Веганський торт без випічки з полуницею

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

• Кеш’ю

  Кеш’ю — це горіх, відомий своїм приємним солодкуватим смаком та високим вмістом корисних речовин. Його калорійність становить близько 550–600 ккал на 100 грамів, що робить його досить енергетично насиченим продуктом. Білки складають близько 18 грамів, жири — приблизно 43–46 грамів, а вуглеводи — близько 30 грамів на 100 грамів. Глікемічний індекс (ГІ) кеш’ю низький (близько 15), що робить його підходящим продуктом для людей, які прагнуть контролювати рівень цукру в крові. Глікемічне навантаження також незначне, особливо при помірному вживанні.

  Основною перевагою кеш’ю є високий вміст корисних жирів, представлених переважно моно- і поліненасиченими жирними кислотами. Олеїнова кислота, що входить до складу цих жирів, сприяє підтриманню здоров’я серця, знижуючи рівень «поганого» холестерину та підвищуючи рівень «хорошого». Лінолева кислота, також присутня в кеш’ю, важлива для підтримки здоров’я шкіри та клітинних мембран, а в поєднанні з іншими жирними кислотами вона чинить протизапальну дію.

  Білок кеш’ю, хоча і не містить повного набору незамінних амінокислот, є джерелом таких важливих амінокислот, як лейцин, ізолейцин та валін. Ці речовини відіграють ключову роль у відновленні м’язової тканини, особливо після фізичних навантажень. Триптофан, також присутній у складі, сприяє синтезу серотоніну, що покращує настрій та знижує рівень стресу.

  Кеш’ю багатий на вітаміни групи B, такі як тіамін (вітамін B1), рибофлавін (вітамін B2), ніацин (вітамін B3), пантотенова кислота (вітамін B5) та піридоксин (вітамін B6). Ці вітаміни необхідні для нормального функціонування нервової системи, покращення обміну речовин та підтримання енергетичного балансу в організмі. Ніацин допомагає покращувати стан шкіри, а піридоксин важливий для синтезу нейромедіаторів та підтримання когнітивної функції.

  Серед жиророзчинних вітамінів у кеш’ю присутній вітамін E, відомий своїми антиоксидантними властивостями. Цей вітамін захищає клітини від пошкодження вільними радикалами, уповільнює процеси старіння та покращує стан шкіри та волосся. Вітамін K, який також міститься у невеликих кількостях, відіграє ключову роль у згортанні крові та підтриманні здоров’я кісток.

  Мінеральний склад кеш’ю різноманітний. Горіхи багаті магнієм, який сприяє розслабленню м’язів, зниженню рівня стресу та зміцненню нервової системи. Калій підтримує водно-сольовий баланс, допомагає регулювати артеріальний тиск та покращує роботу серцевого м’яза. Залізо, що міститься в кеш’ю, важливе для запобігання анемії, оскільки бере участь у синтезі гемоглобіну та кисневому обміні. Цинк зміцнює імунну систему, покращує загоєння ран та підтримує здоров’я шкіри. Мідь, якої також багато в кеш’ю, необхідна для синтезу колагену, а також для нормального функціонування нервової та серцево-судинної систем. Фосфор і кальцій беруть участь у зміцненні кісток і зубів, підтримуючи їхню міцність.

  Кеш’ю містить антиоксиданти, такі як токофероли, фітостероли та поліфеноли, які допомагають зменшувати запальні процеси в організмі та захищають клітини від окислювального стресу. Це робить кеш’ю корисним для профілактики хронічних захворювань, таких як серцево-судинні патології та діабет другого типу.

  Горіхи також є джерелом харчових волокон, які сприяють нормалізації роботи кишківника, запобігають запорам і покращують мікрофлору. Хоча клітковини в кеш’ю не так багато, її наявність у раціоні сприяє покращенню загального стану травної системи.

  Регулярне споживання кеш’ю в помірних кількостях допомагає зміцнити імунітет, підтримує здоров’я серцево-судинної системи та покращує стан шкіри. Однак через високу калорійність кеш’ю важливо вживати його в обмежених порціях, особливо людям, які контролюють вагу. Горіхи також містять невелику кількість оксалатів, тому їхнє надмірне споживання може бути небажаним для людей із порушеннями обміну речовин чи схильністю до утворення каменів у нирках.

  Кеш’ю універсальний у кулінарії. Його можна використовувати як самостійну закуску, додавати у салати, випічку, соуси чи навіть супи. Горіхи добре поєднуються з різними стравами, збагачуючи їхній смак і поживну цінність. Головне — обирати якісні продукти без додавання солі чи цукру, щоб зберегти максимальну користь.

• Фініки

  Фініки є не лише смачним, але й дуже поживним продуктом, який має багато корисних властивостей. Вони містять в своєму складі велику кількість вуглеводів, переважно цукрів, що робить їх відмінним джерелом енергії. Середня харчова цінність фініків складає близько 270–280 калорій на 100 г продукту. Більшу частину калорій складають вуглеводи — близько 75–80 г, з яких майже всі є натуральними цукрами, включаючи глюкозу, фруктозу та сахарозу. Це робить фініки відмінним джерелом швидких вуглеводів, які швидко засвоюються та забезпечують миттєвий приплив енергії. Однак важливо пам’ятати, що через високе вміст цукрів фініки слід вживати в помірних кількостях, особливо людям з порушеннями обміну речовин, наприклад, при цукровому діабеті.

  Фініки також містять невелику кількість жирів, близько 0,2–0,5 г на 100 г, і майже не містять білків — всього близько 2 г. Тим не менш, незважаючи на їх низький вміст жирів і білків, вони є джерелом важливих амінокислот і жирних кислот. Білки у фініках містять усі незамінні амінокислоти, але їх концентрація не така висока, як у інших рослинних джерелах білка. Однак фініки можуть бути корисні як доповнення до білкової їжі, наприклад, в смузі або десертах, оскільки вони допомагають компенсувати дефіцит вуглеводів і покращити травлення завдяки високому вмісту клітковини.

  Клітковина — це один з найбільш значущих компонентів фініків. На 100 г фініків припадає близько 7 г клітковини, що робить їх хорошим джерелом рослинних волокон. Клітковина сприяє нормалізації травлення, запобігає запорам і підтримує здоров’я кишечника. Вона також допомагає знижувати рівень холестерину в крові, що може знизити ризик серцево-судинних захворювань. Окрім цього, клітковина сприяє регулюванню рівня цукру в крові, запобігаючи різким коливанням рівня глюкози.

  Глікемічний індекс фініків досить високий — близько 50–60, що вказує на швидке засвоєння вуглеводів і підвищення рівня цукру в крові. Однак через високий вміст клітковини і антиоксидантів, глікемічне навантаження фініків залишається помірним. Це робить їх корисним продуктом для людей з нормальним рівнем цукру в крові або для спортсменів, яким потрібне швидке джерело енергії. Однак людям з діабетом слід враховувати їх високий вміст цукрів і вживати фініки з обережністю, краще поєднуючи їх з продуктами, багатими білками або жирами, щоб уповільнити засвоєння цукрів.

  Фініки багаті різними вітамінами, особливо вітамінами групи B. Серед них важливими є такі вітаміни, як вітамін B6 (піридоксин), який сприяє нормалізації обміну речовин, підтримці нервової системи та покращенню роботи мозку. Вітамін B3 (ніацин) важливий для нормалізації обміну енергії та підтримки здоров’я шкіри. Вітамін B5 (пантотенова кислота) бере участь у процесах синтезу гормонів і зміцнення імунної системи. Крім того, фініки містять вітамін A і вітамін K, які грають важливу роль у підтримці здоров’я шкіри, зору і кісток, а також у нормалізації згортання крові.

  З мінералів фініки особливо багаті калієм, магнієм, залізом і міддю. Калій необхідний для підтримки нормального кров’яного тиску та функції серця, а магній важливий для нормальної роботи м’язів і нервової системи. Залізо, незважаючи на те, що воно погано засвоюється з рослинних джерел, сприяє утворенню гемоглобіну та підтримує рівень кисню в крові, що запобігає анемії. Мідь відіграє важливу роль в обміні речовин і підтримці імунної системи.

  Фініки також є джерелом антиоксидантів, таких як флавоноїди, каротиноїди та фенольні сполуки, які захищають клітини організму від окислювального стресу. Ці речовини допомагають уповільнити старіння клітин і можуть знизити ризик розвитку деяких хронічних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання і рак. Декілька досліджень показали, що фініки мають протизапальні властивості, що сприяє покращенню здоров’я суглобів і може знизити ризик запалень в організмі.

  Крім того, фініки містять фтор та кальцій, які корисні для підтримки здоров’я зубів і кісток. Вміст фтору у фініках допомагає зміцнювати зубну емаль, а кальцій бере участь у підтримці міцності кісток і запобіганні остеопорозу.

  Одним з важливих аспектів фініків є їхня роль у підтримці енергетичного балансу організму, особливо в умовах фізичної активності. Завдяки високому вмісту вуглеводів їх можна використовувати як перекус до або після тренування для відновлення енергетичних запасів. При цьому фініки не тільки забезпечують енергію, але й допомагають відновити рівень мінералів, що втрачаються з потом.

  Підсумовуючи, фініки — це не лише смачний, але й поживний продукт, який має багато корисних властивостей. Завдяки високому вмісту цукру, клітковини, вітамінів і мінералів, фініки сприяють нормалізації травлення, підтримці нормального рівня цукру в крові, зміцненню імунної системи, а також покращують стан шкіри та судин. Однак через високий вміст вуглеводів і цукрів, їх слід вживати в помірних кількостях, особливо людям з діабетом або схильністю до набору ваги.

• Мигдаль

  Мигдаль — це поживний і корисний горіх, який є відмінним джерелом енергії, вітамінів та мінералів. У 100 грамах міґдалю міститься приблизно 575 калорій, з яких 21 г — білки, 49 г — жири, включаючи корисні моно- та поліненасичені жирні кислоти, а вуглеводів — близько 22 г. Мигдаль також багатий клітковиною, яка становить 12 г на 100 г продукту. Глікемічний індекс міґдалю дуже низький — близько 15, що робить його безпечним для людей, які стежать за рівнем цукру в крові. Глікемічне навантаження міґдалю складає близько 3, що також вказує на його мінімальний вплив на рівень цукру.

  Мигдаль — це цінне джерело рослинного білка, який містить всі незамінні амінокислоти, хоча й у менших кількостях, ніж білки тваринного походження. Це робить його хорошим доповненням для вегетаріанців та веганів. Білки міґдалю сприяють росту та відновленню тканин організму, а також підтримують здоров’я шкіри та волосся. Мигдаль особливо цінується за високе вміст моно- та поліненасичених жирних кислот, таких як олеїнова кислота, яка також міститься в оливковій олії. Ці жири корисні для серця, вони сприяють зниженню рівня "поганого" холестерину (LDL) та підвищенню рівня "хорошого" холестерину (HDL), що допомагає знижувати ризик серцево-судинних захворювань.

  Мигдаль також є джерелом антиоксидантів, зокрема вітаміну E, який діє як потужний антиоксидант, захищаючи клітини організму від ушкоджень вільними радикалами і сповільнюючи процеси старіння. У 100 грамах міґдалю міститься близько 25 мг вітаміну E, що становить близько 125% від рекомендованої добової дози для дорослої людини. Цей вітамін корисний не тільки для захисту шкіри від старіння, але й для підтримки здоров’я очей, а також для зміцнення імунної системи. Вітамін E також допомагає запобігати запальним процесам в організмі та покращує кровообіг.

  Окрім вітаміну E, мигдаль багатий вітамінами групи B, зокрема рибофлавіном (вітамін B2), який необхідний для підтримки здоров’я шкіри, очей та нервової системи. Рибофлавін бере участь у процесах метаболізму вуглеводів, жирів і білків, що сприяє підтримці загального рівня енергії в організмі. Мигдаль також містить вітамін B3 (ніацин), який відіграє важливу роль в обмінних процесах та підтримує здоров’я шкіри, а також вітамін B6, який необхідний для нормальної роботи нервової системи і синтезу нейромедіаторів.

  Мигдаль є цінним джерелом мінералів, таких як магній, кальцій, фосфор, калій, мідь і марганець. Магній у міґдалі сприяє нормалізації роботи нервової системи, допомагає боротися з м’язовими судомами та спазмами, а також підтримує нормальний рівень артеріального тиску. Кальцій, своєю чергою, сприяє зміцненню кісток та зубів, а також підтримує нормальну функцію м’язів і нервів. Калій відіграє важливу роль у підтримці балансу рідини в організмі та нормалізації роботи серця. Мідь і марганець у складі міґдалю важливі для здоров’я клітин, синтезу колагену та підтримки імунної функції.

  Мигдаль — це також багате джерело клітковини, яка сприяє покращенню травлення, допомагає нормалізувати рівень цукру в крові та знижує рівень холестерину в організмі.
  

  Мигдаль містить антиоксиданти, такі як флавоноїди, які допомагають зменшувати запалення, захищають клітини від ушкоджень і можуть сприяти зниженню ризику хронічних захворювань, таких як діабет 2 типу та серцево-судинні захворювання. Ці речовини також допомагають підтримувати нормальний рівень цукру в крові, покращуючи чутливість клітин до інсуліну.

  Завдяки своїм поживним властивостям, мигдаль є відмінним вибором для здорового перекусу, покращення обміну речовин і підтримки загального стану здоров’я.

  Таким чином, мигдаль є не тільки смачним, але й корисним горіхом, який сприяє зміцненню здоров’я серця, нормалізації обміну речовин, покращенню травлення та підтримці нормального рівня цукру в крові. Цей горіх є відмінним доповненням до дієт, спрямованих на підтримку здоров’я та профілактику різних захворювань.

• Сироп топінамбуру

  Сироп топінамбура — це натуральний підсолоджувач, що отримується з бульб рослини топінамбур (або земляної груші). Цей продукт набирає популярності завдяки своїм дієтичним властивостям, низькому глікемічному індексу та вмісту інуліну, який сприяє покращенню здоров’я. Сироп топінамбура має густу рідину з приємним солодким смаком і використовується як альтернатива традиційним цукрам, таким як сахароза та кукурудзяний сироп.

  З точки зору харчової цінності, сироп топінамбура містить близько 300-350 калорій на 100 г продукту. Основна частина калорій надходить за рахунок вуглеводів, які становлять близько 75-80 г на 100 г сиропу. Основним вуглеводом у складі є інулін — природний полісахарид, який має позитивний вплив на здоров’я кишечника та може сприяти зниженню рівня цукру в крові. Глікемічний індекс сиропу топінамбура досить низький (близько 35-50), що робить його підходящим для людей з діабетом або тих, хто слідкує за рівнем цукру в крові. Це пояснюється тим, що інулін розщеплюється повільно і не викликає різких стрибків рівня глюкози в організмі. Глікемічне навантаження (ГН) також низьке, що дозволяє використовувати сироп в помірних кількостях у рамках збалансованого харчування.

  Сироп топінамбура містить корисні рослинні волокна, які є джерелом інуліну. Цей компонент має пребіотичну дію, сприяючи росту корисних бактерій у кишечнику, покращенню травлення та підтримці нормальної мікрофлори. Інулін також сприяє збільшенню всмоктування кальцію, що позитивно впливає на здоров’я кісток, а також підтримує імунну систему, допомагаючи організму боротися із запаленнями та інфекціями. Більше того, інулін може бути корисним при боротьбі з запорами, оскільки він збільшує об’єм калу та сприяє його кращому виведенню.

  Хоча сироп топінамбура в основному складається з вуглеводів, він практично не містить жирів та білків. Однак це не зменшує його цінності як низькокалорійного та корисного замінника цукру. У його складі також можна знайти невеликі кількості вітамінів і мінералів, таких як вітамін C, калій, магній, залізо та фосфор. Вітамін C, хоча й у малих кількостях, має антиоксидантну активність, допомагає захищати клітини організму від окислювального стресу та сприяє підтримці імунної функції. Калій сприяє нормалізації артеріального тиску та підтримці нормального функціонування серця і нервової системи, а магній допомагає у підтримці здоров’я кісток, серця та нервової системи, а також знижує рівень стресу.

  Крім того, сироп топінамбура може бути корисним у контексті схуднення, оскільки інулін сприяє покращенню обміну речовин і зниженню апетиту. Це може допомогти людям, які прагнуть контролювати вагу, оскільки сироп є натуральним низькокалорійним підсолоджувачем, який завдяки своєму солодкому смаку може використовуватися в різних рецептах без ризику додаткових калорій. Він може бути доданий у напої, десерти, йогурти, каші та салати, надаючи здорову альтернативу звичайним цукрами. Інулин також уповільнює процес перетравлення їжі, що сприяє більш тривалому відчуттю ситості.

  Сироп топінамбура також корисний для людей з діабетом, оскільки його низький глікемічний індекс допомагає стабілізувати рівень цукру в крові. Інулін сприяє покращенню чутливості до інсуліну, що може допомогти в контролі діабету 2 типу. Це робить сироп гарною альтернативою для тих, хто прагне обмежити споживання цукру, але не хоче повністю відмовлятися від солодкого смаку в раціоні.

  У деяких дослідженнях також зазначалося на потенційні протизапальні та антиоксидантні властивості сиропу топінамбура завдяки вмісту рослинних компонентів, таких як поліфеноли. Ці речовини можуть допомагати зменшувати запалення в організмі та підтримувати здоров’я серцево-судинної системи. Однак, незважаючи на наявність таких сполук, ці ефекти не є основною характеристикою сиропу та потребують подальших досліджень для остаточної верифікації.

  Отже, сироп топінамбура є цінною натуральною альтернативою цукру, з низьким глікемічним індексом, високим вмістом інуліну та корисними властивостями для здоров’я кишечника та підтримки нормального рівня цукру в крові. Цей продукт може бути корисний для людей з діабетом, а також для тих, хто прагне зменшити споживання звичайного цукру та контролювати вагу. У поєднанні з іншими корисними компонентами, такими як вітаміни та мінерали, сироп топінамбура може бути корисним доповненням до збалансованого раціону, покращуючи травлення та підтримуючи загальні функції організму.

• Олія кокосова

  Кокосова олія стала популярним продуктом завдяки широкому поширенню інформації про її передбачувану користь, проте сучасні дослідження показують, що її властивості значною мірою переоцінені, а регулярне споживання може нести певні ризики для здоров’я. У 100 г кокосової олії міститься близько 899 ккал, практично повністю представлених жирами. Білки та вуглеводи у цьому продукті відсутні, що робить його чистим джерелом жирової енергії. Приблизно 82-87% жирів у кокосовій олії складають насичені жирні кислоти, що перевищує показники більшості інших рослинних олій. Глікемічний індекс і навантаження для кокосової олії дорівнюють нулю, оскільки у ній немає вуглеводів, проте це не компенсує її несприятливий вплив на організм при надмірному споживанні.

  Насичені жирні кислоти в кокосовій олії, зокрема лауринова, каприлова і капринова, мають антибактеріальні та протигрибкові властивості. Лауринова кислота становить близько 50% усіх жирних кислот олії, і їй приписують здатність зміцнювати імунітет і допомагати боротися з інфекціями. Однак висока концентрація насичених жирів також пов’язана з підвищенням рівня "поганого" холестерину (ЛПНЩ) у крові, що може збільшувати ризик серцево-судинних захворювань, особливо при частому вживанні. Хоча існують дані, що кокосова олія може підвищувати і рівень "хорошого" холестерину (ЛПВЩ), баланс цих змін часто є несприятливим для здоров’я.

  Сучасні рекомендації дієтологів і кардіологів закликають обмежувати споживання насичених жирів, включаючи кокосову олію, на користь ненасичених жирів, які містяться в оливковій, лляній, ріпаковій олії та інших рослинних джерелах. За даними Американської кардіологічної асоціації, кокосову олію не слід розглядати як корисну заміну традиційним оліям, оскільки вона не приносить відчутної користі для серця і судин.

  Кокосова олія практично не містить вітамінів і мінералів, за винятком мінімальних слідів вітаміну Е та вітаміну К, які присутні в надзвичайно малих кількостях і не мають суттєвого впливу на добове споживання. Антиоксидантні властивості олії також обмежені, оскільки вона не містить значних доз поліфенолів. Це робить кокосову олію менш цінною порівняно з іншими оліями, багатими на антиоксиданти, такими як оливкова або авокадова.

  Використання кокосової олії в кулінарії також викликає суперечки. Хоча вона має високу точку димоутворення (близько 175-200°C), що робить її придатною для смаження, сучасні дослідження показують, що приготування на насичених жирах може сприяти утворенню шкідливих сполук, таких як трансжири та вільні радикали, особливо при повторному нагріванні. Це збільшує ризик запальних процесів в організмі, що негативно впливає на здоров’я серцево-судинної системи, печінки та інших органів.

  Останніми роками зростає критика необґрунтованої популярності кокосової олії. Раніше її широко рекламували як "суперфуд", але сучасні дані спростовують багато з цих тверджень. Наприклад, заяви про здатність кокосової олії сприяти зниженню ваги ґрунтуються на вмісті середньоланцюгових тригліцеридів (MCT). Однак кількість MCT у стандартній кокосовій олії становить лише близько 15%, а ефекти схуднення можливі лише при споживанні чистих MCT, виділених із кокосової олії. При цьому більшість комерційних варіантів кокосової олії не мають концентрованого вмісту MCT і не забезпечують заявлених ефектів.

  Ще одним спірним аспектом є можливий вплив кокосової олії на мікробіом кишечника. Деякі дослідження вказують на її антимікробні властивості, які можуть порушити баланс корисних бактерій, особливо при надмірному споживанні. Це може призвести до негативних наслідків для травлення та загального здоров’я.

  Рекомендації щодо споживання кокосової олії зводяться до обмеження її в раціоні. Якщо вона використовується, краще застосовувати її у невеликих кількостях і переважно як інгредієнт для соусів або випічки, а не для смаження. Як альтернативу кокосовій олії краще вибирати рослинні олії з високим вмістом ненасичених жирів, які сприятливо впливають на організм.

  Таким чином, кокосова олія, попри її популярність, має обмежену поживну цінність і може бути небажаною для частого вживання. Сучасні дані свідчать, що її регулярне використання в кулінарії та дієті слід переглядати на користь більш корисних рослинних олій. Це особливо важливо враховувати для людей із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань або високим рівнем холестерину, щоб мінімізувати потенційні ризики для здоров’я.

• Полуниця

  Полуниця — це ароматна, яскрава ягода, цінна як за свій смак, так і за поживну цінність. У 100 грамах свіжої полуниці міститься приблизно 32 кілокалорії, що робить її низькокалорійним продуктом, ідеально придатним для легких перекусів і дієтичного харчування. Полуниця має високий вміст води, клітковини та надзвичайно низький рівень жирів, що забезпечує відчуття ситості й підтримує нормальну роботу травної системи. Глікемічний індекс полуниці становить приблизно 40, що відносить її до продуктів із низьким рівнем впливу на рівень цукру в крові, тому її можуть безпечно вживати навіть люди з діабетом. Низький рівень глікемічного навантаження допомагає уникати різких стрибків цукру в крові, що особливо корисно для контролю рівня глюкози.

  Ця ягода багата на вітамін C, який є потужним антиоксидантом, що підтримує імунну систему, стимулює вироблення колагену та захищає клітини від ушкоджень вільними радикалами. Вітамін C також сприяє зміцненню судин і покращенню стану шкіри, допомагаючи їй зберігати пружність і здоров’я. У 100 грамах полуниці міститься близько 59 мг вітаміну C, що становить понад половину добової норми. Це робить полуницю чудовим варіантом для підвищення рівня цього вітаміну в організмі, особливо в періоди підвищеного ризику застудних захворювань.

  Окрім вітаміну C, полуниця містить низку інших важливих вітамінів, таких як вітамін K, який необхідний для нормального згортання крові та підтримки здоров’я кісток. Наявність вітаміну B9 (фолієвої кислоти) особливо корисна для вагітних жінок, оскільки він допомагає у розвитку плода і запобігає вродженим дефектам. Фолієва кислота також важлива для обміну речовин, росту клітин і виробництва ДНК, а також підтримує когнітивні функції та здоров’я нервової системи.

  Мінеральний склад полуниці включає калій, магній та марганець. Калій є важливим електролітом, який регулює рівень рідини в організмі, сприяє нормалізації артеріального тиску та підтримує роботу серцево-судинної системи. Магній відіграє важливу роль у роботі м’язів і нервової системи, а також сприяє зміцненню кісток. Марганець, який міститься в полуниці у високій кількості, бере участь в метаболізмі вуглеводів і жирів, підтримуючи нормальну роботу мозку та нервової системи.

  Полуниця також багата на фенольні сполуки, такі як антоціани, кверцетин та еллагова кислота. Антоціани надають полуниці її характерного червоного кольору і є потужними антиоксидантами, які сприяють зменшенню запальних процесів в організмі та захищають серцево-судинну систему. Кверцетин також має антиоксидантні та протизапальні властивості, а еллагова кислота відома своїми протипухлинними та антимутагенними ефектами. Дослідження показують, що регулярне споживання продуктів із високим вмістом цих речовин може сприяти зниженню ризику серцево-судинних захворювань, діабету й навіть деяких видів раку.

  Полуниця містить невелику кількість цукрів, які присутні у формі фруктози, глюкози та сахарози. Проте завдяки високому вмісту клітковини, засвоєння цукрів сповільнюється, що запобігає різким стрибкам рівня цукру в крові. Клітковина також покращує роботу кишечника, сприяє нормалізації мікрофлори та профілактиці закрепів. Розчинна клітковина, присутня в полуниці, зокрема пектин, корисна для травлення і підтримки нормального рівня холестерину в крові.

  Ця ягода також багата на флавоноїди, які, як показали дослідження, сприяють покращенню роботи мозку, а також знижують ризик когнітивних захворювань. Полуниця підтримує когнітивні функції, покращує пам’ять і концентрацію завдяки комплексу вітамінів і антиоксидантів, які захищають мозок від окисного стресу.

  Цікаво, що полуниця практично не містить жирів і білків, однак містить амінокислоти в мінімальних кількостях, які також роблять свій внесок у загальний стан організму. Ліпіди, присутні в полуниці, є вкрай незначними, і основна поживна цінність ягоди зосереджена на вуглеводах і клітковині, що робить її ідеальним продуктом для підтримки енергії без зайвих калорій.

  Таким чином, полуниця — це унікальний продукт із багатим комплексом корисних речовин. Її низька калорійність, низький глікемічний індекс та багатий вітамінно-мінеральний склад роблять її корисною для людей різного віку. Антиоксиданти, що містяться в полуниці, захищають клітини організму від ушкоджень, підтримують здоров’я серцево-судинної системи та запобігають запальним процесам.