Шоколадний батончик ПП

Шоколадний батончик ПП
  • Обмеження : Корисне харчування

Інгредієнти

ВагаКількість
Вівсяні пластівці100 г
Мед
(або сироп)
60 мл4 ст.л.
Олія кокосова20 г

Для шоколадного прошарку

Банан100 г
Горіхи40 г
Шоколад гіркий50 г

Приготування

1Вівсяні холопи обсмажуємо на сухій сковороді, до легкої золотистості (можна трохи змастити її кокосовим маслом).
2Змішуємо їх з медом та кокосовим маслом.
3Викладаємо форму або контейнер, застелений пергаментним папером і добре застосовуємо.
4️Готуємо шоколадний прошарок: шоколад розтоплюємо в мікрохвильовій печі і збиваємо блендером з бананом, додаємо порізані горіхи.
5Всю шоколадно-бананову суміш виливаємо на основу з вівсянки. За бажанням, можна посипати горішками та кокосовою стружкою.
6Забираємо в холодильник на кілька годин, а краще на ніч.
7Додаємо з форми і нарізаємо на порційні батончики.
8Готово! ️

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Вівсяні пластівці

    Вівсяні пластівці — це один з найпопулярніших продуктів для сніданку, що має збалансований склад і багатий на корисні речовини. У 100 грамах вівсяних пластівців міститься приблизно 370-390 калорій. Основна частка енергетичної цінності припадає на вуглеводи (близько 60-65 грамів), які забезпечують тривалий та рівномірний приплив енергії. Білків у вівсяних пластівцях міститься близько 12-15 грамів, що робить їх корисним додатком до раціону, особливо для вегетаріанців. Жирів у вівсянці приблизно 6-7 грамів, більшість з яких є корисними ненасиченими жирними кислотами, що позитивно впливають на здоров’я серцево-судинної системи. Глікемічний індекс (ГІ) вівсяних пластівців варіюється в залежності від ступеня їх обробки, але зазвичай знаходиться в межах 40-55, що робить вівсянку продуктом з низьким або помірним ГІ. Глікемічне навантаження (ГН) однієї порції також помірне, що допомагає стабілізувати рівень цукру в крові після вживання.

    Вівсянка — це чудове джерело складних вуглеводів і харчових волокон, зокрема бета-глюканів. Бета-глюкани — це розчинні харчові волокна, які знижують рівень холестерину, підтримують здоров’я серцево-судинної системи і покращують функцію кишечника. Вони також сприяють нормалізації рівня цукру в крові, сповільнюючи його засвоєння. Завдяки цьому, вівсянка підходить для людей із діабетом і може зменшити ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Високий вміст клітковини також допомагає покращити роботу травної системи, сприяє відчуттю ситості, що може бути корисним для контролю ваги.

    Вівсяні пластівці багаті на вітаміни групи B, включаючи тіамін (вітамін B1), рибофлавін (вітамін B2), ніацин (вітамін B3) і піридоксин (вітамін B6). Ці вітаміни відіграють важливу роль у підтримці обміну речовин, допомагають організму ефективно використовувати енергію з їжі, підтримують здоров’я нервової системи і покращують когнітивні функції. Вітаміни групи B також важливі для підтримки здоров’я шкіри і волосся, поліпшуючи загальне самопочуття.

    Серед мінералів вівсяні пластівці особливо багаті на залізо, магній, цинк і фосфор. Залізо, що міститься у вівсянці, бере участь у формуванні гемоглобіну і допомагає підтримувати нормальний рівень енергії і когнітивні функції. Магній важливий для нервової системи, роботи м’язів і нормалізації серцевого ритму. Цинк підтримує імунну систему, бере участь у загоєнні тканин і підтримує здоров’я шкіри. Фосфор, своєю чергою, грає важливу роль у підтримці здоров’я кісток і зубів, а також у виробництві енергії.

    Вівсяні пластівці також містять антиоксиданти, такі як авенантраміди, які мають протизапальні властивості, допомагають знизити ризик хронічних захворювань і захищають клітини від пошкоджень. Авенантраміди також можуть сприяти розширенню кровоносних судин і поліпшенню кровообігу, що позитивно впливає на здоров’я серця і знижує артеріальний тиск.

    Щодо амінокислотного складу, вівсянка багата на незамінну амінокислоту лізин, яка важлива для росту і відновлення тканин, а також для імунної системи. Хоча вівсяні пластівці не містять усіх незамінних амінокислот в ідеальних пропорціях, вони все ж є хорошим джерелом білка, особливо у поєднанні з іншими продуктами, такими як молочні продукти або горіхи, які компенсують амінокислотний баланс.

    Вівсяні пластівці містять невелику кількість жирів, переважно поліненасичених і мононенасичених, які корисні для здоров’я серця і судин. Омега-3 і омега-6 жирні кислоти, присутні у вівсянці, допомагають зменшити запальні процеси і покращити стан шкіри і волосся.

    У вівсяних пластівцях також містяться невеликі кількості кальцію і калію. Кальцій допомагає підтримувати здоров’я кісток і зубів, бере участь у передачі нервових імпульсів і роботі м’язів. Калій, своєю чергою, регулює водно-сольовий баланс, допомагає знизити артеріальний тиск і підтримує нормальну функцію м’язів і нервової системи.

    Завдяки своїй високій поживній цінності та низькому глікемічному індексу, вівсяні пластівці часто рекомендуються як ідеальний продукт для сніданку. Вони допомагають підтримувати рівень енергії протягом тривалого часу, запобігаючи стрибкам цукру в крові і відчуттю голоду. Окрім цього, вівсянка легко засвоюється, що робить її підходящою для людей із чутливою травною системою, включно з дітьми та літніми людьми.

    Таким чином, вівсяні пластівці є універсальним і збалансованим продуктом, який підходить для людей усіх вікових груп. Вони насичують організм вуглеводами, білками, корисними жирами, вітамінами і мінералами, сприяючи загальному зміцненню здоров’я.

  • Мед

    Мед — це натуральний продукт, який має не тільки неповторний смак і аромат, але й безліч корисних властивостей. Його харчова цінність значною мірою залежить від сорту меду, але в середньому на 100 г продукту припадає близько 300-330 калорій. Це досить калорійний продукт, але при цьому він складається переважно з вуглеводів, що складають більше 80% від загального складу. Головними вуглеводами меду є фруктоза та глюкоза, які є природними цукрами й легко засвоюються організмом. Незважаючи на високе вміст вуглеводів, мед має низький глікемічний індекс (ГІ близько 55), що означає, що його споживання викликає більш повільне і стабільне зростання рівня цукру в крові порівняно з іншими джерелами цукру. Це робить мед більш переважним вибором як підсолоджувач у порівнянні з рафінованим цукром, особливо для людей з діабетом або для тих, хто прагне підтримувати стабільний рівень енергії.

    Окрім вуглеводів, мед містить у невеликих кількостях білки (приблизно 0,5-1 г на 100 г), включаючи амінокислоти, такі як гліцин, аспарагін, глутамінова кислота та інші. Амінокислоти в меді важливі для нормалізації обміну речовин, підтримки роботи нервової системи та забезпечення будівельних блоків для синтезу білків в організмі. Однак мед не є значним джерелом білка, тому його споживання не може бути основним джерелом амінокислот.

    Мед також багатий різними вітамінами, зокрема вітамінами групи B, такими як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B3 (ніацин), вітамін B5 (пантотенова кислота) і вітамін B6 (піридоксин), а також вітамін C. Ці вітаміни відіграють ключову роль у нормалізації обміну речовин, підтримці функції нервової системи, покращенні обміну енергії та зміцненні імунної системи. Вітаміни групи B також важливі для підтримки здорової шкіри, волосся та нервових клітин, а вітамін C є потужним антиоксидантом, що підтримує захисні функції організму, загоєння ран і підтримку колагену в шкірі.

    У меді містяться й мінерали, зокрема кальцій, магній, калій, натрій, фосфор, мідь і залізо. Ці мінерали відіграють важливу роль у підтримці нормальної роботи організму. Калій, наприклад, необхідний для нормалізації роботи серцево-судинної системи та підтримання водно-сольового балансу, а магній сприяє нормалізації нервової системи, покращує якість сну та знижує рівень стресу. Кальцій у меді допомагає зміцнювати кістки та зуби, а фосфор і мідь підтримують здоров’я клітин і тканин. Залізо в меді допомагає запобігати анемії, покращуючи транспортування кисню в крові.

    Також у меді містяться органічні кислоти, такі як глюконова кислота та яблучна кислота, які мають корисний вплив на травну систему. Глюконова кислота має антибактеріальні властивості і допомагає нормалізувати мікрофлору кишечника, а яблучна кислота сприяє поліпшенню травлення, стимулюючи вироблення шлункового соку і полегшуючи засвоєння їжі.

    Мед також є відмінним джерелом антиоксидантів. До них належать флавоноїди, фенольні кислоти, а також вітамін C. Ці компоненти допомагають нейтралізувати вільні радикали, які можуть пошкоджувати клітини організму, сприяючи розвитку захворювань, таких як рак, серцево-судинні захворювання та старіння. Флавоноїди в меді, такі як кверцетин і катехіни, мають протизапальні властивості та допомагають знижувати рівень запалень в організмі, що сприяє покращенню загального стану здоров’я та підвищенню імунної активності.

    Мед має протизапальні, антибактеріальні та антисептичні властивості, що робить його корисним для імунної системи. Він може допомогти при лікуванні простудних захворювань, особливо у вигляді чаїв або настоїв з лимоном. Його антисептичні властивості сприяють більш швидкому загоєнню ран і порізів, а також допомагають зменшити запалення в горлі при ангіні або фарингіті. Мед допомагає зменшити кашель, заспокоює подразнені дихальні шляхи та сприяє відхаркуванню.

    Окрім того, мед може бути корисний для підтримки здоров’я серця і судин. Він допомагає знизити рівень "поганого" холестерину (LDL) та покращує баланс ліпідів у крові. Флавоноїди в меді допомагають розслабити судини і покращити кровообіг, що знижує ризик серцево-судинних захворювань, таких як гіпертонія, інфаркт міокарда або інсульт. Водночас мед сприяє покращенню роботи печінки і допомагає виводити токсини з організму.

    Мед також є природним джерелом енергії, що робить його корисним для людей, які ведуть активний спосіб життя. Завдяки високому вмісту вуглеводів, мед може бути використаний як енергетичний продукт, який швидко поповнює запас глюкози в крові, допомагаючи подолати втому та підвищити витривалість. Він також сприяє швидкому відновленню після фізичних навантажень і підтримує рівень цукру в крові на стабільному рівні.

    Не слід забувати, що мед є натуральним продуктом, і його споживання може бути корисним при правильному підході. Він є чудовим замінником рафінованого цукру в раціоні, особливо для людей, які стежать за своїм здоров’ям. Однак важливо враховувати, що мед слід споживати помірковано, оскільки він є висококалорійним продуктом, і його надмірне споживання може призвести до надмірної ваги. Людям, які страждають від алергії на продукти бджільництва, мед слід вживати обережно або повністю виключити з раціону.

    Таким чином, мед — це не тільки смачний і ароматний продукт, але й цілий комплекс корисних речовин, які сприяють підтримці загального здоров’я організму. Його споживання допомагає зміцнити імунну систему, поліпшити травлення, нормалізувати рівень цукру в крові та підтримувати нормальну роботу серцево-судинної системи. Однак важливо пам’ятати про можливі протипоказання і споживати мед з розумом, щоб не перевантажити організм зайвими калоріями або цукрами.

  • Олія кокосова

    Кокосова олія стала популярним продуктом завдяки широкому поширенню інформації про її передбачувану користь, проте сучасні дослідження показують, що її властивості значною мірою переоцінені, а регулярне споживання може нести певні ризики для здоров’я. У 100 г кокосової олії міститься близько 899 ккал, практично повністю представлених жирами. Білки та вуглеводи у цьому продукті відсутні, що робить його чистим джерелом жирової енергії. Приблизно 82-87% жирів у кокосовій олії складають насичені жирні кислоти, що перевищує показники більшості інших рослинних олій. Глікемічний індекс і навантаження для кокосової олії дорівнюють нулю, оскільки у ній немає вуглеводів, проте це не компенсує її несприятливий вплив на організм при надмірному споживанні.

    Насичені жирні кислоти в кокосовій олії, зокрема лауринова, каприлова і капринова, мають антибактеріальні та протигрибкові властивості. Лауринова кислота становить близько 50% усіх жирних кислот олії, і їй приписують здатність зміцнювати імунітет і допомагати боротися з інфекціями. Однак висока концентрація насичених жирів також пов’язана з підвищенням рівня "поганого" холестерину (ЛПНЩ) у крові, що може збільшувати ризик серцево-судинних захворювань, особливо при частому вживанні. Хоча існують дані, що кокосова олія може підвищувати і рівень "хорошого" холестерину (ЛПВЩ), баланс цих змін часто є несприятливим для здоров’я.

    Сучасні рекомендації дієтологів і кардіологів закликають обмежувати споживання насичених жирів, включаючи кокосову олію, на користь ненасичених жирів, які містяться в оливковій, лляній, ріпаковій олії та інших рослинних джерелах. За даними Американської кардіологічної асоціації, кокосову олію не слід розглядати як корисну заміну традиційним оліям, оскільки вона не приносить відчутної користі для серця і судин.

    Кокосова олія практично не містить вітамінів і мінералів, за винятком мінімальних слідів вітаміну Е та вітаміну К, які присутні в надзвичайно малих кількостях і не мають суттєвого впливу на добове споживання. Антиоксидантні властивості олії також обмежені, оскільки вона не містить значних доз поліфенолів. Це робить кокосову олію менш цінною порівняно з іншими оліями, багатими на антиоксиданти, такими як оливкова або авокадова.

    Використання кокосової олії в кулінарії також викликає суперечки. Хоча вона має високу точку димоутворення (близько 175-200°C), що робить її придатною для смаження, сучасні дослідження показують, що приготування на насичених жирах може сприяти утворенню шкідливих сполук, таких як трансжири та вільні радикали, особливо при повторному нагріванні. Це збільшує ризик запальних процесів в організмі, що негативно впливає на здоров’я серцево-судинної системи, печінки та інших органів.

    Останніми роками зростає критика необґрунтованої популярності кокосової олії. Раніше її широко рекламували як "суперфуд", але сучасні дані спростовують багато з цих тверджень. Наприклад, заяви про здатність кокосової олії сприяти зниженню ваги ґрунтуються на вмісті середньоланцюгових тригліцеридів (MCT). Однак кількість MCT у стандартній кокосовій олії становить лише близько 15%, а ефекти схуднення можливі лише при споживанні чистих MCT, виділених із кокосової олії. При цьому більшість комерційних варіантів кокосової олії не мають концентрованого вмісту MCT і не забезпечують заявлених ефектів.

    Ще одним спірним аспектом є можливий вплив кокосової олії на мікробіом кишечника. Деякі дослідження вказують на її антимікробні властивості, які можуть порушити баланс корисних бактерій, особливо при надмірному споживанні. Це може призвести до негативних наслідків для травлення та загального здоров’я.

    Рекомендації щодо споживання кокосової олії зводяться до обмеження її в раціоні. Якщо вона використовується, краще застосовувати її у невеликих кількостях і переважно як інгредієнт для соусів або випічки, а не для смаження. Як альтернативу кокосовій олії краще вибирати рослинні олії з високим вмістом ненасичених жирів, які сприятливо впливають на організм.

    Таким чином, кокосова олія, попри її популярність, має обмежену поживну цінність і може бути небажаною для частого вживання. Сучасні дані свідчать, що її регулярне використання в кулінарії та дієті слід переглядати на користь більш корисних рослинних олій. Це особливо важливо враховувати для людей із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань або високим рівнем холестерину, щоб мінімізувати потенційні ризики для здоров’я.

  • Банан

    Банани — це популярний і доступний фрукт, який є джерелом енергії, клітковини, вітамінів та мінералів, що робить його важливим елементом збалансованого харчування. На 100 грамів банан містить приблизно 89 калорій, 22,8 г вуглеводів, 1,1 г білків і всього 0,3 г жирів. Завдяки низькому глікемічному індексу (ГІ) близько 51 для стиглих бананів та глікемічному навантаженню (ГН) у межах 10–15, вони мають помірний вплив на рівень цукру в крові, тому підходять у помірних кількостях для людей, які слідкують за рівнем глюкози.

    Основний компонент бананів — це вуглеводи, представлені простими цукрами (глюкозою, фруктозою) та крохмалем, який при дозріванні фрукта розщеплюється, підвищуючи солодкість. Ці вуглеводи забезпечують організм енергією та дозволяють швидко відновити сили, що особливо корисно перед фізичними навантаженнями або після тренувань. Банани також містять природні цукри та клітковину, що сприяє повільному вивільненню енергії, допомагаючи підтримувати відчуття ситості на тривалий час. Клітковина (близько 2,6 г на 100 г) допомагає покращити травлення та підтримувати здорову мікрофлору кишківника, оскільки містить як розчинні, так і нерозчинні волокна, що сприяють нормалізації травлення і запобіганню запорам.

    Одним з важливих елементів бананів є вітамін B6, який допомагає в метаболізмі амінокислот, сприяє нормалізації рівня гомоцистеїну та підтримує здоров’я нервової системи. Вітамін B6 також важливий для імунної системи та бере участь у синтезі нейромедіаторів, таких як серотонін, що впливає на настрій. Банани містять приблизно 0,4 мг вітаміну B6 на 100 г, що становить близько 20% добової норми для дорослої людини.

    Окрім вітаміну B6, банани також є джерелом вітаміну C, антиоксиданту, який зміцнює імунну систему, захищає клітини від пошкоджень і покращує всмоктування заліза з інших продуктів харчування. Вітамін C сприяє синтезу колагену, зміцнюючи шкіру та сполучні тканини, і покращує стан серцево-судинної системи.

    Високий вміст калію (близько 358 мг на 100 г) робить банани особливо корисними для серцево-судинної системи. Калій допомагає регулювати артеріальний тиск, сприяє підтримці електролітного балансу і запобігає затримці рідини. Це мінерал, який необхідний для нормальної роботи м’язів, включаючи серцевий м’яз, і допомагає знизити ризик гіпертонії та інсульту. У поєднанні з низьким вмістом натрію банани позитивно впливають на тиск і допомагають запобігти гіпертонії.

    Окрім калію, банани містять магній (27 мг на 100 г), який відіграє важливу роль у підтримці здоров’я кісток, нервової системи та нормалізації м’язової функції. Магній допомагає у синтезі білків, бере участь в енергетичному обміні та підтримує здоров’я серця, оскільки його нестача може призвести до підвищеної збудливості нервової системи та м’язових спазмів.

    Банани також містять трохи фолату (вітамін B9), важливого для поділу клітин і росту тканин, що особливо актуально для вагітних жінок. Фолат допомагає у профілактиці анемії та підтримці здоров’я кровотворної системи. Включення бананів до раціону допомагає задовольнити щоденну потребу в цьому вітаміні, особливо у поєднанні з іншими продуктами, багатими на фолат.

    Антиоксидантні властивості бананів забезпечуються різними сполуками, такими як дофамін та катехіни, які, попри властивість допаміну не проникати через гематоенцефалічний бар’єр і не впливати безпосередньо на настрій, допомагають знизити окислювальний стрес в організмі, захищаючи клітини від запалень і передчасного старіння. Катехіни також знижують ризик серцево-судинних захворювань і підтримують здоров’я клітин.

    Для вегетаріанців і тих, хто обмежує споживання м’яса, банани слугують додатковим джерелом амінокислот, зокрема триптофану — попередника серотоніну. Триптофан сприяє поліпшенню настрою і допомагає в регуляції сну, що робить банани гарним варіантом для включення до щоденного раціону для підтримки емоційної рівноваги та боротьби зі стресом.

    Таким чином, банани — це продукт із низьким вмістом жирів, який водночас багатий на важливі вітаміни, мінерали та інші біоактивні сполуки, що підтримують здоров’я та загальне самопочуття. Включення бананів до раціону дозволяє покращити роботу серцево-судинної, травної та нервової систем, підтримує м’язи та кістки та є чудовим джерелом енергії для людей будь-якого віку.

  • Горіхи

    Горіхи — це не лише смачні, але й корисні продукти, які мають високу харчову цінність. В раціоні людини горіхи займають важливе місце завдяки своєму складу, що включає вітаміни, мінерали, здорові жири, амінокислоти та клітковину. Існує безліч видів горіхів, кожен з яких має свої особливості та корисні властивості.

    До горіхів належать такі види:

    Основною перевагою горіхів є їх висока калорійність, зумовлена наявністю великої кількості жирів, серед яких домінують мононенасичені та поліненасичені жирні кислоти. Це робить горіхи відмінним джерелом енергії та корисних жирів. Наприклад, в 100 г волоських горіхів міститься близько 654 калорій, 15 г вуглеводів, 14 г білків і 65 г жирів. Вони також є джерелом клітковини, яка позитивно впливає на роботу кишечника, нормалізує рівень цукру в крові і допомагає контролювати вагу.

    Горіхи, такі як мигдаль, волоські горіхи і кеш’ю, багаті вітамінами, особливо вітамінами групи B, такими як вітамін B1, вітамін B2, вітамін B6 та фолієва кислота. Ці вітаміни відіграють важливу роль в обміні речовин, підтримці нервової системи, а також у процесі кровотворення. Наприклад, волоські горіхи містять вітаміни E та K, які мають антиоксидантну активність і сприяють зміцненню імунної системи. Вітамін E захищає клітини від окислювального стресу та старіння, а вітамін K бере участь у процесі згортання крові та підтримує здоров’я кісток.

    Крім того, горіхи є відмінним джерелом мінералів, таких як магній, кальцій, калій, фосфор, мідь, цинк і залізо. Магній, що міститься в великій кількості в мигдалі та ліщині, сприяє нормалізації артеріального тиску, підтримує роботу серцево-судинної системи та нервової системи. Кальцій і фосфор важливі для здоров’я кісток і зубів. Калій підтримує нормальну роботу серця та регулює водний баланс в організмі. Залізо, яке зустрічається в горіхах, таких як волоські горіхи та ліщина, відіграє ключову роль в процесі кровотворення та запобіганні анемії.

    Горіхи містять амінокислоти, особливо незамінні амінокислоти, такі як лейцин, ізолейцин, валін і аргінін. Амінокислоти є будівельними блоками білків і відіграють важливу роль у зростанні тканин, відновленні клітин, а також у підтримці імунної системи. Аргінін, наприклад, допомагає розширювати судини та покращує кровообіг, що сприяє покращенню доставки кисню і поживних речовин до тканин організму.

    Мононенасичені жирні кислоти та поліненасичені жирні кислоти, що містяться в горіхах, підтримують здоров’я серця, знижуючи рівень "поганого" холестерину (LDL) в крові та підвищуючи рівень "хорошого" холестерину (HDL). Ці жирні кислоти також відіграють роль у профілактиці запалень і можуть зменшувати ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Омега-3 жирні кислоти, що містяться в волоських горіхах, особливо корисні для профілактики захворювань серця та підтримання нормальної роботи мозку.

    Глікемічний індекс (ГІ) горіхів зазвичай низький, що означає, що вони не викликають різких стрибків рівня цукру в крові. Це робить їх ідеальними для людей з діабетом або для тих, хто хоче контролювати рівень цукру в крові. Глікемічне навантаження (ГН) горіхів також низьке, що означає, що вони не призводять до значного підвищення рівня цукру в крові, незважаючи на свою калорійність. Це пояснюється високим вмістом клітковини та жирів, які сповільнюють засвоєння вуглеводів.

    Крім того, горіхи є хорошим джерелом антиоксидантів, таких як вітамін E, селен і флавоноїди, які допомагають захищати клітини від пошкоджень, спричинених вільними радикалами. Це сприяє уповільненню процесів старіння, підтриманню здоров’я шкіри і волосся, а також запобіганню розвитку ракових захворювань. Селен, що зустрічається в бразильських горіхах, відіграє важливу роль у підтримці нормальної функції щитоподібної залози і зміцненні імунної системи.

    Горіхи також містять фітостероли, які допомагають знижувати рівень холестерину в крові, і їх регулярне споживання може бути корисним для підтримання нормального рівня холестерину та профілактики серцево-судинних захворювань. Вони сприяють поліпшенню обміну речовин і зниженню запалень в організмі.

    Що стосується амінокислот, то горіхи є джерелом важливих незамінних амінокислот, які організм не може синтезувати самостійно, а тому необхідно отримувати з їжею. Білки горіхів високоякісні, що робить їх корисним доповненням до рослинної дієти. Амінокислоти, такі як метіонін і лізин, допомагають у синтезі колагену та інших білків, необхідних для зростання і відновлення клітин.

    Отже, горіхи є потужним джерелом поживних речовин, які відіграють ключову роль у підтримці здоров’я організму. Завдяки високому вмісту жирів, вітамінів, мінералів, амінокислот і антиоксидантів, вони сприяють підтримці нормального функціонування серця, нервової системи, кісток та інших органів. Горіхи можуть бути корисні для контролю ваги, підтримки нормального рівня холестерину та цукру в крові, а також для загального покращення здоров’я.

  • Шоколад гіркий

    Темний шоколад із високим вмістом какао (зазвичай від 70% і більше) — це не лише вишукані ласощі, але й цінне джерело поживних речовин із численними корисними властивостями. Він калорійний, оскільки містить близько 500–600 калорій на 100 грамів, що пояснюється високим вмістом жирів і вуглеводів. Шоколад є енергетично насиченим продуктом, який забезпечує тривалий приплив енергії. У його складі міститься приблизно 30–35 грамів жирів, 45–50 грамів вуглеводів, більшість із яких — натуральні цукри, а також близько 7–9 грамів білків. Глікемічний індекс темного шоколаду варіюється в межах 25–30, що робить його придатним для людей, які стежать за рівнем цукру в крові. Глікемічне навантаження також залишається низьким, особливо за умови помірного споживання.

    Основним джерелом жирів у темному шоколаді є какао-масло, яке містить корисні моно- та поліненасичені жирні кислоти. Серед них особливо цінними є стеаринова й олеїнова кислоти, які сприяють підтримці нормального рівня холестерину в крові. Шоколад практично не містить трансжирів, особливо якісні продукти, що робить його більш корисним порівняно з іншими солодощами промислового виробництва.

    Темний шоколад багатий антиоксидантами, такими як поліфеноли, флавоноїди та катехіни. Ці речовини допомагають боротися з окислювальним стресом, захищаючи клітини організму від пошкоджень вільними радикалами. Регулярне помірне споживання шоколаду може знижувати ризик розвитку серцево-судинних захворювань, підтримувати еластичність судин і нормалізувати артеріальний тиск. Крім того, антиоксиданти в шоколаді сприяють уповільненню процесів старіння та зміцненню імунної системи.

    Шоколад із високим вмістом какао також є джерелом важливих мінералів. Він багатий на магній, який відіграє ключову роль у підтримці роботи нервової системи, допомагає зменшити стрес і поліпшити сон. Кальцій у складі підтримує здоров’я кісток і зубів, а фосфор бере участь в енергетичному обміні. Залізо в шоколаді допомагає запобігати анемії, сприяючи утворенню гемоглобіну. Цинк і мідь підтримують імунітет, сприяють загоєнню тканин і поліпшують стан шкіри. Калій допомагає регулювати артеріальний тиск і зміцнює серцевий м’яз.

    У темному шоколаді також присутня невелика кількість вітамінів, зокрема вітаміни групи B, такі як ніацин (вітамін B3) і піридоксин (вітамін B6), які підтримують обмін речовин і покращують роботу мозку. Хоча вміст вітамінів у шоколаді незначний, їхня комбінація з іншими поживними речовинами посилює загальну користь продукту.

    Шоколад із високим вмістом какао містить теобромін, природний стимулятор, подібний до кофеїну, але з м’якшою дією. Теобромін стимулює роботу нервової системи, покращує настрій і сприяє концентрації уваги. Він також може мати легкий сечогінний ефект, допомагаючи виводити зайву рідину з організму. Завдяки високому вмісту попередників ендорфінів, темний шоколад сприяє покращенню настрою та боротьбі з депресією.

    Амінокислоти, такі як триптофан, присутні в темному шоколаді в помірних кількостях. Триптофан є попередником серотоніну — гормону щастя, який покращує настрій і сприяє розслабленню. Фенілетиламін, ще одна сполука в шоколаді, стимулює вироблення дофаміну, сприяючи відчуттю задоволення.

    Шоколад також багатий клітковиною, особливо якісні продукти. Вміст харчових волокон може досягати 10–12 грамів на 100 грамів, що допомагає покращити травлення, підтримувати здоров’я кишківника і регулювати рівень цукру в крові. Клітковина також створює відчуття ситості, допомагаючи уникати переїдання.

    Темний шоколад містить органічні кислоти та алкалоїди, які покращують кровообіг, підвищують тонус судин і стимулюють роботу головного мозку. Деякі дослідження показують, що регулярне споживання якісного темного шоколаду пов’язане з покращенням когнітивних функцій і зниженням ризику розвитку нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера.

    Маючи великий вміст корисних нутрієнтів, темний шоколад може позитивно впливати на організм за умови помірного споживання. Наприклад, 20–30 грамів на день — це ідеальна порція, щоб насолоджуватися смаком і отримувати користь для здоров’я без ризику набору зайвої ваги. Важливо обирати шоколад із мінімальним вмістом цукру та без шкідливих добавок.

    Таким чином, темний шоколад із високим вмістом какао є не лише ласощами, але й продуктом із високим поживним потенціалом. Його багатий склад антиоксидантів, мінералів, корисних жирів і біологічно активних сполук робить його цінним доповненням до раціону, особливо в умовах підвищеного розумового й фізичного навантаження. Помірне споживання шоколаду сприяє підтримці здоров’я серця, покращенню настрою й зміцненню імунної системи, а також надає заряд енергії на весь день.

Переглянуті рецепти

    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.