Соба з овочами

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

• Цукіні

  Цукіні — це овоч, який часто називають літньою тиквою і який має безліч корисних властивостей для здоров’я. Він низькокалорійний і багатий важливими поживними речовинами, такими як вітаміни, мінерали та антиоксиданти. Харчова цінність цукіні на 100 грамів складає приблизно 16 калорій, з мінімальним вмістом вуглеводів (близько 3 г), білків (1 г) і жирів (менше 0,5 г). Глікемічний індекс (ГІ) цукіні надзвичайно низький — близько 15, що робить його ідеальним продуктом для людей з діабетом та тих, хто стежить за рівнем цукру в крові. Це також означає, що цукіні сприяє повільному вивільненню енергії, не викликаючи різких стрибків цукру в крові.

  Цукіні містять багато води — до 95%, що робить їх чудовим продуктом для підтримки гідратації та догляду за шкірою. Така висока водяна складова допомагає підтримувати баланс рідини в організмі, сприяючи нормалізації обміну речовин і підтримці здоров’я нирок. Завдяки високому вмісту води та низькому вмісту калорій, цукіні можуть бути корисними для тих, хто намагається контролювати вагу, забезпечуючи відчуття насиченості, не перевантажуючи організм зайвими калоріями.

  Щодо мінералів, цукіні є хорошим джерелом калію, який відіграє ключову роль у підтримці нормального артеріального тиску та функціях нервової і серцево-судинної систем. Калій сприяє виведенню зайвої рідини з організму та допомагає нормалізувати електролітний баланс. У невеликих кількостях у цукіні також містяться магній і кальцій, які важливі для міцних кісток і нормального функціонування м’язів, включаючи серцевий м’яз.

  Цукіні також багаті вітамінами, особливо вітамінами C і A. Вітамін C — потужний антиоксидант, який допомагає зміцнити імунну систему, захищає клітини від впливу вільних радикалів і сприяє покращенню стану шкіри завдяки стимулюванню вироблення колагену. Вітамін A, що представлений у формі бета-каротину, підтримує здоров’я зору, покращує стан шкіри і волосся, а також сприяє нормалізації обмінних процесів в організмі.

  Цукіні є хорошим джерелом клітковини, що робить їх корисними для травлення. Клітковина сприяє нормалізації стулу, допомагає запобігти закрепам і підтримує здорову мікрофлору кишечника. Це також сприяє зниженню рівня холестерину в крові і покращенню обміну речовин. Вітаміни групи B, такі як вітамін B6 і фолієва кислота, також містяться в цукіні, і вони необхідні для нормального обміну речовин, підтримки роботи нервової системи, а також для вироблення червоних кров’яних тілець.

  Окрім основних поживних речовин, цукіні містять антиоксиданти, зокрема каротиноїди, такі як лютеїн і зеаксантин, які підтримують здоров’я очей, захищаючи їх від ушкоджень, спричинених ультрафіолетом та окислювальним стресом. Ці антиоксиданти можуть допомогти знизити ризик захворювань очей, таких як вікова макулярна дегенерація, що є однією з провідних причин втрати зору в похилому віці.

  У цукіні також містяться флавоноїди, такі як кверцетин і кемпферол, які мають антиоксидантні та протизапальні властивості. Ці речовини можуть сприяти зниженню запалень в організмі та підтримці нормальної роботи імунної системи. Вони також можуть мати захисний ефект щодо серцево-судинних захворювань, підтримуючи здоров’я судин та знижуючи ризик виникнення хронічних захворювань.

  Цукіні — це овоч з низьким вмістом вуглеводів, що робить його підходящим продуктом для низьковуглеводних дієт, таких як кетогенна або дієти для контролю рівня цукру в крові. Водночас цукіні забезпечують організм необхідними вітамінами, мінералами і клітковиною, що робить їх цінним компонентом раціону в будь-яких дієтах. Також, завдяки своєму нейтральному смаку, цукіні можна використовувати в різних стравах — від супів до запіканок і салатів.

  Таким чином, цукіні є не тільки низькокалорійним і поживним продуктом, але й джерелом безлічі важливих нутрієнтів, які сприяють покращенню здоров’я. Вони підтримують нормальну роботу травної системи, допомагають контролювати вагу та рівень цукру в крові, а також мають антиоксидантні властивості, що робить їх корисними для загального здоров’я і профілактики хронічних захворювань.

• Баклажан

  Баклажан — це низькокалорійний овоч, який є чудовим джерелом поживних речовин і корисних компонентів для організму людини. Він має прекрасний смак і текстуру, а також значно збагачує різноманітність раціону. Баклажан у сирому вигляді містить близько 25 калорій на 100 грамів, що робить його чудовим вибором для людей, які прагнуть контролювати свою вагу або дотримуються низькокалорійної дієти. Він також має хороше співвідношення вуглеводів, білків і жирів, що робить його підходящим продуктом для щоденного харчування.

  Основний компонент баклажанів — це вуглеводи, їх вміст складає приблизно 6-7 г на 100 г. Вуглеводи баклажанів в основному являють собою клітковину та цукри, що надає продукту м’яку солодкість. Однак рівень цукру в баклажанах порівняно низький, що робить їх підходящими для людей з діабетом і тих, хто слідкує за рівнем цукру в крові. Баклажани мають низький глікемічний індекс (ГІ близько 15-20), що означає, що вони повільно підвищують рівень цукру в крові, запобігаючи різким стрибкам. Це робить баклажани чудовим вибором для людей, які прагнуть уникнути гіперглікемії.

  У складі баклажанів практично відсутні жири (близько 0,2-0,3 г на 100 г), що робить їх корисними для тих, хто дотримується дієти з низьким вмістом жирів. Переважання вуглеводів і білків робить баклажани особливо корисними для людей, що слідкують за станом свого тіла, оскільки вони допомагають підтримувати стабільний рівень енергії без значного додавання жирів.

  Одним з важливих елементів баклажанів є вітаміни, особливо вітаміни групи B. Баклажани містять вітамін B1 (тіамін), який важливий для нормального обміну вуглеводів і підтримки здоров’я нервової системи. Вітамін B2 (рибофлавін) підтримує здоров’я шкіри, очей і нервової системи. Вітамін B3 (ніацин) сприяє нормалізації роботи травної системи та покращенню стану шкіри, а також бере участь у процесі вироблення енергії. Ці вітаміни допомагають організму справлятися з різними стресовими факторами і забезпечують здорову роботу метаболічних процесів.

  Крім того, баклажани є гарним джерелом вітаміну C (аскорбінова кислота), який має потужну антиоксидантну дію. Вітамін C сприяє зміцненню імунної системи, захисту клітин від ушкоджень, викликаних вільними радикалами, а також покращує засвоєння заліза в організмі, що важливо для профілактики анемії. Вітамін C також сприяє загоєнню ран і підтримує здоров’я ясен.

  Мінерали, що містяться в баклажанах, відіграють важливу роль у підтримці нормального функціонування організму. Баклажани містять калій, який необхідний для підтримки нормального рівня рідини в клітинах і функціонування серцево-судинної системи. Калій допомагає регулювати артеріальний тиск, запобігаючи гіпертонії. Також баклажани є хорошим джерелом магнію, який сприяє розслабленню м’язів, нормалізації роботи нервової системи і підтримує здоров’я кісток. Магній також грає ключову роль в енергетичному обміні, підтримуючи баланс в організмі. Крім того, баклажани містять невеликі кількості заліза, кальцію та фосфору, які сприяють підтриманню здоров’я кісток і зубів, а також беруть участь в обмінних процесах.

  Баклажани також містять корисні фітохімічні компоненти, такі як антоціани — потужні антиоксиданти, які надають баклажанам їх характерний фіолетовий колір. Антоціани мають протизапальні та антиоксидантні властивості, що допомагає захищати клітини організму від ушкоджень, зменшувати запалення і знижувати ризик розвитку хронічних захворювань, таких як рак і серцево-судинні хвороби. Антоціани також сприяють покращенню роботи мозку, допомагають знижувати ризик розвитку нейродегенеративних захворювань і підтримують когнітивні функції.

  Фітохімічні компоненти, такі як насунін, що міститься в шкірці баклажанів, також мають благотворний вплив на організм. Насунін допомагає покращити циркуляцію крові, а також сприяє виведенню токсинів і шкідливих речовин з організму. Він допомагає підтримувати здоров’я клітин і судин, захищаючи їх від окислювального стресу та запалень.

  Баклажани містять невелику кількість білка — близько 1 г на 100 г, але ці білки є хорошим джерелом амінокислот, які важливі для росту і відновлення клітин. Білки баклажанів не є повноцінними, оскільки в їх складі відсутні всі незамінні амінокислоти, однак при поєднанні з іншими продуктами, такими як зернові або бобові, вони можуть стати важливим компонентом повноцінного раціону.

  Що стосується клітковини, баклажани містять близько 3 г клітковини на 100 г. Клітковина допомагає покращити роботу кишечника, підтримує нормальний рівень холестерину в крові і сприяє нормалізації роботи травної системи. Клітковина також має позитивний вплив на підтримання стабільного рівня цукру в крові і може допомогти запобігти розвитку діабету 2 типу.

  Баклажани, незважаючи на їх низький вміст калорій і жирів, є джерелом корисних речовин, які необхідні для нормального функціонування організму. Вони сприяють підтримці здоров’я серця, кровоносних судин, шкіри і волосся, а також мають антиоксидантну і протизапальну дію. Регулярне включення баклажанів у раціон може допомогти запобігти розвитку різних захворювань, підтримувати нормальний рівень цукру в крові і покращити травлення. Для досягнення максимального ефекту баклажани рекомендується поєднувати з іншими овочами, білковими продуктами і здоровими жирами, що дозволить створити збалансовану і поживну страву.

• Цибуля ріпчаста

  Ріпчаста цибуля — один з найпопулярніших і найдавніших овочів, який цінують за його унікальні поживні властивості, смакові якості та корисні для здоров’я компоненти. Склад ріпчастої цибулі робить його важливим продуктом у харчуванні, оскільки він містить вітаміни, мінерали, антиоксиданти та біологічно активні речовини, що можуть приносити організму різноманітну користь. У 100 грамах цибулі міститься приблизно 40 ккал, що робить її низькокалорійним продуктом, ідеально придатним для різних дієт. Вона містить мало жирів і білків, але висока частка води та клітковини робить її корисною для травлення та підтримки гідратації. Глікемічний індекс цибулі низький, що дозволяє використовувати її в дієтах для людей із діабетом, оскільки вона не викликає різких коливань рівня цукру в крові.

  Цибуля багата на харчові волокна, які допомагають нормалізувати роботу травної системи та покращують перистальтику кишківника, запобігаючи запорам. Волокна також підтримують мікрофлору кишківника, сприяючи росту корисних бактерій, що позитивно впливає на імунну систему та загальний стан здоров’я. Цибуля містить флавоноїди, такі як кверцетин, який має антиоксидантні та протизапальні властивості. Кверцетин знижує ризик розвитку хронічних захворювань, таких як хвороби серця, діабет і деякі види раку. Ці антиоксиданти нейтралізують вільні радикали та захищають клітини від окисного стресу, який може призвести до старіння та розвитку захворювань.

  Окрім того, ріпчаста цибуля містить вітамін C, який зміцнює імунну систему, підвищує стійкість організму до інфекцій та прискорює загоєння тканин. Вітамін С також підтримує вироблення колагену, що важливий для здоров’я шкіри, зв’язок та судин. Вітамін B6, присутній у цибулі, необхідний для нормального функціонування нервової системи та сприяє синтезу нейромедіаторів, які допомагають регулювати настрій та сон. Фолієва кислота, також присутня в цибулі, корисна для здоров’я серцево-судинної системи та необхідна для нормального розвитку плоду під час вагітності.

  Мінерали, що містяться в ріпчастій цибулі, також важливі для здоров’я. Калій допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск, регулює водно-сольовий баланс та підтримує здоров’я серцево-судинної системи. Магній сприяє розслабленню м’язів та покращує роботу нервової системи, а також допомагає підтримувати енергетичний обмін. Кальцій і фосфор, що містяться в невеликих кількостях, також відіграють роль у підтримці здоров’я кісток та зубів. Залізо допомагає покращити постачання тканин киснем, підтримуючи енергетичний рівень та імунітет.

  Цибуля відома своїми антибактеріальними та протимікробними властивостями завдяки вмісту сірковмісних сполук, таких як аліцин. Аліцин утворюється при розрізанні або подрібненні цибулі та має антимікробну дію, знищуючи або пригнічуючи ріст бактерій та інших мікроорганізмів. Це робить цибулю корисним продуктом для профілактики інфекцій, а також для зміцнення захисних функцій організму. Також ці сірковмісні сполуки сприяють покращенню кровообігу та можуть знижувати рівень холестерину, сприяючи здоров’ю серця.

  Фітонциди, що містяться в цибулі, мають стимулювальну дію на імунну систему та можуть допомогти в боротьбі із застудою та вірусними захворюваннями. Ці речовини діють як природні антибіотики та особливо корисні в період підвищеної захворюваності. Цибуля також стимулює метаболізм та може сприяти зниженню ваги, оскільки її вживання підсилює термогенез та допомагає спалювати більше калорій.

  Цибуля також містить сірковмісні сполуки, які можуть впливати на рівень цукру в крові, допомагаючи покращити чутливість до інсуліну. Це робить цибулю корисною для людей з діабетом і тих, хто стежить за рівнем цукру, оскільки цибуля допомагає стабілізувати глюкозу в крові.

  Таким чином, ріпчаста цибуля — це не лише універсальний продукт у кулінарії, але й джерело цінних поживних речовин, які підтримують здоров’я та допомагають у профілактиці різних захворювань.

• Морква

  Морква — це один із найбільш поживних і корисних коренеплодів, який здобув широку популярність завдяки своєму смаку та великій кількості цінних поживних речовин. Вона містить приблизно 41 ккал на 100 грамів, що робить її низькокалорійною, але досить ситною. Основна маса в моркві — це вуглеводи, що складаються з клітковини та природних цукрів, таких як глюкоза та фруктоза, що надає їй злегка солодкий смак. Завдяки низькому глікемічному індексу (близько 35) і глікемічному навантаженню морква ідеально підходить для тих, хто стежить за рівнем цукру в крові та прагне до збалансованого рівня енергії протягом дня.

  Головна поживна цінність моркви — це її високий вміст бета-каротину, природного попередника вітаміну A. Бета-каротин не тільки покращує зір, особливо в умовах низького освітлення, але й зміцнює імунну систему та підтримує здоров’я шкіри. Вітамін A також відомий своїми антиоксидантними властивостями, захищаючи клітини організму від дії вільних радикалів, що сприяють старінню та підвищують ризик хронічних захворювань. Крім бета-каротину, морква містить і інші каротиноїди, такі як альфа-каротин та лютеїн, які також мають антиоксидантну дію та сприяють підтримці здоров’я очей і серцево-судинної системи.

  Морква багата вітаміном C, який важливий для зміцнення імунітету, допомагає в синтезі колагену, підтримує здоров’я шкіри та пришвидшує загоєння ран. Також вітамін C покращує засвоєння заліза з їжі, що особливо важливо для підтримки оптимального рівня гемоглобіну та профілактики анемії. У моркві містяться й інші вітаміни групи B, такі як B1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B3 (ніацин), B6 (піридоксин) та фолієва кислота (B9), які відіграють важливу роль у обміні речовин, підтримують роботу нервової системи, допомагають боротися з втомою та покращують когнітивні функції.

  Мінеральний склад моркви також робить її корисною. Зокрема, морква багата калієм — мінералом, який допомагає підтримувати нормальний артеріальний тиск і забезпечує електролітний баланс, покращуючи роботу серцево-судинної та нервової систем. Калій особливо важливий для м’язової функції та може допомогти знизити ризик гіпертонії та інших серцево-судинних захворювань. Також у моркві міститься кальцій, необхідний для здоров’я кісток та зубів, хоча його кількість порівняно невелика. Магній і фосфор, присутні у коренеплоді, підтримують обмін речовин і сприяють поліпшенню роботи клітин та тканин, беручи участь у процесах регенерації та підтримки нормального рівня енергії.

  Крім вітамінів і мінералів, морква містить унікальні фітоелементи, такі як поліацетилени — потужні фітонутрієнти з протизапальними та антибактеріальними властивостями. Вони можуть сприяти захисту від інфекцій і запобігати запальним процесам. Морква багата клітковиною, як розчинною, так і нерозчинною, що допомагає підтримувати здорове травлення, сприяє ситості та покращує контроль рівня цукру в крові. Розчинна клітковина, зокрема, допомагає уповільнити всмоктування глюкози, стабілізуючи рівень цукру в крові та знижуючи ризик розвитку діабету другого типу. Нерозчинна клітковина покращує перистальтику кишківника та допомагає запобігати запорам, що позитивно впливає на загальний стан травної системи.

  Морква також містить невелику кількість корисних жирів, які допомагають засвоювати жиророзчинні вітаміни та покращують роботу мозку. Крім того, вона є джерелом амінокислот, таких як аспарагінова кислота та глутамінова кислота, які беруть участь у клітинному метаболізмі та підтримують функцію центральної нервової системи. Глутамінова кислота грає роль у покращенні когнітивних здібностей та підвищенні концентрації уваги. Хоча кількість амінокислот у моркві незначна порівняно з продуктами, багатими білками, вона робить внесок у загальне харчування, особливо у поєднанні з іншими продуктами.

  Попри свої численні переваги, моркву рекомендується споживати в помірних кількостях через її природний вміст цукрів. Надто часте і рясне вживання може вплинути на рівень цукру в крові у людей з діабетом. Однак при цьому вона залишається низькокалорійним продуктом із високим вмістом води, що робить її чудовим додатком у раціон для контролю ваги та підтримки енергії. Її вживання не спричиняє значного навантаження на травну систему і сприяє поліпшенню обміну речовин.

  Загалом, морква — це універсальний продукт із багатим складом поживних речовин, який приносить різноманітну користь для організму, підтримуючи здоров’я очей, шкіри, імунної системи та серцево-судинної системи.

• Квасоля стручкова

  Стручкова квасоля (французька квасоля) — це низькокалорійний і поживний продукт, який є відмінним джерелом білка, клітковини, вітамінів і мінералів, що робить її важливим компонентом раціону. В 100 грамах стручкової квасолі міститься близько 31 калорії, 7 г вуглеводів, 0,2 г жирів і 2,4 г білка. КБЖУ квасолі може варіюватися в залежності від способу приготування, але загалом квасоля відноситься до низькокалорійних продуктів, що робить її підходящою для людей, які стежать за масою тіла або дотримуються дієти.

  Глікемічний індекс стручкової квасолі дуже низький — близько 15, що означає, що вона не викликає різких стрибків цукру в крові. Це властивість робить її підходящою для людей з діабетом і тих, хто хоче контролювати рівень цукру в організмі. Також квасоля має низьку глікемічну навантаженість (ГН), що допомагає стабілізувати рівень енергії і підтримувати відчуття ситості надовго.

  Стручкова квасоля багата клітковиною, яка допомагає поліпшити роботу кишечника, сприяє нормалізації травлення та підтриманню здорової мікрофлори. Клітковина також сприяє зниженню рівня холестерину в крові і допомагає підтримувати нормальний рівень цукру, що особливо важливо для профілактики серцево-судинних захворювань і діабету. Регулярне споживання квасолі може знизити ризик розвитку запорів та інших захворювань травної системи.

  Білки в стручковій квасолі мають хорошу біологічну цінність і містять усі незамінні амінокислоти, що робить її корисним джерелом білка для вегетаріанців і людей, які виключають м’ясо з раціону. Білок у квасолі сприяє відновленню тканин, підтримці м’язової маси, а також зміцненню імунної системи. Незважаючи на те, що квасоля не є повноцінним джерелом білка, вона може стати важливою складовою раціону для людей, які не споживають тваринні білки.

  Стручкова квасоля також містить важливі вітаміни і мінерали. Вітаміни групи B, такі як вітамін B1 (тіамін), вітамін B2 (рибофлавін), вітамін B3 (ніацин), вітамін B5 (пантотенова кислота), вітамін B6 (піридоксин), вітамін B9 (фолієва кислота) і вітамін C, присутні в квасолі у значних кількостях. Ці вітаміни відіграють ключову роль в обміні речовин, підтримці нормального функціонування нервової системи, покращенні енергетичного обміну та імунної функції. Особливо важливий фолат (вітамін B9), який бере участь у синтезі ДНК і підтримує нормальний стан клітин, а також дуже важливий для вагітних жінок, оскільки допомагає запобігти дефектам нервової трубки у плода.

  Квасоля також багата мінералами, такими як калій, магній, кальцій і залізо. Калій необхідний для підтримки нормального артеріального тиску, а магній бере участь у більше ніж 300 біохімічних процесах в організмі, включаючи підтримку нормальної функції м’язів і нервів, а також у підтримці нормального серцевого ритму. Кальцій важливий для здоров’я кісток і зубів, а залізо допомагає в утворенні гемоглобіну та транспортуванні кисню в крові. Залізо з рослинних джерел засвоюється гірше, ніж з тваринних, але при правильному поєднанні з продуктами, що містять вітамін C, засвоюваність заліза збільшується.

  Крім того, стручкова квасоля містить антиоксиданти, такі як каротиноїди та флавоноїди, які допомагають захистити клітини організму від ушкоджень, спричинених вільними радикалами. Це може знизити ризик розвитку хронічних захворювань, таких як рак і серцеві хвороби. Антиоксиданти також допомагають уповільнити процес старіння і підтримувати здоров’я шкіри та очей.

  Важливо зазначити, що стручкова квасоля, як і інші бобові, може містити речовини, які називаються антипоживними сполуками, такими як лектини і фітати, які можуть заважати засвоєнню деяких мінералів. Однак під час варіння чи інших методів приготування квасоля втрачає ці сполуки, і їхній вплив на організм стає мінімальним. Тому квасолю рекомендується готувати належним чином, щоб отримати максимальну користь.

  На завершення, стручкова квасоля — це багате джерело клітковини, білка, вітамінів і мінералів, яке приносить значну користь для організму. Вона підтримує здоров’я серцево-судинної системи, допомагає контролювати рівень цукру в крові та покращує травлення. Регулярне споживання квасолі сприяє зміцненню імунної системи, поліпшенню стану шкіри і очей та профілактиці хронічних захворювань. Незважаючи на невелике вміст білка порівняно з тваринними джерелами, квасоля може бути важливою складовою збалансованого раціону, особливо для тих, хто дотримується рослинної дієти.

• Соус соєвий

  Соєвий соус, який широко використовується в кулінарії, має насичений смак і є джерелом корисних нутрієнтів при відносно низькій калорійності. На 100 грамів соєвого соусу припадає близько 50-70 ккал, у ньому практично відсутні жири, вуглеводи становлять лише близько 4-5 грамів, а білки — близько 8 грамів. Глікемічний індекс соєвого соусу низький, оскільки він містить мінімальну кількість вуглеводів, що робить його придатним для людей, які слідкують за рівнем цукру в крові та дотримуються низьковуглеводних дієт. Глікемічне навантаження соусу також незначне, що знижує ризик стрибків інсуліну після його вживання.

  Соєвий соус багатий амінокислотами, оскільки його основою є соя, що пройшла процес ферментації, завдяки чому білки соєвих бобів розщеплюються на вільні амінокислоти. Найбільш значущими амінокислотами у складі є глутамінова кислота, аспарагінова кислота та лейцин, які підтримують функції мозку, беруть участь у синтезі білків та сприяють відновленню тканин. Глутамінова кислота, зокрема, відповідає за умамі-смак соєвого соусу і допомагає покращити травлення, стимулюючи секрецію шлункового соку. Крім того, амінокислоти із соєвого соусу підтримують енергетичний обмін, а також прискорюють відновні процеси в м’язах, що робить його корисним для фізично активних людей.

  Соєвий соус також є джерелом вітамінів групи B, таких як B2 (рибофлавін), B3 (ніацин) та B6. Ці вітаміни відіграють важливу роль в енергетичному обміні та роботі нервової системи, підтримують здоров’я шкіри, волосся та нігтів. Ніацин допомагає покращувати кровообіг і знижувати рівень холестерину в крові, а рибофлавін захищає клітини від окисного стресу, беручи участь у захисті клітин від старіння та пошкоджень.

  Серед мінералів соєвий соус містить невелику кількість заліза, магнію, кальцію та калію, які відіграють ключову роль у підтриманні здоров’я організму. Залізо допомагає насичувати кров киснем і бере участь у виробленні енергії, що сприяє підвищенню витривалості та підтриманню тонусу. Магній покращує функціонування м’язів, знімає нервову напругу та сприяє релаксації, тоді як калій важливий для підтримання нормального кров’яного тиску і водного балансу в клітинах. Кальцій у складі соєвого соусу корисний для кісток та зубів, підтримуючи їх міцність і здоров’я.

  Антиоксиданти, присутні в соєвому соусі, також відіграють важливу роль у підтримці здоров’я. Завдяки процесу ферментації соєвий соус збагачується сполуками, які допомагають знижувати запалення і боротися з окислювальним стресом. Ці антиоксидантні сполуки допомагають захищати клітини від пошкоджень, пов’язаних з впливом вільних радикалів, і можуть знизити ризик хронічних захворювань, включаючи серцево-судинні захворювання і діабет. Соєвий соус також містить поліфеноли, які допомагають зміцнювати стінки судин, покращуючи їх еластичність, і знижують рівень "поганого" холестерину в крові, що позитивно впливає на серцево-судинну систему.

  Однак у складі соєвого соусу міститься значна кількість натрію, який відповідає за його солоний смак. Натрій необхідний для підтримки водно-сольового балансу і роботи нервової системи, проте його надлишок може призводити до підвищення артеріального тиску і затримки рідини в організмі. Для тих, хто намагається знизити споживання солі, рекомендується обирати соєвий соус із низьким вмістом натрію або використовувати його в помірних кількостях.

  Ферментація, якій піддаються соєві боби під час виробництва соусу, також забезпечує продукт корисними ферментами і пробіотиками, які сприяють здоров’ю кишечника і покращують травлення. Пробіотики, присутні в традиційному ферментованому соєвому соусі, підтримують баланс мікрофлори кишечника, що позитивно впливає на імунну систему та загальне самопочуття.

  Соєвий соус також містить невелику кількість жиророзчинних вітамінів, таких як вітамін K, який відіграє ключову роль у згортанні крові та підтриманні здоров’я кісток. Вітамін K також сприяє засвоєнню кальцію, що особливо важливо для підтримання кісткової маси у людей старшого віку.

  Таким чином, соєвий соус, будучи низькокалорійним продуктом із високим вмістом амінокислот, вітамінів і мінералів, надає стравам насичений смак і може позитивно впливати на обмін речовин, травлення та здоров’я судин. При помірному споживанні він сприяє покращенню загального стану організму, проте через високий вміст натрію слід дотримуватися обережності при його додаванні до раціону.