Заготівля із щавлю на зиму

Заготівля із щавлю на зиму
Готова основа для улюбленого зеленого борщу будь-якої пори року! У процесі щавель трохи змінює колір, зате його смак залишається тим самим. Завдяки кислоті в листі не потрібен навіть оцет - все у своєму соку.

Інгредієнти

ВагаКількість
Щавель700 г
Сіль40 г

Приготування

1Промийте листя та приберіть усі жовті та пошкоджені. Обріжте стебла - можете їх викинути або подрібнити і відправити в банку.
2На пару хвилин залийте щавель холодною водою, а потім дайте йому стекти і розкладіть на паперові рушники.
3Зачекайте, поки листя обсохне – чим менше зайвої рідини потрапить у банку, тим краще.
4Наріжте щавель або залиште листя цілим - як вам більше подобається.
5Акуратно перемішайте їх із сіллю, трохи примніть руками і залиште на годину.
6Щільно утрамбуйте щавель у стерилізовану банку, залийте соком, що залишився і закатайте.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Щавель

    Щавель — це листова зелена рослина, відома своєю освіжаючою кислотністю та корисними властивостями. Він широко використовується в кулінарії завдяки своєму характерному смаку та багатому складу вітамінів і мінералів. Харчова цінність щавлю досить низька, що робить його ідеальним продуктом для включення в дієти з низьким вмістом калорій. На 100 грамів щавлю припадає близько 22 калорій. Він містить приблизно 2,0 грами білків, 0,3 грама жирів і 4,0 грами вуглеводів. Це робить щавель хорошим вибором для тих, хто хоче додати в раціон низькокалорійний, але поживний інгредієнт.

    Глікемічний індекс (ГІ) щавлю рівний 0, оскільки ця рослина не містить значних кількостей вуглеводів, здатних викликати підвищення рівня цукру в крові. Це робить його підходящим для людей, які страждають від діабету або слідкують за рівнем цукру в організмі. Глікемічне навантаження (ГН) також рівне 0, що підтверджує його нейтральний вплив на рівень глюкози в крові та робить його безпечним для людей, які дотримуються низьковуглеводних дієт або піклуються про свій обмін речовин.

    Щавель багатий на ряд вітамінів, особливо вітамінами A, C та K. Вітамін A, що міститься в щавлі, важливий для підтримання здоров’я зору, а також для нормального функціонування імунної системи та здоров’я шкіри. Вітамін C, своєю чергою, є потужним антиоксидантом, який допомагає захищати клітини від пошкоджень, сприяє зміцненню імунної системи та пришвидшує процеси загоєння. Щавель також є хорошим джерелом вітаміну K, який відіграє ключову роль у згортанні крові та підтриманні здоров’я кісток. Регулярне споживання продуктів, багатих вітаміном K, сприяє покращенню мінеральної щільності кісток та зменшує ризик остеопорозу.

    Мінерали, що містяться в щавлі, такі як кальцій, магній, калій і залізо, також важливі для підтримання здоров’я. Кальцій, який в щавлі присутній в помірних кількостях, необхідний для нормального функціонування кісток і зубів, а також для правильної роботи нервової системи. Магній сприяє розслабленню м’язів, нормалізує роботу серцево-судинної системи та відіграє роль у підтриманні енергетичного обміну в клітинах. Калій допомагає підтримувати водно-сольовий баланс в організмі, сприяє нормалізації артеріального тиску та підтриманню роботи серця. Залізо важливе для кровотворення, воно бере участь у транспортуванні кисню по організму і запобігає розвитку анемії.

    Щавель містить також антиоксиданти, такі як флавоноїди і каротиноїди, які допомагають нейтралізувати шкідливий вплив вільних радикалів, уповільнюючи процеси старіння клітин і знижуючи ризик хронічних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання та рак. Крім того, щавель має антимікробні властивості, що може допомогти у підтриманні здоров’я кишечника і запобіганні інфекціям.

    Щавель є джерелом клітковини, яка необхідна для нормального функціонування травної системи. Клітковина сприяє покращенню перистальтики кишечника, запобігає запорам і сприяє здоров’ю кишечної мікрофлори. Щавель також може допомогти в детоксикації організму, оскільки його компоненти мають здатність виводити токсини та шлаки.

    Незважаючи на всі свої корисні властивості, щавель слід вживати з обережністю в великих кількостях, особливо людям з захворюваннями нирок, оскільки він містить щавлеву кислоту, яка може впливати на рівень кальцію в організмі і сприяти утворенню каменів у нирках. Для людей, схильних до утворення каменів у нирках, рекомендується обмежити споживання щавлю або вживати його в помірних кількостях.

    Щавель також багатий вітамінами групи B, включаючи фолат (вітамін B9), який відіграє важливу роль в нормалізації обміну речовин, синтезі ДНК та клітинному поділі, що особливо важливо в періоди активного росту і розвитку. Вітаміни групи B допомагають підтримувати здоров’я нервової системи, регулюють рівень енергії і допомагають організму справлятися зі стресом.

    Підсумовуючи все це, щавель є відмінним доповненням до раціону, володіючи безліччю корисних властивостей. Він багатий вітамінами, мінералами, клітковиною та антиоксидантами, які підтримують здоров’я імунної системи, кісток, серця та травлення. Незважаючи на це, його слід вживати з урахуванням поміркованості, особливо якщо у людини є схильність до захворювань нирок. Включення щавлю в раціон дозволяє додати смак і поживну цінність у страви, при цьому не збільшуючи калорійність їжі.

  • Сіль

    Сіль — це один з найважливіших компонентів харчування, необхідний для нормальної роботи людського організму. Вона являє собою кристалічне з’єднання, що складається в основному з натрію (Na) та хлору (Cl), які в організмі виконують життєво важливі функції. Найбільш поширеним видом солі є кухонна, або кам’яна, сіль, яка в природі зустрічається у вигляді мінералу. Також існує безліч інших видів солі, таких як морська сіль, кам’яна сіль, гімалайська сіль, морська сіль з додаванням мінералів і навіть сіль з додатками трав і спецій.

    Натрій, основний елемент у складі солі, відіграє ключову роль у підтримці водно-сольового балансу в організмі. Він сприяє утриманню води в організмі і необхідний для нормальної роботи клітин. Натрій допомагає підтримувати правильний кров’яний тиск, регулює об’єм крові і є важливим елементом для передачі нервових імпульсів. Водночас хлор, що також складає сіль, необхідний для нормалізації pH-балансу і допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс в організмі.

    Існує кілька типів солі, які відрізняються за джерелами, методами виробництва та вмістом додаткових мінералів:

    • Кухонна сіль, найбільш поширений вид, очищена від домішок і часто обробляється добавками йоду для профілактики дефіциту йоду в організмі.
    • Морська сіль видобувається шляхом випаровування морської води і зберігає велику кількість мікроелементів, таких як магній, кальцій і калій.
    • Гімалайська сіль, що видобувається з соляних шахт в Пакистані, вважається однією з найчистіших і природних, має рожевий відтінок, який надає присутність заліза.
    • Кам’яна сіль, що видобувається з соляних копалень, також має мінімальну обробку і зберігає природну структуру.

    Однак, незважаючи на те, що сіль необхідна для організму, її споживання повинно бути помірним. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб щоденне споживання солі не перевищувало 5 грамів, що еквівалентно приблизно одній чайній ложці. Цього кількості солі достатньо для задоволення потреб організму в натрії і хлорі. В реальності ж люди часто споживають солі значно більше, що призводить до різних проблем зі здоров’ям. Середнє споживання солі в більшості країн у два рази перевищує рекомендовану норму, що пов’язано з надлишковим вмістом солі в оброблених продуктах і фастфуді.

    Надмірне споживання солі може призвести до низки проблем. Одним з найбільш очевидних наслідків є підвищення артеріального тиску, що значно збільшує ризик розвитку гіпертонії, інсульту та серцево-судинних захворювань. Сіль може також сприяти затримці води в організмі, що призводить до набряків і проблем з нирками. У довгостроковій перспективі надмірне споживання солі може погіршити функцію нирок, підвищити ризик утворення каменів у нирках і розвинути хронічні захворювання сечовивідних шляхів. Хворі гіпертонією та серцево-судинними захворюваннями особливо схильні до шкідливих наслідків надмірного споживання солі.

    Крім того, надмірне споживання солі може впливати на нервову систему. Підвищений вміст натрію в крові може викликати стрес у організмі, що, в свою чергу, може провокувати депресію, тривожність та інші психічні розлади. Це пов’язано з тим, що сіль впливає на обмін речовин у нейронах, змінюючи їх здатність до нормальної роботи. Високий рівень натрію в організмі може також порушити роботу ендокринної системи, вплинути на гормональний баланс і підвищити рівень стресу, що, у свою чергу, може призвести до довгострокових психологічних проблем.

    Ще одним важливим аспектом є зв’язок між надмірним споживанням солі і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Сіль, особливо в великих кількостях, може подразнювати слизову оболонку шлунка, сприяючи розвитку виразки або гастриту. При цьому вона знижує захисні властивості слизової, що робить її більш сприйнятливою до інфекцій і запалень.

    Коли ми говоримо про те, скільки солі потрібно споживати, важливо відзначити, що потреби в натрії можуть дещо варіюватися в залежності від стану здоров’я, віку та рівня фізичної активності. Наприклад, спортсменам, які втрачають більше рідини під час тренувань, може знадобитися більше солі для підтримки балансу рідини в організмі. Також людям з певними захворюваннями, такими як гіпотонія (низький артеріальний тиск) або захворювання нирок, може знадобитися більше солі, однак це завжди повинно контролюватися лікарем.

    Занадто велика кількість солі в їжі може порушити баланс мінералів в організмі. Зокрема, при надто високому рівні натрію збільшується виведення калію, що призводить до гіпокаліємії. Це може викликати слабкість, втому, м’язові спазми і навіть серцеві аритмії. Проблеми з обміном мінералів можуть стати причиною серйозних порушень роботи органів і систем.

    Споживання солі слід контролювати, особливо якщо в раціоні переважають продукти з високим вмістом солі, такі як ковбаси, сири, соління, консерви, а також фастфуд. Важливо стежити за тим, щоб при вживанні таких продуктів компенсувати високий вміст солі іншими джерелами мінералів, такими як свіжі овочі та фрукти, багаті калієм і магнієм. Сіль не повинна бути основним джерелом натрію в раціоні, а скоріше повинна використовуватися як приправа для покращення смаку їжі, але в помірних кількостях.

    Таким чином, сіль є важливим елементом нашого раціону, необхідним для нормального функціонування організму, однак її споживання повинно бути строго контрольованим. Занадто велика кількість солі може призвести до ряду серйозних захворювань, включаючи гіпертонію, захворювання нирок, шлунково-кишкового тракту і порушення в нервовій системі. Слід пам’ятати, що для нормального функціонування організму достатньо помірного споживання солі, і важливо вибирати натуральні і мінімально оброблені види солі, такі як морська сіль або гімалайська сіль, які містять додаткові мікроелементи.

Переглянуті рецепти

    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.