Крем-суп з цукіні та курки в мультиварці

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

• Цукіні

  Цукіні — це овоч, який часто називають літньою тиквою і який має безліч корисних властивостей для здоров’я. Він низькокалорійний і багатий важливими поживними речовинами, такими як вітаміни, мінерали та антиоксиданти. Харчова цінність цукіні на 100 грамів складає приблизно 16 калорій, з мінімальним вмістом вуглеводів (близько 3 г), білків (1 г) і жирів (менше 0,5 г). Глікемічний індекс (ГІ) цукіні надзвичайно низький — близько 15, що робить його ідеальним продуктом для людей з діабетом та тих, хто стежить за рівнем цукру в крові. Це також означає, що цукіні сприяє повільному вивільненню енергії, не викликаючи різких стрибків цукру в крові.

  Цукіні містять багато води — до 95%, що робить їх чудовим продуктом для підтримки гідратації та догляду за шкірою. Така висока водяна складова допомагає підтримувати баланс рідини в організмі, сприяючи нормалізації обміну речовин і підтримці здоров’я нирок. Завдяки високому вмісту води та низькому вмісту калорій, цукіні можуть бути корисними для тих, хто намагається контролювати вагу, забезпечуючи відчуття насиченості, не перевантажуючи організм зайвими калоріями.

  Щодо мінералів, цукіні є хорошим джерелом калію, який відіграє ключову роль у підтримці нормального артеріального тиску та функціях нервової і серцево-судинної систем. Калій сприяє виведенню зайвої рідини з організму та допомагає нормалізувати електролітний баланс. У невеликих кількостях у цукіні також містяться магній і кальцій, які важливі для міцних кісток і нормального функціонування м’язів, включаючи серцевий м’яз.

  Цукіні також багаті вітамінами, особливо вітамінами C і A. Вітамін C — потужний антиоксидант, який допомагає зміцнити імунну систему, захищає клітини від впливу вільних радикалів і сприяє покращенню стану шкіри завдяки стимулюванню вироблення колагену. Вітамін A, що представлений у формі бета-каротину, підтримує здоров’я зору, покращує стан шкіри і волосся, а також сприяє нормалізації обмінних процесів в організмі.

  Цукіні є хорошим джерелом клітковини, що робить їх корисними для травлення. Клітковина сприяє нормалізації стулу, допомагає запобігти закрепам і підтримує здорову мікрофлору кишечника. Це також сприяє зниженню рівня холестерину в крові і покращенню обміну речовин. Вітаміни групи B, такі як вітамін B6 і фолієва кислота, також містяться в цукіні, і вони необхідні для нормального обміну речовин, підтримки роботи нервової системи, а також для вироблення червоних кров’яних тілець.

  Окрім основних поживних речовин, цукіні містять антиоксиданти, зокрема каротиноїди, такі як лютеїн і зеаксантин, які підтримують здоров’я очей, захищаючи їх від ушкоджень, спричинених ультрафіолетом та окислювальним стресом. Ці антиоксиданти можуть допомогти знизити ризик захворювань очей, таких як вікова макулярна дегенерація, що є однією з провідних причин втрати зору в похилому віці.

  У цукіні також містяться флавоноїди, такі як кверцетин і кемпферол, які мають антиоксидантні та протизапальні властивості. Ці речовини можуть сприяти зниженню запалень в організмі та підтримці нормальної роботи імунної системи. Вони також можуть мати захисний ефект щодо серцево-судинних захворювань, підтримуючи здоров’я судин та знижуючи ризик виникнення хронічних захворювань.

  Цукіні — це овоч з низьким вмістом вуглеводів, що робить його підходящим продуктом для низьковуглеводних дієт, таких як кетогенна або дієти для контролю рівня цукру в крові. Водночас цукіні забезпечують організм необхідними вітамінами, мінералами і клітковиною, що робить їх цінним компонентом раціону в будь-яких дієтах. Також, завдяки своєму нейтральному смаку, цукіні можна використовувати в різних стравах — від супів до запіканок і салатів.

  Таким чином, цукіні є не тільки низькокалорійним і поживним продуктом, але й джерелом безлічі важливих нутрієнтів, які сприяють покращенню здоров’я. Вони підтримують нормальну роботу травної системи, допомагають контролювати вагу та рівень цукру в крові, а також мають антиоксидантні властивості, що робить їх корисними для загального здоров’я і профілактики хронічних захворювань.

• Селера

  Селера зелена частина, відома низькою калорійністю та високим вмістом води, що робить її чудовим вибором для легкого перекусу або додавання до страв, яким потрібні свіжість і текстура. Калорійність продукту становить близько 16 ккал на 100 г, що пояснюється високим вмістом води (понад 95%). При цьому вміст білків становить близько 0,9 г, жири практично відсутні – 0,1 г, а вуглеводи – 2,97 г. Глікемічний індекс селери є надзвичайно низьким, що робить її придатною для діабетичного харчування, а глікемічне навантаження практично дорівнює нулю.

  Зелена частина селери цінується за високий вміст вітамінів, особливо вітаміну C, який підтримує імунну систему, та вітаміну K, необхідного для нормального згортання крові та здоров’я кісток. Також у селері присутня невелика кількість вітамінів групи B, таких як вітамін B6, які беруть участь в обміні речовин і підтримують нервову систему. Примітно, що селера містить бета-каротин — попередник вітаміну A, який допомагає підтримувати зір, здоров’я шкіри та слизових оболонок.

  Мінеральний склад зеленої частини селери включає калій, магній, кальцій та невелику кількість натрію. Калій сприяє нормалізації водно-електролітного балансу, підтримує здоров’я серцево-судинної системи та допомагає регулювати артеріальний тиск. Магній необхідний для роботи м’язів і нервів, а кальцій відіграє ключову роль у зміцненні кісток і зубів. Натрій забезпечує збалансований розподіл рідини в організмі, хоча його кількість є відносно низькою і безпечною для більшості людей.

  У селері містяться різні флавоноїди та фітонутрієнти, які надають їй антиоксидантних властивостей. Кверцетин, один із таких антиоксидантів, допомагає знизити запалення та захистити клітини від пошкоджень, спричинених вільними радикалами. Завдяки цим сполукам селера може сприяти зниженню ризику розвитку хронічних захворювань, таких як серцево-судинні патології та деякі види раку.

  Селера багата на клітковину, яка сприяє нормалізації роботи травної системи. Нерозчинні волокна стимулюють перистальтику кишечника, запобігаючи запорам, а розчинні допомагають регулювати рівень цукру в крові. Такий склад робить селеру особливо корисною для підтримки здорового обміну речовин і контролю ваги.

  Крім цього, зелена частина селери містить ефірні олії, завдяки яким має освіжаючий аромат. Ці олії можуть мати легкий сечогінний ефект, що допомагає зменшити набряки та покращити роботу нирок. Крім того, селера має помірний детоксикаційний ефект, сприяючи виведенню токсинів із організму.

  Варто зазначити, що селеру можна вживати у сирому, вареному або запеченому вигляді. Під час термічної обробки вона втрачає частину вітамінів, особливо вітаміну C, тому для збереження максимальної користі краще використовувати її свіжою. Зелена частина селери широко використовується в салатах, смузі та гарнірах, додаючи стравам свіжості та легкого пряного смаку.

  Таким чином, селера є низькокалорійним продуктом із високим вмістом води, клітковини, вітамінів і мінералів, які сприяють загальному зміцненню організму, підтриманню здоров’я серця, травної системи та кісток. Завдяки багатому складу та універсальності у приготуванні вона легко стає частиною раціону, спрямованого на підтримання здоров’я та зниження ваги.

• Цибуля ріпчаста

  Ріпчаста цибуля — один з найпопулярніших і найдавніших овочів, який цінують за його унікальні поживні властивості, смакові якості та корисні для здоров’я компоненти. Склад ріпчастої цибулі робить його важливим продуктом у харчуванні, оскільки він містить вітаміни, мінерали, антиоксиданти та біологічно активні речовини, що можуть приносити організму різноманітну користь. У 100 грамах цибулі міститься приблизно 40 ккал, що робить її низькокалорійним продуктом, ідеально придатним для різних дієт. Вона містить мало жирів і білків, але висока частка води та клітковини робить її корисною для травлення та підтримки гідратації. Глікемічний індекс цибулі низький, що дозволяє використовувати її в дієтах для людей із діабетом, оскільки вона не викликає різких коливань рівня цукру в крові.

  Цибуля багата на харчові волокна, які допомагають нормалізувати роботу травної системи та покращують перистальтику кишківника, запобігаючи запорам. Волокна також підтримують мікрофлору кишківника, сприяючи росту корисних бактерій, що позитивно впливає на імунну систему та загальний стан здоров’я. Цибуля містить флавоноїди, такі як кверцетин, який має антиоксидантні та протизапальні властивості. Кверцетин знижує ризик розвитку хронічних захворювань, таких як хвороби серця, діабет і деякі види раку. Ці антиоксиданти нейтралізують вільні радикали та захищають клітини від окисного стресу, який може призвести до старіння та розвитку захворювань.

  Окрім того, ріпчаста цибуля містить вітамін C, який зміцнює імунну систему, підвищує стійкість організму до інфекцій та прискорює загоєння тканин. Вітамін С також підтримує вироблення колагену, що важливий для здоров’я шкіри, зв’язок та судин. Вітамін B6, присутній у цибулі, необхідний для нормального функціонування нервової системи та сприяє синтезу нейромедіаторів, які допомагають регулювати настрій та сон. Фолієва кислота, також присутня в цибулі, корисна для здоров’я серцево-судинної системи та необхідна для нормального розвитку плоду під час вагітності.

  Мінерали, що містяться в ріпчастій цибулі, також важливі для здоров’я. Калій допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск, регулює водно-сольовий баланс та підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Магній сприяє розслабленню м’язів та покращує роботу нервової системи, а також допомагає підтримувати енергетичний обмін. Кальцій і фосфор, що містяться в невеликих кількостях, також відіграють роль у підтримці здоров’я кісток та зубів. Залізо допомагає покращити постачання тканин киснем, підтримуючи енергетичний рівень та імунітет.

  Цибуля відома своїми антибактеріальними та протимікробними властивостями завдяки вмісту сірковмісних сполук, таких як аліцин. Аліцин утворюється при розрізанні або подрібненні цибулі та має антимікробну дію, знищуючи або пригнічуючи ріст бактерій та інших мікроорганізмів. Це робить цибулю корисним продуктом для профілактики інфекцій, а також для зміцнення захисних функцій організму. Також ці сірковмісні сполуки сприяють покращенню кровообігу та можуть знижувати рівень холестерину, сприяючи здоров’ю серця.

  Фітонциди, що містяться в цибулі, мають стимулювальну дію на імунну систему та можуть допомогти в боротьбі із застудою та вірусними захворюваннями. Ці речовини діють як природні антибіотики та особливо корисні в період підвищеної захворюваності. Цибуля також стимулює метаболізм та може сприяти зниженню ваги, оскільки її вживання підсилює термогенез та допомагає спалювати більше калорій.

  Цибуля також містить сірковмісні сполуки, які можуть впливати на рівень цукру в крові, допомагаючи покращити чутливість до інсуліну. Це робить цибулю корисною для людей з діабетом і тих, хто стежить за рівнем цукру, оскільки цибуля допомагає стабілізувати глюкозу в крові.

  Таким чином, ріпчаста цибуля — це не лише універсальний продукт у кулінарії, але й джерело цінних поживних речовин, які підтримують здоров’я та допомагають у профілактиці різних захворювань.

• Масло вершкове

  Вершкове масло — це продукт з високою енергетичною цінністю, який отримують з коров’ячого молока шляхом збивання вершків. У 100 грамах вершкового масла міститься близько 717 ккал, що робить його дуже калорійним і енергетично насиченим продуктом, який підходить для задоволення потреб організму в енергії. Основну частину складу вершкового масла складають жири, близько 80-82%, що робить його чудовим джерелом насичених жирів та молочних жирів, а також деяких незамінних жирних кислот. У маслі також присутні інші макро- та мікроелементи, які сприяють підтримці обмінних процесів, забезпечують регенерацію клітин та зміцнюють імунну систему.

  До складу вершкового масла входить велика кількість насичених жирів, що робить його продуктом із високим глікемічним навантаженням і викликає коливання рівня цукру в крові. Насичені жири необхідні для синтезу гормонів та підтримки цілісності клітинних мембран, особливо в організмі дітей, де відбувається активний розвиток клітинних структур. Незважаючи на те, що надлишок насичених жирів може бути шкідливим для серцево-судинної системи та підвищувати ризик атеросклерозу, помірне вживання вершкового масла допомагає підтримувати нормальний рівень енергії і є важливим компонентом у раціоні, особливо в холодну пору року. Також вершкове масло містить певну кількість поліненасичених жирних кислот, зокрема, омега-3 та омега-6 жирні кислоти, які підтримують здоров’я серцево-судинної системи та знижують запальні процеси в організмі. Ці жирні кислоти покращують стан шкіри та волосся, що робить їх корисними для підтримки краси.

  Вершкове масло містить значну кількість жиророзчинних вітамінів, зокрема вітаміни A, D, E та K. Вітамін A є потужним антиоксидантом, який захищає клітини від шкідливого впливу вільних радикалів, підтримує зір, імунну функцію та сприяє здоровому стану шкіри та слизових оболонок. Цей вітамін особливо важливий для підтримки зору та здоров’я шкіри, допомагаючи знижувати ризик вікових змін і підтримуючи природне зволоження шкіри. Вітамін D, присутній у маслі, підтримує здоров’я кісток і зубів, допомагаючи організму засвоювати кальцій і фосфор, необхідні для їх формування і зміцнення. Нестача вітаміну D може призвести до порушення мінерального обміну та ослаблення кісткової тканини, що особливо важливо враховувати в умовах обмеженого сонячного світла. Вітамін E має антиоксидантну дію і покращує стан шкіри, уповільнюючи процеси старіння і запобігаючи пошкодженню клітин. Вітамін K сприяє нормальному згортанню крові та підтримці здоров’я кісткової системи.

  Окрім вітамінів, вершкове масло також багате такими мінеральними елементами, як кальцій, фосфор і калій. Кальцій, присутній у вершковому маслі, відіграє важливу роль у формуванні та підтримці кісткової тканини, покращує згортання крові та нормалізує роботу нервової системи. Це особливо корисно для підтримки здоров’я кісток і зубів у дітей та дорослих. Фосфор, який працює в парі з кальцієм, необхідний для регуляції обміну речовин та підтримки структури клітин. Калій підтримує нормальний рівень артеріального тиску та покращує водний баланс організму, допомагаючи підтримувати здоров’я серця та м’язів. Мінеральні речовини у вершковому маслі є важливими для підтримки здоров’я кісток, зміцнення імунної системи та нормалізації артеріального тиску.

  Вершкове масло містить не лише жири, а й білки та вуглеводи у незначних кількостях. Білки, присутні у вершковому маслі, відіграють структурну роль, хоча їх частка мінімальна. Вуглеводи в маслі також присутні в малих кількостях, що робить його продуктом з низьким глікемічним індексом, який не викликає різких стрибків рівня цукру в крові при помірному споживанні. Білки у складі масла містять амінокислоти, які беруть участь у відновленні тканин та підтримці обмінних процесів.

  Невелика кількість трансжирів, що інколи присутні в маслі, пов’язана з процесом переробки і може негативно впливати на організм при надмірному вживанні. Проте натуральне вершкове масло, отримане з молока, зазвичай містить мінімальну кількість таких жирів, і в помірних кількостях воно є безпечним для здоров’я. Трансжири можуть бути особливо шкідливими для серцево-судинної системи та загального стану здоров’я, тому споживання вершкового масла рекомендується контролювати і уникати надмірних кількостей.

  Вершкове масло також містить корисні фосфоліпіди, які входять до складу клітинних мембран і підтримують здоров’я нервової системи, покращуючи пам’ять і когнітивні функції. Ці сполуки сприяють правильному обміну речовин у мозку та підтримують нервові клітини, що робить вершкове масло корисним для живлення мозку. Важливо також зазначити, що вершкове масло є джерелом кон’югованої лінолевої кислоти, яка має протизапальні властивості і може підтримувати імунну систему та знижувати ризик деяких захворювань. Це робить вершкове масло не лише смачним, але й корисним продуктом при помірному і збалансованому споживанні.

  Проте, за всієї своєї користі, вершкове масло вимагає розумного підходу до споживання. У великих кількостях воно може призводити до набору зайвої ваги та підвищення рівня холестерину, що може негативно позначитися на здоров’ї серцево-судинної системи. Однак при помірному споживанні, приблизно 10-15 грамів на день, вершкове масло може сприяти повноцінному харчуванню і насиченню організму необхідними жирними кислотами, вітамінами та мінералами. Вершкове масло в раціоні є важливим джерелом енергії та поживних речовин, особливо для тих, хто дотримується традиційного харчування і потребує додаткової енергетичної підтримки.

• Вершки

  Вершки мають високу калорійність, в середньому на 100 г продукту припадає близько 300-350 калорій. Це значною мірою пояснюється тим, що вершки складаються переважно з жирів — близько 30-40 г на 100 г. Вміст вуглеводів у вершках відносно невеликий і складає близько 3-5 г, з яких більша частина припадає на молочний цукор — лактозу. Білків у вершках також небагато — близько 2 г на 100 г. Оскільки вершки — це продукт, що складається переважно з жиру, вони мають високу енергетичну цінність, що може бути корисно людям, яким потрібно швидко відновити енергію, але в той же час їх споживання має бути обмежене в раціоні тих, хто слідкує за своєю вагою або рівнем холестерину.

  Вершки містять кілька типів жирів, головним чином насичених, які можуть підвищувати рівень холестерину в крові, якщо споживаються в надмірній кількості. Проте вони також містять мононенасичені та поліненасичені жирні кислоти, які мають корисні властивості для здоров’я серця, якщо вершки вживати в розумних дозах і в рамках збалансованого харчування. Звичайні вершки, як і інші молочні продукти, є джерелом омега-3 та омега-6 жирних кислот, хоча й у невеликих кількостях, які можуть підтримувати нормальне функціонування клітинних мембран і нервової системи.

  Вітаміни, що містяться в вершках, відіграють важливу роль у підтримці загального здоров’я. Вершки є хорошим джерелом вітамінів A та D, які є жиророзчинними і необхідні для підтримки здоров’я очей, шкіри та імунної системи. Вітамін A підтримує здоров’я шкіри та слизових оболонок, а також покращує зір, особливо в умовах слабкого освітлення. Вітамін D сприяє засвоєнню кальцію та фосфору, що важливо для підтримання здоров’я кісток і зубів. Нестача вітаміну D може призвести до остеопорозу та інших захворювань кісткової тканини, тому вершки можуть бути корисними для профілактики цих станів.

  Крім того, вершки містять вітамін E, який є потужним антиоксидантом і допомагає захистити клітини організму від пошкоджень, спричинених вільними радикалами. Це також сприяє підтримці здорової шкіри та сповільнює процеси старіння клітин. Вітамін K, який також присутній у вершках, відіграє важливу роль у процесі згортання крові та підтримці здоров’я кісток, оскільки він сприяє засвоєнню кальцію.

  Мінерали в вершках також відіграють ключову роль у підтримці нормальних функцій організму. Вершки містять кальцій і фосфор — два мінерали, які працюють у парі для зміцнення кісткової тканини і зубів. Кальцій необхідний для нормального функціонування нервової системи, підтримки м’язової функції та нормалізації артеріального тиску. Вершки можуть бути корисним джерелом кальцію для тих, хто не споживає інші молочні продукти, хоча їх роль в організмі буде обмеженою при недостатньому споживанні інших продуктів з високим вмістом кальцію.

  Окрім кальцію і фосфору, вершки містять магній та калій, які відіграють важливу роль у регуляції водно-сольового балансу та підтримці нормальної функції серця і нервової системи. Калій сприяє нормалізації артеріального тиску та допомагає у підтримці роботи серця, а магній підтримує роботу м’язів та нервів.

  Окрім поживних речовин, вершки містять деякі корисні амінокислоти, такі як глутамін та пролін. Ці амінокислоти важливі для підтримки здоров’я шкіри, волосся та слизових оболонок. Також вони можуть сприяти поліпшенню відновлювальних процесів в організмі і підтримці загального здоров’я.

  Незважаючи на свої поживні властивості, вершки повинні споживатися з обережністю, особливо якщо в організмі є схильність до підвищеного рівня холестерину або захворювань серцево-судинної системи. Це пов’язано з тим, що вершки — це висококалорійний продукт з високим вмістом насичених жирів, які можуть сприяти накопиченню жиру в організмі при надмірному споживанні. Люди, які слідкують за рівнем холестерину або контролюють масу тіла, можуть використовувати вершки як добавку до страв в обмежених кількостях.

  В цілому, вершки — це смачний і поживний продукт, який може бути корисний для організму, якщо його споживати в помірних кількостях. Вони надають важливі вітаміни та мінерали, а також корисні жирні кислоти, необхідні для підтримки нормального стану шкіри, кісток і зору. Однак важливо пам’ятати про високу калорійність і вміст насичених жирів у вершках, що робить їх не найкращим варіантом для тих, хто дотримується низькокалорійної дієти або хоче контролювати рівень холестерину.

• Часник

  Часник — це не тільки популярна приправа, але й потужний продукт, який має безліч корисних властивостей завдяки своєму багатому складу. У 100 грамах часнику міститься близько 149 ккал, що робить його досить калорійним продуктом, незважаючи на те, що він зазвичай використовується в невеликих кількостях у їжі. Він переважно складається з вуглеводів, особливо містить сахариди, які дають органічну енергію. Також часник є джерелом безлічі фитонутрієнтів, таких як аліцин, сірковмісні сполуки та антиоксиданти, які роблять його цінним компонентом у харчуванні, що приносить не тільки смак, але й велику користь для здоров’я.

  Часник — це джерело білків, хоча їх там не так багато, близько 6-7 грамів на 100 грамів продукту. Білки часнику включають різні амінокислоти, такі як аланін, глутамінова кислота та серин, які є будівельними блоками для відновлення тканин і підтримки обмінних процесів. Основною амінокислотною сполукою, яка утворюється в часнику при подрібненні, є алліцин, який має яскраво виражену протизапальну, антибактеріальну та антиоксидантну дію. Ця речовина допомагає організму боротися з інфекціями та підтримувати імунну систему.

  Особливість часнику — це наявність у його складі сірковмісних сполук, таких як аліцин і його похідні. Аліцин утворюється при руйнуванні клітинних стінок часнику і має потужний антимікробний та антисептичний ефект, який сприяє знищенню шкідливих бактерій і грибків в організмі. Ці сполуки також допомагають покращити кровообіг, знижувати артеріальний тиск і рівень холестерину, що робить часник корисним продуктом для підтримки серцево-судинної системи. Крім того, часник може знижувати запальні процеси в організмі, покращуючи стан при хронічних захворюваннях.

  Часник також містить вітаміни, такі як вітамін C, вітамін B6 (піридоксин), а також невелику кількість вітаміну B1 (тіамін) і вітаміну B2 (рибофлавін). Вітамін C, відомий своїми антиоксидантними властивостями, допомагає зміцнити імунну систему та захистити клітини від пошкодження вільними радикалами. Вітамін B6 відіграє важливу роль в обміні речовин, підтримує нервову систему та покращує функціонування мозку. Він також допомагає організму ефективно переробляти амінокислоти та виробляти серотонін — гормон гарного настрою.

  Серед мінералів, що містяться в часнику, можна виділити кальцій, магній, фосфор, калій і селен. Кальцій необхідний для зміцнення кісток і зубів, а магній допомагає підтримувати нормальну роботу м’язів і нервової системи. Калій, в свою чергу, регулює водно-сольовий баланс і допомагає підтримувати нормальний рівень кров’яного тиску. Селен, будучи потужним антиоксидантом, відіграє важливу роль у захисті клітин від окислювального стресу та підтримці здоров’я імунної системи.

  Часник також багатий клітковиною, що сприяє нормалізації роботи кишечника, поліпшенню травлення і підтримці здорового рівня холестерину в крові. Клітковина допомагає регулювати рівень цукру в крові, підтримуючи стабільне постачання клітин енергією, а також запобігає виникненню запорів. Крім того, клітковина з часнику сприяє створенню сприятливої мікрофлори в кишечнику, що, в свою чергу, підтримує імунітет і знижує ймовірність запальних захворювань.

  Особливості часнику полягають не лише в його поживних речовинах, але й у його здатності посилювати імунну функцію. Часник має стимулюючий вплив на імунну систему, допомагаючи організму боротися з інфекціями. Він сприяє виведенню токсинів і має противірусну дію, що корисно при простудних захворюваннях. Його вживання в сирому вигляді особливо ефективне в профілактиці простуди та зміцненні організму в період вірусних інфекцій.

  Хоча часник і має безліч корисних властивостей, його слід вживати з обережністю в великих кількостях, оскільки він може викликати подразнення слизової оболонки шлунка і кишечника. Це особливо важливо для людей з проблемами шлунково-кишкового тракту, такими як гастрит або виразка. Часник може бути протипоказаний при прийомі деяких ліків, оскільки він може посилювати або послаблювати їх ефект, особливо при використанні антикоагулянтів.

  Таким чином, часник — це не тільки ароматна приправа, але й продукт з багатим складом, який приносить велику користь для здоров’я завдяки своєму унікальному хімічному складу. Його можна використовувати не тільки як компонент у кулінарії, але й як натуральний засіб для поліпшення здоров’я та профілактики різних захворювань.

• Зелень

  Зелень (яка включає кріп, петрушку та кінзу) — це унікальне джерело вітамінів, мінералів і біологічно активних сполук з низькою калорійністю та високою поживною цінністю. У середньому, зелень містить лише близько 30-40 ккал на 100 грамів, практично не має жирів, а білків та вуглеводів — помірна кількість, що робить її чудовим компонентом для раціонального харчування. Важливо зазначити, що глікемічний індекс зелені надзвичайно низький, завдяки чому вона не викликає стрибків рівня цукру в крові, а її глікемічне навантаження наближене до нуля, роблячи її корисною для людей із цукровим діабетом або тих, хто дотримується низьковуглеводних дієт.

  Вітамінний склад зелені багатий і різноманітний. Основним вітаміном є вітамін C, який присутній у значних кількостях у всіх видах зелені та підтримує імунітет, прискорює відновні процеси в тканинах і захищає організм від оксидативного стресу, виконуючи функцію антиоксиданту. Вітамін A, особливо у формі бета-каротину, сприяє покращенню зору, підтримці здоров’я шкіри та слизових оболонок. Вітаміни групи B (такі як вітамін B1, вітамін B2, вітамін B3, вітамін B6 та фолієва кислота) допомагають нормалізувати обмінні процеси, підтримують роботу нервової системи, покращують настрій та енергетичний тонус, а також підтримують здоров’я клітин і кровотворення.

  Зелень також цінна за свій мінеральний склад. Ключовими мінералами є калій, кальцій, магній, фосфор і залізо. Калій важливий для підтримки нормального водно-сольового балансу, роботи серця та м’язів. Кальцій і фосфор сприяють зміцненню кісток та зубів, що особливо актуально для підтримки здоров’я опорно-рухової системи та запобігання остеопорозу. Магній, що міститься в зелені, розслабляє м’язи, знімає нервову напругу і покращує сон, маючи загальнозміцнювальну дію. Залізо сприяє підтримці нормального рівня гемоглобіну в крові, що допомагає запобігти анемії та підвищує рівень енергії.

  Антиоксиданти і фітонутрієнти, зокрема флавоноїди та поліфеноли, надають зелені не лише характерного смаку, а й виражених захисних властивостей, допомагаючи зменшити запалення та захищаючи організм від впливу вільних радикалів. Ці антиоксидантні сполуки також сприяють покращенню здоров’я судин, зниженню ризику серцево-судинних захворювань і підтриманню молодості клітин.

  Ефірні олії, що містяться в кропі, петрушці та кінзі, не лише збагачують смак, а й мають антисептичні та протизапальні властивості, сприяють покращенню травлення, стимулюють апетит та зменшують здуття. Ефірні олії зелені також можуть сприяти очищенню організму, маючи легкий сечогінний ефект, що допомагає виводити токсини та знижувати набряклість.

  Амінокислоти та білки, хоч і містяться в зелені у невеликих кількостях, також корисні. Наприклад, кріп і петрушка містять низку амінокислот, таких як лейцин, ізолейцин і гліцин, які підтримують роботу м’язів та обмін речовин. Ці амінокислоти також сприяють відновленню клітин і зміцненню імунної системи.

  Фолієва кислота, особливо присутня в петрушці, важлива для нормального росту клітин і підтримки здоров’я серцево-судинної системи, а також необхідна вагітним для правильного розвитку нервової системи у плода. Фолієва кислота також сприяє зниженню рівня гомоцистеїну в крові, який пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

  Наявність хлорофілу робить зелень чудовим детоксикатором, оскільки він зв’язує та виводить токсичні речовини з організму. Хлорофіл також сприяє загоєнню ран, покращенню складу крові та підвищенню імунітету.

  Крім того, зелень має природні антибактеріальні та протигрибкові властивості, що допомагає організму боротися з інфекціями та покращує загальний стан кишечника. Додавання зелені в раціон сприяє покращенню роботи печінки та жовчного міхура, оскільки зелень стимулює виділення жовчі, допомагаючи перетравлювати жири та виводити токсичні речовини.

  Таким чином, зелень, включаючи кріп, петрушку та кінзу, є цінним джерелом вітамінів, мінералів, антиоксидантів та інших корисних сполук, які підтримують здоров’я організму, сприяють покращенню обміну речовин, зміцненню імунітету, покращенню травлення та очищенню організму.

• Курячі стегенця

  Курячі окорочка, приготовані методом смаження, запікання або варіння, є відмінним джерелом білка та багатьох корисних речовин. У 100 г курячих окорочків (без шкіри) міститься приблизно 170–200 калорій, залежно від способу приготування, і вони в основному складаються з білків та жирів. Білкова складова становить близько 20–25 г на 100 г продукту, що робить курячі окорочка відмінним джерелом високоякісного тваринного білка, необхідного для росту та відновлення тканин, підтримки імунної системи та загального обміну речовин. Жири складають близько 9–12 г, з яких основна частина — це насичені та мононенасичені жири, які при помірному споживанні можуть бути корисні для підтримки нормального рівня холестерину в крові та здорового функціонування організму.

  Глікемічний індекс курячих окорочків становить 0, оскільки м’ясо не містить вуглеводів. Це робить курку відмінним продуктом для людей, які стежать за рівнем цукру в крові або дотримуються дієт з низьким вмістом вуглеводів, наприклад, кетогенної дієти. Також курячі окорочка мають низьку глікемічну навантаженість, що сприяє стабілізації рівня цукру в крові, запобігаючи різким коливанням і покращуючи метаболізм.

  Куряче м’ясо є цінним джерелом амінокислот, особливо незамінних, таких як лейцин, валін та ізолейцин, які необхідні для синтезу білків та підтримки росту м’язів. Ці амінокислоти також беруть участь у регенерації тканин і підтримці нормальної роботи нервової системи. Білки, що містяться в курці, мають високу біологічну цінність, що означає їх хороше засвоєння організмом і використання для різних процесів.

  Однією з ключових переваг курячих окорочків є їх багатий вітамінний склад. Особливо цінний вітамін B6 (піридоксин), який відіграє важливу роль в обміні білків та жирів, а також у синтезі нейротрансміттерів, підтримуючи нормальне функціонування нервової системи. Також курячі окорочка містять значні дози вітаміну B3 (ніацин), який необхідний для енергетичного обміну в організмі, а також для нормальної роботи шкіри, травної системи та нервової системи. Вітамін B12, що присутній у курячому м’ясі, сприяє синтезу червоних кров’яних тілець і підтримує здоров’я нервових клітин, відіграючи ключову роль у запобіганні анемії та порушень когнітивних функцій.

  Окрім вітамінів групи B, курячі окорочка містять невеликі кількості вітаміну A, який корисний для зору, шкіри та підтримки імунної системи, а також вітаміну D, який сприяє засвоєнню кальцію і зміцненню кісток.

  Куряче м’ясо багате мінералами, які необхідні для нормального функціонування організму. Одним з найбільш важливих мінералів є фосфор, який міститься у значних кількостях в курячих окорочках (приблизно 200 мг на 100 г). Фосфор відіграє ключову роль у підтримці здоров’я кісток і зубів, бере участь в енергетичному обміні і допомагає в роботі клітин. Також курячі окорочка є джерелом калію, який необхідний для підтримки нормального артеріального тиску, а також для роботи серця та нервової системи.

  Магній, який також присутній у курячому м’ясі, допомагає нормалізувати обмін речовин, сприяє розслабленню м’язів і підтримує нормальну роботу серця. Залізо, що міститься в курячих окорочках, важливе для кровотворення і нормальної транспортировки кисню в крові. Залізо з тваринного джерела засвоюється організмом легше, ніж з рослинних продуктів, що робить курячі окорочка важливим продуктом для профілактики залізодефіцитної анемії.

  Наявність цинку в курячому м’ясі допомагає зміцнювати імунну систему, сприяє загоєнню ран, покращує стан шкіри і підтримує нормальний рівень тестостерону у чоловіків. Це робить курячі окорочка корисним продуктом для людей, які займаються фізичною активністю, а також для підтримки нормального гормонального фону.

  М’ясо курки містить омега-3 і омега-6 жирні кислоти, особливо якщо тварини харчувалися натуральним кормом, що позитивно позначається на загальному стані організму. Ці жирні кислоти корисні для здоров’я серця, оскільки вони допомагають знизити рівень «поганого» холестерину (LDL) і підвищують рівень «хорошого» холестерину (HDL). Вони також відіграють важливу роль у підтримці нормального рівня запалення в організмі і можуть допомогти в профілактиці хронічних захворювань.

  Червоні окорочка (які мають більшу концентрацію жиру) мають вищий вміст насичених жирів, ніж білі частини курки, що слід враховувати при контролі за споживанням жирів. Однак, при помірному споживанні, курячі окорочка можуть стати частиною збалансованого раціону і принести користь завдяки високому вмісту білка та вітамінів.

  Курячі окорочка є хорошим джерелом антиоксидантів, таких як селен, який допомагає боротися з окислювальним стресом, захищаючи клітини організму від ушкоджень. Селен також підтримує нормальне функціонування щитоподібної залози і допомагає в регулюванні імунної системи.

  Курячі окорочка, завдяки високому вмісту білка та мінералів, підтримують здоров’я шкіри, кісток, волосся і нігтів. Білки та вітаміни групи B сприяють підтриманню енергетичного рівня, покращенню обміну речовин і підтримці фізичної активності. М’ясо курки — це універсальний і поживний продукт, який легко засвоюється організмом, забезпечує необхідними нутрієнтами і підтримує загальний тонус.

  Включення курячих окорочків в раціон харчування може сприяти зміцненню імунної системи, підтримці нормального рівня енергії, поліпшенню стану шкіри та волосся, а також допомагати в відновленні після фізичних навантажень або хвороби.

• Сіль

  Сіль — це один з найважливіших компонентів харчування, необхідний для нормальної роботи людського організму. Вона являє собою кристалічне з’єднання, що складається в основному з натрію (Na) та хлору (Cl), які в організмі виконують життєво важливі функції. Найбільш поширеним видом солі є кухонна, або кам’яна, сіль, яка в природі зустрічається у вигляді мінералу. Також існує безліч інших видів солі, таких як морська сіль, кам’яна сіль, гімалайська сіль, морська сіль з додаванням мінералів і навіть сіль з додатками трав і спецій.
  

  Натрій, основний елемент у складі солі, відіграє ключову роль у підтримці водно-сольового балансу в організмі. Він сприяє утриманню води в організмі і необхідний для нормальної роботи клітин. Натрій допомагає підтримувати правильний кров’яний тиск, регулює об’єм крові і є важливим елементом для передачі нервових імпульсів. Водночас хлор, що також складає сіль, необхідний для нормалізації pH-балансу і допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс в організмі.

  Існує кілька типів солі, які відрізняються за джерелами, методами виробництва та вмістом додаткових мінералів:

  • Кухонна сіль, найбільш поширений вид, очищена від домішок і часто обробляється добавками йоду для профілактики дефіциту йоду в організмі.
  • Морська сіль видобувається шляхом випаровування морської води і зберігає велику кількість мікроелементів, таких як магній, кальцій і калій.
  • Гімалайська сіль, що видобувається з соляних шахт в Пакистані, вважається однією з найчистіших і природних, має рожевий відтінок, який надає присутність заліза.
  • Кам’яна сіль, що видобувається з соляних копалень, також має мінімальну обробку і зберігає природну структуру.

  Однак, незважаючи на те, що сіль необхідна для організму, її споживання повинно бути помірним. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб щоденне споживання солі не перевищувало 5 грамів, що еквівалентно приблизно одній чайній ложці. Цього кількості солі достатньо для задоволення потреб організму в натрії і хлорі. В реальності ж люди часто споживають солі значно більше, що призводить до різних проблем зі здоров’ям. Середнє споживання солі в більшості країн у два рази перевищує рекомендовану норму, що пов’язано з надлишковим вмістом солі в оброблених продуктах і фастфуді.

  Надмірне споживання солі може призвести до низки проблем. Одним з найбільш очевидних наслідків є підвищення артеріального тиску, що значно збільшує ризик розвитку гіпертонії, інсульту та серцево-судинних захворювань. Сіль може також сприяти затримці води в організмі, що призводить до набряків і проблем з нирками. У довгостроковій перспективі надмірне споживання солі може погіршити функцію нирок, підвищити ризик утворення каменів у нирках і розвинути хронічні захворювання сечовивідних шляхів. Хворі гіпертонією та серцево-судинними захворюваннями особливо схильні до шкідливих наслідків надмірного споживання солі.

  Крім того, надмірне споживання солі може впливати на нервову систему. Підвищений вміст натрію в крові може викликати стрес у організмі, що, в свою чергу, може провокувати депресію, тривожність та інші психічні розлади. Це пов’язано з тим, що сіль впливає на обмін речовин у нейронах, змінюючи їх здатність до нормальної роботи. Високий рівень натрію в організмі може також порушити роботу ендокринної системи, вплинути на гормональний баланс і підвищити рівень стресу, що, у свою чергу, може призвести до довгострокових психологічних проблем.

  Ще одним важливим аспектом є зв’язок між надмірним споживанням солі і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Сіль, особливо в великих кількостях, може подразнювати слизову оболонку шлунка, сприяючи розвитку виразки або гастриту. При цьому вона знижує захисні властивості слизової, що робить її більш сприйнятливою до інфекцій і запалень.

  Коли ми говоримо про те, скільки солі потрібно споживати, важливо відзначити, що потреби в натрії можуть дещо варіюватися в залежності від стану здоров’я, віку та рівня фізичної активності. Наприклад, спортсменам, які втрачають більше рідини під час тренувань, може знадобитися більше солі для підтримки балансу рідини в організмі. Також людям з певними захворюваннями, такими як гіпотонія (низький артеріальний тиск) або захворювання нирок, може знадобитися більше солі, однак це завжди повинно контролюватися лікарем.

  Занадто велика кількість солі в їжі може порушити баланс мінералів в організмі. Зокрема, при надто високому рівні натрію збільшується виведення калію, що призводить до гіпокаліємії. Це може викликати слабкість, втому, м’язові спазми і навіть серцеві аритмії. Проблеми з обміном мінералів можуть стати причиною серйозних порушень роботи органів і систем.

  Споживання солі слід контролювати, особливо якщо в раціоні переважають продукти з високим вмістом солі, такі як ковбаси, сири, соління, консерви, а також фастфуд. Важливо стежити за тим, щоб при вживанні таких продуктів компенсувати високий вміст солі іншими джерелами мінералів, такими як свіжі овочі та фрукти, багаті калієм і магнієм. Сіль не повинна бути основним джерелом натрію в раціоні, а скоріше повинна використовуватися як приправа для покращення смаку їжі, але в помірних кількостях.

  Таким чином, сіль є важливим елементом нашого раціону, необхідним для нормального функціонування організму, однак її споживання повинно бути строго контрольованим. Занадто велика кількість солі може призвести до ряду серйозних захворювань, включаючи гіпертонію, захворювання нирок, шлунково-кишкового тракту і порушення в нервовій системі. Слід пам’ятати, що для нормального функціонування організму достатньо помірного споживання солі, і важливо вибирати натуральні і мінімально оброблені види солі, такі як морська сіль або гімалайська сіль, які містять додаткові мікроелементи.