Хашлама в мультиварці

Хашлама в мультиварці
  • Спосіб приготування : Мультиварка

Інгредієнти

ВагаКількість
Яловичина700 г
Помідор350 г3,5 шт
Цибуля ріпчаста200 г1,33 шт
Часник30 г6 зубчика
Перець солодкий300 г
Картопля400 г
Олія20 мл4 ч.л.
Сіль
(за смаком)
Спеції та приправи
(за смаком)
Вино червоне100 мл
Сік лимонний20 мл

Приготування

1М’ясо миємо, розрізаємо на великі шматки, заливаємо водою, додаємо до неї лимонний сік.
2Забираємо м’ясо в такому вигляді в холодильник на 8-10 годин.
3Готуємо овочі: вимиті помідори ріжемо кружальцями, цибулю - тонкими півкільцями, часник - тонкими пластинками, болгарський перець - великими шматочками, картопля чистимо і, якщо дрібну, розрізаємо вздовж навпіл, а велику нарізаємо товстими кружальцями.
4Чашу мультиварки змащуємо олією. Потім кластимемо шарами підготовлені продукти.
5Нижнім шаром викладаємо кружальця помідорів, на них кладемо м’ясо.
6На м’ясо викладаємо впереміш цибулю та часник, все посипаємо сіллю та спеціями.
7Далі кладемо болгарський перець, на нього – шар картоплі, який також посипаємо сіллю та спеціями.
8Останнім шаром знову йдуть кружечки помідорів. Злегка присолити їх.
9Вміст чаші заливаємо вином, виставляємо режим "Гасіння", час - 15 хвилин.
10Час минув – виставляємо режим "Каша", час ставимо – 2,5 години.
11Потрібно, щоб продукти в мультиварці нудилися.
12Готову страву подаємо до гарячого столу.

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

  • Яловичина

    Яловичина тушкована — це поживне та цінне джерело білка та незамінних амінокислот, які необхідні для підтримання м’язової маси, відновлення тканин та забезпечення організму енергією. Калорійність тушкованої яловичини становить близько 250–300 кілокалорій на 100 грамів, що залежить від точного складу та вмісту жиру в конкретному шматку м’яса. За БЖВ (білки, жири, вуглеводи) вона містить близько 20–25 грамів білка та 15–20 грамів жиру на 100 грамів. Вуглеводів майже немає, що робить яловичину придатною для низьковуглеводних дієт. Глікемічний індекс тушкованої яловичини дорівнює нулю, а її глікемічне навантаження також мінімальне, оскільки вона не впливає на рівень цукру в крові, що підходить для діабетиків та тих, хто прагне підтримувати стабільний рівень глюкози.

    Білок, що міститься в тушкованій яловичині, включає всі незамінні амінокислоти, такі як лейцин, ізолейцин і валін, необхідні для росту та відновлення м’язів, особливо для людей, які ведуть активний спосіб життя або займаються спортом. Яловичина також багата гліцином і проліном — амінокислотами, які відіграють ключову роль у підтриманні здоров’я шкіри, суглобів та сполучної тканини, що сприяє регенерації тканин та уповільненню процесів старіння.

    Тушкована яловичина є відмінним джерелом заліза, причому в легкозасвоюваній формі. Залізо з м’яса, відоме як гемове, краще засвоюється організмом порівняно з негемовим залізом із рослинних продуктів. Цей мінерал необхідний для утворення гемоглобіну та перенесення кисню до клітин, що допомагає підтримувати високий рівень енергії, запобігає анемії та покращує загальне самопочуття. Яловичина також містить цинк, який підтримує імунну функцію, сприяє загоєнню ран та покращує роботу гормональної системи. Цинк важливий для підтримання рівня тестостерону у чоловіків та здоров’я репродуктивної системи у обох статей.

    Ще один ключовий мікроелемент, що міститься в яловичині, — це селен, потужний антиоксидант, який допомагає захищати клітини від окислювальних пошкоджень, підтримує функцію щитовидної залози та імунітет. Селен сприяє зменшенню запалень і підтримує здоров’я волосся та шкіри. Яловичина багата й іншими вітамінами та мінералами, такими як вітаміни групи B, включаючи B12, B6 та ніацин (вітамін B3). Вітамін B12 підтримує здоров’я нервової системи, бере участь у виробництві енергії та формуванні ДНК, і необхідний для хорошої пам’яті та когнітивних функцій. Вітамін B6 сприяє метаболізму білків та жирів, допомагає у синтезі нейромедіаторів і бере участь у зміцненні імунної системи.

    Мідь, магній та фосфор також присутні в яловичині, сприяючи зміцненню кісткової тканини, підтримці здоров’я серця та покращенню обмінних процесів. Магній важливий для регуляції нервової системи та сприяє зниженню стресу, а фосфор, працюючи разом із кальцієм, підтримує здоров’я зубів та кісток. Також тушкована яловичина містить невелику кількість вітаміну D, який допомагає засвоювати кальцій, зміцнює кістки та імунітет, що особливо важливо для тих, хто живе в регіонах із нестачею сонячного світла.

    Жири, що містяться в тушкованій яловичині, включають насичені та мононенасичені жирні кислоти. У помірних кількостях вони забезпечують організм енергією, допомагають у засвоєнні жиророзчинних вітамінів (A, D, E, K) і підтримують здоров’я клітинних мембран. Мононенасичені жири можуть позитивно впливати на рівень холестерину, знижуючи поганий холестерин (ЛПНЩ) та підтримуючи рівень хорошого (ЛПВЩ). Жирні кислоти, такі як лінолева та олеїнова, беруть участь у регуляції запальних процесів і підтримують здоров’я серця.

    Тушкована яловичина також є джерелом креатину — органічної сполуки, яка підтримує енергетичний обмін у м’язах і допомагає підвищувати витривалість. Креатин часто використовується спортсменами для покращення результатів тренувань і швидкого відновлення після фізичних навантажень. Крім того, яловичина містить невелику кількість коензиму Q10, який допомагає підтримувати здоров’я серця, підвищує вироблення енергії в клітинах і уповільнює процеси старіння.

    Також у яловичині містяться антиоксиданти, які допомагають організму боротися із запаленнями та захищають клітини від пошкоджень вільними радикалами. Це особливо важливо для підтримання здоров’я та профілактики хронічних захворювань, таких як серцево-судинні та онкологічні.

  • Помідор

    Помідор — це соковитий, низькокалорійний овоч, багатий на поживні речовини, що ідеально підходить для включення в різноманітні раціони. На 100 грамів помідор містить лише близько 18-20 калорій, що робить його легким для травлення і підходящим для контролю ваги. У ньому присутні вуглеводи, здебільшого у вигляді натуральних цукрів та клітковини, що надає помідору м’якого смаку та покращує травлення. Завдяки низькому глікемічному індексу (близько 15) і низькому глікемічному навантаженню, помідори вважаються чудовим продуктом для тих, хто стежить за рівнем цукру в крові та прагне підтримувати стабільний рівень енергії протягом дня.

    Серед важливих нутрієнтів, що містяться в помідорі, виділяються вітаміни A, C, K та група вітамінів B. Вітамін C відіграє ключову роль у зміцненні імунної системи та підтриманні здоров’я шкіри, допомагаючи організму боротися з інфекціями та пришвидшуючи загоєння ран. Вітамін A, присутній у формі бета-каротину, сприяє покращенню зору і підтримує здоров’я слизових оболонок і шкіри. Бета-каротин також діє як антиоксидант, нейтралізуючи шкідливі вільні радикали і захищаючи клітини організму від оксидативного стресу, що допомагає знизити ризик хронічних захворювань та уповільнити процеси старіння. Вітаміни групи B, такі як фолієва кислота (B9), покращують метаболізм і підтримують нервову систему, знижуючи рівень стресу і допомагаючи організму адаптуватися до фізичних та розумових навантажень.

    Помідор також відомий високим вмістом калію, що сприяє нормалізації артеріального тиску та покращенню роботи серцево-судинної системи. Калій допомагає підтримувати баланс електролітів, що особливо важливо для спортсменів та людей, які ведуть активний спосіб життя. Магній та кальцій, також присутні у помідорі, відіграють важливу роль у здоров’ї кісток, допомагають м’язам працювати та підтримують нервову провідність, що покращує загальне самопочуття. Залізо, присутнє в невеликих кількостях, підтримує рівень гемоглобіну і допомагає боротися з анемією. Завдяки цьому помідори ідеально підходять для підтримання балансу мінеральних речовин в організмі та підвищення загального рівня енергії.

    Одним із найцікавіших нутрієнтів у помідорі є лікопін — потужний антиоксидант, що надає помідору червоний колір та володіє унікальними властивостями. Лікопін підтримує здоров’я серця, знижує ризик деяких видів раку, особливо раку простати, та допомагає уповільнити процеси старіння шкіри. Лікопін краще засвоюється організмом після термічної обробки, тому тушковані помідори або соуси особливо корисні. Крім того, лікопін захищає клітини шкіри від ультрафіолетового випромінювання, що робить помідори природним захистом від негативного впливу сонячних променів.

    Помідори також містять невелику кількість жирів, здебільшого поліненасичених жирних кислот, що покращують здоров’я серця та судин. Хоча помідори не є основним джерелом білка, вони все ж містять важливі амінокислоти, такі як глутамінова та аспарагінова кислоти, що беруть участь у метаболізмі та підтримують когнітивні функції. Наявність клітковини, як розчинної, так і нерозчинної, сприяє здоров’ю травної системи, покращує перистальтику кишечника і допомагає стабілізувати рівень цукру в крові. Розчинна клітковина також сприяє нормалізації холестерину, зв’язуючи його та допомагаючи виводити з організму.

    Присутність антиоксидантів, таких як флавоноїди та поліфеноли, допомагає зміцнювати імунітет та знижувати запальні процеси в організмі, що робить помідор корисним у профілактиці інфекцій та хронічних захворювань. Ці речовини сприяють підтриманню здоров’я кровоносних судин, зменшують ризик утворення тромбів та покращують мікроциркуляцію крові. Також помідори є природним сечогінним засобом, допомагаючи виводити зайву рідину і токсини, що корисно для підтримання нирок і загального очищення організму.

    Незважаючи на свою користь, помідори можуть викликати алергію у деяких людей через вміст специфічних білків, які можуть провокувати реакції у чутливих людей. Також, через вміст органічних кислот, таких як лимонна і яблучна кислоти, надмірне споживання помідорів може подразнювати слизову шлунка і бути небажаним для людей з гастритом або виразковою хворобою. Однак у помірних кількостях помідори є безпечним та корисним продуктом, що підходить для більшості людей і може бути включений у щоденний раціон.

    Загалом, помідори — це скарбниця корисних речовин та антиоксидантів, що сприятливо впливають на організм, підтримують імунну, серцево-судинну, нервову та травну системи, сприяють покращенню стану шкіри та зміцненню здоров’я в цілому.

  • Цибуля ріпчаста

    Ріпчаста цибуля — один з найпопулярніших і найдавніших овочів, який цінують за його унікальні поживні властивості, смакові якості та корисні для здоров’я компоненти. Склад ріпчастої цибулі робить його важливим продуктом у харчуванні, оскільки він містить вітаміни, мінерали, антиоксиданти та біологічно активні речовини, що можуть приносити організму різноманітну користь. У 100 грамах цибулі міститься приблизно 40 ккал, що робить її низькокалорійним продуктом, ідеально придатним для різних дієт. Вона містить мало жирів і білків, але висока частка води та клітковини робить її корисною для травлення та підтримки гідратації. Глікемічний індекс цибулі низький, що дозволяє використовувати її в дієтах для людей із діабетом, оскільки вона не викликає різких коливань рівня цукру в крові.

    Цибуля багата на харчові волокна, які допомагають нормалізувати роботу травної системи та покращують перистальтику кишківника, запобігаючи запорам. Волокна також підтримують мікрофлору кишківника, сприяючи росту корисних бактерій, що позитивно впливає на імунну систему та загальний стан здоров’я. Цибуля містить флавоноїди, такі як кверцетин, який має антиоксидантні та протизапальні властивості. Кверцетин знижує ризик розвитку хронічних захворювань, таких як хвороби серця, діабет і деякі види раку. Ці антиоксиданти нейтралізують вільні радикали та захищають клітини від окисного стресу, який може призвести до старіння та розвитку захворювань.

    Окрім того, ріпчаста цибуля містить вітамін C, який зміцнює імунну систему, підвищує стійкість організму до інфекцій та прискорює загоєння тканин. Вітамін С також підтримує вироблення колагену, що важливий для здоров’я шкіри, зв’язок та судин. Вітамін B6, присутній у цибулі, необхідний для нормального функціонування нервової системи та сприяє синтезу нейромедіаторів, які допомагають регулювати настрій та сон. Фолієва кислота, також присутня в цибулі, корисна для здоров’я серцево-судинної системи та необхідна для нормального розвитку плоду під час вагітності.

    Мінерали, що містяться в ріпчастій цибулі, також важливі для здоров’я. Калій допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск, регулює водно-сольовий баланс та підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Магній сприяє розслабленню м’язів та покращує роботу нервової системи, а також допомагає підтримувати енергетичний обмін. Кальцій і фосфор, що містяться в невеликих кількостях, також відіграють роль у підтримці здоров’я кісток та зубів. Залізо допомагає покращити постачання тканин киснем, підтримуючи енергетичний рівень та імунітет.

    Цибуля відома своїми антибактеріальними та протимікробними властивостями завдяки вмісту сірковмісних сполук, таких як аліцин. Аліцин утворюється при розрізанні або подрібненні цибулі та має антимікробну дію, знищуючи або пригнічуючи ріст бактерій та інших мікроорганізмів. Це робить цибулю корисним продуктом для профілактики інфекцій, а також для зміцнення захисних функцій організму. Також ці сірковмісні сполуки сприяють покращенню кровообігу та можуть знижувати рівень холестерину, сприяючи здоров’ю серця.

    Фітонциди, що містяться в цибулі, мають стимулювальну дію на імунну систему та можуть допомогти в боротьбі із застудою та вірусними захворюваннями. Ці речовини діють як природні антибіотики та особливо корисні в період підвищеної захворюваності. Цибуля також стимулює метаболізм та може сприяти зниженню ваги, оскільки її вживання підсилює термогенез та допомагає спалювати більше калорій.

    Цибуля також містить сірковмісні сполуки, які можуть впливати на рівень цукру в крові, допомагаючи покращити чутливість до інсуліну. Це робить цибулю корисною для людей з діабетом і тих, хто стежить за рівнем цукру, оскільки цибуля допомагає стабілізувати глюкозу в крові.

    Таким чином, ріпчаста цибуля — це не лише універсальний продукт у кулінарії, але й джерело цінних поживних речовин, які підтримують здоров’я та допомагають у профілактиці різних захворювань.

  • Часник

    Часник — це не тільки популярна приправа, але й потужний продукт, який має безліч корисних властивостей завдяки своєму багатому складу. У 100 грамах часнику міститься близько 149 ккал, що робить його досить калорійним продуктом, незважаючи на те, що він зазвичай використовується в невеликих кількостях у їжі. Він переважно складається з вуглеводів, особливо містить сахариди, які дають органічну енергію. Також часник є джерелом безлічі фитонутрієнтів, таких як аліцин, сірковмісні сполуки та антиоксиданти, які роблять його цінним компонентом у харчуванні, що приносить не тільки смак, але й велику користь для здоров’я.

    Часник — це джерело білків, хоча їх там не так багато, близько 6-7 грамів на 100 грамів продукту. Білки часнику включають різні амінокислоти, такі як аланін, глутамінова кислота та серин, які є будівельними блоками для відновлення тканин і підтримки обмінних процесів. Основною амінокислотною сполукою, яка утворюється в часнику при подрібненні, є алліцин, який має яскраво виражену протизапальну, антибактеріальну та антиоксидантну дію. Ця речовина допомагає організму боротися з інфекціями та підтримувати імунну систему.

    Особливість часнику — це наявність у його складі сірковмісних сполук, таких як аліцин і його похідні. Аліцин утворюється при руйнуванні клітинних стінок часнику і має потужний антимікробний та антисептичний ефект, який сприяє знищенню шкідливих бактерій і грибків в організмі. Ці сполуки також допомагають покращити кровообіг, знижувати артеріальний тиск і рівень холестерину, що робить часник корисним продуктом для підтримки серцево-судинної системи. Крім того, часник може знижувати запальні процеси в організмі, покращуючи стан при хронічних захворюваннях.

    Часник також містить вітаміни, такі як вітамін C, вітамін B6 (піридоксин), а також невелику кількість вітаміну B1 (тіамін) і вітаміну B2 (рибофлавін). Вітамін C, відомий своїми антиоксидантними властивостями, допомагає зміцнити імунну систему та захистити клітини від пошкодження вільними радикалами. Вітамін B6 відіграє важливу роль в обміні речовин, підтримує нервову систему та покращує функціонування мозку. Він також допомагає організму ефективно переробляти амінокислоти та виробляти серотонін — гормон гарного настрою.

    Серед мінералів, що містяться в часнику, можна виділити кальцій, магній, фосфор, калій і селен. Кальцій необхідний для зміцнення кісток і зубів, а магній допомагає підтримувати нормальну роботу м’язів і нервової системи. Калій, в свою чергу, регулює водно-сольовий баланс і допомагає підтримувати нормальний рівень кров’яного тиску. Селен, будучи потужним антиоксидантом, відіграє важливу роль у захисті клітин від окислювального стресу та підтримці здоров’я імунної системи.

    Часник також багатий клітковиною, що сприяє нормалізації роботи кишечника, поліпшенню травлення і підтримці здорового рівня холестерину в крові. Клітковина допомагає регулювати рівень цукру в крові, підтримуючи стабільне постачання клітин енергією, а також запобігає виникненню запорів. Крім того, клітковина з часнику сприяє створенню сприятливої мікрофлори в кишечнику, що, в свою чергу, підтримує імунітет і знижує ймовірність запальних захворювань.

    Особливості часнику полягають не лише в його поживних речовинах, але й у його здатності посилювати імунну функцію. Часник має стимулюючий вплив на імунну систему, допомагаючи організму боротися з інфекціями. Він сприяє виведенню токсинів і має противірусну дію, що корисно при простудних захворюваннях. Його вживання в сирому вигляді особливо ефективне в профілактиці простуди та зміцненні організму в період вірусних інфекцій.

    Хоча часник і має безліч корисних властивостей, його слід вживати з обережністю в великих кількостях, оскільки він може викликати подразнення слизової оболонки шлунка і кишечника. Це особливо важливо для людей з проблемами шлунково-кишкового тракту, такими як гастрит або виразка. Часник може бути протипоказаний при прийомі деяких ліків, оскільки він може посилювати або послаблювати їх ефект, особливо при використанні антикоагулянтів.

    Таким чином, часник — це не тільки ароматна приправа, але й продукт з багатим складом, який приносить велику користь для здоров’я завдяки своєму унікальному хімічному складу. Його можна використовувати не тільки як компонент у кулінарії, але й як натуральний засіб для поліпшення здоров’я та профілактики різних захворювань.

  • Картопля

    Картопля — це багатий поживними речовинами і низькокалорійний продукт, який займає важливе місце в раціоні завдяки широкому спектру корисних речовин. На 100 грамів сирої картоплі припадає близько 77 калорій, що робить її досить ситним продуктом для включення в страви, допомагаючи зберігати енергію на тривалий час. Основні поживні речовини в картоплі — це вуглеводи, представлені переважно крохмалем, який повільно перетравлюється і сприяє стабільному рівню цукру в крові. Картопля також містить невелику кількість білків та жирів. Завдяки низькому глікемічному індексу (близько 50–60, залежно від способу приготування), картопля забезпечує стабільне і повільне вивільнення енергії, що робить її підходящим продуктом для людей, які слідкують за рівнем цукру в крові.

    Картопля є джерелом вітаміну C, що є досить незвичним для коренеплодів. Цей вітамін важливий для підтримання імунної системи, захисту клітин від пошкоджень вільними радикалами та допомагає в синтезі колагену, зміцнюючи шкіру, судини і тканини. Вітамін C також сприяє засвоєнню заліза, що робить картоплю корисною для профілактики анемії, особливо якщо її вживати з іншими продуктами, багатими на залізо. У картоплі також присутній вітамін B6, необхідний для метаболізму білків і вуглеводів, який допомагає нервовій системі працювати стабільно, а також бере участь у виробленні серотоніну, який впливає на настрій і сон.

    Серед мінералів у картоплі присутня значна кількість калію — одного з ключових електролітів, необхідних для нормальної роботи серця і нервової системи. Калій також підтримує нормальний кров’яний тиск, допомагаючи організму виводити надлишок натрію та знижуючи навантаження на серцево-судинну систему. Магній, що міститься в картоплі, важливий для м’язів і нервів, також сприяє міцності кісток і підтримує імунітет. Крім цього, у картоплі присутнє залізо, яке підтримує рівень гемоглобіну та сприяє транспортуванню кисню по організму, запобігаючи втомі та покращуючи фізичну витривалість.

    Картопля багата на клітковину, особливо якщо вживати її зі шкіркою. Клітковина допомагає нормалізувати роботу кишківника, покращує травлення і сприяє зниженню рівня холестерину. Розчинна клітковина, що міститься в картоплі, допомагає уповільнити засвоєння цукру, що корисно для регуляції рівня глюкози в крові. Нерозчинна клітковина покращує перистальтику кишківника і допомагає підтримувати регулярність травлення, що позитивно впливає на здоров’я мікрофлори та може сприяти зниженню запальних процесів у кишківнику.

    Серед інших корисних речовин у картоплі є антиоксиданти, такі як каротиноїди і флавоноїди, що допомагають боротися з оксидативним стресом і уповільнюють процеси старіння клітин. Антиоксиданти також захищають організм від хронічних захворювань, таких як серцево-судинні та запальні захворювання. Амінокислоти, що містяться в картоплі, сприяють регенерації тканин і зміцненню м’язів. Ці сполуки допомагають відновлювати організм після фізичних навантажень і підтримують метаболічні процеси.

    Картопля також містить невелику кількість поліненасичених жирів, включаючи омега-3 і омега-6 жирні кислоти, які необхідні для здоров’я серця і мозку. Хоча вміст цих жирів незначний, їхня наявність разом з іншими поживними речовинами робить картоплю корисним продуктом у збалансованому раціоні. Омега-3 жирні кислоти допомагають підтримувати рівень холестерину і запобігають запальним процесам в організмі, тоді як омега-6 жирні кислоти покращують стан шкіри і волосся.

    Важливою перевагою картоплі є те, що її поживна цінність може зберігатися навіть після приготування, особливо якщо її готувати зі шкіркою і уникати додавання великої кількості жиру. Варіння, запікання та приготування на парі допомагають зберегти вітаміни і мінерали, роблячи картоплю корисним і смачним доповненням до різних страв. Картопляні страви, приготовлені з мінімальною обробкою, мають високий вміст клітковини та антиоксидантів, що робить їх поживними і легкими для засвоєння.

    Картопля містить сапоніни — природні сполуки, які можуть мати як позитивний, так і негативний вплив. У невеликих кількостях вони допомагають знижувати рівень холестерину і мають протизапальний ефект, однак надмірне споживання сапонінів може подразнювати слизову оболонку кишківника, тому важливо не зловживати великою кількістю картоплі, особливо в сирому вигляді.

    Картопля може вважатися універсальним джерелом енергії і корисних речовин, підходящим для всіх вікових груп і дієт. Цей продукт відіграє важливу роль у підтриманні здоров’я і життєвої енергії завдяки високому вмісту вітамінів, мінералів та антиоксидантів. Включення картоплі в раціон здатне зміцнити імунітет, покращити обмін речовин і підтримати здоров’я серця, роблячи її важливою частиною здорового харчування.

  • Сіль

    Сіль — це один з найважливіших компонентів харчування, необхідний для нормальної роботи людського організму. Вона являє собою кристалічне з’єднання, що складається в основному з натрію (Na) та хлору (Cl), які в організмі виконують життєво важливі функції. Найбільш поширеним видом солі є кухонна, або кам’яна, сіль, яка в природі зустрічається у вигляді мінералу. Також існує безліч інших видів солі, таких як морська сіль, кам’яна сіль, гімалайська сіль, морська сіль з додаванням мінералів і навіть сіль з додатками трав і спецій.

    Натрій, основний елемент у складі солі, відіграє ключову роль у підтримці водно-сольового балансу в організмі. Він сприяє утриманню води в організмі і необхідний для нормальної роботи клітин. Натрій допомагає підтримувати правильний кров’яний тиск, регулює об’єм крові і є важливим елементом для передачі нервових імпульсів. Водночас хлор, що також складає сіль, необхідний для нормалізації pH-балансу і допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс в організмі.

    Існує кілька типів солі, які відрізняються за джерелами, методами виробництва та вмістом додаткових мінералів:

    • Кухонна сіль, найбільш поширений вид, очищена від домішок і часто обробляється добавками йоду для профілактики дефіциту йоду в організмі.
    • Морська сіль видобувається шляхом випаровування морської води і зберігає велику кількість мікроелементів, таких як магній, кальцій і калій.
    • Гімалайська сіль, що видобувається з соляних шахт в Пакистані, вважається однією з найчистіших і природних, має рожевий відтінок, який надає присутність заліза.
    • Кам’яна сіль, що видобувається з соляних копалень, також має мінімальну обробку і зберігає природну структуру.

    Однак, незважаючи на те, що сіль необхідна для організму, її споживання повинно бути помірним. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб щоденне споживання солі не перевищувало 5 грамів, що еквівалентно приблизно одній чайній ложці. Цього кількості солі достатньо для задоволення потреб організму в натрії і хлорі. В реальності ж люди часто споживають солі значно більше, що призводить до різних проблем зі здоров’ям. Середнє споживання солі в більшості країн у два рази перевищує рекомендовану норму, що пов’язано з надлишковим вмістом солі в оброблених продуктах і фастфуді.

    Надмірне споживання солі може призвести до низки проблем. Одним з найбільш очевидних наслідків є підвищення артеріального тиску, що значно збільшує ризик розвитку гіпертонії, інсульту та серцево-судинних захворювань. Сіль може також сприяти затримці води в організмі, що призводить до набряків і проблем з нирками. У довгостроковій перспективі надмірне споживання солі може погіршити функцію нирок, підвищити ризик утворення каменів у нирках і розвинути хронічні захворювання сечовивідних шляхів. Хворі гіпертонією та серцево-судинними захворюваннями особливо схильні до шкідливих наслідків надмірного споживання солі.

    Крім того, надмірне споживання солі може впливати на нервову систему. Підвищений вміст натрію в крові може викликати стрес у організмі, що, в свою чергу, може провокувати депресію, тривожність та інші психічні розлади. Це пов’язано з тим, що сіль впливає на обмін речовин у нейронах, змінюючи їх здатність до нормальної роботи. Високий рівень натрію в організмі може також порушити роботу ендокринної системи, вплинути на гормональний баланс і підвищити рівень стресу, що, у свою чергу, може призвести до довгострокових психологічних проблем.

    Ще одним важливим аспектом є зв’язок між надмірним споживанням солі і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Сіль, особливо в великих кількостях, може подразнювати слизову оболонку шлунка, сприяючи розвитку виразки або гастриту. При цьому вона знижує захисні властивості слизової, що робить її більш сприйнятливою до інфекцій і запалень.

    Коли ми говоримо про те, скільки солі потрібно споживати, важливо відзначити, що потреби в натрії можуть дещо варіюватися в залежності від стану здоров’я, віку та рівня фізичної активності. Наприклад, спортсменам, які втрачають більше рідини під час тренувань, може знадобитися більше солі для підтримки балансу рідини в організмі. Також людям з певними захворюваннями, такими як гіпотонія (низький артеріальний тиск) або захворювання нирок, може знадобитися більше солі, однак це завжди повинно контролюватися лікарем.

    Занадто велика кількість солі в їжі може порушити баланс мінералів в організмі. Зокрема, при надто високому рівні натрію збільшується виведення калію, що призводить до гіпокаліємії. Це може викликати слабкість, втому, м’язові спазми і навіть серцеві аритмії. Проблеми з обміном мінералів можуть стати причиною серйозних порушень роботи органів і систем.

    Споживання солі слід контролювати, особливо якщо в раціоні переважають продукти з високим вмістом солі, такі як ковбаси, сири, соління, консерви, а також фастфуд. Важливо стежити за тим, щоб при вживанні таких продуктів компенсувати високий вміст солі іншими джерелами мінералів, такими як свіжі овочі та фрукти, багаті калієм і магнієм. Сіль не повинна бути основним джерелом натрію в раціоні, а скоріше повинна використовуватися як приправа для покращення смаку їжі, але в помірних кількостях.

    Таким чином, сіль є важливим елементом нашого раціону, необхідним для нормального функціонування організму, однак її споживання повинно бути строго контрольованим. Занадто велика кількість солі може призвести до ряду серйозних захворювань, включаючи гіпертонію, захворювання нирок, шлунково-кишкового тракту і порушення в нервовій системі. Слід пам’ятати, що для нормального функціонування організму достатньо помірного споживання солі, і важливо вибирати натуральні і мінімально оброблені види солі, такі як морська сіль або гімалайська сіль, які містять додаткові мікроелементи.

  • Вино червоне

    Червоне вино — це продукт, отриманий із ферментованого виноградного соку, який має унікальний склад і помірну поживну цінність. Калорійність червоного вина становить близько 80–90 ккал на 100 мл, залежно від вмісту цукру та сорту винограду. У вину практично відсутні білки та жири, а кількість вуглеводів варіюється від 1 до 4 грамів на 100 мл, що зумовлено залишковими цукрами. Глікемічний індекс червоного вина становить близько 0–15, оскільки етанол уповільнює засвоєння вуглеводів, а глікемічне навантаження зазвичай мінімальне. Ці показники роблять його відносно безпечним для помірного споживання, навіть для людей, які контролюють рівень цукру в крові.

    Червоне вино цінується завдяки вмісту природних антиоксидантів, таких як ресвератрол і поліфеноли, які надходять із шкірки винограду. Ці речовини мають антиоксидантний ефект, допомагаючи організму боротися з оксидативним стресом і запобігаючи пошкодженню клітин вільними радикалами. Ресвератрол вважається особливо корисним для підтримання здоров’я серцево-судинної системи. Він сприяє покращенню кровообігу, зниженню рівня "поганого" холестерину (ЛПНЩ) та зменшенню ризику утворення тромбів. Також вважається, що ресвератрол може позитивно впливати на еластичність судин і зменшувати запальні процеси.

    Вміст вітамінів і мінералів у червоному вині незначний, проте воно може внести невеликий внесок у щоденне споживання деяких елементів. У 100 мл червоного вина міститься до 1 мг калію, який бере участь у підтримці водно-сольового балансу, нормалізує кров’яний тиск і сприяє покращенню роботи серцевого м’яза. Магнію, необхідного для роботи нервової системи та м’язів, у вині близько 5–7 мг. Залізо присутнє у мікрокількостях (0,2–0,4 мг на 100 мл), що незначно сприяє підтриманню рівня гемоглобіну. Інші мінерали, такі як кальцій, фосфор і цинк, трапляються у слідових кількостях і не мають суттєвого впливу на організм при звичайних дозах споживання вина.

    Флавоноїди, що містяться у червоному вині, мають протизапальні властивості й можуть позитивно впливати на когнітивні функції, покращуючи пам’ять і знижуючи ризик вікових захворювань, таких як деменція. Вважається, що помірне споживання червоного вина пов’язане з покращенням настрою завдяки розслаблювальній дії етанолу та певних біоактивних сполук на нервову систему. Однак ці ефекти проявляються лише за умов помірного вживання вина.

    Алкоголь у червоному вині становить близько 12–15%, що робить його джерелом етанолу. Надмірне споживання вина або інших алкогольних напоїв здатне негативно вплинути на здоров’я печінки, підшлункової залози та серцево-судинної системи. Тому важливо дотримуватися рекомендованих норм споживання: не більше 100 мл на день для жінок і 150 мл для чоловіків.

    Червоне вино також може покращувати травлення, стимулюючи вироблення шлункового соку та ферментів. Воно іноді використовується як доповнення до важкої їжі для полегшення її перетравлення. Танін, присутній у вині, має в’яжучі властивості й може сприяти зменшенню запалення у кишечнику. Однак людям із чутливим шлунком або захворюваннями ШКТ слід проявляти обережність, оскільки кислоти й алкоголь у складі вина можуть подразнювати слизову оболонку.

  • Сік лимонний

    Лимонний сік — це не лише освіжаючий і ароматний напій, але й продукт з численними корисними властивостями, які зумовлені його багатим складом. У 100 мл лимонного соку міститься близько 22 калорій, що робить його низькокалорійним продуктом, який легко вписується в будь-яку дієту, в тому числі для тих, хто стежить за своєю вагою. Він майже не містить жирів і вуглеводів (менше 1 г вуглеводів на 100 мл) і має низький глікемічний індекс — близько 20-25. Це означає, що лимонний сік не викликає різких стрибків рівня цукру в крові і є безпечним продуктом для людей з діабетом, а також допомагає контролювати рівень глюкози у людей, які прагнуть запобігти розвитку інсулінової резистентності.

    Один із найцінніших компонентів лимонного соку — це вітамін C (аскорбінова кислота). Лимонний сік є одним з найкращих рослинних джерел цього вітаміну. Лише 100 мл соку забезпечать понад 50% добової потреби у вітаміні C. Вітамін C — потужний антиоксидант, який захищає клітини організму від вільних радикалів і оксидативного стресу, підтримує здоров’я шкіри, сприяє синтезу колагену і зміцнює кровоносні судини. Він також відіграє ключову роль у покращенні імунної функції, підвищенні стійкості до інфекцій і прискоренні процесу загоєння ран. Недавні дослідження показують, що вітамін C допомагає скорочувати тривалість простудних захворювань і зменшувати їх симптоми, такі як біль у горлі та нежить.

    Окрім вітаміну C, лимонний сік є гарним джерелом вітамінів групи B, таких як B1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B3 (ніацин) і B5 (пантотенова кислота). Ці вітаміни допомагають нормалізувати обмін речовин, покращують роботу нервової системи, а також сприяють підтриманню нормального рівня енергії і гарного настрою. Вітамін B1 та вітамін B2 беруть участь у процесі перетворення вуглеводів, жирів і білків на енергію, а також допомагають підтримувати здоров’я шкіри та слизових оболонок.

    Лимонний сік також містить невеликі кількості мінералів, таких як калій, магній і кальцій. Калій є важливим елементом для підтримання нормального водно-сольового балансу в організмі, регулює роботу серцево-судинної системи, допомагає нормалізувати тиск і запобігти гіпертонії. Магній, у свою чергу, підтримує здоров’я нервової системи, розслабляє м’язи і сприяє нормалізації сну. Кальцій, який також присутній у лимонному соку, необхідний для здоров’я кісток і зубів, а також бере участь у процесі м’язових скорочень і нервової провідності. Завдяки цьому лимонний сік сприяє зміцненню кісткової тканини і запобігає розвитку остеопорозу.

    Лимонний сік багатий органічними кислотами, серед яких найважливішими є лимонна і яблучна кислоти. Ці кислоти допомагають покращувати травлення, стимулюють вироблення жовчі та активізують перистальтику кишечника. Це корисно для підтримки нормального обміну речовин і запобігання закрепам. Лимонний сік також сприяє детоксикації організму, допомагаючи очищати печінку та виводити токсини. Він стимулює процеси метаболізму, що може сприяти нормалізації ваги та прискоренню процесу спалювання жирів. Лимонна кислота сприяє покращенню засвоєння заліза, особливо рослинного походження, і може допомогти запобігти залізодефіцитній анемії.

    Зазначимо, що в лимонному соку містяться флавоноїди, такі як гесперидин, які володіють антиоксидантними і протизапальними властивостями. Вони допомагають знижувати рівень запалень в організмі, захищають клітини від оксидативного стресу і можуть служити профілактикою серцево-судинних захворювань. Гесперидин допомагає зміцнювати стінки кровоносних судин, покращуючи циркуляцію крові, що сприяє зниженню ризику варикозного розширення вен та інших захворювань, пов’язаних із порушенням кровообігу. Флавоноїди в лимонному соку також сприяють нормалізації рівня холестерину в крові, допомагаючи запобігти розвитку атеросклерозу.

    Лимонний сік також корисний для підтримання нормального рівня pH в організмі, завдяки своїм лужним властивостям. Незважаючи на свою кислу природу, лимонний сік, потрапляючи в організм, надає лужний вплив на кров, що допомагає підтримувати оптимальний рівень кислотно-лужного балансу. Це сприяє покращенню обміну речовин, підвищенню рівня енергії та зниженню втоми. Лужний ефект лимонного соку може також допомогти нейтралізувати надлишок кислоти в організмі, що корисно для людей, які страждають від гастриту або кислотного рефлюксу.

    Крім того, лимонний сік має антисептичні властивості. Він допомагає боротися з бактеріями та вірусами, що робить його корисним для профілактики простудних захворювань. Вітамін C і флавоноїди в складі лимонного соку мають антивірусну активність, що може допомогти прискорити відновлення після захворювань верхніх дихальних шляхів і покращити стан при простудах і грипі.

    Деякі дослідження також показали, що регулярне споживання лимонного соку сприяє покращенню стану шкіри. Він допомагає зменшити запалення, має антибактеріальні властивості і може бути корисним при лікуванні акне. Також лимонний сік допомагає освітлити пігментацію та веснянки, покращуючи загальний тонус і пружність шкіри.

    Не можна не відзначити, що лимонний сік — це відмінний помічник у процесі схуднення. Його регулярне вживання прискорює обмін речовин і сприяє покращенню травлення. Лимонний сік, завдяки своїм сечогінним властивостям, допомагає виводити з організму зайву рідину, що особливо важливо при боротьбі з набряками. У поєднанні з дієтами на основі низькокалорійних продуктів, лимонний сік сприяє прискоренню процесів спалювання жиру і нормалізації ваги.

    Отже, лимонний сік — це не лише смачний і освіжаючий напій, але й потужний натуральний продукт, який приносить значну користь для організму. Він є відмінним джерелом вітаміну C, допомагає підтримувати здоров’я серця, нормалізувати рівень холестерину, сприяє покращенню травлення і обміну речовин, а також володіє протизапальними, антиоксидантними і антисептичними властивостями.

Переглянуті рецепти

    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.
    Ми використовуємо cookie файли щоб отримати статистику яка допомагає нам покращити сервіс. Продовжуючи користуватися сайтом без зміни налаштувань, ви погоджуєтеся на використання ваших cookie файлів.