Тефтелі з курки

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

• Курячий фарш

  Курячий фарш  — це поживний і універсальний продукт, який широко використовується в кулінарії. Він багатий на білки, містить помірну кількість жирів і практично не містить вуглеводів. У 100 грамах курячого фаршу міститься приблизно 150–250 калорій, залежно від співвідношення м’яса і шкіри. Білків у такому фарші близько 16–20 г, що робить його чудовим джерелом будівельного матеріалу для м’язової тканини. Жирів у складі приблизно 10–15 г, при цьому велика їх частина припадає на ненасичені жирні кислоти, які корисні для серця і судин. Глікемічний індекс курячого фаршу дорівнює нулю, оскільки він не містить вуглеводів, а глікемічне навантаження відсутнє, що робить продукт відповідним для низьковуглеводних дієт.

  Білок у курячому фарші представлений усіма незамінними амінокислотами, необхідними для підтримки життєво важливих функцій організму. Ці амінокислоти сприяють відновленню тканин, синтезу ферментів і гормонів, а також зміцнюють імунну систему. Жири, що містяться у фарші, забезпечують організм енергією і допомагають засвоювати жиророзчинні вітаміни, такі як A, D, E і K. Вітамін A корисний для здоров’я очей і шкіри, вітамін D підтримує кісткову систему та імунітет, вітамін E є потужним антиоксидантом, а вітамін K важливий для згортання крові.

  Курячий фарш також містить ряд цінних мінералів, серед яких залізо, цинк, фосфор, селен і магній. Залізо необхідне для формування гемоглобіну та запобігання анемії, особливо у жінок і дітей. Цинк підтримує імунітет, прискорює загоєння ран і сприяє нормальному функціонуванню нервової системи. Фосфор і магній зміцнюють кістки, зуби і м’язи, а селен діє як антиоксидант, захищаючи клітини від пошкоджень і підтримуючи здоров’я щитоподібної залози. Калій, присутній у складі фаршу, допомагає підтримувати нормальний водно-сольовий баланс і регулює кров’яний тиск.

  Жир із курячої шкіри збагачує фарш калоріями і надає йому соковитості. Однак він також збільшує вміст насичених жирів і холестерину. Надмірне споживання насичених жирів може негативно впливати на серцево-судинну систему, тому вживання такого фаршу слід контролювати. У невеликих кількостях насичені жири відіграють важливу роль у виробленні гормонів і будівництві клітинних мембран.

  Серед вітамінів групи B, які у великій кількості містяться у курячому фарші, можна виділити ніацин (вітамін B3), піридоксин (вітамін B6) і кобаламін (вітамін B12). Ніацин сприяє нормалізації обмінних процесів і здоров’ю шкіри, B6 важливий для роботи нервової системи, а B12 необхідний для кровотворення і підтримання когнітивних функцій. Ці вітаміни особливо корисні для людей, які ведуть активний спосіб життя, спортсменів і тих, хто відновлюється після захворювань.

  Лецитин та інші фосфоліпіди, які містяться в курячому фарші, позитивно впливають на роботу печінки і допомагають регулювати рівень холестерину в крові. Ці сполуки сприяють покращенню пам’яті та концентрації, зміцнюють нервову систему і захищають клітини від пошкоджень. Омега-6 жирні кислоти, присутні в жирі курки, відіграють роль у підтримці здоров’я шкіри і волосся, а також у регуляції запальних процесів.

  Однак важливо зазначити, що під час переробки курячого фаршу можуть бути додані сіль або інші консерванти, що збільшує вміст натрію. Надмірне споживання солі може призвести до затримки рідини в організмі та підвищення артеріального тиску. При купівлі курячого фаршу краще віддавати перевагу продукту без добавок і з мінімальною обробкою.

  Курячий фарш легко засвоюється організмом, що робить його придатним для людей із чутливим травленням, дітей і літніх людей. Його універсальність дозволяє використовувати продукт у широкому спектрі страв, таких як котлети, тефтелі, соуси, супи і запіканки. За правильного приготування фарш зберігає свої корисні властивості і стає чудовим компонентом для збалансованого раціону. Таким чином, курячий фарш із додаванням шкіри, хоча й менш дієтичний порівняно з фаршем із чистого м’яса, залишається цінним джерелом білків, вітамінів і мінералів, особливо якщо його вживати в помірних кількостях.

• Рис відварний

  Відварений білий шліфований рис — популярний і широко використовуваний продукт, що цінується за свою простоту приготування та універсальність у кулінарії. Він є джерелом вуглеводів, які забезпечують організм енергією, і містить мінімальну кількість білків та жирів. У 100 грамах готового продукту міститься близько 110–130 ккал, залежно від сорту та способу приготування. Співвідношення БЖВ рису виглядає приблизно так: 2–2,5 грама білків, менше 0,5 грама жирів і близько 24–28 грамів вуглеводів. Глікемічний індекс (ГІ) білого рису знаходиться на рівні 65–70, що класифікується як середній показник, а глікемічне навантаження порції у 150 грамів становить приблизно 20–25, що робить рис не найкращим вибором для людей із цукровим діабетом або тих, хто прагне контролювати рівень цукру в крові.

  Харчова цінність шліфованого білого рису є відносно низькою, оскільки під час обробки видаляються висівки та зародок, у яких міститься більшість вітамінів і мінералів. Проте рис залишається джерелом деяких корисних речовин. Серед вітамінів можна відзначити невелику кількість вітамінів групи В, таких як тіамін (В1), ніацин (В3) і рибофлавін (В2), які відіграють важливу роль в енергетичному обміні та підтримці роботи нервової системи. Однак їх вміст у білому рисі значно нижчий, ніж у нешліфованих сортах.

  Вміст мінералів у білому рисі також невисокий. Він містить трохи магнію, калію, фосфору та заліза, однак їх рівень значно нижчий, ніж у коричневому або дикому рисі. Залізо в шліфованому рисі присутнє у невеликих кількостях і погано засвоюється, особливо без поєднання з продуктами, багатими на вітамін С. Кальцій і цинк також присутні в невеликих обсягах, але їх внесок у загальний раціон мінімальний.

  Білий рис практично не містить харчових волокон, що є його основним недоліком. Відсутність клітковини знижує його користь для травлення і робить цей продукт менш підходящим для регулярного вживання у великих кількостях. Споживання продуктів із низьким вмістом клітковини може уповільнити роботу кишечника та призвести до перепадів рівня цукру в крові.

  Протеїн у рисі представлений рослинними амінокислотами, однак їх спектр є неповним. Білки рису не містять усі незамінні амінокислоти в необхідних пропорціях, що робить цей продукт слабким джерелом білка. Він не може слугувати основним джерелом амінокислот для організму і потребує доповнення іншими продуктами, багатими на білок, такими як м’ясо, риба, яйця або бобові.

  Жири в білому рисі представлені в мінімальній кількості, і в основному це ненасичені жирні кислоти. Це робить рис легким продуктом для засвоєння, але також обмежує його енергетичну цінність. Білий рис практично не містить насичених жирів і холестерину, що робить його нейтральним із погляду впливу на серцево-судинну систему.

  Антиоксиданти та біологічно активні сполуки в шліфованому рисі практично відсутні. Під час обробки зерна видаляється зовнішній шар, де зазвичай знаходяться корисні фітонутрієнти, включаючи фенольні сполуки. Таким чином, відварений білий рис не може вважатися значущим джерелом антиоксидантів.

  Втім, білий рис має свої переваги. Він легко засвоюється, що робить його придатним продуктом при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, коли потрібне щадне харчування. Білий рис не містить глютену, що робить його безпечним для людей із целіакією або непереносністю глютену. Нейтральний смак і м’яка текстура роблять його універсальною основою для багатьох страв, включаючи супи, гарніри, запіканки та плови.

  Попри низку переваг, часте вживання білого рису без належного різноманіття в раціоні може призвести до нестачі вітамінів і мінералів, особливо якщо він використовується як основне джерело вуглеводів. Крім того, високий глікемічний індекс білого рису може сприяти збільшенню ваги та розвитку інсулінорезистентності при надмірному споживанні. Щоб збалансувати раціон, білий рис варто комбінувати з овочами, зеленню та білковими продуктами, що покращує його харчову цінність і знижує негативний вплив на рівень цукру в крові.

  Таким чином, білий шліфований рис — це зручний, але не найпоживніший продукт, який підходить для збалансованого раціону, якщо споживається в міру і в поєднанні з іншими корисними інгредієнтами. Для більшого різноманіття можна чергувати його з менш обробленими варіантами рису, такими як коричневий або дикий рис, які містять більше клітковини та корисних речовин.

• Цибуля-порей

  Цибуля-порей є популярним овочем, який цінується за свої смакові якості та багатство поживних речовин. Його харчова цінність на 100 грамів становить близько 31 калорії, що робить його низькокалорійним продуктом. У ньому міститься 1,8 грама білків, 0,3 грама жирів і 7,3 грама вуглеводів. Глікемічний індекс (ГІ) цибулі-порею варіюється від 15 до 20, що означає, що він має низький ГІ і не викликає різких стрибків цукру в крові, що робить його хорошим вибором для людей з діабетом і тих, хто стежить за рівнем глюкози.

  Цибуля-порей є відмінним джерелом клітковини, яка становить близько 1,8 грама на 100 грамів продукту. Клітковина важлива для підтримання нормального функціонування травної системи, допомагає регулювати рівень холестерину в крові і сприяє довготривалому відчуттю насичення. Вона також містить різні антиоксиданти, які допомагають боротися з окислювальним стресом в організмі, захищаючи клітини від пошкоджень. Однією з таких корисних речовин є флавоноїд кверцетин, який має протизапальні властивості і може сприяти зниженню ризику серцево-судинних захворювань.

  Крім того, цибуля-порей багата вітамінами та мінералами. Вона містить вітаміни групи B, зокрема вітамін B6, який важливий для нормального обміну речовин і роботи нервової системи, а також фолат (вітамін B9), який грає ключову роль у виробництві клітин і підтримці здорової роботи серця. Вітамін C, який також присутній в цибулі-пореї, допомагає зміцнювати імунну систему, покращує здоров’я шкіри і сприяє загоєнню ран. Крім того, цибуля-порей є джерелом вітаміну K, який важливий для нормальної згортання крові і здоров’я кісток.

  Мінеральний склад цибулі-порею також вражає. Вона містить калій, який допомагає регулювати кров’яний тиск, покращує роботу серця і підтримує нормальну функцію м’язів та нервової системи. Цибуля-порей також багата магнієм, важливим елементом для підтримки нормальної роботи м’язів, нервів і кісток, а також для підтримки енергетичного обміну в організмі. Невелика кількість кальцію в складі допомагає підтримувати здоров’я кісток і зубів.

  Цибуля-порей не містить значних кількостей жирів або амінокислот, але білки в ньому представлені у вигляді простих амінокислот, таких як глутамінова і аспарагінова кислоти, які важливі для метаболізму і нормальної роботи організму в цілому. У його складі також є речовини, які можуть мати м’яку протизапальну дію, що може бути корисно при хронічних запальних захворюваннях.

  Особливості цього овоча полягають у його корисних органічних сполуках. Цибуля-порей є хорошим джерелом аліцину, який має антимікробні та антисептичні властивості. Це робить його корисним для імунної системи, допомагаючи організму боротися з інфекціями. Він також має благотворний вплив на травлення, покращуючи перистальтику кишечника і нормалізуючи роботу шлунка.

  Користь цибулі-порею полягає і в його здатності допомагати у боротьбі з зайвою вагою. Це низькокалорійний продукт з високим вмістом води, що робить його відмінним доповненням до дієт, спрямованих на зниження маси тіла. Він дає відчуття насичення при мінімальному споживанні калорій і допомагає уникнути переїдання.

  Крім того, цибуля-порей може підтримувати здоров’я шкіри завдяки високому вмісту вітаміну C, який сприяє виробленню колагену і підтримує еластичність шкіри. Регулярне споживання цього овоча може покращити стан шкіри, зменшити запалення і сприяти регенерації клітин.

  Усі ці поживні речовини роблять цибулю-порей відмінним компонентом здорового раціону, який допомагає підтримувати нормальне функціонування організму, покращувати стан шкіри і волосся, а також підтримувати здоров’я серцево-судинної системи. Він підходить для використання в найрізноманітніших стравах, від супів і салатів до запіканок і гарнірів. Легкість в приготуванні і корисні властивості роблять його одним з цінних овочів для харчування, а його низька калорійність і багатство вітамінами та мінералами допоможуть покращити загальний стан здоров’я і підтримати хорошу фізичну форму.

• Яйце

  Курячі яйця – це один із найбільш збалансованих і універсальних продуктів з точки зору поживної цінності. Вони багаті на білки, жири, вітаміни, мінерали та антиоксиданти, необхідні для здоров’я організму. У 100 грамах яєць міститься приблизно 155 ккал, що робить їх відносно низькокалорійним продуктом, який забезпечує відчуття ситості завдяки високому вмісту білка. Яйця включають близько 13 грамів білків, 11 грамів жирів і практично не містять вуглеводів, що робить їх придатними для різних дієт, включаючи низьковуглеводні. Глікемічний індекс яєць дорівнює нулю, оскільки в них практично немає цукрів, а отже, вони не викликають різких коливань рівня глюкози в крові. Глікемічне навантаження також низьке, що робить яйця придатними для людей із діабетом або тих, хто контролює рівень цукру.

  Білок яєць — це повноцінний білок, який містить усі дев’ять незамінних амінокислот, необхідних для синтезу білків в організмі. Цей високоякісний білок підтримує м’язову масу, сприяє відновленню після фізичних навантажень і важливий для росту тканин. Амінокислоти, такі як лейцин, сприяють синтезу м’язового білка, а триптофан бере участь у виробленні серотоніну, покращуючи настрій і сприяючи здоровому сну. Лізин підтримує здоров’я шкіри, волосся і допомагає в засвоєнні кальцію. Ці білки відіграють ключову роль у зміцненні імунної системи та підтриманні здорової регенерації клітин.

  Жовток яйця містить близько 11 грамів жирів, які включають як насичені, так і ненасичені жирні кислоти. Ненасичені жирні кислоти, такі як омега-3 і омега-6, мають важливі властивості для підтримання здоров’я серця і судин, допомагаючи зменшити запалення і знизити рівень «поганого» холестерину. Омега-3 кислоти підтримують когнітивні функції, здоров’я очей і покращують настрій. Вміст холестерину в яйцях також є особливістю: один жовток містить приблизно 186 мг холестерину. Хоча високі рівні холестерину можуть не підходити всім, дослідження показують, що помірне вживання яєць не завжди підвищує рівень холестерину в крові і може бути безпечним для більшості людей, особливо якщо вони не мають схильності до серцево-судинних захворювань.

  Вітаміни, присутні в яйцях, також відіграють важливу роль для здоров’я. Яйця — джерело жиророзчинних вітамінів A, D, E і K. Вітамін A важливий для підтримки зору, здоров’я шкіри та імунної системи. Вітамін D, який рідко зустрічається у натуральних продуктах, допомагає підтримувати баланс кальцію і фосфору в організмі, покращує стан кісток і зубів. Вітамін E, потужний антиоксидант, захищає клітини від пошкоджень вільними радикалами, а також покращує стан шкіри. Вітамін K необхідний для згортання крові і сприяє зміцненню кісткової тканини. Вітаміни групи B, такі як рибофлавін (B2), пантотенова кислота (B5), піридоксин (B6) і кобаламін (B12), важливі для енергетичного обміну, підтримання роботи нервової системи і кровотворення. Вітамін B12 особливо важливий для вегетаріанців, оскільки він переважно міститься у продуктах тваринного походження.

  Мінеральний склад яєць включає залізо, цинк, кальцій, магній і фосфор. Залізо необхідне для транспорту кисню і підтримання енергетичного рівня, а цинк підтримує імунну систему, прискорює загоєння ран і покращує стан шкіри. Кальцій і фосфор — важливі елементи для здоров’я кісток і зубів, а також для нормальної роботи серця і м’язів. Магній регулює роботу нервової системи, підтримує здоров’я серця і допомагає знижувати рівень стресу. Крім того, яйця містять значну кількість калію, який допомагає регулювати артеріальний тиск і підтримувати водно-сольовий баланс.

  Окрім вітамінів і мінералів, яйця багаті на холін — це унікальна поживна речовина, яка відіграє важливу роль у підтриманні роботи мозку та нервової системи. Холін бере участь у синтезі ацетилхоліну, необхідного для передачі нервових імпульсів, а також підтримує структуру клітинних мембран. Він важливий для пам’яті і когнітивних функцій, а також підтримує здоров’я печінки, допомагаючи організму позбуватися токсинів. Холін особливо необхідний для вагітних жінок, оскільки він сприяє здоровому розвитку мозку у плода.

  Антиоксиданти лютеїн і зеаксантин, присутні у жовтку, захищають клітини організму від окислювального стресу і знижують ризик вікових захворювань очей, таких як катаракта і дегенерація жовтої плями. Ці антиоксиданти захищають сітківку від пошкоджень і допомагають підтримувати гостроту зору, особливо у похилому віці. Вони також можуть знижувати ризик запальних захворювань і покращувати загальний стан шкіри.

  Лецитин, що міститься у яйцях, допомагає підтримувати нормальний обмін жирів і холестерину. Він відіграє роль емульгатора, який допомагає підтримувати здоровий рівень холестерину і покращує обмінні процеси в організмі. Лецитин також корисний для здоров’я печінки, підтримуючи її детоксикаційні функції та запобігаючи накопиченню жирів.

• Оливкова олія

  Оливкова олія – одне з найпоживніших і корисних рослинних масел, відоме своїм сприятливим впливом на здоров’я. У 100 грамах оливкової олії міститься близько 884 калорій, переважно з жирів. Вона майже не містить білків та вуглеводів, а її глікемічний індекс становить 0, оскільки вона не містить вуглеводів і, відповідно, не підвищує рівень цукру в крові, що робить її придатною для людей, які стежать за рівнем глюкози. Основний тип жирів в оливковій олії – це мононенасичені жирні кислоти, насамперед олеїнова кислота, яка складає близько 73% від загального складу. Олеїнова кислота визнана корисною для серцево-судинної системи, оскільки допомагає знижувати рівень поганого холестерину (ЛПНЩ) та підвищувати рівень хорошого холестерину (ЛПВЩ), що знижує ризик серцевих захворювань та атеросклерозу.

  В оливковій олії також містяться поліненасичені жирні кислоти, включаючи омега-3 та омега-6, які важливі для підтримання здоров’я серця та мозку. Омега-3 жирні кислоти мають протизапальний ефект, сприяють зниженню кров’яного тиску та покращують когнітивні функції. Співвідношення омега-6 до омега-3 в оливковій олії є оптимальним, що допомагає підтримувати баланс жирів в організмі, запобігаючи запальним процесам. Окрім того, оливкова олія містить невелику кількість насичених жирів, які важливі для гормонального балансу, хоча їх кількість значно менша, ніж у тваринних жирах, що робить олію легкою для засвоєння і знижує навантаження на травну систему.

  Оливкова олія також є багатим джерелом вітаміну E – потужного антиоксиданту, який захищає клітини від пошкодження вільними радикалами та підтримує здоров’я шкіри, волосся і нігтів. Вітамін E сприяє зміцненню імунної системи і допомагає запобігти передчасному старінню шкіри, підтримуючи її зволоженість і еластичність. Крім того, вітамін E може допомогти в захисті клітин мозку, що знижує ризик нейродегенеративних захворювань. Оливкова олія також містить вітамін K, який необхідний для згортання крові та підтримки кісткової тканини. Вітамін K також важливий для кальцієвого обміну, що робить його корисним для кісток і запобігає ризику переломів.

  Антиоксиданти, такі як фенольні сполуки, відіграють ключову роль у складі оливкової олії, надаючи протизапальну та антибактеріальну дію. Ці сполуки допомагають зменшити запальні процеси в організмі, що корисно при хронічних захворюваннях, таких як артрит. Поліфеноли також захищають від окислення ЛПНЩ (поганого холестерину), що додатково захищає серце і судини від пошкоджень. Флавоноїди та каротиноїди, також присутні в оливковій олії, допомагають покращити зір і захистити клітини від пошкоджень, що робить олію важливим продуктом для профілактики онкологічних захворювань.

  Завдяки високій концентрації корисних жирів оливкова олія допомагає в засвоєнні жиророзчинних вітамінів, таких як вітаміни A, D, E і K, які необхідні для підтримки здоров’я шкіри, зору та кісток. Олія сприяє кращому засвоєнню цих вітамінів, коли використовується в поєднанні з овочами та іншими поживними продуктами. Мононенасичені жири також підтримують рівень цукру в крові, уповільнюючи всмоктування глюкози і запобігаючи різким стрибкам цукру, що корисно для людей з діабетом або схильністю до гіперглікемії.

  В оливковій олії присутні сквален та фітостероли – унікальні рослинні сполуки, які мають пом’якшувальний і протизапальний ефект, корисні для шкіри і волосся, а також допомагають знижувати рівень холестерину. Сквален, зокрема, сприяє захисту шкіри від ультрафіолетового випромінювання та зволоженню, що робить його цінним компонентом для здоров’я шкіри. Фітостероли сприяють зниженню рівня ЛПНЩ, оскільки блокують всмоктування холестерину в кишечнику, що знижує ризик серцево-судинних захворювань.

  Олія також включає коферменти, такі як коензим Q10, який відіграє ключову роль у енергетичному обміні і сприяє виробленню енергії в клітинах. Коензим Q10 має потужний антиоксидантний ефект, який допомагає уповільнити процеси старіння та підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Цей елемент також може допомогти у захисті від окисного стресу і запальних захворювань.

  Регулярне вживання оливкової олії допомагає підтримувати здорову масу тіла та сприяє нормальному метаболізму. Хоча олія є калорійним продуктом, вона сприяє почуттю ситості і допомагає контролювати апетит, що корисно для тих, хто стежить за своєю вагою. Оливкова олія покращує роботу шлунково-кишкового тракту, запобігаючи запорам і покращуючи перистальтику кишечника, а також сприяє росту корисної мікрофлори завдяки вмісту поліфенолів.

  Оливкова олія покращує когнітивні функції та пам’ять завдяки своїм антиоксидантним властивостям і вмісту омега-3 жирних кислот. Дослідження показують, що регулярне вживання олії може допомогти запобігти розвитку нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера, завдяки захисту нейронів від окисного пошкодження.

  На завершення, оливкова олія – це багатий поживними речовинами продукт, що володіє унікальними антиоксидантними і протизапальними властивостями. Вона підтримує здоров’я серця, покращує обмін речовин, сприяє гарному стану шкіри і є важливим елементом у збалансованому раціоні.