Інгредієнти | Вага | Кількість |
|---|---|---|
| Айва | 1 кг | |
| Лимон | 240 г | 2 шт |
| Горіхи | 200 г | |
| Кориця | 1 палочка | |
| Бадьян | 2 звездочки | |
| Кардамон | 2 коробочки | |
| Гвоздика | 2 бутона |
Приготування | |
|---|---|
| 1 | Наріжте кубиком айву. Обшпарьте лимони окропом і теж наріжте або перебийте блендером. |
| 2 | Засипте все цукром і залиште на кілька годин або на ніч. |
| 3 | Доведіть до кипіння та проваріть 10 хвилин. Дайте охолонути. |
| 4 | Повторіть попередній крок. |
| 5 | Додайте спеції та рубані горіхи. Проваріть варення ще 10 хвилин і закатайте у стерильні банки. |
Айва — це низькокалорійний фрукт із високою поживною цінністю, який цінується за багатий вміст вітамінів, мінералів і харчових волокон. Калорійність айви становить близько 38–45 ккал на 100 грамів, що робить її чудовим продуктом для включення в раціон людей, які слідкують за своєю вагою. Айва практично не містить жирів і білків — їх кількість мінімальна, близько 0,1–0,3 г і 0,4–0,6 г відповідно, а основну частину складають вуглеводи, які досягають 10–12 г на 100 грамів. Ці вуглеводи представлені переважно у вигляді натуральних цукрів і пектину, який забезпечує стабілізацію рівня глюкози в крові. Глікемічний індекс (ГІ) айви дорівнює 35, а глікемічне навантаження (ГН) низьке, що робить фрукт придатним для діабетиків і тих, хто контролює рівень цукру.
Однією з ключових характеристик айви є високий вміст харчових волокон — до 1,9 г на 100 грамів. Ці волокна сприяють покращенню травлення, нормалізації роботи кишківника і запобіганню запорам. Айва особливо корисна для підтримання здорової мікрофлори кишківника, адже її клітковина стимулює ріст корисних бактерій. Пектини, що входять до складу айви, допомагають виводити з організму токсини, зокрема солі важких металів і радіонукліди.
Айва багата на вітамін C — у 100 грамах фрукта міститься близько 15–25 мг цього важливого антиоксиданту, що становить 25–30% від добової норми. Вітамін C відіграє ключову роль у зміцненні імунної системи, захисті клітин від окислювального стресу та прискоренні регенерації тканин. Наявність вітамінів групи B, таких як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін) і вітамін B6 (піридоксин), робить айву корисною для підтримки нервової системи, покращення когнітивних функцій і синтезу енергії в організмі. Айва також містить невелику кількість вітаміну E, який підтримує здоров’я шкіри і захищає клітини від руйнівної дії вільних радикалів.
Мінеральний склад айви включає калій, фосфор, магній, кальцій і залізо. Калій, якого в айві міститься до 200 мг на 100 грамів, необхідний для підтримки водно-сольового балансу, регулювання артеріального тиску і нормальної роботи серцевого м’яза. Магній (8–10 мг) сприяє розслабленню м’язів, зниженню рівня стресу і підтриманню здоров’я нервової системи. Кальцій (10–12 мг) важливий для зміцнення кісток і зубів, а залізо (0,7–1,0 мг) необхідне для синтезу гемоглобіну і профілактики анемії.
Айва також містить антиоксиданти, зокрема поліфеноли і флавоноїди, які допомагають зменшити запальні процеси і знизити ризик хронічних захворювань. Ці сполуки захищають клітини від пошкоджень, зміцнюють судини і сприяють уповільненню процесів старіння. Айва вважається одним із фруктів, здатних підтримувати здоров’я серця завдяки зниженню рівня холестерину завдяки пектинам і розчинним харчовим волокнам.
Органічні кислоти, такі як яблучна, лимонна і винна, надають айві характерного кисло-солодкого смаку та стимулюють виділення шлункового соку, покращуючи травлення. Ці кислоти також мають легку антибактеріальну і протизапальну дію, що робить айву корисною для профілактики інфекцій. Каротиноїди, які містяться в м’якоті фрукта, підтримують здоров’я очей, сприяють покращенню зору і запобігають віковим змінам сітківки.
Айва практично не містить жирів і амінокислот, але це компенсується іншими її корисними властивостями. Через низьку калорійність і високий вміст води (до 84%) айва часто використовується в дієтах для зниження ваги, адже вона допомагає створити відчуття ситості без додавання зайвих калорій. Її помірний вміст фруктових кислот робить її придатною для вживання людьми зі зниженою кислотністю шлунка, однак при загостренні гастриту чи виразки вживання айви варто обмежити через можливе подразнення слизової.
Айва відома своїми в’яжучими властивостями завдяки високому вмісту танінів, які допомагають при легких розладах шлунка і кишківника. Ці речовини також мають антибактеріальний ефект, сприяючи захисту організму від інфекцій. Однак варто враховувати, що надмірна кількість танінів може спричиняти запори, тому айву рекомендується вживати в помірних кількостях.
М’якоть айви схильна до окислення після розрізання, що свідчить про високий вміст поліфенолів. Для збереження всіх корисних речовин айву часто готують у вигляді компотів, пюре або запікають. Термічна обробка зменшує вміст вітаміну C, але зберігає пектини і харчові волокна, що робить оброблену айву менш кислою і більш м’якою для травної системи.
На завершення, айва — це корисний і універсальний продукт, який можна використовувати у свіжому чи приготованому вигляді. Вона забезпечує організм важливими вітамінами, мінералами і антиоксидантами, сприяє покращенню травлення, підтриманню імунітету і здоров’я серця. Помірне вживання айви в рамках збалансованого раціону допоможе збагатити харчування і покращити загальний стан здоров’я.
Лимон, завдяки своїй яскраво вираженій кислотності та освіжаючому аромату, займає важливе місце в кулінарії та дієтології, адже містить високу концентрацію корисних речовин, які сприяють зміцненню здоров’я. Калорійність лимона низька — всього близько 29 ккал на 100 грамів. Його поживна цінність представлена переважно вуглеводами (9 грамів), серед яких домінує натуральний цукор, а вміст жирів і білків незначний — менше 1 грама. Глікемічний індекс лимона дуже низький, що допомагає уникати стрибків рівня цукру в крові, а глікемічне навантаження також мінімальне, тому лимони часто включають в низькокалорійні та діабетичні дієти.
Лимон багатий на аскорбінову кислоту (вітамін C), яка є важливим антиоксидантом, що зміцнює імунну систему та захищає клітини від шкідливого впливу вільних радикалів. Вживання лимона допомагає організму синтезувати колаген, що позитивно впливає на шкіру, роблячи її більш еластичною та стійкою до зовнішніх пошкоджень. Вітамін C також сприяє засвоєнню заліза з їжі, що особливо корисно для людей, схильних до анемії. При регулярному вживанні лимони підтримують імунітет і допомагають швидше відновлюватися в період застудних захворювань.
Лимон містить й інші вітаміни, такі як вітамін B6, фолієва кислота та невелику кількість вітаміну A, які підтримують обмінні процеси в організмі. Вітамін B6 важливий для нормального функціонування нервової системи, а фолієва кислота особливо корисна для жінок у період вагітності, оскільки підтримує правильний розвиток плода. Вітамін A та каротиноїди, які містяться у лимоні в невеликих кількостях, позитивно впливають на зір і стан шкіри.
Серед мінералів, що містяться у лимоні, виділяються калій, магній і кальцій. Калій сприяє підтриманню нормального артеріального тиску та допомагає регулювати водно-сольовий баланс, необхідний для нормальної роботи м’язів і нервової системи. Магній важливий для метаболізму і підтримання функцій м’язів, допомагає знімати нервову напругу та бере участь у синтезі білків. Кальцій, хоч і в невеликих кількостях, підтримує здоров’я кісток і зубів, особливо у поєднанні з вітаміном C, який покращує його засвоєння.
Крім вітамінів і мінералів, лимон також є джерелом фітонутрієнтів і антиоксидантів, зокрема флавоноїдів (гесперидин, діосмін і нарингін), які мають потужну протизапальну та антиоксидантну дію. Ці речовини допомагають захищати організм від хронічних захворювань, знижують рівень «поганого» холестерину та підтримують здоров’я серцево-судинної системи. Флавоноїди лимона також сприяють покращенню кровообігу, зміцнюють стінки капілярів та можуть знижувати ризик варикозного розширення вен.
Лимонна шкірка або цедра, яку часто ігнорують, також містить багато корисних сполук. У ній значно більше антиоксидантів і ефірних олій, ніж у соку, що робить її цінним джерелом поліфенолів і лімоноїдів — сполук, які мають протиракові та протимікробні властивості. Лимонна цедра також містить пектин — розчинну клітковину, яка допомагає покращити травлення, підтримує здоров’я мікрофлори кишечника та регулює рівень цукру в крові. Пектин також сприяє насиченню і може зменшувати відчуття голоду, що корисно для контролю ваги.
Ефірні олії, що містяться в лимонній шкірці, мають антисептичну та освіжаючу дію. Вони підтримують дихальну систему, полегшуючи симптоми застуди та кашлю, а також можуть використовуватися для дезінфекції та покращення настрою завдяки своїм ароматерапевтичним властивостям. Лимонну олію нерідко застосовують для полегшення симптомів стресу і підвищення тонусу, оскільки її запах має стимулюючий вплив на нервову систему.
Крім того, лимон має лужні властивості, незважаючи на свою кислотність на смак. Це означає, що при засвоєнні лимон чинить лужний вплив на організм, допомагаючи підтримувати оптимальний рівень pH, що сприяє загальному оздоровленню. Лужне середовище може зменшувати запалення та знижувати ризик розвитку деяких захворювань, таких як подагра і ревматоїдний артрит.
У лимоні також містяться органічні кислоти, насамперед лимонна та яблучна кислоти, які сприяють покращенню травлення, стимулюючи вироблення шлункового соку та ферментів. Лимонна кислота допомагає розчиняти відкладення солей у нирках і може знижувати ризик утворення каменів, що робить лимон корисним для профілактики сечокам’яної хвороби.
Горіхи — це не лише смачні, але й корисні продукти, які мають високу харчову цінність. В раціоні людини горіхи займають важливе місце завдяки своєму складу, що включає вітаміни, мінерали, здорові жири, амінокислоти та клітковину. Існує безліч видів горіхів, кожен з яких має свої особливості та корисні властивості.
Основною перевагою горіхів є їх висока калорійність, зумовлена наявністю великої кількості жирів, серед яких домінують мононенасичені та поліненасичені жирні кислоти. Це робить горіхи відмінним джерелом енергії та корисних жирів. Наприклад, в 100 г волоських горіхів міститься близько 654 калорій, 15 г вуглеводів, 14 г білків і 65 г жирів. Вони також є джерелом клітковини, яка позитивно впливає на роботу кишечника, нормалізує рівень цукру в крові і допомагає контролювати вагу.
Горіхи, такі як мигдаль, волоські горіхи і кеш’ю, багаті вітамінами, особливо вітамінами групи B, такими як вітамін B1, вітамін B2, вітамін B6 та фолієва кислота. Ці вітаміни відіграють важливу роль в обміні речовин, підтримці нервової системи, а також у процесі кровотворення. Наприклад, волоські горіхи містять вітаміни E та K, які мають антиоксидантну активність і сприяють зміцненню імунної системи. Вітамін E захищає клітини від окислювального стресу та старіння, а вітамін K бере участь у процесі згортання крові та підтримує здоров’я кісток.
Крім того, горіхи є відмінним джерелом мінералів, таких як магній, кальцій, калій, фосфор, мідь, цинк і залізо. Магній, що міститься в великій кількості в мигдалі та ліщині, сприяє нормалізації артеріального тиску, підтримує роботу серцево-судинної системи та нервової системи. Кальцій і фосфор важливі для здоров’я кісток і зубів. Калій підтримує нормальну роботу серця та регулює водний баланс в організмі. Залізо, яке зустрічається в горіхах, таких як волоські горіхи та ліщина, відіграє ключову роль в процесі кровотворення та запобіганні анемії.
Горіхи містять амінокислоти, особливо незамінні амінокислоти, такі як лейцин, ізолейцин, валін і аргінін. Амінокислоти є будівельними блоками білків і відіграють важливу роль у зростанні тканин, відновленні клітин, а також у підтримці імунної системи. Аргінін, наприклад, допомагає розширювати судини та покращує кровообіг, що сприяє покращенню доставки кисню і поживних речовин до тканин організму.
Мононенасичені жирні кислоти та поліненасичені жирні кислоти, що містяться в горіхах, підтримують здоров’я серця, знижуючи рівень "поганого" холестерину (LDL) в крові та підвищуючи рівень "хорошого" холестерину (HDL). Ці жирні кислоти також відіграють роль у профілактиці запалень і можуть зменшувати ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Омега-3 жирні кислоти, що містяться в волоських горіхах, особливо корисні для профілактики захворювань серця та підтримання нормальної роботи мозку.
Глікемічний індекс (ГІ) горіхів зазвичай низький, що означає, що вони не викликають різких стрибків рівня цукру в крові. Це робить їх ідеальними для людей з діабетом або для тих, хто хоче контролювати рівень цукру в крові. Глікемічне навантаження (ГН) горіхів також низьке, що означає, що вони не призводять до значного підвищення рівня цукру в крові, незважаючи на свою калорійність. Це пояснюється високим вмістом клітковини та жирів, які сповільнюють засвоєння вуглеводів.
Крім того, горіхи є хорошим джерелом антиоксидантів, таких як вітамін E, селен і флавоноїди, які допомагають захищати клітини від пошкоджень, спричинених вільними радикалами. Це сприяє уповільненню процесів старіння, підтриманню здоров’я шкіри і волосся, а також запобіганню розвитку ракових захворювань. Селен, що зустрічається в бразильських горіхах, відіграє важливу роль у підтримці нормальної функції щитоподібної залози і зміцненні імунної системи.
Горіхи також містять фітостероли, які допомагають знижувати рівень холестерину в крові, і їх регулярне споживання може бути корисним для підтримання нормального рівня холестерину та профілактики серцево-судинних захворювань. Вони сприяють поліпшенню обміну речовин і зниженню запалень в організмі.
Що стосується амінокислот, то горіхи є джерелом важливих незамінних амінокислот, які організм не може синтезувати самостійно, а тому необхідно отримувати з їжею. Білки горіхів високоякісні, що робить їх корисним доповненням до рослинної дієти. Амінокислоти, такі як метіонін і лізин, допомагають у синтезі колагену та інших білків, необхідних для зростання і відновлення клітин.
Отже, горіхи є потужним джерелом поживних речовин, які відіграють ключову роль у підтримці здоров’я організму. Завдяки високому вмісту жирів, вітамінів, мінералів, амінокислот і антиоксидантів, вони сприяють підтримці нормального функціонування серця, нервової системи, кісток та інших органів. Горіхи можуть бути корисні для контролю ваги, підтримки нормального рівня холестерину та цукру в крові, а також для загального покращення здоров’я.
Кориця, одна з найпопулярніших спецій у світі, не тільки надає стравам приємний аромат і смак, але й має значний набір корисних властивостей. Харчова цінність кориці досить низька: у 100 грамах міститься близько 250 калорій, при цьому переважну частину складу займають вуглеводи (80%), трохи білків (4%) і жирів (1-2%). Глікемічний індекс кориці дуже низький, що робить її безпечною для вживання при контролі рівня цукру в крові. Однак у реальній кулінарії кориця використовується в дуже малих кількостях, тому її калорійність і вплив на рівень цукру практично не відчутні.
Кориця містить безліч корисних нутрієнтів, які позитивно впливають на організм. Серед мінералів у кориці особливо багато марганцю, який бере участь у метаболізмі вуглеводів, зміцнює кісткову тканину і сприяє нормальній роботі ферментів. Присутні також кальцій, залізо та магній, які підтримують здоров’я кісток, покращують кровообіг і роботу нервової системи. Кориця багата антиоксидантами, такими як поліфеноли та флавоноїди, які нейтралізують вільні радикали і захищають клітини від окислювального стресу, знижуючи ризик хронічних захворювань.
Ключовим компонентом кориці є коричний альдегід, який надає спеції її унікальний аромат і має виражені протизапальні та антимікробні властивості. Цей активний компонент може допомагати у боротьбі з інфекціями і зниженні запальних процесів в організмі. Крім того, коричний альдегід позитивно впливає на чутливість до інсуліну, що робить корицю корисною для людей з порушенням вуглеводного обміну, включаючи діабет 2 типу. Зниження інсулінорезистентності сприяє кращому засвоєнню глюкози клітинами, що допомагає регулювати рівень цукру в крові.
Кориця містить невелику кількість вітамінів, зокрема вітамін K, який необхідний для нормального згортання крові та підтримання здоров’я кісток. Вітамін A, присутній в малих дозах, корисний для зору і підтримання здоров’я шкіри та слизових оболонок. Також у кориці є вітамін C, який сприяє зміцненню імунної системи та покращує засвоєння заліза з інших продуктів, якщо вони вживаються разом.
Серед інших корисних сполук варто виділити кумарин, що міститься в кориці в малих дозах. У невеликих кількостях він покращує кровообіг і має легкий антикоагулянтний ефект. Однак при надмірному вживанні кориці, особливо сорту касія, кумарин може мати токсичний вплив на печінку, тому варто дотримуватися поміркованості.
Спеція багата ефірними оліями, які мають антибактеріальні та антивірусні властивості. Вони можуть допомогти в боротьбі з інфекціями, покращити стан дихальної системи і навіть зняти головні болі. Ці олії також мають легкий стимулюючий ефект, покращуючи кровообіг і підтримуючи тонус організму.
Кориця сприяє покращенню травлення, стимулюючи вироблення шлункового соку та ферментів, що полегшує переварювання їжі. Вона може зменшити здуття живота, полегшити симптоми диспепсії та покращити апетит. Сполуки, що містяться в кориці, допомагають запобігти утворенню надмірних газів в кишечнику та нормалізують перистальтику.
Крім того, кориця відома своїми термогенними властивостями, тобто здатністю трохи підвищувати температуру тіла і прискорювати метаболізм. Це робить її корисною добавкою для тих, хто прагне до зниження ваги, оскільки вона допомагає організму ефективніше спалювати калорії. Однак ефект буде помітний лише при регулярній фізичній активності та збалансованому харчуванні.
Кориця також може позитивно впливати на когнітивні функції. Деякі дослідження показують, що вона сприяє поліпшенню пам’яті та концентрації уваги завдяки своїм антиоксидантним та протизапальним властивостям. Вважається, що кориця може захищати клітини мозку від пошкоджень, пов’язаних зі старінням, і знижувати ризик нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера та Паркінсона.
Незважаючи на свої численні корисні властивості, корицю слід вживати з обережністю людям з алергією або підвищеною чутливістю до спецій. Крім того, надмірне вживання кориці сорту касія, більш поширеного і доступного, може призвести до накопичення кумарину в організмі, що негативно позначиться на печінці. Безпечнішим варіантом є цейлонська кориця, яка містить значно менше кумарину.
Кориця універсальна у використанні та додається як у солодкі, так і в солоні страви. Її можна використовувати у випічці, кашах, напоях або маринадах, що дозволяє легко включити цю спецію в повсякденний раціон. Завдяки своїм корисним властивостям, аромат і смак кориці не тільки радують, але й покращують загальний стан організму.
