, супів і гарнірів. Регулярне споживання кукурудзи допомагає зміцнити імунітет, покращити обмін речовин і підтримувати здоров’я серця та судин.

• Лимон

  Лимон, завдяки своїй яскраво вираженій кислотності та освіжаючому аромату, займає важливе місце в кулінарії та дієтології, адже містить високу концентрацію корисних речовин, які сприяють зміцненню здоров’я. Калорійність лимона низька — всього близько 29 ккал на 100 грамів. Його поживна цінність представлена переважно вуглеводами (9 грамів), серед яких домінує натуральний цукор, а вміст жирів і білків незначний — менше 1 грама. Глікемічний індекс лимона дуже низький, що допомагає уникати стрибків рівня цукру в крові, а глікемічне навантаження також мінімальне, тому лимони часто включають в низькокалорійні та діабетичні дієти.

  Лимон багатий на аскорбінову кислоту (вітамін C), яка є важливим антиоксидантом, що зміцнює імунну систему та захищає клітини від шкідливого впливу вільних радикалів. Вживання лимона допомагає організму синтезувати колаген, що позитивно впливає на шкіру, роблячи її більш еластичною та стійкою до зовнішніх пошкоджень. Вітамін C також сприяє засвоєнню заліза з їжі, що особливо корисно для людей, схильних до анемії. При регулярному вживанні лимони підтримують імунітет і допомагають швидше відновлюватися в період застудних захворювань.

  Лимон містить й інші вітаміни, такі як вітамін B6, фолієва кислота та невелику кількість вітаміну A, які підтримують обмінні процеси в організмі. Вітамін B6 важливий для нормального функціонування нервової системи, а фолієва кислота особливо корисна для жінок у період вагітності, оскільки підтримує правильний розвиток плода. Вітамін A та каротиноїди, які містяться у лимоні в невеликих кількостях, позитивно впливають на зір і стан шкіри.

  Серед мінералів, що містяться у лимоні, виділяються калій, магній і кальцій. Калій сприяє підтриманню нормального артеріального тиску та допомагає регулювати водно-сольовий баланс, необхідний для нормальної роботи м’язів і нервової системи. Магній важливий для метаболізму і підтримання функцій м’язів, допомагає знімати нервову напругу та бере участь у синтезі білків. Кальцій, хоч і в невеликих кількостях, підтримує здоров’я кісток і зубів, особливо у поєднанні з вітаміном C, який покращує його засвоєння.

  Крім вітамінів і мінералів, лимон також є джерелом фітонутрієнтів і антиоксидантів, зокрема флавоноїдів (гесперидин, діосмін і нарингін), які мають потужну протизапальну та антиоксидантну дію. Ці речовини допомагають захищати організм від хронічних захворювань, знижують рівень «поганого» холестерину та підтримують здоров’я серцево-судинної системи. Флавоноїди лимона також сприяють покращенню кровообігу, зміцнюють стінки капілярів та можуть знижувати ризик варикозного розширення вен.

  Лимонна шкірка або цедра, яку часто ігнорують, також містить багато корисних сполук. У ній значно більше антиоксидантів і ефірних олій, ніж у соку, що робить її цінним джерелом поліфенолів і лімоноїдів — сполук, які мають протиракові та протимікробні властивості. Лимонна цедра також містить пектин — розчинну клітковину, яка допомагає покращити травлення, підтримує здоров’я мікрофлори кишечника та регулює рівень цукру в крові. Пектин також сприяє насиченню і може зменшувати відчуття голоду, що корисно для контролю ваги.

  Ефірні олії, що містяться в лимонній шкірці, мають антисептичну та освіжаючу дію. Вони підтримують дихальну систему, полегшуючи симптоми застуди та кашлю, а також можуть використовуватися для дезінфекції та покращення настрою завдяки своїм ароматерапевтичним властивостям. Лимонну олію нерідко застосовують для полегшення симптомів стресу і підвищення тонусу, оскільки її запах має стимулюючий вплив на нервову систему.

  Крім того, лимон має лужні властивості, незважаючи на свою кислотність на смак. Це означає, що при засвоєнні лимон чинить лужний вплив на організм, допомагаючи підтримувати оптимальний рівень pH, що сприяє загальному оздоровленню. Лужне середовище може зменшувати запалення та знижувати ризик розвитку деяких захворювань, таких як подагра і ревматоїдний артрит.

  У лимоні також містяться органічні кислоти, насамперед лимонна та яблучна кислоти, які сприяють покращенню травлення, стимулюючи вироблення шлункового соку та ферментів. Лимонна кислота допомагає розчиняти відкладення солей у нирках і може знижувати ризик утворення каменів, що робить лимон корисним для профілактики сечокам’яної хвороби.