Картопля з грибами у сметані

Картопля з грибами у сметані
  • Обмеження : Корисне харчування

Інгредієнти

ВагаКількість
Картопля в мундирі300 г
Сметана 10%100 г
Печериці консервовані100 г
Олія10 мл2 ч.л.
кріп
Сіль
(за смаком)
Цибуля ріпчаста50 г0,33 (⅓) шт

Приготування

1Цибулю обсмажити в олії.
2Додати гриби, картоплю, сметану, сіль і гасити 10 хвилин.
3Додати кріп, перемішати та подавати до столу.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Картопля в мундирі

    Варена в мундирі картопля є корисним та ситним продуктом, який є гарним джерелом вуглеводів і поживних речовин. У 100 грамах такої картоплі міститься близько 77-80 ккал, що робить її помірно калорійним продуктом. Глікемічний індекс вареної картоплі в мундирі складає близько 50-60, що означає, що він має середній вплив на рівень цукру в крові. Глікемічне навантаження при звичайному споживанні буде залежати від порції, однак картопля в мундирі є джерелом повільно засвоюваних вуглеводів, що допомагає підтримувати стабільний рівень енергії.

    Картопля є відмінним джерелом вуглеводів, які складають близько 17-18 грамів на 100 грамів продукту. Це робить картоплю хорошою енергетичною базою для організму, при цьому значна частина вуглеводів представлена крохмалем. Крохмаль у картоплі при варінні зберігає свою структуру, що робить його легко засвоюваним. На відміну від перероблених вуглеводів, крохмаль з картоплі повільно переварюється, що сприяє довготривалому почуттю ситості і стабільності рівня цукру в крові.

    Харчові волокна, що містяться в картоплі, також відіграють важливу роль у нормалізації роботи кишечника, покращенні перетравлення їжі та запобіганні запорам. Приблизно 2-3 грами клітковини на 100 грамів картоплі сприяють підтриманню нормального рівня холестерину в крові і підтримують здоров’я серцево-судинної системи. Білки картоплі складають близько 2 грамів на 100 грамів, що не робить її багатим джерелом білка, але все ж вони містять усі необхідні амінокислоти, включаючи деякі незамінні, що сприяє нормальному функціонуванню організму.

    Картопля в мундирі також є джерелом різних вітамінів, серед яких особливо виділяється вітамін C. У 100 грамах вареної картоплі міститься близько 10-15 мг вітаміну C, що складає приблизно 15-20% від рекомендованої добової норми для дорослої людини. Вітамін C є потужним антиоксидантом, підтримує імунну систему, допомагає зміцнити стінки судин і сприяє загоєнню тканин. Вітамін C також покращує засвоєння заліза з рослинних джерел їжі, що особливо важливо для профілактики анемії.

    Окрім вітаміну C, картопля містить невелику кількість вітамінів групи B, включаючи вітамін B6, який допомагає у підтримці нормального обміну речовин, а також бере участь у синтезі нейротрансмітерів і нормалізації нервової системи. Вітамін B6 також сприяє покращенню засвоєння магнію та підтриманню нормального рівня цукру в крові. Вміст вітаміну B6 у картоплі варіюється від 0.2 до 0.3 мг на 100 грамів, що покриває невелику частину добової потреби.

    Мінеральний склад картоплі в мундирі включає калій, магній, фосфор і залізо. Калій — це важливий мінерал, який допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск, регулює водно-електролітний баланс і сприяє нормальній роботі серця. Вміст калію в 100 грамах картоплі складає близько 400-500 мг, що складає близько 10% від добової норми для дорослої людини. Магній у картоплі допомагає підтримувати здоров’я нервової системи та м’язів, бере участь в обміні речовин і сприяє нормалізації сну. Вміст магнію в картоплі складає близько 20-25 мг на 100 грамів.

    Вміст жирів у картоплі мінімальний, складає всього близько 0.1-0.2 грама на 100 грамів, що робить її практично безжировим продуктом. Це робить картоплю хорошим вибором для людей, які дотримуються низькожирових дієт або слідкують за своєю вагою. У ній відсутні трансжири, що робить її безпечною для серцево-судинної системи.

  • Сметана 10%

    Сметана 10% – це популярний молочний продукт, який часто використовується в кулінарії завдяки своєму м’якому смаку та кремовій текстурі. Цей продукт з відносно низьким вмістом жирів порівняно з більш жирними видами сметани (наприклад, 20%) при цьому зберігає багато корисних властивостей молока. У 100 грамах сметани 10% міститься близько 100–120 ккал, що робить її гарним вибором для тих, хто хоче насолоджуватися кремовим смаком, не перевищуючи споживання калорій. Основним компонентом сметани є молочний жир, який складає близько 10% від загальної маси продукту, а також білки та вуглеводи в менших кількостях.

    Поживна цінність сметани залежить від її складу та використання в приготуванні їжі. Білки складають близько 2-3 г на 100 г продукту, що забезпечує організм необхідними амінокислотами для підтримки та відновлення тканин, особливо м’язової маси. Сметана також містить усі необхідні незамінні амінокислоти, такі як лейцин, ізолейцин і валін, які відіграють важливу роль в обміні речовин і синтезі білка.

    Жири, що містяться в сметані 10%, складають основну частину її енергетичної цінності, а точніше близько 9–10 г на 100 г продукту. Більша частина жирів — це насичені та мононенасичені жирні кислоти. Насичені жири важливі для підтримки цілісності клітинних мембран і нормального функціонування органів, але їх споживання повинно бути помірним. Мононенасичені жирні кислоти, в свою чергу, сприяють зниженню рівня «поганого» холестерину (LDL) та підтримують здоров’я серцево-судинної системи. В сметані також містяться невеликі кількості омега-3 та омега-6 жирних кислот, які грають роль у зменшенні запалень в організмі та підтримці нормальної функції мозку.

    Вуглеводи в сметані складають близько 3–5 г на 100 г продукту. Ці вуглеводи представлені головним чином лактозою, молочним цукром, який може бути джерелом енергії, але для людей з непереносимістю лактози споживання сметани слід обмежити. Глікемічний індекс сметани достатньо низький — близько 30, що означає, що продукт не викликає різких коливань рівня цукру в крові.

    Сметана 10% також є хорошим джерелом вітамінів, особливо жиророзчинних, таких як вітамін A, D та E. Вітамін A сприяє підтримці здоров’я зору, імунної системи та шкіри. Він також необхідний для нормального функціонування клітин та органів, підтримуючи їх регенерацію. Вітамін D в сметані допомагає організму засвоювати кальцій та фосфор, що сприяє зміцненню кісток та зубів. Вітамін E, як потужний антиоксидант, захищає клітини від пошкоджень вільними радикалами та підтримує здоров’я шкіри та судин.

    Мінеральний склад сметани включає кальцій, фосфор і калій. Кальцій відіграє ключову роль у формуванні та підтримці міцності кісток і зубів. Він також необхідний для нормальної роботи серця, нервової системи та м’язів. Фосфор, у свою чергу, тісно пов’язаний з кальцієм і допомагає засвоювати його в організмі. Калій важливий для підтримки нормального кров’яного тиску, а також для правильної роботи м’язів і нервової системи.

    Крім того, сметана 10% містить невеликі кількості магнію, який бере участь у більш ніж 300 біохімічних реакціях в організмі, включаючи синтез білків і підтримку нормальної функції нервової системи. Мінерали в сметані загалом підтримують метаболічні процеси і забезпечують нормальне функціонування організму.

    Незважаючи на помірний вміст жирів, сметана 10% має досить насичений смак, що робить її ідеальною для використання в різних кулінарних рецептах. Вона додається в салати, соуси, супи, випічку та десерти, а також служить чудовою основою для приготування заправок і маринадів. На відміну від більш жирних видів сметани, сметана 10% підходить для дієтичного харчування і є більш легким варіантом для людей, які стежать за кількістю споживаних калорій.

    На відміну від деяких інших молочних продуктів, сметана 10% зберігає в своєму складі багато корисних молочних жирів і вітамінів, що робить її не тільки смачним, але й корисним інгредієнтом в раціоні. Продукт є хорошим джерелом енергії, а також сприяє поліпшенню обміну речовин, підтримує здоров’я кісток, шкіри та імунної системи. Включення сметани в помірних кількостях у раціон дозволить додати необхідні вітаміни та мінерали, при цьому не збільшуючи надмірно калорійність харчування.

    Таким чином, сметана 10% є збалансованим продуктом, який поєднує в собі корисні жири, білки, вітаміни та мінерали, не перевантажуючи раціон зайвими калоріями.

  • кріп

    Кріп — це ароматна зелень з низькою калорійністю та насиченим вітамінно-мінеральним складом, яка приносить значну користь організму. Калорійність кропу становить всього 40 ккал на 100 грамів, а його поживна цінність включає близько 0,6 г жирів, 2,5 г білків і 6,3 г вуглеводів. Глікемічний індекс кропу надзвичайно низький, що робить його придатним для людей, які контролюють рівень цукру в крові та прагнуть підтримувати стабільний енергетичний баланс. Глікемічне навантаження кропу також мінімальне, оскільки низький вміст вуглеводів сприяє рівномірному і поступовому засвоєнню.

    Кріп багатий на вітаміни, особливо вітамін C, який відіграє важливу роль у зміцненні імунітету, підтримці здоров’я шкіри та прискоренні відновлення тканин. Вітамін C — потужний антиоксидант, що захищає клітини від пошкоджень вільними радикалами та покращує стан судин. Вітамін A, присутній у кропі, сприяє підтримці зору, зміцнює імунну систему і допомагає зберігати шкіру пружною та здоровою. Вітаміни групи B, включаючи вітамін B1, вітамін B2 і вітамін B6, покращують обмін речовин, підтримують роботу нервової системи та допомагають організму справлятися зі стресом, що особливо важливо для загального тонусу та енергії. Наявність вітамін E також сприяє захисту клітин від окисного стресу та підтримує здоров’я шкіри і волосся.

    Мінеральний склад кропу збагачений калієм, кальцієм, магнієм, фосфором і залізом. Калій допомагає регулювати водно-сольовий баланс, підтримує нормальне функціонування м’язів, включаючи серцевий м’яз, та сприяє зниженню артеріального тиску. Кальцій і фосфор важливі для зміцнення кісткової тканини, підтримки здоров’я зубів та запобігання втраті кісткової маси. Магній у складі кропу необхідний для роботи нервової системи і допомагає розслабити м’язи, забезпечуючи відчуття спокою і рівноваги. Залізо покращує кровотворення, запобігає анемії і сприяє насиченню тканин киснем.

    Кріп містить цінні антиоксиданти, такі як флавоноїди і фенольні сполуки, які захищають організм від хронічних запалень, сприяють здоров’ю серцево-судинної системи і підтримують молодість клітин. Ці антиоксиданти також знижують ризик виникнення різних захворювань, включаючи онкологічні, та захищають клітини від передчасного старіння. У кропі присутні також антисептичні сполуки, які допомагають захистити організм від інфекцій і підтримують здоров’я травної системи.

    Ефірні олії, що містяться в кропі, надають йому характерного аромату та мають бактерицидні властивості, які сприяють покращенню травлення, стимулюють вироблення шлункового соку і підтримують роботу кишечника. Ці олії покращують апетит, допомагають зменшити здуття і мають легкий сечогінний ефект, що сприяє виведенню зайвої рідини з організму.

    Кріп також містить трохи білків, що включають різні амінокислоти, необхідні для відновлення тканин і підтримки імунної функції. Незважаючи на низьку концентрацію, білки кропу містять низку важливих амінокислот, таких як лейцин, ізолейцин і метіонін, які сприяють нормалізації обміну речовин і зміцнюють імунну систему.

    Фолієва кислота у кропі особливо корисна для вагітних жінок, оскільки вона необхідна для правильного формування нервової системи плода і запобігання вродженим дефектам. Вона також підтримує загальне здоров’я серцево-судинної системи і допомагає у виробництві клітин крові.

    Таким чином, кріп є унікальною і корисною зеленню з високим вмістом вітамінів, мінералів і антиоксидантів, які допомагають підтримувати імунітет, покращують роботу серцево-судинної системи і сприяють загальному здоров’ю організму.

  • Сіль

    Сіль — це один з найважливіших компонентів харчування, необхідний для нормальної роботи людського організму. Вона являє собою кристалічне з’єднання, що складається в основному з натрію (Na) та хлору (Cl), які в організмі виконують життєво важливі функції. Найбільш поширеним видом солі є кухонна, або кам’яна, сіль, яка в природі зустрічається у вигляді мінералу. Також існує безліч інших видів солі, таких як морська сіль, кам’яна сіль, гімалайська сіль, морська сіль з додаванням мінералів і навіть сіль з додатками трав і спецій.

    Натрій, основний елемент у складі солі, відіграє ключову роль у підтримці водно-сольового балансу в організмі. Він сприяє утриманню води в організмі і необхідний для нормальної роботи клітин. Натрій допомагає підтримувати правильний кров’яний тиск, регулює об’єм крові і є важливим елементом для передачі нервових імпульсів. Водночас хлор, що також складає сіль, необхідний для нормалізації pH-балансу і допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс в організмі.

    Існує кілька типів солі, які відрізняються за джерелами, методами виробництва та вмістом додаткових мінералів:

    • Кухонна сіль, найбільш поширений вид, очищена від домішок і часто обробляється добавками йоду для профілактики дефіциту йоду в організмі.
    • Морська сіль видобувається шляхом випаровування морської води і зберігає велику кількість мікроелементів, таких як магній, кальцій і калій.
    • Гімалайська сіль, що видобувається з соляних шахт в Пакистані, вважається однією з найчистіших і природних, має рожевий відтінок, який надає присутність заліза.
    • Кам’яна сіль, що видобувається з соляних копалень, також має мінімальну обробку і зберігає природну структуру.

    Однак, незважаючи на те, що сіль необхідна для організму, її споживання повинно бути помірним. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб щоденне споживання солі не перевищувало 5 грамів, що еквівалентно приблизно одній чайній ложці. Цього кількості солі достатньо для задоволення потреб організму в натрії і хлорі. В реальності ж люди часто споживають солі значно більше, що призводить до різних проблем зі здоров’ям. Середнє споживання солі в більшості країн у два рази перевищує рекомендовану норму, що пов’язано з надлишковим вмістом солі в оброблених продуктах і фастфуді.

    Надмірне споживання солі може призвести до низки проблем. Одним з найбільш очевидних наслідків є підвищення артеріального тиску, що значно збільшує ризик розвитку гіпертонії, інсульту та серцево-судинних захворювань. Сіль може також сприяти затримці води в організмі, що призводить до набряків і проблем з нирками. У довгостроковій перспективі надмірне споживання солі може погіршити функцію нирок, підвищити ризик утворення каменів у нирках і розвинути хронічні захворювання сечовивідних шляхів. Хворі гіпертонією та серцево-судинними захворюваннями особливо схильні до шкідливих наслідків надмірного споживання солі.

    Крім того, надмірне споживання солі може впливати на нервову систему. Підвищений вміст натрію в крові може викликати стрес у організмі, що, в свою чергу, може провокувати депресію, тривожність та інші психічні розлади. Це пов’язано з тим, що сіль впливає на обмін речовин у нейронах, змінюючи їх здатність до нормальної роботи. Високий рівень натрію в організмі може також порушити роботу ендокринної системи, вплинути на гормональний баланс і підвищити рівень стресу, що, у свою чергу, може призвести до довгострокових психологічних проблем.

    Ще одним важливим аспектом є зв’язок між надмірним споживанням солі і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Сіль, особливо в великих кількостях, може подразнювати слизову оболонку шлунка, сприяючи розвитку виразки або гастриту. При цьому вона знижує захисні властивості слизової, що робить її більш сприйнятливою до інфекцій і запалень.

    Коли ми говоримо про те, скільки солі потрібно споживати, важливо відзначити, що потреби в натрії можуть дещо варіюватися в залежності від стану здоров’я, віку та рівня фізичної активності. Наприклад, спортсменам, які втрачають більше рідини під час тренувань, може знадобитися більше солі для підтримки балансу рідини в організмі. Також людям з певними захворюваннями, такими як гіпотонія (низький артеріальний тиск) або захворювання нирок, може знадобитися більше солі, однак це завжди повинно контролюватися лікарем.

    Занадто велика кількість солі в їжі може порушити баланс мінералів в організмі. Зокрема, при надто високому рівні натрію збільшується виведення калію, що призводить до гіпокаліємії. Це може викликати слабкість, втому, м’язові спазми і навіть серцеві аритмії. Проблеми з обміном мінералів можуть стати причиною серйозних порушень роботи органів і систем.

    Споживання солі слід контролювати, особливо якщо в раціоні переважають продукти з високим вмістом солі, такі як ковбаси, сири, соління, консерви, а також фастфуд. Важливо стежити за тим, щоб при вживанні таких продуктів компенсувати високий вміст солі іншими джерелами мінералів, такими як свіжі овочі та фрукти, багаті калієм і магнієм. Сіль не повинна бути основним джерелом натрію в раціоні, а скоріше повинна використовуватися як приправа для покращення смаку їжі, але в помірних кількостях.

    Таким чином, сіль є важливим елементом нашого раціону, необхідним для нормального функціонування організму, однак її споживання повинно бути строго контрольованим. Занадто велика кількість солі може призвести до ряду серйозних захворювань, включаючи гіпертонію, захворювання нирок, шлунково-кишкового тракту і порушення в нервовій системі. Слід пам’ятати, що для нормального функціонування організму достатньо помірного споживання солі, і важливо вибирати натуральні і мінімально оброблені види солі, такі як морська сіль або гімалайська сіль, які містять додаткові мікроелементи.

  • Цибуля ріпчаста

    Ріпчаста цибуля — один з найпопулярніших і найдавніших овочів, який цінують за його унікальні поживні властивості, смакові якості та корисні для здоров’я компоненти. Склад ріпчастої цибулі робить його важливим продуктом у харчуванні, оскільки він містить вітаміни, мінерали, антиоксиданти та біологічно активні речовини, що можуть приносити організму різноманітну користь. У 100 грамах цибулі міститься приблизно 40 ккал, що робить її низькокалорійним продуктом, ідеально придатним для різних дієт. Вона містить мало жирів і білків, але висока частка води та клітковини робить її корисною для травлення та підтримки гідратації. Глікемічний індекс цибулі низький, що дозволяє використовувати її в дієтах для людей із діабетом, оскільки вона не викликає різких коливань рівня цукру в крові.

    Цибуля багата на харчові волокна, які допомагають нормалізувати роботу травної системи та покращують перистальтику кишківника, запобігаючи запорам. Волокна також підтримують мікрофлору кишківника, сприяючи росту корисних бактерій, що позитивно впливає на імунну систему та загальний стан здоров’я. Цибуля містить флавоноїди, такі як кверцетин, який має антиоксидантні та протизапальні властивості. Кверцетин знижує ризик розвитку хронічних захворювань, таких як хвороби серця, діабет і деякі види раку. Ці антиоксиданти нейтралізують вільні радикали та захищають клітини від окисного стресу, який може призвести до старіння та розвитку захворювань.

    Окрім того, ріпчаста цибуля містить вітамін C, який зміцнює імунну систему, підвищує стійкість організму до інфекцій та прискорює загоєння тканин. Вітамін С також підтримує вироблення колагену, що важливий для здоров’я шкіри, зв’язок та судин. Вітамін B6, присутній у цибулі, необхідний для нормального функціонування нервової системи та сприяє синтезу нейромедіаторів, які допомагають регулювати настрій та сон. Фолієва кислота, також присутня в цибулі, корисна для здоров’я серцево-судинної системи та необхідна для нормального розвитку плоду під час вагітності.

    Мінерали, що містяться в ріпчастій цибулі, також важливі для здоров’я. Калій допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск, регулює водно-сольовий баланс та підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Магній сприяє розслабленню м’язів та покращує роботу нервової системи, а також допомагає підтримувати енергетичний обмін. Кальцій і фосфор, що містяться в невеликих кількостях, також відіграють роль у підтримці здоров’я кісток та зубів. Залізо допомагає покращити постачання тканин киснем, підтримуючи енергетичний рівень та імунітет.

    Цибуля відома своїми антибактеріальними та протимікробними властивостями завдяки вмісту сірковмісних сполук, таких як аліцин. Аліцин утворюється при розрізанні або подрібненні цибулі та має антимікробну дію, знищуючи або пригнічуючи ріст бактерій та інших мікроорганізмів. Це робить цибулю корисним продуктом для профілактики інфекцій, а також для зміцнення захисних функцій організму. Також ці сірковмісні сполуки сприяють покращенню кровообігу та можуть знижувати рівень холестерину, сприяючи здоров’ю серця.

    Фітонциди, що містяться в цибулі, мають стимулювальну дію на імунну систему та можуть допомогти в боротьбі із застудою та вірусними захворюваннями. Ці речовини діють як природні антибіотики та особливо корисні в період підвищеної захворюваності. Цибуля також стимулює метаболізм та може сприяти зниженню ваги, оскільки її вживання підсилює термогенез та допомагає спалювати більше калорій.

    Цибуля також містить сірковмісні сполуки, які можуть впливати на рівень цукру в крові, допомагаючи покращити чутливість до інсуліну. Це робить цибулю корисною для людей з діабетом і тих, хто стежить за рівнем цукру, оскільки цибуля допомагає стабілізувати глюкозу в крові.

    Таким чином, ріпчаста цибуля — це не лише універсальний продукт у кулінарії, але й джерело цінних поживних речовин, які підтримують здоров’я та допомагають у профілактиці різних захворювань.

Переглянуті рецепти

    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.