Пишні оладки

Інгредієнти	Вага	Кількість
Яйце	50 г	1 шт
Кефір 2,5%	300 мл
Цукор	40 г	2 ст.л.
Борошно пшеничне	260 г
Сода		0,5 (½) ч.л.
Олія (для смаження)	60 мл	4 ст.л.

Приготування
1	Кефір прогріти в мікрохвильовій печі до кімнатної температури. Додати яйце та цукор, збити віночком. Просіяти борошно, додати до кефіру і добре вимішати віночком, маса має бути густою. Додати соду та ще раз вимішати. Готове тісто має бути густим і не текти, а падати із ложки. Залишити миску із тестом на 15–20 хвилин.
2	Смажити оладки на вогні нижче середнього до появи рум’яної скоринки. Викласти готові оладки на паперові рушники, щоб зайвий жир увібрався.
3	Оладки виходять несолодкими, що нормою. Не збільшуйте кількість цукру у рецепті.
4	Подавайте відразу з улюбленими добавками: медом, згущеним молоком, варенням.

Фотографії

Корисні властивості та обмеження продуктів цього рецепта

• Яйце

  Курячі яйця – це один із найбільш збалансованих і універсальних продуктів з точки зору поживної цінності. Вони багаті на білки, жири, вітаміни, мінерали та антиоксиданти, необхідні для здоров’я організму. У 100 грамах яєць міститься приблизно 155 ккал, що робить їх відносно низькокалорійним продуктом, який забезпечує відчуття ситості завдяки високому вмісту білка. Яйця включають близько 13 грамів білків, 11 грамів жирів і практично не містять вуглеводів, що робить їх придатними для різних дієт, включаючи низьковуглеводні. Глікемічний індекс яєць дорівнює нулю, оскільки в них практично немає цукрів, а отже, вони не викликають різких коливань рівня глюкози в крові. Глікемічне навантаження також низьке, що робить яйця придатними для людей із діабетом або тих, хто контролює рівень цукру.

  Білок яєць — це повноцінний білок, який містить усі дев’ять незамінних амінокислот, необхідних для синтезу білків в організмі. Цей високоякісний білок підтримує м’язову масу, сприяє відновленню після фізичних навантажень і важливий для росту тканин. Амінокислоти, такі як лейцин, сприяють синтезу м’язового білка, а триптофан бере участь у виробленні серотоніну, покращуючи настрій і сприяючи здоровому сну. Лізин підтримує здоров’я шкіри, волосся і допомагає в засвоєнні кальцію. Ці білки відіграють ключову роль у зміцненні імунної системи та підтриманні здорової регенерації клітин.

  Жовток яйця містить близько 11 грамів жирів, які включають як насичені, так і ненасичені жирні кислоти. Ненасичені жирні кислоти, такі як омега-3 і омега-6, мають важливі властивості для підтримання здоров’я серця і судин, допомагаючи зменшити запалення і знизити рівень «поганого» холестерину. Омега-3 кислоти підтримують когнітивні функції, здоров’я очей і покращують настрій. Вміст холестерину в яйцях також є особливістю: один жовток містить приблизно 186 мг холестерину. Хоча високі рівні холестерину можуть не підходити всім, дослідження показують, що помірне вживання яєць не завжди підвищує рівень холестерину в крові і може бути безпечним для більшості людей, особливо якщо вони не мають схильності до серцево-судинних захворювань.

  Вітаміни, присутні в яйцях, також відіграють важливу роль для здоров’я. Яйця — джерело жиророзчинних вітамінів A, D, E і K. Вітамін A важливий для підтримки зору, здоров’я шкіри та імунної системи. Вітамін D, який рідко зустрічається у натуральних продуктах, допомагає підтримувати баланс кальцію і фосфору в організмі, покращує стан кісток і зубів. Вітамін E, потужний антиоксидант, захищає клітини від пошкоджень вільними радикалами, а також покращує стан шкіри. Вітамін K необхідний для згортання крові і сприяє зміцненню кісткової тканини. Вітаміни групи B, такі як рибофлавін (B2), пантотенова кислота (B5), піридоксин (B6) і кобаламін (B12), важливі для енергетичного обміну, підтримання роботи нервової системи і кровотворення. Вітамін B12 особливо важливий для вегетаріанців, оскільки він переважно міститься у продуктах тваринного походження.

  Мінеральний склад яєць включає залізо, цинк, кальцій, магній і фосфор. Залізо необхідне для транспорту кисню і підтримання енергетичного рівня, а цинк підтримує імунну систему, прискорює загоєння ран і покращує стан шкіри. Кальцій і фосфор — важливі елементи для здоров’я кісток і зубів, а також для нормальної роботи серця і м’язів. Магній регулює роботу нервової системи, підтримує здоров’я серця і допомагає знижувати рівень стресу. Крім того, яйця містять значну кількість калію, який допомагає регулювати артеріальний тиск і підтримувати водно-сольовий баланс.

  Окрім вітамінів і мінералів, яйця багаті на холін — це унікальна поживна речовина, яка відіграє важливу роль у підтриманні роботи мозку та нервової системи. Холін бере участь у синтезі ацетилхоліну, необхідного для передачі нервових імпульсів, а також підтримує структуру клітинних мембран. Він важливий для пам’яті і когнітивних функцій, а також підтримує здоров’я печінки, допомагаючи організму позбуватися токсинів. Холін особливо необхідний для вагітних жінок, оскільки він сприяє здоровому розвитку мозку у плода.

  Антиоксиданти лютеїн і зеаксантин, присутні у жовтку, захищають клітини організму від окислювального стресу і знижують ризик вікових захворювань очей, таких як катаракта і дегенерація жовтої плями. Ці антиоксиданти захищають сітківку від пошкоджень і допомагають підтримувати гостроту зору, особливо у похилому віці. Вони також можуть знижувати ризик запальних захворювань і покращувати загальний стан шкіри.

  Лецитин, що міститься у яйцях, допомагає підтримувати нормальний обмін жирів і холестерину. Він відіграє роль емульгатора, який допомагає підтримувати здоровий рівень холестерину і покращує обмінні процеси в організмі. Лецитин також корисний для здоров’я печінки, підтримуючи її детоксикаційні функції та запобігаючи накопиченню жирів.

• Кефір 2,5%

  Кефір 2,5% є одним із найпопулярніших кисломолочних продуктів, який має збалансований склад та численні корисні властивості для організму. Він містить близько 50-60 калорій на 100 мл, що робить його відповідним для включення в раціон тих, хто слідкує за калорійністю харчування. У кефірі 2,5% міститься приблизно 3 грами білків на 100 мл, 2,5 грама жирів та близько 4-5 грамів вуглеводів. Глікемічний індекс кефіру складає близько 25, що є низьким показником, який дозволяє використовувати цей продукт у раціоні людей із діабетом або тих, хто прагне підтримувати стабільний рівень цукру в крові. Глікемічне навантаження також залишається мінімальним, особливо при помірному споживанні.

  Білки кефіру легко засвоюються організмом, оскільки вони проходять процес ферментації, під час якого молочнокислі бактерії розщеплюють частину молочного білка. Це робить кефір хорошим джерелом амінокислот, необхідних для відновлення тканин, підтримки роботи м’язів та імунної системи. Серед білків, присутніх у кефірі, виділяються казеїн та сироваткові білки, які сприяють тривалому відчуттю ситості.

  Кефір багатий на вітаміни, особливо групи B. Вітамін B2 (рибофлавін) підтримує здоров’я шкіри, зору та бере участь у енергетичному обміні. Вітамін B12 необхідний для нормального функціонування нервової системи, кровотворення, а також допомагає підтримувати когнітивні функції. Невеликі кількості вітаміну D у кефірі сприяють засвоєнню кальцію та підтримці здоров’я кісток. Вітамін K, який утворюється завдяки молочнокислим бактеріям, допомагає у процесах згортання крові та метаболізму кальцію.

  Серед мінералів у кефірі особливо виділяється кальцій. Його концентрація становить приблизно 120 мг на 100 мл, що сприяє зміцненню кісток, зубів та підтримці нормальної роботи серця й м’язів. Фосфор, також присутній у кефірі, є важливим елементом для формування кісткової тканини та підтримки енергетичного обміну. Магній допомагає регулювати роботу нервової системи та покращує якість сну. Калій підтримує водно-сольовий баланс і нормальне функціонування серцево-судинної системи. Цинк і селен, що містяться в невеликих кількостях, сприяють зміцненню імунітету та підтримці здоров’я шкіри й волосся.

  Особливу увагу варто звернути на пробіотики, які роблять кефір унікальним продуктом. Молочнокислі бактерії та дріжджі, що присутні в кефірі, сприяють відновленню й підтримці здорової мікрофлори кишківника. Пробіотики покращують травлення, зміцнюють імунітет та можуть зменшувати запальні процеси в організмі. Регулярне вживання кефіру сприяє покращенню роботи кишківника, запобігаючи запорам і дискомфорту в шлунку.

  Жири, що містяться в кефірі 2,5%, представлені переважно насиченими й мононенасиченими жирними кислотами. Вони забезпечують організм енергією, сприяють засвоєнню жиророзчинних вітамінів та підтримують здоров’я клітинних мембран. У кефірі також є невелика кількість поліненасичених жирних кислот, які важливі для роботи серцево-судинної системи та зниження рівня шкідливого холестерину.

  Кефір є джерелом молочної кислоти, яка покращує засвоєння кальцію й фосфору, допомагає знижувати кислотність у шлунку та створює сприятливі умови для росту корисних бактерій у кишківнику. Антиоксиданти, що містяться в кефірі, сприяють нейтралізації вільних радикалів, захищаючи клітини від пошкоджень і уповільнюючи процеси старіння.

  Кефір також має здатність м’яко стимулювати імунну систему завдяки пробіотикам та біоактивним сполукам. Дослідження показують, що регулярне вживання кефіру може знижувати ризик інфекційних захворювань і зміцнювати бар’єрні функції організму. Крім того, кефір має протизапальні властивості та сприяє покращенню обмінних процесів.

  Цей продукт часто рекомендують у раціонах для схуднення, оскільки він сприяє тривалому відчуттю ситості та допомагає контролювати апетит. Кефір можна вживати як самостійний напій або використовувати у приготуванні різних страв, таких як смузі, соуси чи випічка. Він також підходить для вечірнього прийому їжі, оскільки не навантажує шлунково-кишковий тракт і сприяє розслабленню перед сном.

  Кефір 2,5% — універсальний продукт, який підходить для людей різного віку. Його можна включати в раціон дітей, дорослих і літніх людей, а також тих, хто дотримується збалансованої чи лікувальної дієти. Помірне вживання кефіру допомагає підтримувати загальне здоров’я, покращує травлення, зміцнює кістки та імунітет, роблячи його важливою частиною повноцінного харчування.

• Цукор

  Цукор білий, який отримують із цукрового тростину або буряка, є одним із найбільш поширених джерел вуглеводів у раціоні людини. Склад цукру майже повністю складається з простих вуглеводів, а саме сахарози, яка є дисахаридом, що складається з глюкози та фруктози. Харчова цінність білого цукру представлена головним чином калоріями — на 100 грамів продукту припадає близько 400 кілокалорій. У ньому відсутні вітаміни, мінерали чи клітковина, що робить його джерелом «порожніх» калорій, які не мають суттєвої харчової цінності.

  Цукор, хоча й є висококалорійним продуктом, не містить інших макро- чи мікроелементів, таких як вітаміни, мінерали чи амінокислоти, які є в натуральних продуктах. У цьому сенсі цукор не приносить організму жодної користі в харчовому сенсі, якщо його вживати без інших джерел поживних речовин. Однак цукор важливий як джерело енергії для організму, оскільки глюкоза — його основний компонент — є основним паливом для клітин, особливо для клітин мозку та нервової системи.

  Незважаючи на те, що цукор допомагає швидко відновити енергетичні запаси організму, його споживання в надмірних кількостях може призвести до ряду негативних наслідків для здоров’я. Білий цукор має високий глікемічний індекс (ГІ), який може досягати 65. Це означає, що він швидко підвищує рівень цукру в крові, що призводить до стрибків інсуліну і швидких перепадів енергетичного рівня, викликаючи відчуття втоми та голоду після його споживання. Високий глікемічний індекс цукру також сприяє розвитку інсулінорезистентності, що є одним із факторів ризику розвитку діабету 2 типу.

  Крім того, регулярне і надмірне споживання білого цукру може призвести до ожиріння. Це пов’язано з тим, що цукор сприяє накопиченню жирової тканини, а також порушує обмін речовин. Цукор підвищує рівень тригліцеридів у крові, що є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань, а також порушує нормальне функціонування печінки, сприяючи розвитку жирового гепатозу. Добове споживання цукру також пов’язано з підвищенням ризику виникнення запалень в організмі, що може сприяти розвитку хронічних захворювань, таких як артрит або астма.

  Шкода цукру не обмежується лише його впливом на обмін речовин. Він також може погіршувати стан зубів, сприяючи розвитку карієсу. Цукор стає джерелом їжі для бактерій, які, у свою чергу, виробляють кислоти, що руйнують зубну емаль. Це є однією з основних причин виникнення проблем із зубами при частому споживанні солодких продуктів.

  Крім того, цукор може викликати залежність. Дослідження показали, що споживання цукру викликає викид дофаміну в мозку, що може створювати схожі ефекти з залежністю від наркотичних речовин, таких як нікотин або алкоголь. Таким чином, навіть невеликі кількості цукру можуть стимулювати бажання його більшого споживання, що сприяє розвитку солодкої залежності.

  Є також побоювання, що цукор може мати негативний вплив на психічне здоров’я. Він пов’язаний з підвищенням рівня стресу та тривожності, а також може сприяти погіршенню настрою. Декілька досліджень показали, що регулярне споживання цукру може збільшити ймовірність виникнення депресії та інших розладів психічного здоров’я. Це пов’язано з тим, що цукор впливає на рівень нейротрансмітерів, таких як серотонін, який відіграє ключову роль у регуляції настрою.

  Цукор також завдає шкоди шкірі, сприяючи передчасному старінню. Цей процес називається глікозилюванням, при якому молекули цукру взаємодіють з білками, такими як колаген і еластин, що порушує їхню структуру і призводить до втрати пружності та еластичності шкіри. В результаті це може спричинити передчасні зморшки і погіршення вигляду шкіри.

  Таким чином, незважаючи на те, що цукор є основним джерелом швидких вуглеводів і енергії, його шкода для здоров’я, особливо при надмірному споживанні, важко недооцінити. Він сприяє розвитку безлічі захворювань, включаючи діабет, серцево-судинні захворювання, ожиріння і навіть проблеми з психічним здоров’ям. Обмеження споживання цукру та заміна його більш корисними альтернативами, такими як мед або натуральні підсолоджувачі, може значно покращити здоров’я і допомогти зберегти нормальний рівень енергії та хороше самопочуття.

• Борошно пшеничне

  Пшеничне борошно — це один з найбільш поширених і універсальних інгредієнтів у кулінарії, широко використовується для випічки, приготування хліба, макаронів, тортів та багатьох інших страв. Пшеничне борошно багате на вуглеводи, білки, вітаміни та мінерали, що робить його поживним продуктом, який може підтримувати енергію організму. У 100 грамах пшеничного борошна міститься близько 364 ккал, що робить його досить калорійним продуктом. Пшеничне борошно складається переважно з вуглеводів, що дає організму швидке джерело енергії, але вимагає помірного вживання в раціоні для підтримки здорової ваги. Його глікемічний індекс досить високий, оскільки вуглеводи, що містяться в пшеничному борошні, швидко розщеплюються до глюкози, що може призвести до стрибків рівня цукру в крові.

  Основний білок у пшеничному борошні — це глютен, який забезпечує еластичність тіста і надає структуру хлібу та випічці. Глютен утворює в’язку сітку, яка утримує повітря, що дозволяє тісту підніматися та надає йому характерну текстуру. Білки пшеничного борошна також містять такі амінокислоти, як глутамінова кислота та пролін, які необхідні для підтримки структури клітин і загального обміну речовин. Однак для людей з непереносимістю глютену або целіакією глютен може викликати запальні процеси та серйозні симптоми, тому їм рекомендується обирати альтернативні види борошна, такі як рисове або міцне.

  Пшеничне борошно є джерелом вітамінів групи B, включаючи тіамін (B1), рибофлавін (B2), ніацин (B3) та фолієву кислоту (B9). Ці вітаміни відіграють ключову роль в обміні речовин, підтримуючи енергетичні процеси в організмі та сприяючи нормальній роботі нервової системи. Вітамін B1 важливий для підтримання когнітивних функцій та здоров’я серця, вітамін B2 підтримує здоров’я шкіри та очей, а вітамін B3 бере участь в обміні вуглеводів та жирів. Фолат особливо важливий для вагітних жінок, оскільки він сприяє здоровому розвитку плоду та знижує ризик вроджених дефектів.

  Мінеральний склад пшеничного борошна включає залізо, фосфор, магній, цинк і мідь. Залізо необхідне для синтезу гемоглобіну та покращує постачання клітин киснем, що важливо для підтримки енергії та витривалості. Фосфор і магній підтримують здоров’я кісток і зубів, а також беруть участь в обміні енергії та роботі нервової системи. Цинк сприяє загоєнню ран і зміцнює імунітет, а мідь допомагає підтримувати здорову структуру сполучної тканини.

  У пшеничному борошні також міститься невелика кількість клітковини, особливо якщо це цільнозернове борошно. Клітковина допомагає покращити травлення, нормалізувати рівень цукру в крові та підтримувати здоровий рівень холестерину. Цільнозернове пшеничне борошно є більш багатим джерелом клітковини, вітамінів і мінералів, оскільки під час його виробництва зберігаються відруби та зародок зерна, які втрачаються при рафінуванні. Це робить його корисним вибором для тих, хто хоче збільшити споживання клітковини та вітамінів.

  Однак пшеничне борошно також може мати свої недоліки. Високий глікемічний індекс та навантаження на підшлункову залозу можуть робити його небажаним для людей із діабетом або схильністю до коливань рівня цукру в крові. Також його високе вміст вуглеводів робить його небажаним при деяких низьковуглеводних дієтах. Для людей, які стежать за вагою, рекомендується обмежити споживання продуктів з білого пшеничного борошна і вибирати цільнозернове або комбінувати з іншими джерелами клітковини.

  Сірковмісні амінокислоти та антиоксиданти, такі як ферулова кислота, також містяться в пшеничному борошні і допомагають захищати клітини від пошкоджень і підтримувати здоров’я шкіри. Ці компоненти мають протизапальні та антиоксидантні властивості, які допомагають організму боротися зі вільними радикалами та підтримують здоров’я в цілому.

  В цілому, пшеничне борошно є цінним джерелом енергії та поживних речовин. Його багатий склад підтримує обмінні процеси і сприяє насиченню, однак важливо враховувати його особливості та обирати тип борошна, який найкраще відповідає потребам здоров’я та дієтичним вподобанням.