Скумбрія у гірчичному соусі

Скумбрія у гірчичному соусі

Інгредієнти

ВагаКількість
Скумбрія600 г2 шт
Цибуля ріпчаста150 г1 шт
Майонез50 г2 ст.л.
Соус соєвий45 мл3 ст.л.
Гірчиця2 ст.л.
Зелень
(для подачі)

Приготування

1Скумбрію очистити від нутрощів, добре вимити і нарізати на порційні шматочки.
2Очищену цибулю нарізати півкільцями. Для приготування соусу змішати майонез, соєвий соус і гірчицю (сіль додавати не треба), маса має вийти однорідною.
3До скумбрії додати цибулю, приготований гірчичний соус, добре перемішати і залишити маринуватися на 20-30 хвилин.
4Замариновану скумбрію разом із цибулею перекласти у форму для запікання.
5Запікати рибу в розігрітій духовці 20-30 хвилин|мінути| при температурі 170 градусів до готовності і легкого рум’янцю. Дуже смачну та ніжну скумбрію, запечену в гірчичному соусі, подавати зі свіжою зеленню та вашим улюбленим гарніром.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Скумбрія

    Скумбрія, приготована в різних варіаціях — запечена, варена або приготована на пару, — є смачною та надзвичайно поживною стравою, багатою білками, корисними жирами, вітамінами та мінералами. У середньому на 100 грамів приготовленої скумбрії припадає близько 230–260 калорій, основну частину яких становлять жири та білки. У рибі міститься приблизно 18–20 г білка, що робить її чудовим джерелом цього макронутрієнта для підтримання м’язової маси, зміцнення тканин і активного обміну речовин. Білки скумбрії включають повний набір незамінних амінокислот, необхідних для нормального функціонування організму.

    Вміст жирів у скумбрії варіюється від 13 до 18 г на 100 г, залежно від способу приготування. Ці жири включають корисні поліненасичені жирні кислоти омега-3, такі як ейкозапентаєнова (EPA) і докозагексаєнова (DHA) кислоти. Омега-3 відіграють важливу роль у підтриманні здоров’я серцево-судинної системи, зменшуючи запалення, знижуючи рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ) і підвищуючи рівень «хорошого» холестерину (ЛПВЩ). Ці жирні кислоти також сприяють поліпшенню когнітивних функцій, підтримують здоров’я нервової системи та мають захисну дію для мозку. Регулярне вживання скумбрії може зменшити ризик серцевих захворювань, інсульту та дегенеративних неврологічних розладів, таких як хвороба Альцгеймера.

    Скумбрія містить мінімальну кількість вуглеводів, що робить її придатною для низьковуглеводних дієт. Глікемічний індекс риби дорівнює нулю, оскільки в ній немає цукрів чи крохмалю, а глікемічне навантаження також залишається незначним. Це дозволяє включати скумбрію до раціону людей із діабетом і тих, хто стежить за рівнем цукру в крові.

    Мінеральний склад скумбрії багатий і різноманітний. Вона є чудовим джерелом селену — потужного антиоксиданту, який захищає клітини від ушкоджень вільними радикалами, підтримує імунітет і бере участь у роботі щитоподібної залози. У 100 г приготовленої скумбрії міститься близько 40–50% від добової норми селену. Важливим елементом є також фосфор, необхідний для здоров’я кісток, зубів і нормального енергетичного обміну. Скумбрія забезпечує організм калієм, який регулює водно-сольовий баланс і підтримує здоров’я серця, а також магнієм, що бере участь у понад 300 біохімічних процесах в організмі, включаючи синтез білків і нормалізацію рівня цукру в крові.

    Серед мікроелементів у скумбрії варто виділити залізо, необхідне для профілактики анемії, і цинк, який підтримує здоров’я шкіри, волосся та нігтів, зміцнює імунітет і сприяє нормальній роботі репродуктивної системи. Йод, також присутній у рибі, є вкрай важливим для синтезу гормонів щитоподібної залози, особливо в регіонах із низьким вмістом цього мікроелемента в їжі.

    Вітамінний склад скумбрії робить її ще кориснішою. У ній високий вміст вітаміну D, необхідного для засвоєння кальцію, зміцнення кісток і імунного захисту. У 100 г риби може міститися до 300% від добової норми вітаміну D, що особливо цінно в зимові місяці, коли організм відчуває його дефіцит. Крім того, скумбрія багата вітаміном B12, який бере участь у формуванні червоних кров’яних клітин, підтримує здоров’я нервової системи та допомагає запобігати втомі й слабкості. Вітаміни B6 і ніацин (вітамін B3), присутні в рибі, сприяють нормалізації метаболізму, покращують стан шкіри та підтримують здоров’я серця.

    Скумбрія також містить жиророзчинні вітаміни A і E, які відіграють важливу роль у підтриманні здоров’я очей, шкіри та імунітету. Вітамін A сприяє покращенню нічного зору, а вітамін E захищає клітини від окислювального стресу та підтримує здоров’я кровоносних судин.

    Разом із тим важливо враховувати, що скумбрія може містити певну кількість важких металів, таких як ртуть, особливо якщо йдеться про великі особини чи рибу, виловлену в забруднених водах. Тому рекомендується обмежувати частоту споживання скумбрії вагітним жінкам і маленьким дітям, щоб мінімізувати можливу шкоду. При виборі скумбрії варто надавати перевагу перевіреним джерелам і уникати риби, вирощеної в несприятливих екологічних умовах.

    Таким чином, скумбрія, приготована здоровими способами, є неймовірно поживним і корисним продуктом, багатим білками, омега-3 жирними кислотами, вітамінами та мінералами. Вона підтримує здоров’я серцево-судинної системи, зміцнює імунітет, допомагає зберігати кістки міцними, покращує обмін речовин і захищає клітини від ушкоджень. Регулярне, але помірне споживання цієї риби може стати важливою частиною збалансованого та здорового харчування.

  • Цибуля ріпчаста

    Ріпчаста цибуля — один з найпопулярніших і найдавніших овочів, який цінують за його унікальні поживні властивості, смакові якості та корисні для здоров’я компоненти. Склад ріпчастої цибулі робить його важливим продуктом у харчуванні, оскільки він містить вітаміни, мінерали, антиоксиданти та біологічно активні речовини, що можуть приносити організму різноманітну користь. У 100 грамах цибулі міститься приблизно 40 ккал, що робить її низькокалорійним продуктом, ідеально придатним для різних дієт. Вона містить мало жирів і білків, але висока частка води та клітковини робить її корисною для травлення та підтримки гідратації. Глікемічний індекс цибулі низький, що дозволяє використовувати її в дієтах для людей із діабетом, оскільки вона не викликає різких коливань рівня цукру в крові.

    Цибуля багата на харчові волокна, які допомагають нормалізувати роботу травної системи та покращують перистальтику кишківника, запобігаючи запорам. Волокна також підтримують мікрофлору кишківника, сприяючи росту корисних бактерій, що позитивно впливає на імунну систему та загальний стан здоров’я. Цибуля містить флавоноїди, такі як кверцетин, який має антиоксидантні та протизапальні властивості. Кверцетин знижує ризик розвитку хронічних захворювань, таких як хвороби серця, діабет і деякі види раку. Ці антиоксиданти нейтралізують вільні радикали та захищають клітини від окисного стресу, який може призвести до старіння та розвитку захворювань.

    Окрім того, ріпчаста цибуля містить вітамін C, який зміцнює імунну систему, підвищує стійкість організму до інфекцій та прискорює загоєння тканин. Вітамін С також підтримує вироблення колагену, що важливий для здоров’я шкіри, зв’язок та судин. Вітамін B6, присутній у цибулі, необхідний для нормального функціонування нервової системи та сприяє синтезу нейромедіаторів, які допомагають регулювати настрій та сон. Фолієва кислота, також присутня в цибулі, корисна для здоров’я серцево-судинної системи та необхідна для нормального розвитку плоду під час вагітності.

    Мінерали, що містяться в ріпчастій цибулі, також важливі для здоров’я. Калій допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск, регулює водно-сольовий баланс та підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Магній сприяє розслабленню м’язів та покращує роботу нервової системи, а також допомагає підтримувати енергетичний обмін. Кальцій і фосфор, що містяться в невеликих кількостях, також відіграють роль у підтримці здоров’я кісток та зубів. Залізо допомагає покращити постачання тканин киснем, підтримуючи енергетичний рівень та імунітет.

    Цибуля відома своїми антибактеріальними та протимікробними властивостями завдяки вмісту сірковмісних сполук, таких як аліцин. Аліцин утворюється при розрізанні або подрібненні цибулі та має антимікробну дію, знищуючи або пригнічуючи ріст бактерій та інших мікроорганізмів. Це робить цибулю корисним продуктом для профілактики інфекцій, а також для зміцнення захисних функцій організму. Також ці сірковмісні сполуки сприяють покращенню кровообігу та можуть знижувати рівень холестерину, сприяючи здоров’ю серця.

    Фітонциди, що містяться в цибулі, мають стимулювальну дію на імунну систему та можуть допомогти в боротьбі із застудою та вірусними захворюваннями. Ці речовини діють як природні антибіотики та особливо корисні в період підвищеної захворюваності. Цибуля також стимулює метаболізм та може сприяти зниженню ваги, оскільки її вживання підсилює термогенез та допомагає спалювати більше калорій.

    Цибуля також містить сірковмісні сполуки, які можуть впливати на рівень цукру в крові, допомагаючи покращити чутливість до інсуліну. Це робить цибулю корисною для людей з діабетом і тих, хто стежить за рівнем цукру, оскільки цибуля допомагає стабілізувати глюкозу в крові.

    Таким чином, ріпчаста цибуля — це не лише універсальний продукт у кулінарії, але й джерело цінних поживних речовин, які підтримують здоров’я та допомагають у профілактиці різних захворювань.

  • Соус соєвий

    Соєвий соус, який широко використовується в кулінарії, має насичений смак і є джерелом корисних нутрієнтів при відносно низькій калорійності. На 100 грамів соєвого соусу припадає близько 50-70 ккал, у ньому практично відсутні жири, вуглеводи становлять лише близько 4-5 грамів, а білки — близько 8 грамів. Глікемічний індекс соєвого соусу низький, оскільки він містить мінімальну кількість вуглеводів, що робить його придатним для людей, які слідкують за рівнем цукру в крові та дотримуються низьковуглеводних дієт. Глікемічне навантаження соусу також незначне, що знижує ризик стрибків інсуліну після його вживання.

    Соєвий соус багатий амінокислотами, оскільки його основою є соя, що пройшла процес ферментації, завдяки чому білки соєвих бобів розщеплюються на вільні амінокислоти. Найбільш значущими амінокислотами у складі є глутамінова кислота, аспарагінова кислота та лейцин, які підтримують функції мозку, беруть участь у синтезі білків та сприяють відновленню тканин. Глутамінова кислота, зокрема, відповідає за умамі-смак соєвого соусу і допомагає покращити травлення, стимулюючи секрецію шлункового соку. Крім того, амінокислоти із соєвого соусу підтримують енергетичний обмін, а також прискорюють відновні процеси в м’язах, що робить його корисним для фізично активних людей.

    Соєвий соус також є джерелом вітамінів групи B, таких як B2 (рибофлавін), B3 (ніацин) та B6. Ці вітаміни відіграють важливу роль в енергетичному обміні та роботі нервової системи, підтримують здоров’я шкіри, волосся та нігтів. Ніацин допомагає покращувати кровообіг і знижувати рівень холестерину в крові, а рибофлавін захищає клітини від окисного стресу, беручи участь у захисті клітин від старіння та пошкоджень.

    Серед мінералів соєвий соус містить невелику кількість заліза, магнію, кальцію та калію, які відіграють ключову роль у підтриманні здоров’я організму. Залізо допомагає насичувати кров киснем і бере участь у виробленні енергії, що сприяє підвищенню витривалості та підтриманню тонусу. Магній покращує функціонування м’язів, знімає нервову напругу та сприяє релаксації, тоді як калій важливий для підтримання нормального кров’яного тиску і водного балансу в клітинах. Кальцій у складі соєвого соусу корисний для кісток та зубів, підтримуючи їх міцність і здоров’я.

    Антиоксиданти, присутні в соєвому соусі, також відіграють важливу роль у підтримці здоров’я. Завдяки процесу ферментації соєвий соус збагачується сполуками, які допомагають знижувати запалення і боротися з окислювальним стресом. Ці антиоксидантні сполуки допомагають захищати клітини від пошкоджень, пов’язаних з впливом вільних радикалів, і можуть знизити ризик хронічних захворювань, включаючи серцево-судинні захворювання і діабет. Соєвий соус також містить поліфеноли, які допомагають зміцнювати стінки судин, покращуючи їх еластичність, і знижують рівень "поганого" холестерину в крові, що позитивно впливає на серцево-судинну систему.

    Однак у складі соєвого соусу міститься значна кількість натрію, який відповідає за його солоний смак. Натрій необхідний для підтримки водно-сольового балансу і роботи нервової системи, проте його надлишок може призводити до підвищення артеріального тиску і затримки рідини в організмі. Для тих, хто намагається знизити споживання солі, рекомендується обирати соєвий соус із низьким вмістом натрію або використовувати його в помірних кількостях.

    Ферментація, якій піддаються соєві боби під час виробництва соусу, також забезпечує продукт корисними ферментами і пробіотиками, які сприяють здоров’ю кишечника і покращують травлення. Пробіотики, присутні в традиційному ферментованому соєвому соусі, підтримують баланс мікрофлори кишечника, що позитивно впливає на імунну систему та загальне самопочуття.

    Соєвий соус також містить невелику кількість жиророзчинних вітамінів, таких як вітамін K, який відіграє ключову роль у згортанні крові та підтриманні здоров’я кісток. Вітамін K також сприяє засвоєнню кальцію, що особливо важливо для підтримання кісткової маси у людей старшого віку.

    Таким чином, соєвий соус, будучи низькокалорійним продуктом із високим вмістом амінокислот, вітамінів і мінералів, надає стравам насичений смак і може позитивно впливати на обмін речовин, травлення та здоров’я судин. При помірному споживанні він сприяє покращенню загального стану організму, проте через високий вміст натрію слід дотримуватися обережності при його додаванні до раціону.

  • Зелень

    Зелень (яка включає кріп, петрушку та кінзу) — це унікальне джерело вітамінів, мінералів і біологічно активних сполук з низькою калорійністю та високою поживною цінністю. У середньому, зелень містить лише близько 30-40 ккал на 100 грамів, практично не має жирів, а білків та вуглеводів — помірна кількість, що робить її чудовим компонентом для раціонального харчування. Важливо зазначити, що глікемічний індекс зелені надзвичайно низький, завдяки чому вона не викликає стрибків рівня цукру в крові, а її глікемічне навантаження наближене до нуля, роблячи її корисною для людей із цукровим діабетом або тих, хто дотримується низьковуглеводних дієт.

    Вітамінний склад зелені багатий і різноманітний. Основним вітаміном є вітамін C, який присутній у значних кількостях у всіх видах зелені та підтримує імунітет, прискорює відновні процеси в тканинах і захищає організм від оксидативного стресу, виконуючи функцію антиоксиданту. Вітамін A, особливо у формі бета-каротину, сприяє покращенню зору, підтримці здоров’я шкіри та слизових оболонок. Вітаміни групи B (такі як вітамін B1, вітамін B2, вітамін B3, вітамін B6 та фолієва кислота) допомагають нормалізувати обмінні процеси, підтримують роботу нервової системи, покращують настрій та енергетичний тонус, а також підтримують здоров’я клітин і кровотворення.

    Зелень також цінна за свій мінеральний склад. Ключовими мінералами є калій, кальцій, магній, фосфор і залізо. Калій важливий для підтримки нормального водно-сольового балансу, роботи серця та м’язів. Кальцій і фосфор сприяють зміцненню кісток та зубів, що особливо актуально для підтримки здоров’я опорно-рухової системи та запобігання остеопорозу. Магній, що міститься в зелені, розслабляє м’язи, знімає нервову напругу і покращує сон, маючи загальнозміцнювальну дію. Залізо сприяє підтримці нормального рівня гемоглобіну в крові, що допомагає запобігти анемії та підвищує рівень енергії.

    Антиоксиданти і фітонутрієнти, зокрема флавоноїди та поліфеноли, надають зелені не лише характерного смаку, а й виражених захисних властивостей, допомагаючи зменшити запалення та захищаючи організм від впливу вільних радикалів. Ці антиоксидантні сполуки також сприяють покращенню здоров’я судин, зниженню ризику серцево-судинних захворювань і підтриманню молодості клітин.

    Ефірні олії, що містяться в кропі, петрушці та кінзі, не лише збагачують смак, а й мають антисептичні та протизапальні властивості, сприяють покращенню травлення, стимулюють апетит та зменшують здуття. Ефірні олії зелені також можуть сприяти очищенню організму, маючи легкий сечогінний ефект, що допомагає виводити токсини та знижувати набряклість.

    Амінокислоти та білки, хоч і містяться в зелені у невеликих кількостях, також корисні. Наприклад, кріп і петрушка містять низку амінокислот, таких як лейцин, ізолейцин і гліцин, які підтримують роботу м’язів та обмін речовин. Ці амінокислоти також сприяють відновленню клітин і зміцненню імунної системи.

    Фолієва кислота, особливо присутня в петрушці, важлива для нормального росту клітин і підтримки здоров’я серцево-судинної системи, а також необхідна вагітним для правильного розвитку нервової системи у плода. Фолієва кислота також сприяє зниженню рівня гомоцистеїну в крові, який пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

    Наявність хлорофілу робить зелень чудовим детоксикатором, оскільки він зв’язує та виводить токсичні речовини з організму. Хлорофіл також сприяє загоєнню ран, покращенню складу крові та підвищенню імунітету.

    Крім того, зелень має природні антибактеріальні та протигрибкові властивості, що допомагає організму боротися з інфекціями та покращує загальний стан кишечника. Додавання зелені в раціон сприяє покращенню роботи печінки та жовчного міхура, оскільки зелень стимулює виділення жовчі, допомагаючи перетравлювати жири та виводити токсичні речовини.

    Таким чином, зелень, включаючи кріп, петрушку та кінзу, є цінним джерелом вітамінів, мінералів, антиоксидантів та інших корисних сполук, які підтримують здоров’я організму, сприяють покращенню обміну речовин, зміцненню імунітету, покращенню травлення та очищенню організму.

Переглянуті рецепти

    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.